КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА
Справа № 488/4430/24
Провадження № 2/488/423/25
Іменем України
15.04.2025 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого по справі судді - Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Авдєєвій К.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цибульської Олени Василівни про поновлення процесуальних строків для подання клопотання про приєднання письмових доказів та заяви про зміну предмету позову у цивільній справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська міська рада, про стягнення грошової компенсації у розмірі ринкової вартості збудованого житлового будинку,
В провадженні Корабельного районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська міська рада, про стягнення грошової компенсації у розмірі ринкової вартості збудованого житлового будинку.
Ухвалою суду від 15.10.2024 р. провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Корабельного районного суду міста Миколаєва відзив на позов. Копію ухвали надіслано сторонам.
Ухвалою суду від 31.01.2025 у даній цивільній справі закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду із встановленням загального порядку дослідження доказів у справі.
10.04.2025 р. через підсистему “Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цибульської Олени Василівни надійшла заява, в якій остання просила суд поновити процесуальні строки для подання клопотання про приєднання письмових доказів та заяви про зміну предмету позову у даній цивільній справі. До вказаної заяви додала клопотання про приєднання письмових доказів та заяву про зміну предмету позову.
В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що 11 березня 2025 року у судовому засіданні представник відповідача - адвокат Бєлова Р.В. наполягала на неправильності подачі позовної заяви та наполягала на тому, що позовні вимоги не можуть стосуватися вартості об'єкту, а мають бути викладені в позовних вимогах, як компенсація вартості будівельних матеріалів та заперечувала проти визнання права власності на одну другу земельної ділянки за позивачем, оскільки право власності не визнано за відповідачем. У підтвердження правильності подачі позову та правильності позовних вимог на стягнення 1/2 вартості саме будинку садибного типу з господарськими будівлями на спорудами, а не будівельних матеріалів, представник позивача додатково звернулася до іншої компанії Миколаївський Обласний Інжиніринговий Центр щодо оцінки вартості будівельних матеріалів та 19 березня 2025 року на електронну пошту отримала відповідь, що свідчить про те, що об'єкт що є предметом спору не може розглядатися, як будівельні матеріали, а є об'єктом завершеного будівництва і відповідно має оцінюватися як готовий об'єкт.
Також зазначила, що в підтвердження позовних вимог стосовно визнання права власності на одну другу частину земельної ділянки з кадастровим номером 4810136600:05:060:0030, загальною площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 , як власниці однієї другої частини будинку, який знаходиться на цій земельній ділянці, представник позивача звернулася в Миколаївську міську раду з проханням внесення змін в рішення Миколаївської міської ради № 23/16 від 27.07.2017 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 1000 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , та рішення Миколаївської міської ради № 51/28 від 09.04.2019 року «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку з кадастровим номером 4810136600:05:060:0030, загальною площею 0,10 га за адресою: АДРЕСА_1 .
25 березня 2025 року Миколаївською міською радою надано відповідь про неможливість внесення таких змін.
Представник позивача у своїй заяві вказала, що дане клопотання не було подано до закриття підготовчого провадження з поважних причин, а саме відсутності даних документів у позивача та його представника, а тому просила визнати поважними причини пропуску позивачем процесуального строку для подання клопотання про приєднання письмових доказів та заяви про зміну предмету позову.
14.04.2025 р. через підсистему “Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Бєлової Родіки Володимирівни надійшли заперечення на заявлене клопотання (заяву) представника позивача щодо поновлення процесуального строку для подання клопотання про приєднання письмових доказів та заяви про зміну предмету позову.
