Справа № 159/2205/25
Провадження № 2/159/1024/25
про залишення позовної заяви без руху
15 квітня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі судді Чалого А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою в якій просить встановити юридичний факт неприйняття спадщини у зв'язку з непроживанням громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
Перед відкриттям провадження у справі, суд з'ясовує чи подано позовну заяву із додержанням вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позовне провадження - вид провадження у судовому процесі, у якому розглядається спір двох сторін (позивача та відповідача), який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, якщо немає спору, розглядається за правилами окремого провадження.
При тому, суд звертає увагу, що існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.
В позовній заяві позивачка зазначає, що встановлення даного факту необхідно їй для усунення можливих перешкод для оформлення її права на спадщину, що залишилася після смерті чоловіка.
Встановлення факту неприйняття спадщини відповідачем на час її відкриття має для позивачки юридичне значення та дозволяє їй реалізувати право на оформлення спадщини.
Проте, які саме перешкоди в реалізації її спадкових прав з боку відповідача можуть виникнути при оформленні її права на спадщину позивачка не зазначає, не вказує, як за допомогою встановлення даного факту вона зможе реалізувати право на оформлення спадщини, як і не надає підтверджуючих документів щодо відмови нотаріуса у вчиненні будь яких дій щодо оформлення належного ОСОБА_1 спадкового майна.
Отримання вказаних вище фактів має важливе значення, для надання належної оцінки обґрунтованості вимог позивачки.
Вказані обставини є перешкодою для відкриття провадження в цивільній справі.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачці строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Суд акцентує увагу позивачки на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову в суд є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачці у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без руху.
Надати позивачці строк для усунення недоліків десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, роз'яснивши, що в разі їх не усунення в цей строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачці.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяА. В. Чалий