Справа № 472/1272/23
Провадження №1-кп/472/19/25
15 квітня 2025 року селище Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 у селищі Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023152190000943 від 02.09.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта базова загальна середня, одруженого, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачений - ОСОБА_5 ,
захисник - адвокат ОСОБА_9 ,
Судом визнано доведеним, що згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
24 лютого 2022 року відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" № 69/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України оголошено про проведення загальної мобілізації.
Указом Президента України від 01 травня 2023 року № 255/2023 строк проведення загальної мобілізації продовжено з 20 травня 2023 року на 90 діб.
Указом Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 строк проведення загальної мобілізації продовжено з 18 серпня 2023 року на 90 діб.
Зазначені Укази Президента України затверджені відповідними Законами України відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України, Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаєва, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 14.01.2002 року Веселинівським РВ УМВС України в Миколаївській області, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний з 08.06.2023 року, має військове звання "солдат".
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 891/2 від 09.06.2023 року ОСОБА_5 визнаний придатним для проходження військової служби.
11.08.2023 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було повідомлено військовозобов'язаному ОСОБА_5 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 і було вручено повістку про явку на 12.08.2023 року о 07:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 65/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року.
Під час вручення вказаної повістки встановлено відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", які б надавали ОСОБА_5 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а також попереджено про кримінальну відповідальність у разі відмови від проходження служби.
Проте ОСОБА_5 всупереч ст. 65 Конституції України, ст.ст. 22, 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, попередженим про прибуття та, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ухилився від призову за мобілізацією, не прибувши 12.08.2023 року о 07:00 годині до пункту збору за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки у команді до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби за мобілізацією.
Службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясування обставин неявки ОСОБА_5 за повісткою на 12.08.2023 року о 07:00 годині було здійснено 12.08.2023 року виїзд за місцем реєстрації та проживання військовозобов'язаного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого ОСОБА_5 за місцем проживання не виявлено. Зі слів його дружини останній в її домоволодінні не проживає.
Крім того, 18.10.2023 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов'язаному ОСОБА_5 було повторно вручено повістку про явку на 19.10.2023 року о 07:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №65/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року.
Проте ОСОБА_5 всупереч ст. 65 Конституції України, ст.ст. 22, 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби, попередженим про прибуття та, не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, ухилився від призову за мобілізацією, не прибувши 19.10.2023 року о 07:00 годині до пункту збору за адресою: АДРЕСА_2 , для відправки у команді до військової частини НОМЕР_3 для проходження військової служби за мобілізацією.
Службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясування обставин неявки ОСОБА_5 за повісткою на 19.10.2023 року о 07:00 годині, 19.10.2023 року було здійснено виїзд за місцем реєстрації та проживання військовозобов'язаного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого ОСОБА_5 пояснив їм, що не з'явився за викликом, оскільки здійснює догляд за братом дружини, який є особою з інвалідністю ІІ групи.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 336 КК України, не визнав, суду показав, що він дійсно перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вони з дружиною - ОСОБА_10 планували подати до суду заяву про визнання її брата - ОСОБА_11 недієздатним, але для цього йому було необхідно отримати військово-обліковий документ, щоб надати його до суду. З цією метою взимку 2023 року він прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але йому повідомили, що спочатку йому необхідно пройти військово-лікарську комісію. В період з лютого - червень 2023 року він пройшов військово-лікарську комісію, його було визнано придатним до військової служби та в серпні 2023 року було вручено бойову повістку на відправку до військової частини для проходження військової служби. Однак він не прибув за викликом по цій повістці в зв'язку із тим, що в нього дружина - особа з інвалідністю ІІІ групи, а також він здійснює догляд за братом дружини - ОСОБА_11 , який є особою з інвалідністю ІІ групи. Після цього, в жовтні 2023 року йому повторно була вручена бойова повістка на відправку до військової частини для проходження військової служби. Однак він не прибув за викликом по цій повістці з тих же підстав. Також зазначив, що на момент вручення повістки його дружиною - ОСОБА_10 було подано до суду заяву про визнання її брата - ОСОБА_11 недієздатним, встановлення над ним опіки та призначення його опікуном - ОСОБА_5 , тобто його. Вказав, що його дружина є особою з інвалідністю ІІІ групи, а брат дружини є особою з інвалідністю ІІ групи. А тому, він не з'явився за викликом по повістці також і з цих підстав.
