Справа № 143/208/25
Іменем України
10.04.2025 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Бойко А. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №4 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Встановив:
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №241365, 07.02.2025 о 23:25 год. в с. Старостинці по вул. Комуністична водій ОСОБА_1 , в порушення п. 2.5 ПДР України, керував транспортним засобом «ВАЗ-2105», н. з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відео реєстратор Motorola 798839, Motorola 797815, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні вини не визнав. Суду пояснив, що у той день та час він дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння, однак автомобілем не керував. Вказав, що у той день він сильно посварився з дружиною та вирішив напитись, тому поїхав до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Пізно ввечері ОСОБА_3 , який алкоголю не вживав, вирішив відвезти його додому, однак по дорозі у них зламався автомобіль. Оскільки у транспортному засобі було багато електроінструментів він побоявся залишити їх у автомобілі, тому вирішив у ньому заночувати. Згодом, коли він спав на задньому сидінні, до нього під'їхали працівники поліції та стали стверджувати, що він керує автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що у той день ОСОБА_1 з ОСОБА_2 дійсно вживали алкоголь, оскільки ОСОБА_1 посварився з дружиною, однак він алкогольних напоїв не вживав. Коли він віз ОСОБА_1 та ОСОБА_2 додому у них зламався автомобіль, тому він залишив ОСОБА_1 у машині ночувати, а сам пішов додому.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що того дня вживав із ОСОБА_1 алкоголь. Разом із ними також був ОСОБА_3 , який алкогольних напоїв не вживав. Ввечері ОСОБА_4 віз їх додому, однак автомобіль поламався. ОСОБА_1 дуже переживав за електроінструмент, який знаходився в авто, тому вирішив у ньому заночувати.
Заслухавши пояснення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Скалецького О. О., свідків, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 9 КУпАП дає визначення адміністративного правопорушення (проступку) як протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають, зокрема, особи, які керують транспортним засобом, у стані алкогольного сп'яніння або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Проте, в порушення вищезазначених вимог закону, доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, тобто є суб'єктом правопорушення, до протоколу не додано.
Так, як докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП надано протокол серії ЕПР1 №241365 від 07.02.2025 та запис з нагрудної бодікамери поліцейського. Однак на дослідженому в судовому засіданні відеозаписі факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки не зафіксовано. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 лише перебував біля транспортного засобу, двигун якого був вимкнений, та який був припаркований на узбіччі. При цьому ОСОБА_1 не заперечував факту перебування у стані алкогольного сп'яніння, однак категорично заперечував факт керування транспортним засобом.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Згідно зі абз.4 п.27 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду, для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
У пункті 38 постанови Верховного Суду від 20.02.2019, справа № 404/4467/16-а вказано, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, знаходження біля транспортного засобу, який не є в стані руху, не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП, оскільки не доводить факт керування транспортним засобом, тобто, вказаним відеозаписом, який є об'єктивним доказом у справі, не підтверджено факт керування ОСОБА_1 автомобілем, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1ст. 130 КУпАП.
Більш того, п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженого наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, визначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Однак з дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що відеофіксація проводилася не безперервно. Так, до протоколу долучено два СD-диски, кожен із яких містить відеофайл із різним часом зйомки.
Протокол ж про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищезазначене, вважаю, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу та події адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 130, 247, 268, 279, 280, 283, 284 КпАП України,-
Постановив:
ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, звільнивши його від адміністративної відповідальності через відсутність складу правопорушення.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя