Іменем України
Справа № 133/1346/24
18.02.25 Провадження № 2/133/571/25
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Пєтухової Н.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №3653877 від 26.05.2021 у розмірі 48036,00 грн та витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 26.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3653877, відповідно до якого Товариство надало позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 12000 грн, а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановленому кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.
13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №07Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «Діджи Фінанс» належні йому права вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором №3653877 від 26.05.2021.
Таким чином, Товариство, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належними чином. В той же час відповідач порушив умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитним коштами в повному обсязі та визначений строк.
Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 48 036,00 грн., із яких: заборгованості за тілом кредиту 12000 грн; заборгованість за відсотками - 36036 грн; заборгованість за комісійними винагородами 0 грн; заборгованість за пенею - 0 грн.
Отже, як вказує позивач, відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого перед позивачем у нього існує заборгованість, через що позивач вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача одночасно з подачею позову клопотав про розгляд справи без участі представника ТОВ «Діджи Фінанс»; позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу, зазначену в позовній заяві. Однак така кореспонденція повернулась на адресу суду не врученою з відміткою поштового відділення - «адресат відсутній за вказаною адресою»; відзиву на позов або будь-якої іншої заяви чи клопотання на адресу суду не подав.
Третя особа про розгляд справи повідомлялася електронною поштою, жодних заяв чи клопотань від третьої особи на адресу суду не надходило.
На підставі положень статей 274-279 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі сторін.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази доходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №3653877 (індивідуальна частина) у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.п. 1.1. 1.7. п. 1 договору кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.
Сума (загальний розмір) кредиту становить 12000,00 грн. у валюті: Українські гривні.
Кредит надається строком на 30 днів з 26.05.2021 (строк кредитування).
Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 25.06.2021.
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 36,00 грн. в грошовому виразі та 4.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 12036,00 гривень. Загальні витрати позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому договорі, зокрема позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань.
Комісія за надання кредиту: 0,00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Проценти за користування кредитом: 36,00 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до додатку № 1 до договору про споживчий кредит №3653877 від 26.05.2021, який містить графік платежів за договором про споживчий кредит, відповідно до якого: визначено дату платежу 25.06.2021, сума кредиту 12000,00 грн, проценти за користування кредитом 36,00 грн, комісія за надання кредиту 0,00 грн, загальна вартість кредиту 12036,00 грн.
Згідно з додатком № 2 до договору про споживчий кредит №3653877 від 26.05.2021, який містить паспорт споживчого кредиту, сторони погодили наступні умови: сума кредиту 12000,00 грн, строк кредитування 30 днів, мета отримання задоволення потреб позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника, спосіб надання переказу на картковий рахунок, процентна ставка 0.01 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п. 1.3 договору, стандартна (базова) ставка 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування, вказаного в п.1.3. договору на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 договору, тип процентної ставки фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом згідно п. 1.3 договору (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12036,00 грн. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення визначається графіком платежів згідно додатку №1.
Анкета-заява на кредит №3653877 від 26.05.2021 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан».
Згідно з платіжним доручення №47197296 від 26.05.2021 на картку ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 12000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору №3653877.
27.09.2023 позивачем направлено відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу.
13.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №07Т, відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідному реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1. договору).
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру прав вимог до Договору факторингу №07Т від 13.09.2021 - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості.
Факт сплати ТОВ «Діджи Фінанс» коштів за вказаним договором підтверджується копіями платіжних інструкцій.
Відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу № 07Т від 13.09.2021 вбачається, що до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №47197296 від 26.05.2021 на суму забогованості 48 036,00 грн, що включає суму заборгованості за тілом 12000,00 грн, суму заборгованості за відсотками 36036,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2023 на адресу відповідача було надіслано досудову вимогу.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №47197296 від 26.05.2021, станом на 20.02.2024 заборгованість боржника ОСОБА_1 за період з 13.09.2021 по 20.02.2024 не погашена та складає 48036,00 грн.
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ч. 1, ч. 3ст. 509 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1ст. 1055 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.ч. 1, 2ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України,позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України,за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Таким чином, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ТОВ «Діджи Фінанс» не повернуті, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення загального залишку заборгованості за наданим кредитом в розмірі 48036,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 12000,00 грн та заборгованості за нарахованими процентами - 36036,00 грн, та яка утворилась в зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Обставин, які б спростовували посилання представника позивача щодо наявності боргу суду не надано; проте з долученого розрахунку заборгованості судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає сума, заявлена у позові.
Отже, відповідач не виконує своїх зобов'язань по кредитному договору, утворену заборгованість добровільно не погашає, а отже - є підстави для задоволення заявлених вимог.
Також у відповідності з ч. 1 ст. 141 ЦПК України слід стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при поданні позовної заяви до суду в розмірі 2422,40 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В п. 1 ч. 3 ст. 113 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Згідно положень ч. 3 ст. 134 ЦПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В частині 4 ст. 137 ЦПК України, передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В частині 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат понесених за надання правничої допомоги до позовної заяви долучено: копію договору про надання правової допомоги №42649746 від 11.12.2023, укладений між позивачем та АБ "Анастасії Міньковської", копію додаткової угоди 002765013651 від 09.02.2024 до договору про надання правової допомоги, копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.02.2024, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро «Анастасії Маньківської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості від 20.02.2024.
В копії детального опису робіт (наданих послуг) та акті про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.02.2024 зазначено обсяг наданих послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з відповідача та їх вартість: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» 2 250 грн; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи 3000 грн; формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 750 грн, що разом складає 6000 грн.
Відповідно до п.4 акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 20.02.2024, оплата професійної правничої допомоги адвокатського бюро здійснюється клієнтом у повному обсязі при підписанні відповідного акту.
Акт від 20.02.2024 було підписано керуючим адвокатським бюро та директором ТОВ «Діджи Фінанс».
Однак суд вважає, що заявлена сума є неспівмірною з обсягом виконаної адвокатом роботи. Так, враховуючи складність справи, беручи до уваги принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткову компенсацію витрат на правничу допомогу, яку слід визначити у розмірі 2000,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 76-81, 89, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №3653877 від 26.05.2021 в розмірі 48036 сорок вісім тисяч тридцять шість) гривень 00 копійки, з яких:
- заборгованості за тілом кредиту - 12000,00 грн;
- заборгованості за нарахованими процентами - 36036,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його постановлення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталя ПЄТУХОВА
Дата документу 18.02.25