Незважаючи на невизнання вини, винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- Повідомленням т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 № 5702 від 01.09.2023 року (т. 1 а.с. 60-62), відповідно до якого ОСОБА_5 ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації в особливий період, оскільки не прибув за викликом 12.08.2023 року до пункту збору на відправку до військової частини для проходження військової служби, що вказує на наявність в його діях ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації;
- Рапортом офіцера відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого лейтенанта ОСОБА_13 від 12.08.2023 року (т. 1 а.с. 64), відповідно до якого останній доповідає, що військовозобов'язаний ОСОБА_5 , пройшовши військово-лікарську комісію, був визнаний придатним для проходження військової служби та зарахований на відправку до військової частини НОМЕР_2 на 12.08.2023 року. З вимогами КК України щодо ухилення від мобілізації ознайомлений, але 12.08.2023 року у визначений у повістці час та у подальшому на відправку не з'явився, про будь-які причини неявки не повідомляв;
- Заявою ОСОБА_5 від 10.08.2023 року (т. 1 а.с. 65, 83), відповідно до якої останній просить видати йому військовий квиток в зв'язку із призовом за мобілізацією;
- Повісткою на відправку на 12.08.2023 року на 07:00 годину (т. 1 а.с. 66, 80), відповідно до якої ОСОБА_5 було наказано з'явитися 12.08.2023 року о 07:00 годині до пункту збору до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 для відправки у команді до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби за мобілізацією;
- Карткою обстеження та медичного огляду від 08.06.2023 року, довідкою військово-лікарської комісії від 09.06.2023 року (т. 1 а.с. 67-68, 78-79), відповідно до яких ОСОБА_5 був визнаний придатним за станом здоров'я для проходження військової служби;
- Мобілізаційним розпорядженням (т. 1 а.с. 69, 81), відповідно до якого ОСОБА_5 було наказано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , не чекаючи повістки;
- Даними облікової картки до військового квитка (т. 1 а.с. 70, 82), відповідно до якої ОСОБА_5 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов'язаний з 08.06.2023 року, та був визнаний придатним за станом здоров'я військово-лікарською комісією для проходження військової служби;
- Актом перевірки військовозобов'язаного за місцем реєстрації від 12.08.2023 року (т. 1 а.с. 71), відповідно до якого службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясування обставин неявки ОСОБА_5 за повісткою на 12.08.2023 року о 07:00 годині, 12.08.2023 року було здійснено виїзд за місцем реєстрації та проживання військовозобов'язаного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого встановлено, що за вказаною адресою до них ніхто не вийшов;
- Заявою ОСОБА_5 від 01.09.2023 року (т. 1 а.с. 84), відповідно до якої останній відмовляється від проходження військової служби, так як не є військозобов'язаним;
- Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 09.10.2023 року (т. 1 а.с. 85), відповідно до якої ст. слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_14 визнав речовими доказами: заяву ОСОБА_5 від 01.09.2023 року; оригінал картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного для визначення придатності до військової служби, медичного переосвідчення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; оригінал довідки військово-лікарської комісії № 891/2 від 09.06.2023 року щодо придатності ОСОБА_5 до військової служби; оригінал корінця повістки, врученої ОСОБА_5 11.08.2023 року про явку на 12.08.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову на військову службу за мобілізацією; оригінал мобілізаційного розпорядження солдату ОСОБА_5 про відправку; оригінал облікової картки на ОСОБА_5 ; заяву ОСОБА_5 про видачу військового квитка;
- Повісткою на відправку на 19.10.2023 року на 07:00 годину (т. 1 а.с. 93), відповідно до якої ОСОБА_5 було наказано з'явитися 19.10.2023 року о 07:00 годині до пункту збору до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 для відправки у команді до військової частини НОМЕР_3 для проходження військової служби за мобілізацією;
- Актом про відмову від отримання бойової повістки від 18.10.2023 року (т. 1 а.с. 94), відповідно до якої ОСОБА_5 18.10.2023 року відмовився від отримання бойової повістки на явку 19.10.2023 року о 07:00 годині до пункту збору до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 для відправки у команді до військової частини НОМЕР_3 для проходження військової служби за мобілізацією, оскільки здійснює догляд за особою з інвалідністю;
