10 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 454/2083/13-к
провадження № 51-6914км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
Суддя Сокальського районного суду Львівської області ухвалою від09 жовтня 2024 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді № 454/2083/13-к від 27 вересня 2013 року.
Львівський апеляційний суд ухвалою від 06 листопада 2024 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_6 залишив без задоволення, а ухвалу судді від 09 жовтня 2024 року - без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_6 вбачається, що, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, він просить скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Вимоги поданої касаційної скарги ОСОБА_6 обґрунтовує тим, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України (далі - КСУ) від 10 квітня 2024 року № 5- п(II)2024 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не містить заборони перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, що набрали законної сили.
При цьому стверджує, що оскаржувані ухвали постановлені з порушеннями приписів статей 55, 56, 306, 369, 419, 429, 459, 460, 462, 464 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу
не подавалися.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з'ясувавши позицію прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга заявника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Із матеріалів провадження убачається, що скаржник, обґрунтовуючи можливість перегляду за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді, посилається на ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 вересня 2024 року, де згадується Рішення КСУ від 10 квітня 2024 року, у якому КСУ дійшов висновку про відповідність Конституції України припису ч. 1 ст. 459 КПК України: «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами», оскільки не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвал слідчих суддів.
Водночас колегія суддів зазначає, що порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульований гл. 34 КПК України, де наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.
Згідно з вимогами ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими, зокрема, є штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
На підставі пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду, обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.
Крім того, положення ч. 2 ст. 464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.
Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від
03 лютого 2020 року (справа № 522/14170/17, провадження № 51-1836кмо19).
До того ж колегія суддів зазначає, що суддя Сокальського районного суду Львівської області ухвалою від 09 жовтня 2024 року відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді № 454/2083-13 від 27 вересня 2013 року, оскільки ОСОБА_6 , звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали судді Сокальського районного суду Львівської області від 25 січня 2018 року у справі № 454/2083/13-к, не наводив обставин, що могли вплинути на зазначене вище судове рішення - ухвалу слідчого судді від 27 вересня 2013 року, не наводив доводів, що спростовували висновок слідчого судді, а лише зазначав мотиви, які не враховані суддею при прийнятті рішення про перегляд ухвали за нововиявленими обставинами.
Водночас у своєму рішенні суддя місцевого суду зауважила, що у справі від 27 вересня 2013 року слідчим суддею вирішувалося питання за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. У контексті обставин цієї справи суд додатково зазначив, що повторне звернення зі скаргою після відмови в її задоволенні можливе, якщо скарга подана з інших підстав, які не були предметом попереднього розгляду.
Таким чином, подання до суду повторної заяви про перегляд вказаної вище ухвали слідчого судді від 27 вересня 2013 року за нововиявленими обставинами, яка не була вирішена в ухвалі суду від 25 січня 2018 року у справі № 454/2083/13-к, свідчить про зловживанням заявником процесуальними правами, оскільки він використовує інструменти судового захисту прав учасників кримінального провадження з метою ініціювання чергового кримінального провадження, яке вже вирішувалося слідчим суддею, отже права скаржника вже були предметом розгляду на стадії досудового розслідування та розглядалися судом в порядку, передбаченому КПК України.
На думку судді Сокальського районного суду Львівської області, заява ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не порушує та не спростовує питання законності прийнятого рішення слідчим суддею в ухвалі від 27 вересня 2013 року у справі № 454/2083/13-к, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження.
У свою чергу колегія суддів зауважує, що місцевий суд, відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року, дотримався в повній мірі норм кримінального процесуального законодавства та усталеної практики Верховного Суду.
Проте ОСОБА_6 , не погоджуючись із указаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу судді Сокальського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2024 року.
Зі свого боку апеляційний суд скаргу ОСОБА_6 на наведене вище судове рішення залишив без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Апеляційний суд дійшов висновку про законність ухвали судді Сокальського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2024 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами відповідної ухвали слідчого судді, належним чином обґрунтував своє рішення та зазначив таке.
Згідно з практикою Верховного Суду системне тлумачення положень статей 459, 462 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути (постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 30 січня 2024 року, справа № 389/766/20).
Отже, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами згідно з п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України можуть бути обставини, які не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення.
Як убачається з ухвали апеляційного суду, ОСОБА_6 звернувся до Сокальського районного суду Львівської області із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 25 січня 2018 року, якою відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали слідчого судді Сокальського районного суду Львівської області від 27 вересня 2013 року.
Крім того, апеляційний суд зазначив, що норми КПК України не передбачають можливості перегляду за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів. Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 03 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17, яка, зокрема, зводиться до того, що системне, логічне й телеологічне тлумачення норм, що містяться в гл. 34 КПК України, вказує на те, що перегляду за нововиявленими обставинами підлягають не всі судові рішення, а лише ті, якими завершується розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції.
У Рішенні КСУ від 10 квітня 2024 року, на яке посилається у скарзі ОСОБА_6 , не йдеться про те, що будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами.
Зазначене вище узгоджується з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 лютого
2025 року (справа № 991/7253/23, провадження № 51-7441кмо23), відповідно до якого рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК України, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа.
Ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними у ч. 2 ст. 459 КПК України, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).
Таким чином, ухвали Сокальського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2024 року та Львівського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року щодо ОСОБА_6 є законними та обґрунтованими.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону в провадженні колегією суддів Верховного Суду не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржених судових рішень та задоволення касаційних вимог ОСОБА_6 немає.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу судді Сокальського районного суду Львівської області від 09 жовтня 2024 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3