Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/182/25
Провадження № 2/945/754/25
(заочне)
15 квітня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Лопіної О.О., за участю секретаря судового засідання Швець Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
27 січня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - позивач) через свого представника Тараненка Артема Ігоровича в системі «Електроний суд» сформувало до Миколаївського районного суду Миколаївської області позовну заяву до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» посилалося на те, що 15.10.2023 ТОВ «Качай гроші» (далі товариство) та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 00-9863176 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді кредитної лінії на суму 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі.
15.10.2023 Товариство перерахувало грошові кошти в сумі 5 000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 .
22.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» укладено Договір факторингу № 22-01/2024, згідно умов якого було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором № 00-9863176 від 15.10.2023.
16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та Позивач уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, згідно умов якого Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за вищевказаним кредитним договором.
Посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» просило суд стягнути з відповідача на свою користь: 18 250,00 грн, з яких: 5 250,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 13 000 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам. Крім того позивач просить судові витрати, які складаються із судового збору у сумі 2 422 грн 40 коп., та на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн покласти на відповідача.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 28 січня 2025 року по справі № 945/182/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, було відкрито провадження та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “ЕЙС» Тараненка Артема Ігоровича про витребування від Акціонерного товариства комерційний банк “ПРИВАТБАНК» доказів: інформації чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 платіжну картку маска-картки № НОМЕР_1 / чибуло емітовано будь-яку іншу платіжну картку на ім'я ОСОБА_1 ;інформації про зарахування коштів на картковий рахунок - маска карти № НОМЕР_1 , виписки по рахунку.
У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» не з'явився, при цьому з тексту позовної заяви вбачається, що позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлялась про дату, час і місце судового засідання, до суду повернулись судові повістки з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд постановив ухвалу про розгляд справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
15.10.2023 ТОВ «Качай гроші» (далі товариство) та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 00-9863176 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - https://kachay.com.ua, ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 546U5. Зокрема, 15.10.2023 о 14:20:00 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору (а. с. 16 на звороті, 28-29).
Відповідно до п. 7.12 кредитного договору, у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За таких обставин, суд вважає доведеним факт укладення Кредитного договору.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору, Кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді кредитної лінії на суму 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі. За надання кредиту Позичальник зобов'язується сплатити комісію 5% від суми кредиту, що становить 250 грн. Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору Строк дії Кредитної лінії 120 днів - до 12.02.2024, або достроково.
Крім того, п. 1.3.1 передбачено, що Позичальник зобов'язаний оплатити проценти 14.12.2023 та сплачувати їх кожен 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами. Тип процентної ставки - фіксована.
Знижена процентна ставка становить 2,5 % від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше рекомендованої дати оплати, визначеної п. 1.3.1 Договору. Знижена ставка застосовується виключно в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3, але не більше перших 20 днів користування Кредитом, тобто з 1 по 20 день включно.
Стандартна процентна ставка застосовується, починаючи з 21 дня по день повернення кредиту.
Відповідно до п. 1.9, 3.6 Договору, зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання, проценти нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом до дати фактичного повного повернення Кредиту, протягом строку визначеного Договором.
Сторони погодились, що проценти нараховані після закінчення строку Кредиту визначеного Договором є процентами, що нараховуються за неправомірне користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України (п. 3.4). На період дії законодавчих обмежень щодо нарахування неустойки проценти, передбачені цим пунктом (п. 3.4), не нараховуються.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» взяті на себе зобов'язання за вказаним Кредитним договором №00-9863176 від 15.10.2023 виконало у повному обсязі та надало ОСОБА_1 кредит, шляхом перерахування грошових коштів в сумі 5 000 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується, інформаційною довідкою ТОВ «Платежі Онлайн» (а.с.30), та листом № 20.1.0.0.0/7- 250227/89345-БТ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с.100) та випискою за договором (а.с. 101).