- Актом перевірки військовозобов'язаного за місцем реєстрації від 19.10.2023 року (т. 1 а.с. 95), відповідно до якого службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою з'ясування обставин неявки ОСОБА_5 за повісткою на 19.10.2023 року о 07:00 годині, 19.10.2023 року було здійснено виїзд за місцем реєстрації та проживання військовозобов'язаного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого встановлено, що ОСОБА_5 пояснив їм, що не з'явився за викликом, оскільки здійснює догляд за братом дружини, який є особою з інвалідністю ІІ групи;
- Постановою про визнання та приєднання речових доказів від 02.11.2023 року (т. 1 а.с. 96), відповідно до якої ст. слідчий СВ Вознесенського РУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_14 визнав речовими доказами: заяву ОСОБА_5 від 18.10.2023 року; оригінал повістки 18.10.2023 року про явку ОСОБА_5 на 19.10.2023 року на 07:00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову на військову службу за мобілізацією; оригінал акту про відмову ОСОБА_5 від отримання бойової повістки від 18.10.2023 року; оригінал акту про перевірку за місцем реєстрації (проживання) військовозобов'язаного ОСОБА_5 від 19.10.2023 року;
- Заявою ОСОБА_5 від 18.10.2023 року (т. 1 а.с. 97), відповідно до якої останній відмовився від отримання 18.10.2023 року бойової повістки.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, також підтверджується дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків:
- Показаннями свідка ОСОБА_15 , який суду показав, що в червні 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 з'явився ОСОБА_5 з метою оформити військово-обліковий документ та пояснював, що він подав до суду заяву на оформлення опікунства за братом дружини, і йому необхідно надати до суду військово-обліковий документ. Також в червні 2023 року ОСОБА_5 пройшов медичний огляд, був визнаний придатним для проходження військової служби. Підстав для відстрочки від призову не було встановлено, а тому ОСОБА_5 підлягав призову по мобілізації. Йому була вручена бойова повістка на відправку. Це було 11.08.2023 року, йому було сказано, що він викликається на 12.08.2023 року та треба прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_5 отримав повістку під підпис. У визначений час він не прибув, про причини неявки не повідомив взагалі. Після того, як людина не прибула у визначений час та дату, вони з'ясовують, чому людина не з'явилася. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 розшукували його, перевіряли причини неявки. За адресою реєстрації місця проживання в с. Звенигородка їм ніхто не відчинив двері, а в розмові по телефону його дружина повідомила, що він з нею не проживає. Після цього вони зібрали доказову базу, всі матеріали та передали до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Потім приходив працівник поліції, опитував як все відбувалося, точну дату не пам'ятає. Потім в подальшому 18.10.2023 року їх повідомили, що ОСОБА_5 знаходиться в СПД № 1 Вознесенського РУП, і вони підійшли і повторно вручили (оголосили) йому повістку на відправку до військової частини на 19.10.2023 року, але ОСОБА_5 відмовився від отримання повістки. У визначений в повістці час він не прибув, про причини неявки не повідомив взагалі. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 виїхали за адресою реєстрації місця проживання в с. Звенигородка, де ОСОБА_5 повідомив їх, що не хоче йти служити через особисті причини, пояснював, що він подав до суду заяву на оформлення опікунства за братом дружини. Також свідок зазначив, що ОСОБА_5 роз'яснювалися підстави для відстрочки від призову, передбачені ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та зверталась його увага на те, що в разі наявності в нього підстав для відстрочки йому необхідно надати підтверджуючі документи до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
- Показаннями свідка ОСОБА_16 , який суду показав, що восени в 2023 році він разом з працівником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_15 та поліцейським поїхали до місця проживання ОСОБА_5 в с. Звенигородка. До них вийшов ОСОБА_5 та його дружина. Працівник РТЦК та СП ОСОБА_15 щось запитував у ОСОБА_5 , а потім вони склали якийсь документ, який саме він не пам'ятає.
