Справа № 489/1128/25
Провадження № 2-а/489/63/25
Іменем України
15 квітня 2025 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
за участі представника відповідача Григоращенка М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
встановив:
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив постанову у справі про адміністративне правопорушення № 90 від 10.02.2025, складену відносно нього, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10.02.2025 відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було винесено постанову про адміністративне правопорушення № 90, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме він начебто є військовозобов'язаним та йому 30.10.2024 була направлена засобами поштового зв'язку повістка № 922191про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.11.2024. Однак в порушення вимог діючого законодавства ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.11.2024 без поважних причин, при цьому не повідомляв про неможливість прибуття у призначений день.
Із вказаною постановою позивач не згоден, вважає її протиправною. В обґрунтування своїх заперечень проти притягнення його до адміністративної відповідальності посилається на те, що жодної повістки чи повідомлення про надходження повістки до відділення зв'язку не отримував, доводи відповідача про те, що він був належним чином повідомлений про виклик до РТЦК та не з'явився без поважних причин, нічим не підтверджуються. Крім того, звертав увагу на те, що йому невідомо, з якою метою він викликався до ТЦК. В разі, якщо для уточнення даних - то виходячи з норм діючого законодавства інформацію, яку начебто не оновив позивач, відповідач не тільки може, а повинен отримати від уповноважених органів та реєстрів. Також зауважував, що 10.02.2025 він перебував на лікарняному, про що його батько хотів повідомити уповноважених осіб ТЦК, з'явившись до центру комплектування особисто, проте довідку від нього не прийняли.
Посилаючись на викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 19.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
25.02.2025 на адресу суду від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяв, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилався на те, що повістка № 922191 про виклик позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 була направлена позивачу засобами поштового зв'язку за допомогою АТ «Укрпошта». Факт направлення повістки підтверджується копією поштового конверта з відміткою АТ «Укрпошта» про повернення поштового відправлення в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що відповідно до положень п. 41 ПКМУ № 560 від 16.05.024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» є належним повідомленням про виклик до РТЦК.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 Григоращенко М.Г. в судовому засіданні позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов наступного.
Положеннями ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
У відповідності до ст. 21 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаний та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, взяттю на персонально-первинний та персональний військовий облік в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях підлягають громадяни України з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Взяття громадян на персонально-первинний та персональний військовий облік, а також їх виключення з такого обліку здійснюється лише після взяття (зняття, виключення) зазначених громадян на військовий облік (з військового обліку) у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.
Згідно ст. 3 зазначеного Порядку для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним.
У відповідності до протоколу № 35/2025 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 05.02.2025 встановлено, що 05.02.2025 о 14:00 в приміщенні Миколаївського обласного об'єднаного центру мобілізації під час звірки військово-облікових даних було виявлено адміністративне правопорушення, вчинене гр. ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, а саме гр. ОСОБА_1 не прибув 09.11.2024 по повістці № 922191 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучі належним чином оповіщений відповідно до абз. 3 пп. 2 п. 41 ПКМУ № 560 від 16.05.2024. Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, було роз'яснено її права та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:00 год. 10.02.2025 за адресою АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 . У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 власноручно зазначив: «У мене не було жодної інформації щодо повістки, котра була відправлена через Укрпошту».
10.02.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 винесено Постанову № 90, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн.
У відповідності до вищезазначеної постанови 05.02.2025 приблизно о 14:00 в приміщенні Миколаївського обласного об'єднаного центру мобілізації під час звірки облікових даних було встановлено, що 30.10.2024 засобами поштового зв'язку «Укрпошта» була направлена повістка № 922191 про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.11.2024, однак ОСОБА_1 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.11.2024 без поважних причин та не повідомив причину неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений про розгляд справи належним чином.
Позивач ОСОБА_1 зі вказаною постановою не згоден, вважає її протиправною та просить скасувати.
Положеннями ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Згідно положень ст. 1 ЗУ «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, з 24.02.2022 в Україні діє особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про проведення загальної мобілізації, яку в подальшому було продовжено і яка діяла станом на час притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Згідно Витягу з Реєстру територіальної громади м. Миколаєва № 16.27-459244-2025 від 18.02.2025 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 - з 11.06.2002.
Відповідно до повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 922191 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , належить з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. Повістка датована 31.10.2024.
Вказана повістка була направлена за адресою реєстрації ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв'язку через АТ «Укрпошта». З матеріалів, долучених до відзиву на позовну заяву, вбачається, що вказане поштове відправлення повернулось не врученим із відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
У відповідності до п. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно д п. 21 Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно п. 24 Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
У відповідності до п. 41 Порядку Проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку було направлено засобами поштового зв'язку повістку про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 09.11.2024 о 14:00 год. з метою уточнення даних. Проте вказане поштове відправлення повернулось не врученим із відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням військовозобов'язаного про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно довідки КНП «Миколаївський обласний центр психічного здоров'я» МОР від 10.02.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , знаходиться на стаціонарному обстеженні у лікарні з 10.02.2025 по теперішній час.
В обґрунтування своєї позиції позивач зазначав, що всі його дані ТЦК мав у своєму розпорядженні, або міг мати до них доступ шляхом використання відомостей з відповідних державних реєстрів. Крім того вказував на те, що не отримував від ТЦК жодної повістки - що спростовується матеріалами справи. Твердження позивача про те, що його батько намагався повідомити представників ТЦК 10.02.2025 про те, що він перебуває на лікарняному, не підтверджуються належними та допустимими доказами (заявою із відміткою про отримання ТЦК, копією поштового відправлення, клопотанням про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення, тощо).
У цьому контексті суд звертає увагу, що гарантованому у ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язку доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанови № 90 від 10.02.2025.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Аналізуючи обставини притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
У відповідності до положень ст. 139 КАС України, оскільки в задоволенні позову відмовлено - судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 15.04.2025.
Суддя Г.А. Микульшина