КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/405/25
Провадження № 2-а/488/24/25 р.
Іменем України
15.04.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого - судді Селіщевої Л.І., розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за № 4 від 02.01.2025 р. він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою на нього був накладений штраф у розмірі 17 000 грн.
Постанова мотивована тим, що 23.12.2024 р. о 15 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся ОСОБА_1 , під час проведення звірки облікових даних було виявлено, що у період з 14.05.2024 р. протягом 60 днів він не уточнив свої облікові дані, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» під час особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач зазначив, що він не був повідомленим про дату розгляду адміністративної справи, розгляд відбувся у його відсутність, копію постанови він отримав лише 16.01.2025 р. після неодноразових звернень до відповідача. Крім цього, позивач посилався на те, що він не вчиняв правопорушення, оскільки 27.06.2024 р. виконав вимогу закону щодо уточнення своїх облікових даних через додаток «Резерв+», і 25.12.2024 р. пройшов ВЛК після самостійного звернення до відповідача.
Посилаючись на викладене, позивач просив поновити йому строк звернення до суду, скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 4 від 02.01.2025 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді від 30.01.2025 р. було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, була направлена відповідачу та роз'яснено його право подати відзив та заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав свій відзив, у якому заперечував проти задоволення позову, мотивуючи тим, що позивач був правомірно та обґрунтовано притягнутий до адміністративної відповідальності при обставинах, вказаних в оспорюваній ним постанові.
Ознайомившись із доводами сторін та дослідивши надані ними письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд, яке включає в себе право на доступ до правосуддя.
У статті 1 Конституції України, Україна проголошується правовою державою.
Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини та громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Зобов'язання держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних і справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплено як основоположні принципи в Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов'язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Належними є докази, які містять інформацію відносно предмета доказування. Предметом же доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду певної справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені у відповідності до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та м. Севастополя (ч.7 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ).
Згідно з п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затв. постановою КМУ від 23.02.2022 р. за № 154, - ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24.02.2022 р., в Україні введений воєнний стан у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Згідно з Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 р. "Про загальну мобілізацію", затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24.02.2022 р., оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому відповідними Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено і вони продовжують існувати на час розгляду даної справи).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює, зокрема, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992 р.
Відповідно до ч. 3 ст.1 Закону № 2232-XII від 25.03.1992 р.,- військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
В силу ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-XII від 25.03.1992 р.,- громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
-прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
-проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Частина 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX, який набув чинності з 18 травня 2024 року.
Абзацом четвертим пункту 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані:
- у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності);
- у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Таким чином, норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані у період з 19 травня 2024 року по 17 липня 2024 року (включно), а саме:
- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
- прибуття до центру надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
' Згідно вимог ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та п. 19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Диспозицією ч.1 ст. 210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно ч. 3 цієї ж статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приміткою до ст. 210 КУпАП визначено, що положення статтей 210, 210? цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1951-VІІІ від 16.03.2017 р.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
У ч.5 ст.5, 8, 9 цього Закону органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Цією нормою передбачено перелік державних органів, від яких Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді персональні відомості призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України «Про публічні електронні реєстри», «Про розвідку» та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за № 4 від 02.01.2025 р. позивач по даній справі - ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою на нього був накладений штраф у розмірі 17 000 грн. Постанова мотивована тим, що 23.12.2024 р. о 15 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся ОСОБА_1 , під час проведення звірки облікових даних було виявлено, що у період з 14.05.2024 р. протягом 60 днів він не уточнив свої облікові дані, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» під час особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Як судом вже було зазначено вище, зміни до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо обов'язку уточнити свої дані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом, набули чинності з 18.05.2024 року.
Разом із цим, судовим розглядом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивач 27.06.2024 р. оновив свої облікові дані за допомогою додатку «Резерв+», однак посадова особа відповідача не відобразила це в спірній постанові та не дала цьому відповідної правової оцінки. До того ж, відповідачем не вказано, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем і не могли бути одержані самостійно відповідачем шляхом електронної інформаційної взаємодії.
Доказів того, що відповідачем вживалися заходи щодо отримання персональних відомостей позивача в порядку електронної інформаційної взаємодії, і що внаслідок проведених заходів такі відомості отримати не вдалося, суду не надано.
Приписами ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Із наявного у матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення № 464 від 23.12.2024 р. вбачається, що розгляд справи про адмінправопорушення відносно позивача, був призначений на 02.01.2024 р. на 10 год. 00 хв. Проте даних про те, що він був складений у присутності позивача даний протокол не містить, відсутній підпис позивача, його пояснення, не зазначені дані про його відмову від пояснень та отримання копії протоколу, не вказані свідки (у випадку відмови від дачі пояснень чи підпису позивача). Також відсутні докази вручення протоколу позивачу чи направлення його поштою , так як і докази вручення йому повістки із повідомленням про дату і місце розгляду справи .
За такого суд знаходить обґрунтованими і такими, що заслуговують увагу, доводи позивача про те, що розгляд справи відбувся у його відсутність, без належного повідомлення про дату та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Доказів, які б спростовували такі доводи, відповідачем не надано.
Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Приписами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
-- залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
-- скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
-- скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
- змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП відбулося із порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності і за відсутності доказів вчинення ним адміністративного правопорушення. З огляду на це, суд вважає необхідним задовольнити позов, скасувати постанову та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 293, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову № 4 від 02.01.2025 р., винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Л.І. Селіщева