ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ№ 127/33841/24
14 квітня 2025 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Східелектробуд», Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» про відшкодування шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
В заяві зазначено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала вказана вище справа.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково, проте вказаним рішеннями не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на його користь витрати на професійну правничу допомогу у сумі 21 665,80 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Заяву підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кундеус С.І. в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Просить відмовити в стягненні з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вказана позивачем сума є необгрунтованою.
Представник відповідача АТ «Вінницяобленерго» - Сікорський Я.О., представник відповідача ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» - адвокат Ковальчук Є.М., представник відповідача ТОВ «Східелектробуд» - адвокат Кулаковський О.М. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись завчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Вінницяобленерго», ОСОБА_2 , ТОВ «Східелектробуд», ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» про відшкодування шкоди. (т.1 а.с.1-6)
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 152 400,87 грн. та судовий збір у розмірі 1 524,01 грн. В задоволенні позовних вимог до АТ «Вінницяобленерго», ТОВ «Східелектробуд», ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» відмовлено. (т.2 а.с.81-85)
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.11.2024 у справі № 686/5660/23.
Судом встановлено, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Старий М.М. до закінчення судових дебатів зазначив, що докази понесених відповідачем судових витрат будуть надані суду в порядку, передбаченому ч.8 ст.141 ЦПК.
Рішення у справі було ухвалене 25.03.2024.
Заяву про ухвалення додаткового рішення разом з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу представником віпозивача направлено до суду засобами поштового зв'язку 27.03.2025 (т.2 а.с.102), тобто в межах встановленого законом строку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1-3 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат та їх розміру до заяви про ухвалення додаткового рішення представник позивача долучив наступні докази: копію договору про надання правової допомоги №1 від 29.07.2024, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Старим М.М. (т.2 а.с.112); копію квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 26.03.2025 (т.2 а.с.113); копію довідки про сплату гонорару від 26.03.2025 (т.2 а.с.115); копію акту надання правової допомоги №1 від 26.03.2025 до договору про надання правової допомоги №1 від 29.07.2024 (т.2 а.с.114).
З копії договору про надання правової допомоги №1 від 29.07.2024 вбачається, що адвокат бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу у справі про відшкодування шкоди, що виникла 26.06.2024 внаслідок ДТП з автомобілем Mitsubishi Pajero Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 яким керував клієнт, на автодорозі С-02-03-21 (п1.1). У п.3.1 договору сторони погодили, що за правову допомогу, передбачену в п.1.1 договору, клієнт сплачує адвокату кошти відповідно до акту надання правової допомоги.
З копії акту надання правової допомоги №1 від 26.03.2025 до договору про надання правової допомоги №1 від 29.07.2024 вбачається, що сторони погодили, що вартість наданих адвокатом послуг становить 26 000 грн.
Факт сплати ОСОБА_1 даної суми підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 26.03.2025 та копією довідки про сплату гонорару від 26.03.2025.
Частинами першою та другою статті 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Судом встановлено, що сума гонорару адвоката залежить від обсягу наданих ним послуг про що зазначається в акті надання правової допомоги.
З копії акту надання правової допомоги №1 від 26.03.2025 до договору про надання правової допомоги №1 від 29.07.2024 вбачається, що адвокатом було надано наступні послуги з зазначенням їх вартості: ознайомлення з документами, вчинення усної консультації (1 год.) - 1 000 грн.; огляд законодавства, практики вирішення даної категорії справ, узгодження позиції з клієнтом (2 години) - 4 000 грн.; направлення адвокатських запитів на адресу ТОВ «Ольгопіль-К», АТ «Вінницяобленерго», ДА Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Вінницькій області (разом 3 шт.) - 4 500 грн.; підготовка та подача позовної заяви з додатками, заяви про усунення недоліків позовної заяви, підготовка клопотань, заяв (4 год) - 8 000 грн.; участь представника в судових засіданнях (разом 5 судових засідань) - 7 500 грн.
Отже, загальна вартість послуг з надання правничої допомоги становить 26 000 грн.
Відповідно до частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 22 травня 2024 року у справі № 754/8750/19 зазначає, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Крім цього, відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі №127/9918/14-ц).
З огляду на викладене, беручи до уваги, що представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечував, щодо стягнення такої суми на професійну правничу допомогу, оскільки вона є необгрунтованою, з урахуванням обставин справи, її складністю та важливістю для сторін, обсягом виконаної адвокатом роботи, наявність сталої судової практики в даній категорії справ, а також того, що позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000 грн.
Таким чином, заява ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 12, 15, 134, 137, 141, 142, 208, 247, 257, 260, 270 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Східелектробуд», Державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області» про відшкодування шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач Акціонерне товариство "Вінницяобленерго", код ЄДРПОУ 0013064, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Магістратська, 2;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Східелектробуд", код ЄДРПОУ 3637379, місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська, 2, оф.16;
відповідач Державне підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг у Вінницькій області", код ЄДРПОУ 42434474, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Космонавтів, 40.
Суддя