- Показаннями свідка ОСОБА_17 , який суду показав, що він працював влітку 2023 року у ІНФОРМАЦІЯ_6 . В серпні 2023 року він був включений до складу комісії РТЦК та СП для з'ясування причин неявки ОСОБА_5 по бойовій повістці. І він разом з ОСОБА_18 в складі комісії поїхали до місця проживання ОСОБА_5 в с. Звенигородка. Потім вони кликали, сигналили автомобілем, стукали по воротам, але ніхто до них не вийшов. Потім ОСОБА_18 зателефонував по телефонах, вказаним ОСОБА_5 , і на один із них слухавку взяла особа жіночої статі, але він не пам'ятає, що вона сказала. Після цього вони склали Акт перевірки військовозобов'язаного.
- Показаннями свідка ОСОБА_19 , яка суду показала, що восени 2023 року її запросили свідком до СПД № 1 Вознесенського РУП. Коли вона прийшла, то в кабінеті приміщення СПД № 1 був слідчий, працівник РТЦК та СП і ОСОБА_5 . Після цього, слідчий пояснив їй, що ОСОБА_5 відмовився від отримання повістки на відправку для проходження військової служби.
- Показаннями свідка ОСОБА_18 , який суду показав, що в серпні 2023 року він був включений до складу комісії РТЦК та СП для з'ясування причин неявки ОСОБА_5 по бойовій повістці. І вони в складі комісії поїхали до місця проживання ОСОБА_5 в с. Звенигородка. Він поїхав разом з ОСОБА_17 . Потім вони кликали, сигналили автомобілем, стукали по воротам, але ніхто до них не вийшов. Потім він зателефонував по телефонах, вказаним ОСОБА_5 , і на один із них слухавку взяла особа жіночої статі та повідомила, що ОСОБА_5 за вказаною адресою не проживає. Після цього вони склали Акт перевірки військовозобов'язаного.
Сторона захисту посилалась на те, що ОСОБА_5 на момент отримання бойових повісток мав та зараз має право на відстрочку, оскільки його дружина ОСОБА_10 є особою з інвалідністю ІІІ групи, а тому він не підлягав призову, в зв'язку із чим правомірно відмовився від проходження військової служби за мобілізацією.
Відповідно до п.п. 56, 58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560, відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов'язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Відповідно до положень ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції від 28.06.2023 року) не підлягали призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які зокрема:
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
- які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати.
Відповідно до положень ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (в редакції від 11.04.2024 року) не підлягали призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які зокрема:
- зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду;
- опікун особи, визнаної судом недієздатною;
- які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
- які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.
З довідки до акту огляду МСЕК від 04.02.2021 року (т. 1 а.с. 238) дійсно вбачається, що дружині обвинуваченого - ОСОБА_10 встановлено ІІІ групу інвалідності (загальне захворювання) строком до 01 лютого 2023 року.
В судовому засіданні за клопотанням сторони захисту був допитаний свідок - дружина обвинуваченого ОСОБА_10 , яка суду показала, що її чоловік ОСОБА_5 отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Вони разом прийшли туди, де чоловіку сказали, що йому потрібно стати на військовий облік та пройти військово-лікарську комісію. Вони сказали працівникам РТЦК та СП, що її чоловік ОСОБА_5 доглядає за її братом з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_11 та її батьком ОСОБА_20 . Також повідомили їх, що вона є особою з інвалідністю ІІІ групи, а тому вона фізично не може доглядати за ними. Крім того, вони показували працівникам РТЦК та СП на підтвердження відповідні документи, вони подивились ці документи та повернули їм. Копії цих документів працівники РТЦК та СП не просили надати та процедуру оформлення відстрочки від призову не роз'яснювали. Крім того, вона працює, а тому також не може здійснювати догляд за братом та батьком. В зв'язку із цим за її братом та батьком здійснює догляд її чоловік ОСОБА_5 . Потім, через деякий час, її чоловіку вручили бойову повістку, але він повідомив працівникам РТЦК та СП, що він не може зараз йти служити, оскільки окрім нього немає кому здійснювати догляд за її братом та батьком. Потім, ще через деякий час, їх викликали в поліцію. Вони прибули до відділу поліції в с-щі Веселинове, там її чоловіку вручали знову бойову повістку, але він не отримав її через те, що він здійснює догляд за її братом з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_11 та її батьком ОСОБА_20 . Крім того, зазначила, що її інвалідність автоматично була продовжена на період воєнного стану, оскільки повторний медичний огляд вона не проходила.
