Справа № 489/2439/25
Провадження № 1-кс/489/842/25
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
15 квітня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі суду у місті Миколаєві клопотання дізнавача ОСОБА_3 , погоджене з прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025153040000078 від 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про тимчасовий доступ до речей, що містять охоронювану законом таємницю,
встановив:
Згідно з клопотанням, СД ВП № 2 МРУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом виявлення у ОСОБА_5 04.04.2025 по вул. Турбінна, парк «Дубки», м. Миколаєва психотропної речовини. Дізнавач вважає, що на вилученому 04.04.2025 в ході особистого обшуку ОСОБА_5 телефоні може міститися інформація про діяльність, пов'язану з придбанням ОСОБА_5 психотропних речовин, тому виникла необхідність в отриманні дозволу на тимчасовий доступ до вказаного телефону.
В судове засідання учасники кримінального провадження не з'явилися. Дізнавач надіслав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Керуючись ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження та закріпленим у ст. 7 КПК України принципом диспозитивності, слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання без участі слідчого, а також за відсутності особи, у володінні якої знаходяться речі, згідно з ч. 4 ст. 163 КПК України.
Розгляд клопотання проводиться без фіксування ходу засідання за допомогою технічних засобів відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України.
Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Згідно з ч. 1 ст. 165 КПК України, особа, яка зазначена в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів як володілець речей або документів, зобов'язана надати тимчасовий доступ до зазначених в ухвалі речей і документів особі, зазначеній у відповідній ухвалі слідчого судді, суду.
Системний аналіз вказаних положень кримінального процесуального законодавства свідчить про те, що необхідною умовою звернення сторони кримінального провадження до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів є те, що такі речі та документи перебувають у володінні відповідної особи, що позбавляє сторону кримінального провадження можливості мати до них доступ для проведення певних слідчих дій (огляду, вилучення тощо).
Натомість в даній справі телефон «Redmi Notе 11», серійний номер НОМЕР_1 , імей1 НОМЕР_2 , імей2 НОМЕР_3 , із сім-картками № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , до якого дізнавач просить надати тимчасовий доступ з метою проведення його огляду, був вилучений 04.04.2025 в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , тобто у встановлений законом спосіб, та на даний час перебуває у сторони обвинувачення, а не у володінні ОСОБА_5 , у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання останнього або іншого володільця вказаного майна забезпечити тимчасовий доступ до вказаного телефону.
Зазначене, у свою чергу, вказує на те, що проведення огляду вилученого під час проведення затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок ОСОБА_5 , телефону, який перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення, не потребує попереднього дозволу слідчого судді на тимчасовий доступ до нього.
Вказані висновки суду узгоджуються із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 09.04.2024 у справі № 369/4929/19, згідно з якими «у даному випадку телефон після його вилучення знаходився у володінні сторони обвинувачення, тому вимога надати самій собі доступ до нього суперечило б здоровому глузду. Сторона обвинувачення отримала телефон в своє володіння на підставі законно проведеного обшуку, обставини якого не дають підстав для визнання цього телефону недопустимим доказом, тому Суд не вважає, що доступ до інформації, що містилася в ньому, вимагав окремого дозволу. Тому Суд відхиляє цей довід сторони захисту».
Відповідно до ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Крім того, відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, закріплених в ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор, серед іншого, не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
За такого, клопотання про тимчасовий доступ не відповідає вимогам ст. 160 КПК України та не містить обов'язкових відповідно до ст. 132 КПК України відомостей для вжиття подібних заходів забезпечення кримінального провадження, у зв'язку з чим слідчий суддя відповідно до ст. 132, 163 КПК України зобов'язаний відмовити в задоволенні такого клопотання. Керуючись статтями 132, 163, 164, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання дізнавача ОСОБА_3 , погодженого з прокурором ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12025153040000078 від 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, про тимчасовий доступ до речей, що містять охоронювану законом таємницю - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1