Відповідач умови кредитного договору не виконувала, та згідно розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «Качай Гроші», станом на 22.01.2022 виникла заборгованість у сумі 16 625грн, з яких 5 250 грн за тілом кредиту та 11 375 грн - за відсотками (а.с. 38).
Предметом договору факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.
Відповідно до п. 2.3. Договору, з дати відступлення Прав вимоги, Клієнт перестає бути стороною за укладеними Кредитними договорами, а Фактор стає виключним та єдиним кредитором за укладеними кредитними договорами та набуває всіх прав за ними.
Відповідно до Реєстру боржників від 22.01.2024 до Договору факторингу № 22-01/2024Товариство з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 16 625 грн, з яких 5 250 грн за тілом кредиту та 11 375 грн - за відсотками (а.с.45 на звороті - 46 на звороті).
16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та Позивач уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, згідно умов якого Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за вищевказаним кредитним договором.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 16.08.2024, право вимоги до відповідача перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» в сумі 18 250 грн, з яких 5 250 грн - тіло кредиту, 13 000 - заборгованість за відсотками (а.с. 53-54 та на звороті).
З доданих до позовної заяви доказів встановлено, що ТОВ «Макс Кредит» здійснювало нарахування відсотків в межах строку дії Кредитного договору № 00-9863176, що відповідає його умовам укладення та згідно прав, набутих за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» (п. 2.3 Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» нарахування відсотків не здійснювало.
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд звертає увагу, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Приписами статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи наведені положення закону та зміст долучених позивачем договорів факторингу, реєстрів боржників, суд дійшов висновку, що позивач довів, що набув право вимоги до відповідача за договором № 00-9863176 від 15 жовтня 2023 року.
При цьому статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Суд також враховує, що за кредитним Договором здійснювалось часткове погашення заборгованості, що свідчить про обізнаність Відповідача про факт укладення Договору та його умовами.
Слід зазначити, що неналежним виконанням зобов'язань за Договором відповідач порушує умови Договору, права позивача, та вимоги ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Так, згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно долученої позивачем Детального розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 , зальний розмір заборгованості за період дії Кредитного договору з 15.10.2023 по 12.02.2024 складає 18 250 грн, з яких: 5250 грн - заборгованість за кредитом; 13 000 грн заборгованість по несплаченим відсоткам. Відповідач розмір заборгованості за кредитним договором не спростовував, у добровільному порядку станом на день розгляду справи не сплатила.
На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 00-9863176 в сумі 18 250 грн.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн суд враховує таке.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі N 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, N 33210/07 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, N 37246/04).
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі N 760/11145/18 (провадження N 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку/дії/бездіяльність обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, віднесення даної справи до категорії справ незначної складності, суд приходить до висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн не є пропорційними до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін.
Суд вважає, що для підготовки даного позову немає необхідності у значній кількості часу, дослідження великого об'єму нормативно-правових актів, збору та аналізу значної кількості документів, а також значного дослідження практики вирішення судами справ даної категорії.
Суд також враховує, що адвокат не брав участь в судовому засіданні.
Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачу за Договором, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору та складності справи - 3 000 грн.
Решта витрат на професійну правничу допомогу покладається на позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У матеріалах справи міститься Платіжна інструкція в національній валюті № 6385 від 24.01.2025, відповідно до якої, 24.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» сплатило судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., сплачений позивачем при поданні позовної заяви.
Керуючись статтями 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141 ст. ст. 258, 259, ст. 264, 265, 280-282 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова Компанія «Ейс» суму заборгованості за кредитним Договором № 00-9863176 від 15 жовтня 2023 року в сумі 18 250 грн, з яких: 5250 грн - заборгованість за кредитом; 13 000 грн заборгованість по несплаченим відсоткам;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова Компанія «Ейс» витрати з оплати судового збору в сумі 2 422 грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова Компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн 00 коп.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄРДПОУ 42986956, юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Олена ЛОПІНА