Натомість, цими показаннями вкотре підтверджується факт того, що обвинувачений ОСОБА_5 не з'явився на відправку за викликом по бойовим повісткам, пояснюючи це тим, що він здійснює догляд за братом дружини, який є особою з інвалідністю ІІ групи. Також цими показаннями підтверджується факт того, що обвинувачений ОСОБА_5 не вживав заходів для оформлення відстрочки від призову з підстави того, що його дружина є особою з інвалідністю, а той факт, що він повідомляв про це працівників РТЦК та СП в усній формі не може бути підставою для автоматичного оформлення відстрочки від призову, оскільки для того, щоб отримати таку відстрочку йому необхідно було звернутись до РТЦК та СП з офіційною заявою, надавши відповідний перелік документів.
Крім того, відповідно до п. 3 Постанову Кабінету Міністрів України від 8 березня 2022 року № 225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України", повторний огляд, строк якого припав на період дії воєнного стану на території України, переноситься на строк після припинення або скасування воєнного стану, але не пізніше шести місяців після його припинення або скасування за умови неможливості направлення осіб з інвалідністю та осіб, яким встановлено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках), лікарсько-консультативною комісією на медико-соціальну експертизу. При цьому інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) продовжується до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
Таким чином, строк інвалідності дружини обвинуваченого ОСОБА_5 , за умови неможливості направлення її на повторну медико-соціальну експертизу, підлягав автоматичному продовженню на період дії воєнного стану, якщо раніше не буде проведено повторний огляд.
В своїх показаннях свідок ОСОБА_5 зазначила, що вона повторний медичний огляд не проходила. Однак доказів того, що такий повторний огляд не було проведено і можливості направлення її на повторну медико-соціальну експертизу не було та інвалідність дружини не втратила свою дію 01 лютого 2023 року матеріали кримінального провадження не містять та стороною захисту таких доказів суду не надано.
До того ж, якщо б інвалідність дружини обвинуваченого дійсно була продовжена на період дії воєнного стану, то в нього б не було жодних перешкод оформити відстрочку від призову з цієї підстави. При цьому, суд бере до уваги матеріали кримінального провадження, а саме: заяву ОСОБА_5 від 01.09.2023 року, в якій він зазначає, що відмовляється від військової служби, оскільки не є військовозобов'язаним. При цьому, не зазначаючи взагалі нічого про те, що має дружину з інвалідністю. Також акт про відмову від отримання бойової повістки від 18.10.2023 року та акт про перевірку військовозобов'язаного від 19.10.2023 року, відповідно до яких ОСОБА_5 пояснив, що відмовився від отримання та не з'явився за викликом по бойовій повістці, оскільки здійснює догляд за братом дружини, який є особою з інвалідністю ІІ групи. І знову ж таки, не зазначаючи взагалі нічого про те, що має дружину з інвалідністю.
В зв'язку із цим, суд дійшов висновку, що сторона захисту не довела той факт, що дружині обвинуваченого - ОСОБА_10 було автоматично продовжено інвалідність до останнього числа шостого місяця після припинення або скасування періоду дії воєнного стану, так само як і не довела, що у обвинуваченого на момент вручення йому повісток були перешкоди в оформленні відстрочки з підстави, що його дружина є особою з інвалідністю. Доказів того, що ОСОБА_5 повідомляв працівників РТЦК та СП усно чи в письмовій формі про те, що він має право на відстрочку з підстави, що його дружина є особою з інвалідністю, стороною захисту суду не надано і матеріали кримінального провадження таких доказів не містять.
