нп 3/490/354/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua
Справа № 490/6217/24
26.08.2024р. суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., розглянувши протокол про вчинення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, згідно протоколу мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
На адресу Центрального районного суду м. Миколаєва надійшли матеріали адміністративного протоколу серії ААД №415064 від 07.07.2024р., складеного у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно протоколу 07.07.2024р. близько 15:43 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "Chevrolet Epica" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві по пр. Героїв України в районі буд. №6, маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. В порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на з'ясування стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у встановленому законом медичному закладі.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом направлення електронного смс-повідомлення на номер його мобільного телефону. Жодних заяв чи письмових заперечень безпосередньо від нього на адресу суду не надходило. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. З огляду на вказані обставини, та те що ОСОБА_1 було відомо про обставини складення адміністративного протоколу та про його розгляд судом, що слідує із обставин зафіксованих відеозаписом до протоколу, таким чином повинен був цікавитись ходом розгляду справу, об'єктивно мав для цього можливості, чим не скористався. За такого суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Враховуючи наведене, вивчивши матеріали додані до протоколів, приходжу до наступних висновків.
Так, Європейським судом з прав людини при доведенні обставин справи активно застосовується стандарт "поза розумним сумнівом" (рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України», рішення від 18.06.2015 у справі «Ушаков проти України», п. 86 рішення від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною "поза розумним сумнівом", версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Зважаючи на сукупність встановлених доказів по справі, вбачається що при складенні матеріалів адміністративного протоколу серії ААД №415064 від 07.07.2024р., складеного у відношенні ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вимоги стандарту "поза розумним сумнівом" було дотримано, що знайшло свій прояв у наступному.
Так з матеріалів дослідженого відеозапису з натільної камери поліцейського, доданого до матеріалів справи, підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення працівником поліції ознак алкогольного сп'яніння та пропозиції проходження огляду на з'ясування стану сп'яніння. На вказане ОСОБА_1 визнає, що вживав алкогольні напої, однак відмовився від проходження огляду.
Вказані обставини додатково знайшли своє підтвердження у інших письмових матеріалах справи: направленні водія на огляд до медичного закладу у зв'язку із виявленими у ОСОБА_1 ознаками алкогольного сп'яніння; акті огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, згідно якого у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, однак останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; копіями протоколів про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП від 07.07.2024р. під час керування транспортним засобом "Chevrolet Epica" реєстраційний номер НОМЕР_1 ; матеріалах справи у сукупності.
Таким чином, надаючи оцінку наведеним вище доказам у справі, приходжу до висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом; достатність підстав вважати про обґрунтованість підозр працівників поліції щодо наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (проти чого останній не заперечував), а отже і законність їх вимог щодо необхідності проходження огляду на з'ясування такого стану, від чого ОСОБА_1 дійсно відмовився, за такого його дії вірно кваліфіковано як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При обранні виду адміністративного стягнення враховано характер вчиненого правопорушення, те що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на з'ясування такого стану; вбачається що останній у такому стані вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124- 122-4 КУпАП, що свідчить про те, що вказані дії несли підвищену загрозу для життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху, за такого з метою попередження з боку останнього аналогічних порушень Правил дорожнього руху України, приходжу до висновку, що до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в прибуток держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Керуючись ст.ст. 130, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в прибуток держави в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Грошові кошти перерахувати до місцевого бюджету Центрального району на розрахунковий рахунок № UA438999980313010149000014001, Миколаївське ГУК/ Миколаївської обл./21081300 код отримувача 37992030, МФО: 899998.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Грошові кошти у розмірі 605,60 гривень в рахунок сплати судового збору перерахувати до УК у Центральний м. Миколаїв /Централ.р-н/22030101, на розрахунковий рахунок № UA798999980313131206000014483, код отримувача 37992030, банк Казначейство України (ЕАП), МФО 22030101.
Строк пред'явлення постанови суду до виконання - 3 (три) місяці з дня її винесення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя Дірко І.І.