У своїх запереченнях представник відповідача зазначила, що за результатами дослідження редакції первісного позову від 08.10.2024 року та заяви про зміну предмету позову від 10.04.2025 року вбачається, що позивачем фактично у заяві збільшено заявлені позовні вимоги, а не змінено предмет позовних вимог, і його підстави, а тому така заява не є в розумінні положення ст. 49 ЦПК України заявою про зміну предмету позову, а фактично є уточнення і збільшення заявлених раніше позовних вимог. Це суперечить нормам ЦПК України, адже подана представником заява містить нові позовні вимоги та нові правові обґрунтування підстав для їх задоволення, які не були заявлені нею під час первісного звернення до суду з позовною заявою. Можливість об'єднання декількох позовних вимог шляхом подання заяви про зміни, доповнення чи уточнення позовних вимог до вже поданого позову процесуальним законодавством не передбачено.
Вказала, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються. Той факт, що судовий розгляд у даній цивільній справі знаходиться на стадії дослідження письмових доказів у справі вважала, що слід відмовити у прийняття заяви про зміну предмету позову.
В судове засідання сторони не з'явилися, надали заяви в яких просили провести судове засідання без їхньої участі.
Враховуючи вказані обставини, вивчивши подане клопотання та зваживши доводи сторін, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 31.01.2025 року було закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська міська рада, про стягнення грошової компенсації у розмірі ринкової вартості збудованого житлового будинку. Призначено справу до судового розгляду на 11.03.2025 року о 13:00год. у відкритому судовому засіданні, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі, про час і місце судового засідання було повідомлено учасників справи.
Таке рішення судом було постановлено, у тому числі, з урахуванням поданої 23.01.2025 р. представником позивача - адвокатом Цибульською О.В. заяви про розгляд справи без участі представника та закриття підготовчого провадження, в якій остання також зазначила, що до позовної заяви подані всі докази, заперечення, відповіді, заяви та клопотання по суті справи. Будь-яких додаткових доказів, заяв та клопотань позивачем не буде надаватися суду. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2021 р. у справі №910/18389/20).
Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).
Суд зазначає, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.
Цивільні процесуальні строки- це встановлені Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України) проміжки часу для вчинення процесуальних дій судом і учасниками процесу у цивільному судочинстві.
Подана представником позивача заява про поновлення процесуальних строків для подання клопотання про приєднання письмових доказів та заяви про зміну предмету позову фактично свідчить про повернення до стадії підготовчого провадження після закриття.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постанові від 16.12.2021 р. у справі № 910/7103/21 зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
За змістом положень частини другої та четвертої статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Виходячи з положень ч. 8 ст. 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не можуть прийматися, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 126 ЦПК України також визначені наслідки пропущення процесуальних строків, зокрема, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд вважає, що обставини, якими обґрунтовано клопотання представника позивача, а саме те, що саме після закриття підготовчого судового засідання та під час судового засідання на стадії розгляду справи по суті, після наполягань представника відповідача на неправильності позову, представником позивача було адресовано звернення до правомочних органів з метою підтвердження правильності поданого позову та заявлених позовних вимог, не можуть вважатися обґрунтованими, вагомими та такими, що свідчать про неможливість подання таких доказів до закриття підготовчого провадження з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, оскільки відсутні вагомі обставини, що є підставою для визнання поважними причин пропуску позивачем процесуального строку для подання клопотання про приєднання письмових доказів та заяви про зміну предмету позову, а також приймаючи до уваги те, що прийняття такої заяви представника позивача фактично призведе до повернення на стадію підготовчого провадження, що у свою чергу буде мати наслідком нівелювання самого значення стадій цивільного процесу, про що зазначав Верховний Суд, то суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуальних строків для подання клопотання слід відмовити, а заяви представника позивача про приєднання письмових доказів та заяву про зміну предмету позову залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 12, 49, 83, 26, 189, 200, 258, 260, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цибульської Олени Василівни про поновлення процесуальних строків для подання клопотання про приєднання письмових доказів та заяви про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Миколаївська міська рада, про стягнення грошової компенсації у розмірі ринкової вартості збудованого житлового будинку - відмовити.
Заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цибульської Олени Василівни про приєднання письмових доказів та про зміну предмету позову - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя: Я. А. Чернявська