Таким чином, з вищевказаних положень ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в редакції, яка діяла на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_5 злочину, та в редакції, яка діє на момент розгляду кримінального провадження, вбачається, що ОСОБА_5 не мав права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на тій підставі, що його дружина є особою з інвалідністю ІІІ групи, оскільки не доведено, що на момент вчинення інкримінованого злочину інвалідність дружини була автоматично продовжена, а на момент розгляду справи в суді законодавством передбачено таке право, але з умовою, що інвалідність III групи встановлена внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів. Але з матеріалів справи вбачається, що у дружини ОСОБА_5 була встановлена інвалідність ІІІ групи (загальне захворювання). При цьому суду не надано доказів про те, яке саме захворювання у дружини ОСОБА_5 , а отже, не надано доказів, що це захворювання входить до вищевказаного переліку захворювань.
Також, суду не надано доказів, що ОСОБА_5 на момент вчинення інкримінованого йому злочину був зайнятий постійним доглядом за хворою дружиною, якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Більше того, матеріали кримінального провадження не містять та стороною захисту не надано доказів того, що дружина ОСОБА_5 в силу свого захворювання потребувала чи потребує постійного догляду.
Той факт, що разом з ОСОБА_5 проживає брат дружини - ОСОБА_11 , який є особою з інвалідністю ІІ групи та за рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19.08.2024 року визнаний недієздатним, також не надає ОСОБА_5 право на відстрочку від призову, оскільки він не є опікуном даної особи, так як в цьому ж рішенні суду в призначенні ОСОБА_5 опікуном ОСОБА_11 було відмовлено з тих підстав, що жодних доказів про неможливість здійснення ОСОБА_10 обов'язків опікуна над її недієздатним братом ОСОБА_11 суду не надано.
Також підтвердженням того факту, що ОСОБА_5 не мав та не має права на відстрочку від призову під час мобілізації є те, що він з моменту прийняття 08.06.2023 року на військовий облік так і не оформив відстрочку від призову під час мобілізації в районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, як того вимагає законодавство, та навіть жодного разу не звертався до РТЦК та СП з метою оформити таку відстрочку. Доказів протилежного суду не було надано.
Твердження захисника ОСОБА_9 про те, що на момент вчинення інкримінованого злочину законодавством не було передбачено спеціальний порядок оформлення відстрочок від призову, а тому ОСОБА_5 і не повинен був її оформлювати, а автоматично не підлягав призову, суд відкидає та вважає їх такими, що не заслуговують на увагу, оскільки до отримання бойових повісток ОСОБА_5 неодноразово відвідував ІНФОРМАЦІЯ_7 та мав безліч можливостей оформити відстрочку від призову в разі, якщо дійсно мав на неї право.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" ОСОБА_5 не відноситься до осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Також судом взято до уваги, що ОСОБА_5 упродовж більше півтора року після отримання повістки, його умисного ухилення від з'явлення до РТЦК та СП і порушення кримінального провадження, будучи придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та, не маючи підстав для відстрочки від призову, не вчиняв жодних спроб виправити ситуацію та вступити до лав ЗСУ, що свідчить про його свідомі та умисні дії, спрямовані на ухилення від призову за мобілізацією.
Отже, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до переконання, що:
- винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, доведена, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ст. 336 КК України - тобто ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Згідно зі ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 .
Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов від 24.07.2023 року ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 237), ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та разом з ним за вказаною адресою проживають його дружина ОСОБА_10 , та брат дружини, особа з інвалідністю ІІ групи - ОСОБА_11 . Відповідно до висновку лікарської консультативної комісії КНП "Веселинівська РЛ" ОСОБА_11 потребує постійного стороннього догляду. Відповідно до рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19.08.2024 року ОСОБА_11 визнано недієздатним, встановлено над ним опіку, тимчасово покладено обов'язки опікуна над недієздатним на Веселинівську селищну раду, проте залишено під нагляд сестри ОСОБА_10 .
Відповідно до характеристики, виданої 13.10.2023 року № 05-03/1475 Веселинівською селищною радою, скарг щодо поведінки ОСОБА_5 від жителів селища та сусідів не надходило, до адміністративної відповідальності не притягувався.
