Справа № 128/2343/23
Іменем України
15 квітня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Вінниці Вінницької області кримінальне провадження, відомості про яке внесені 11.05.2023 до ЄРДР за №12023025050000113 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Таужне, Гайворонського району Кіровоградської області, громадянку України, зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
07 травня 2023 року, приблизно о 20:00 год., обвинувачена ОСОБА_4 знаходилась по вулиці Гагаріна с. Бохоники Вінницького району Вінницької області, разом зі своєю неповнолітньою донькою - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де між ними раптово виник словесний конфлікт, у ході якого у обвинуваченої ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Так, обвинувачена ОСОБА_4 , реалізовуючи свій протиправний умисел , спрямований на спричинення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязливих стосунків, діючи умисно, взяла лівою рукою потерпілу ОСОБА_5 за волосся та намотала його на свою ліву руку, після чого, повела останню за собою по вулиці Гагаріна. Зупинившись неподалік магазину «Пекар», що знаходиться по вулиці Гагаріна с. Бохоники Вінницького району Вінницької області, обвинувачена ОСОБА_4 , тримаючи свою неповнолітню донькою лівою рукою за волосся, долонею правої руки нанесла їй приблизно 7-8 ударів по обличчю.
У подальшому, обвинувачена ОСОБА_4 , не зупинившись на досягнутому, своєю лівою рукою штовхнула ОСОБА_5 в праве плече, від чого, остання впала на землю обличчям донизу. Далі, обвинувачена ОСОБА_4 , сіла на спину своєї доньки, яка знаходилася в положенні лежачи, та повторно своєю лівою рукою взяла останню за волосся та долонею правої руки нанесла приблизно 3-4 удари по правій стороні обличчя ОСОБА_5 . Продовжуючи реалізовувати свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, обвинувачена ОСОБА_4 , сидячи на спині своєї доньки та тримаючи останню лівою рукою за волосся, кулаком правої руки нанесла приблизно 6 ударів в область обличчя справа ОСОБА_5 .
Внаслідок вказаних протиправних умисних дій обвинуваченої ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців на голові справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 346 від 11.05.2023 належать до легких тілесних ушкоджень.
14.04.2025 у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнала у повному обсязі за обставин викладених у обвинувальному акті . Суду пояснила, що 07.05.2023 у вечорі, вона перебуваючи по вулиці Гагаріна с. Бохоники Вінницького району Вінницької області зустріла свою неповнолітню доньку ОСОБА_5 , яку шукала протягом двох днів. В них виник словесний конфлікт із неповнолітньою донькою - ОСОБА_5 , в ході якого вона спричинила потерпілій легкі тілесні ушкодження, а саме вона взяла та тягнула потерпілу ОСОБА_5 за волосся , а потім долонею руки нанесла їй приблизно 7-8 ударів по обличчю, потім ще штовхнула ОСОБА_5 в праве плече, від чого, остання впала на землю обличчям донизу, а вона нанесла потерпілій ще удари долонею близько 3-4 удари по правій стороні обличчя ОСОБА_5 , а потім кулаком правої руки нанесла приблизно 6 ударів в область обличчя. На даний час вона спілкується зі своєю донькою та попросила в неї вибачення. В скоєному кається.
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 та її законний представник ОСОБА_6 до судового засідання не з'явилися, попередньо через канцелярію суду подали спільну заяву, в якій просили розгляд даного кримінального провадження проводити у їх відсутності, щодо призначення міри покарання обвинуваченій, покладаються на розсуд суду.
Враховуючи думку учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд, визнав недоцільним досліджувати докази по кримінальному провадженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за необхідне обмежитись допитом обвинуваченої та дослідженням доказів стосовно особи обвинуваченої. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених досудовим слідством обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також судом роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 спричинила потерпілій ОСОБА_5 умисне легке тілесне ушкодження і її дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.125 КК України.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального проступку; дані, що характеризують її як особу, а саме яка офіційно не працевлаштована, але зайнята суспільно-корисною працею, а тому має дохід, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо , раніше не судима; у лікарів психіатра та (або) нарколога на обліку не перебуває.
Окрім того, суд бере до уваги і міркування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 та її законного представника ОСОБА_6 , які щодо міри покарання обвинуваченій покладаються на розсуд суду, тобто не наполягають на призначені судом суворого покарання.
В якості обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття.
Щире каяття обвинуваченої полягає у визнанні нею обставин, регламентованих п. 1 ч. 2 ст. 91 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі їх час, місце та спосіб вчинення. Адже, щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (див. п. 3 ПП ВСУ від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченій, суд визнає вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення щодо особи, з якою винною перебував у сімейних відносинах.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Враховуючи вищевикладене та відомості, що характеризують особистість обвинуваченої , тяжкість вчиненого нею кримінального проступку, суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 не представляє суспільної небезпеки, а тому їй слід призначити покарання у виді штрафу в дохід держави в межах санкції ч. 1 ст.125 КК України.
Суд вважає, що призначення саме такого виду покарання обвинуваченій ОСОБА_4 буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення як нею, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень.
Речові докази та (або) процесуальні витрати по даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні потерпілою не заявлявся.
Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винною ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.
Після проголошення вироку його копії негайно вручити: прокурору та обвинуваченій, а потерпілій та її законному представнику скерувати - поштою.
Суддя ОСОБА_7