Справа № 141/304/25
Провадження №2-а/141/17/25
15 квітня 2025 року с-ще Оратів
Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Климчук С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Відділення поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
10.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана представником позивача адвокатом Пономаренко Є.А., до Відділення поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Суд, розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, доходить наступних висновків.
Щодо строку звернення до суду.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 46 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані не в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані не в автоматичному режимі, установлено спеціальний десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення постанови.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як установлено судом та вбачається зі змісту позовної заяви, оскаржувана постанова винесена 18.09.2024, натомість представник позивача адвокат Пономаренко Є.А. зазначає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення отримано 30.04.2021, що підтверджується поштовим конвертом та роздруківкою трекінгу відправлення Укрпошти.
Також адвокат Пономаренко Є.А. зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до нього за правовою допомогою 07.03.2025, тому вважає, що строк подачі позову не було порушено.
Окрім того, як убачається зі змісту позовної заяви, копію оскаржуваної постанови позивачу надано не було, про її існування стало відомо з автоматичної сивтеми виконавчого провадження 02.04.2025, відтак вважає, що строк на оскарження підлягає поновленню.
Суд зазначає, що правова необізнаність позивача не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, адже не є непереборними обставинами та не обумовлює саме неможливість особи звернутись за правовою допомогою з дня складення постанови протягом встановленого законодавством строку для її оскарження.
Натомість, належних доказів на підтвердження обставин в обгрунтування клопотання про поновлення строку для звернення до суду щодо оскарження спірної постанови від 18.09.2024, у тому числі доказів отримання спірної постанови засобами поштового зв'язку або доказів ознайомлення позивача із матеріалами виконавчого провадження лише 02.04.2025, ні позивачем, ні його представником до матеріалів позову не долучено.
При цьому суд зауважує, що з дня винесення оспорюваної постанови від 18.09.2024 по день звернення з позовом до суду пройшов значний проміжок часу (більше шести місяців).
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Щодо відповідності позовної заяви вимогам ст. 160 КАС України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Натомість, подана позовна заява від 09.04.2025 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не відповідає наведеним вище вимогам ч. 5 ст. 160 КАС України.
Зокрема, подана до суду позовна заява від 09.04.2025 не містить:
- поштовий індекс сторін, відомі номери засобів зв'язку позивача та відповідача, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо скасування постанови серії ЕНА № 3078987 від 18.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Принагідно суд звертає увагу позивача, що згідно ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Щодо відповідності позовної заяви вимогам ст. 161 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до преамбули Закону України «Про судовий збір» №3674-VI цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Отже, саме Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який визначає порядок сплати та звільнення від сплати судового збору та має пріоритет застосування у даних правовідносинах.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру, а саме: скасувати постанову серії ЕНА № 3078987 від 18.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП належить сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн (3028,00 х 0,2 = 605,60).
Однак, в порушення вищевказаних норм, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у сумі 605,60 грн, про що надати суду оригінал відповідного платіжного документа.
Реквізити рахунку для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./смт Оратiв/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA118999980313131206000002806, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Окрім того, відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Як убачається з поданої позовної заяви, позивачем та його представником не додано до матеріалів позову оригінал або копію оспорюваного акта, а саме постанову ЕНА № 3078987 від 18.09.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, яку останній просить скасувати.
Відтак, позивачу необхідно додати оригінал або копію оспорюваної постанови про накладення адміністративного стягнення, а у разі відсутності її у позивача - клопотання про її витребування.
Щодо суб'єктного складу.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Згідно ч. 2 ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Так, п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП визначено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративне правопорушення, зокрема, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.
Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях статтях 222 - 244-21, 244-24 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
При цьому, зміст статті 288 КУпАП щодо можливості оскаржити постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення не спростовує висновків суду про те, що відповідачем у таких справах є саме орган, а не посадова особа.
Вказані висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16, від 17.06.2020 у справі № 127/6881/17 та від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17.
Приписами частини першої статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України "Про Національну поліцію" систему поліції складають:
1) центральний орган управління поліцією;
2) територіальні органи поліції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 730 від 16 вересня 2015 року «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» територіальним органом Національної поліції у Вінницькій області є Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.
Згідно ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Таким чином, суд звертає увагу позивача, що Відділення поліції № 3 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області не є юридичною особою та є неналежним відповідачем по даній справі.
Враховуючи викладене, суд пропонує позивачу зазначити належного відповідача по справі відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 160 КАС України, а саме Головне управління Національної поліції у Вінницькій області та вказати його адресу, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі засоби зв'язку та іншу інформацію, визначену частиною 5 ст. 160 КАС України.
При здійсненні позивачем заміни неналежного відповідача позивачу слід надати суду відповідно виправлену позовну заяву та її копії у кількості, що відповідає кількості учасників справи.
Також відповідно до п.1 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відтак, позивачу слід подати до суду документи на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності (копію паспорта громадянина України, який посвідчує особу позивача, а також довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків).
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи установлені обставини, суд доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надання позивачу терміну для усунення виявлених недоліків позовної заяви.
Зокрема, позивачу необхідно:
- подати клопотання про поновлення строку для звернення до суду щодо оскарження спірної постанови серії ЕНА № 3078987 від 18.09.2024, у якому належним чином обгрунтувати та надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом;
- вказати поштовий індекс сторін, відомі номери засобів зв'язку позивача та відповідача, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти позивача та відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача;
- навести виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо скасування постанови серії ЕНА № 3078987 від 18.09.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- сплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 605,60 грн, про що надати суду оригінал відповідного платіжного документу;
- додати оригінал або копію оспорюваної постанови серії ЕНА № 3078987 від 18.09.2024 про накладення адміністративного стягнення, а у разі відсутності її у позивача - клопотання про її витребування;
- надати суду документ на підтвердження своєї адміністративної процесуальної дієздатності, а саме копію паспорта громадянина України, який посвідчує особу позивача, та довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
- вказати у позові належного відповідача (Головне управління Національної поліції у Вінницькій області), його адресу, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі засоби зв'язку та іншу інформацію, визначену частиною 5 ст. 160 КАС України;
- надати суду оновлену редакцію позовної заяви з усіма додатками до неї, з урахуванням наведених в даній ухвалі суду недоліків, а також її копію та копії доданих до позовної заяви документів для відповідача. У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додати докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
У разі невиконання вимог суду в строк встановлений суддею, позовна заява буде повернута позивачу.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 256, 286, 293, 294 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення поліції № 3 Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
2. Запропонувати позивачеві у 5-ти денний строк з дня отримання даної копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. В разі неусунення вказаних в ухвалі суду недоліків у встановлений термін позовну заяву буде повернуто позивачеві.
4. Ухвалу суду направити позивачеві та його представнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя С.В. Климчук