Відповідно до досудової доповіді, складеної 04.03.2024 року в.о. начальника Вознесенського районного сектору № 1 філії Державної установи "Центр пробації" в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях ОСОБА_21 на обвинуваченого ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 43-47), вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства ОСОБА_5 оцінюється як середній. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_5 без реального позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе.
На підставі наведеного, суд з урахуванням ступеня та характеру суспільної небезпечності вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого, вважає, що ОСОБА_5 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі.
Проте, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 проживає разом з дружиною і біля них проживає її рідний брат та він здійснює догляд за братом дружини - особою з інвалідністю ІІ групи ОСОБА_11 , який визнаний рішенням суду недієздатним, допомагає своїй дружині у догляді за її батьком ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , особою похилого віку, враховуючи матеріали досудової доповіді про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, правову позицію прокурора, який просив у своїй промові в судових дебатах звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, то за такого суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі та в зв'язку з цим вважає за необхідне звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Долю речових доказів та документів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України, а саме:
- заяву ОСОБА_5 від 01.09.2023 року; заяву ОСОБА_5 від 18.10.2023 року, - слід залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи № 472/1272/23 у Веселинівському районному суді Миколаївської області;
- оригінал картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного для визначення придатності до військової служби, медичного переосвідчення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; оригінал довідки військово-лікарської комісії № 891/2 від 09.06.2023 року щодо придатності ОСОБА_5 до військової служби; оригінал корінця повістки, врученої ОСОБА_5 11.08.2023 року про явку на 12.08.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову на військову службу за мобілізацією; оригінал мобілізаційного розпорядження солдату ОСОБА_5 про відправку; оригінал облікової картки на ОСОБА_5 ; заяву ОСОБА_5 про видачу військового квитка від 10.08.2023 року; оригінал повістки, виданої на ім'я ОСОБА_5 18.10.2023 року про явку на 19.10.2023 року на 07:00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову на військову службу за мобілізацією; оригінал акту про відмову ОСОБА_5 від отримання бойової повістки від 18.10.2023 року; оригінал акту про перевірку за місцем реєстрації (проживання) військовозобов'язаного ОСОБА_5 від 19.10.2023 року, які було вилучено за ухвалами слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області відповідно від 03.10.2023 року та 01.11.2023 року у ІНФОРМАЦІЯ_9 , - слід повернути за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_9 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Також, судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся, відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні відсутні витрати на залучення експерта.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368-371, 373-374, 376, 615 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, і призначити йому покарання:
- за ст. 336 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази та документи у даному кримінальному провадженні, а саме:
- заяву ОСОБА_5 від 01.09.2023 року; заяву ОСОБА_5 від 18.10.2023 року, - залишити на зберіганні в матеріалах кримінальної справи № 472/1272/23 у Веселинівському районному суді Миколаївської області;
- оригінал картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного для визначення придатності до військової служби, медичного переосвідчення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; оригінал довідки військово-лікарської комісії № 891/2 від 09.06.2023 року щодо придатності ОСОБА_5 до військової служби; оригінал корінця повістки, врученої ОСОБА_5 11.08.2023 року про явку на 12.08.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову на військову службу за мобілізацією; оригінал мобілізаційного розпорядження солдату ОСОБА_5 про відправку; оригінал облікової картки на ОСОБА_5 ; заяву ОСОБА_5 про видачу військового квитка від 10.08.2023 року; оригінал повістки, виданої на ім'я ОСОБА_5 18.10.2023 року про явку на 19.10.2023 року на 07:00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову на військову службу за мобілізацією; оригінал акту про відмову ОСОБА_5 від отримання бойової повістки від 18.10.2023 року; оригінал акту про перевірку за місцем реєстрації (проживання) військовозобов'язаного ОСОБА_5 від 19.10.2023 року, які було вилучено за ухвалами слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області відповідно від 03.10.2023 року та 01.11.2023 року у ІНФОРМАЦІЯ_9 , - слід повернути за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_9 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався і підстав для його обрання суд не вбачає.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні відповідно до обвинувального акта.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Веселинівський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору, а учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, - не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1