Справа № 473/477/25
іменем України
"14" квітня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючої судді Ротар М.М.
за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права на приватизацію житлового приміщення,
встановив:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовною заявою до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання за ними права на приватизацію житлового приміщення.
В обґрунтування позову позивачі зазначають, що вони мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно договору найму житла від 01 липня 2022 року укладеного між ОСОБА_1 та КП «Регспод», ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_2 . Наймодавцем даної квартири є Комунальне підприємство «Регспод».
За вказаною адресою ОСОБА_1 проживає з 1997 року, на час вселення даний житловий будинок перебував на обліку Міністерства освіти і науки України і був гуртожитком. Наказом Управління комунальної власності Вознесенської міської ради № 189 гуртожиток по АДРЕСА_3 зараховано на баланс Комунального підприємства « Єдність».
13.06.2008 року рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_3 введено в експлуатацію шляхом реконструкції сімейного гуртожитку.
На сьогоднішній день позивачі вирішили приватизувати наймане житло. В липні 2023 році звернулися до виконавчого комітету Вознесенської міської ради, однак було надано відповідь про неможливість приватизації майна без повного переліку документів та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання. За таких обставин позивачі звернулися до суду з даним позовом про приватизацію житла, незважаючи на відсутність ордера, аргументуючи це тривалим проживанням та документами, які підтверджують законність вселення.
Ухвалою суду від 31 січня 2025 року відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з'явилися, від їх представниці адвоката Кудіної Т.М. надійшла заява, в якій вона просила розгляд справи здійснювати без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без участі представника, проти заявлених позовних вимог не заперечують.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, проаналізувавши та дослідивши всі докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с. 7,8,10,11,15).
Згідно договору найму житла від 01 липня 2022 року укладеного між ОСОБА_1 та КП «Регспод», ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_2 . Наймодавцем даної квартири є Комунальне підприємство «Регспод».(а.с.33). Членами сім'ї у договорі зазначені ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (онука).
За вказаною адресою ОСОБА_1 зареєстрована та проживає з 1997 року. (а.с.8).
Наказом Управління комунальної власності Вознесенської міської ради № 189 гуртожиток по АДРЕСА_3 зараховано на баланс Комунального підприємства « Єдність». (а.с.22)
20.07.2007 року рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області дозволено реконструкцію сімейного гуртожитку під чотирьохквартирний житловий будинок по АДРЕСА_3 . (а.с.30)
13.06.2008 року рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_3 введено в експлуатацію шляхом реконструкції сімейного гуртожитку. (а.с.31)
12.09.2008 року рішенням виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області впорядковано нумерацію квартир в житловому будинку по АДРЕСА_3 . (а.с.32)
Згідно договору найма від 01 липня 2022 року наймачем кв. АДРЕСА_2 і членами сім'ї є ОСОБА_1 (наймач), ОСОБА_4 (дочка), ОСОБА_2 (син), ОСОБА_3 (онука).
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 17.02.2023 року ОСОБА_4 позбавлена батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 . (а.с.16,17,18,19)
Згідно посвідчення виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області № 300 ОСОБА_1 є піклувальником неповнолітньої ОСОБА_3 . (а.с.20)
Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.11.2024 року ОСОБА_4 визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме кв. АДРЕСА_2 .(а.с.45,46,47)
Позивач ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Вознесенської міської ради з заявою щодо можливості оформлення приватизації, але отримала відмову через відсутність ордера.(а.с.44)
Відповідно до листа виконавчого комітету Вознесенської міської ради №919/01/01-02/11 від 19.03.2025 року ордер на квартиру виконавчим комітетом не видавався, оскільки згідно із статтею 58 Житлового кодексу України ордер є підставою для вселення в надане жиле приміщення і може бути виданий лише на вільне житло, в той же час ОСОБА_1 проживала у цьому житлі з 1997 року.
Згідно з статей 30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до вимог ст.345 ЦK України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у Законі України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Відповідно до п.10 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст.1 Закону України«Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Особливості приватизації житлових приміщень у гуртожитках визначаються законом.
Згідно зі ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» об'єктом приватизації є квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до ст.3 зазначеного закону, - приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.
Відповідно до п.5 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Відповідно до п.4 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках).
Згідно зі змістом ч.3 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст.8 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.
Відповідно до п.11 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
Таким чином, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» не передбачено такої підстави для відмови у приватизації, як відсутність ордера на житлове приміщення.
Крім того, частиною 3 статті 9 ЖК України передбачено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.15 ЖК України, до компетенції виконавчих комітетів районних, міських, районних у містах рад народних депутатів належить видача ордерів на жилі приміщення.
Згідно з ст.58 ЖК України, ордер є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Відповідно до п.п.69, 70, 72 Постанови ради Міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» (розділ IV), ордер на жиле приміщення видається на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів та є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення, дійсний протягом 30 днів.
Ордер вручається громадянинові, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі. При одержанні ордера пред'являються паспорти (або документи, що їх замінюють) членів сім'ї, включених до ордера.
При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.
З аналізу вказаних правових норм випливає, що ордер це документ, що має тимчасову дію та є законною підставою вселення особи до житлового приміщення.
Позивачі вселені до квартири з 1997 року, на законних підставах, законність їх проживання ніхто не оспорює, крім того, відсутні перешкоди, передбачені Законом щодо приватизації, але відсутність ордеру, позбавляє позивачів можливості реалізувати своє право на приватизацію квартири. Відсутність ордера не заперечує факт законного проживання, оскільки існують інші документи, що підтверджують вселення.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141,258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права на приватизацію житлового приміщення, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 без наявності ордеру на вселення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 15 квітня 2025 року.
Суддя М.М. Ротар М.М.