Справа №155/305/25
Провадження №2/155/275/25
15 квітня 2025 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Яремчук С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ревуцької М.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
В провадженні Горохівського районного суду Волинської області перебуває вищевказана цивільна справа.
15 квітня 2025 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про затвердження мирової угоди та пропозицію про укладення мирової угоди з відповідачкою ОСОБА_2 . Зокрема, позивачка пропонувала врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди від 15 квітня 2025 року, на наступних умовах:
1. Сторони не заперечують взаємних прав на предмет спору та дійшли згоди укласти мирову угоду на наступних умовах:
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 1/2 транспортного засобу VOLKSWAGEN моделі TIGUAN, 2016 року випуску номер кузова НОМЕР_1 .
2. Дана мирова угода вважається укладеною з моменту її затвердження судом.
3. Сторонам відомі правові наслідки укладення мирової угоди, відмови від позовних вимог та визнання позову.
4. Дана мирова угода укладена в трьох примірниках, по одному для кожної із сторін та суду.
5. Дана мирова угода не стосується прав і обов'язків інших осіб.
6. Дана мирова угода укладена шляхом надсилання відповідачу пропозиції про укладення мирової угоди підписаної електронним підписом та відповіді від неї про прийняття пропозиції підписаної також електронним підписом.
Просила справу розглядати за її відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явилася, в поданій 15 квітня 2025 року заяві просила затвердити мирову угоду на умовах, запропонованих позивачкою, а розгляд справи проводити у її відсутність.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Спільна заява сторін про затвердження мирової угоди та мирова угода приєднані до матеріалів справи. Сторонам зрозумілі наслідки такого рішення та закриття провадження у справі, що передбачені ст. 256 ЦПК України.
Суд, розглянувши мирову угоду, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі згідно з п. 5 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Варто зазначити, що суд може й відмовити у вирішенні спору таким чином, якщо в тому числі умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними (п. 1 ч. 5 ст. 207 ЦПК України).
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/661/20 викладено правову позицію, що мирова угода у позовному провадженні це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах.
Отже, вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з'ясувати чи не суперечать умови мирової угоди вимогам закону, зокрема в конкретному спорі, який стосується спадкових прав.
Разом з тим, укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Надана сторонами мирова угода не відповідає закону, правовідносини, які сторони бажають врегулювати мировою угодою, регулюються законом, і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Так, сторони хочуть врегулювати не тільки питання частки у спадковому майні, а й змінити порядок набуття права власності на спадкове майно встановлене законом, визнати право власності на спадкове майно без з'ясування питання дотримання строків прийняття спадщини позивачкою та встановлення кола спадкоємців, які прийняли спадщину.
Дана мирова угода, яка підписана сторонами, суперечить закону, а саме вимогам ч. 1 ст. 386 та 392 ЦК України, ч. 1 ст. 1222, ч. 1 ст. 1268 ЦК України.
При вирішенні питання щодо визнання мирової угоди суд звертає увагу сторін, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд при здійсненні судочинства не може підміняти собою інші органи, зокрема органи, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють державну реєстрацію, а судові рішення не можуть підміняти посвідчення правочинів.
Відтак, суд, відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПК України постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, оскільки умови мирової угоди суперечать закону.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 5 ст. 207, ст. 259, 260 ЦПК України, суд
Відмовити у затверджені мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 15 квітня 2025 року.
Продовжити судовий розгляд справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області Яремчук С.М.