Справа № 158/584/25
Провадження № 2/0158/345/25
15 квітня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Поліщук С.В.,
при секретарі - Шрамко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Представник ТОВ «Фінпром Маркет» в особі його представників - директора Гедзь О.В. та адвоката Ткаченко Ю.О. звернувся до Ківерцівського районного суду Волинської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75375267. На виконання умов договору позикодавець на картковий рахунок відповідача перерахував кредитні кошти у сумі 2100,00 грн., строк позики - 15 днів, зі сплатою 1,99 % в день. Вказаний договір було укладено в електронній формі за допомогою одноразового ідентифікатора pkp4arm9WX.
07.08.2021р. між позикодавцем та позичальником - відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №75375267 до вищевказаного договору позики за умовами якої позичальник збільшив суму позики на 2900 грн. Таким чином, загальний розмір позики відповідача становив 5000 грн.
Таким чином, у ОСОБА_1 виник обов'язок повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом, а також виконати інші обов'язки, передбачені договором, однак остання у порушення умов кредитного договору кошти не повернула, внаслідок чого утворилась заборгованість.
21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2112, відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75375267 від 07.08.2021 року.
Крім того, 31.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75375267 від 07.08.2021 року.
Згідно розрахунку заборгованості, станом на 24.02.2025 року, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором позики №75375267 від 07.08.2021 року становить 15447 грн. 50 коп., яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу - тілом кредиту 5000 грн., суми заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 10447 грн. 50 коп.
З врахуванням наведеного просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики №75375267 від 07.08.2021 року у розмірі 15447 грн. 50 коп. та судові витрати пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28.02.2025 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відзиву на позовну заяву у встановлений цивільним процесуальним законодавством строк відповідач по справі ОСОБА_1 не подав. Клопотання про розгляд даної цивільної справи з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні - до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши надані письмові докази, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 07.08.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75375267, відповідно до якого Товариство надало відповідачу кредит в сумі 2100 грн, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Договір підписано електронним підписом позичальника з одноразовим ідентифікатором, що був надісланий на електронну адресу, яку надав відповідач (а.с. 16, 29).
Позикодавець на виконання п. 1 Договору позики №75375267 від 07.08.2021 року, виконав свої зобов'язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 2100 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією (а.с. 31).
Відповідно до п. 5.2. вказаного договору позики, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.
Згідно із п. 6.5 Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, в застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Таким чином, у договорі позики встановлено строк позики 15 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.
Згідно з п. 2 договору позики: сума позики складає 2100 грн, строк кредиту - 15 днів, процентна ставка (базова) за день - 1,99%. Дата повернення позики - 22.08.2021 року.
Позикодавець виконав своє зобов'язання за договором та надав відповідачу грошові кошті згідно умов договору позики, однак позичальник свої зобов'язання за договором не виконав та не повернув, отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за вказаним договором.
07.08.2021р. між позикодавцем та позичальником - відповідачем по справі ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №75375267 до вищевказаного договору позики за умовами якої позичальник збільшив суму позики на 2900 грн. Таким чином, загальний розмір позики відповідача становив 5000 грн. (а.с. 17, 31 на звороті-33).
21.12.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» укладено договір факторингу №2112, відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75375267 від 07.08.2021 року (а.с. 34-44).
Крім того, 31.03.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу №310323-ФМ, відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75375267 від 07.08.2021 року (а.с. 45-54).
Згідно п. 5.2 договору факторингу встановлено, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог. Підписані сторонами Акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей підтверджують факт переходу від Клієнта до Фактора відповідних Прав Вимоги та є невід'ємними частинами цього Договору.
Відповідно ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло права грошової вимоги до Відповідача за договором позики №75375267 від 07.08.2021 року.
Згідно наданого розрахунку заборгованості прострочена заборгованість за кредитом за період з 07.08.2021 року по 24.02.2025 року становить 15447 грн. 50 коп., яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу - тілом кредиту 5000 грн., суми заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 10447 грн. 50 коп. З вказаного розрахунку заборгованості також вбачається, що відсотки нараховані відповідачу по справі ОСОБА_1 первісним кредитором в межах строку договору позики №75375267 від 07.08.2021 року, а також протягом строку понадстрокового користування позикою (пролонгація - 90 днів) (а.с. 6-8).
За змістом ч. ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про доведення факту укладення вищевказаного договору позики між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності в нього боргових зобов'язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним договором позики за договором відступлення прав вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, договір позики підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на електронну адресу, яку надав відповідач.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, однак в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., які у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 3500 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, акт приймання-передачі виконаних робіт до договору №01-11/24 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року та витяг з а Акту №4-П приймання-передачі наданої правничої допомоги договору №01-11/24 від 01.11.2024, платіжна інструкція кредитного переказу коштів за надання правничої допомоги.
Судом встановлено, що 01 листопада 2024 року між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги №01-11/24. Предметом вказаного договору є надання наступних юридичних послуг: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів Замовника у органах державної влади та місцевого самоврядування (на підставі окремої довіреності).
Згідно витягу з Акта №4-П приймання-передачі наданої правничої допомоги по договору №01-11/24 від 01.11.2024, складеного 13.12.2024 року та підписаного сторонами, ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» прийняло послуги, надані адвокатом, в т.ч. - вивчення наявних у клієнта документів та аналіз документів, аналіз судової практики вартість, якої складає 500 грн; підготовка позовної заяви до боржника за договором позики, вартість якої складає 3000 грн. та сплачено в загальній сумі 3500 грн.
Отже, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача, надано всі необхідні докази, а тому з відповідача слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 3500 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 137, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ: 43311346 заборгованість за договором позики №75375267 від 07.08.2021 року у розмірі 15447 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. 50 коп., яка складається із суми заборгованості за тілом кредиту 5000 (п'ять тисяч) грн. та суми заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 10447 (десять тисяч чотириста сорок сім) грн. 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) грн. 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» адреса: м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, код ЄДРПОУ 43311346.
представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, адреса: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Ківерцівського районного суду Поліщук С.В.