Окрема думка від 01.04.2025 по справі 162/798/20

Окрема думка судді ОСОБА_1

до постанови Касаційного кримінального суду

від 01 квітня 2025 року у справі № 162/798/20

1. Я розійшовся з колегами лише у висновку щодо обґрунтованості призначеного покарання.

2. Засуджений, об'їжджаючи перешкоду, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з мотоциклом, що мало фатальні наслідки для водія і пасажира мотоциклу. Він визнаний винуватим за частиною 3 статті 286 КК, яка передбачає за порушення водієм правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило загибель кількох осіб, позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

4. Відповідно до частини 2 статті 65 КК більш суворий вид покарання з числа передбачених за злочин призначається лише у разі, якщо є підстави вважати, що менш суворе покарання недостатнє для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень. Це положення рівним чином стосується застосування більш тривалого строку покарання з передбачених відповідним законом.

5. За висновком суду, обтяжуючих обставин в цій справі не встановлено. Тим не менше, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд призначив максимальне з передбачених законом покарань, не навівши належного обґрунтування.

6. Суд зазначив:

«Виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу і місця його вчинення, конкретні обставини справи, характер та зміст допущених порушень ПДР, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що безпосередньо пов'язані із вчиненням кримінального правопорушення, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального правопорушення, враховуючи позицію потерпілих щодо міри покарання».

7. Це абсолютно беззмістовна мотивація. Що означає «фактична» тяжкість злочину у розумінні суду? Вона якась більш тяжка ніж визначена законом, який за злочин такої тяжкості передбачив також і менш тривалі строки позбавлення волі? Які саме деталі обстановки обстановки, спосіб і місце вчинення призвели до збільшення покарання до максимальної межі? Жодних обставин, заради яких проведено судовий розгляд, судом не вказано, і не пояснено, як ці обставини вплинули на рішення суду.

10. Суд також вважав, що позитивні характеристики засудженого, сталий соціальний статус, наявність на утриманні дітей «мають формальний характер» і «не зменшують суспільної небезпечності» засудженого.

11. Як і з «фактичною» тяжкістю, своє розуміння «формального» характеру реальних малолітніх дітей або інших обставин суд залишив без пояснення.

12. Також суд не обгрунтував, у чому полягає суспільна небезпечність засудженого, одразу перескочивши до висновку, що ніякі встановлені ним обставини цю невстановлену небезпечність не зменшують.

13. Також суд в обгрунтування максимальної тяжкості покарання послався на захисну позицію засудженого, який «визнав себе винним лише у порушенні одного із семи пунктів Правил дорожнього руху».

14. Збільшення покарання за намагання захищатися від обвинувачення - є відвертим порушенням права на захист обвинуваченого, яке цей Суд не може толерувати. В обставинах цієї справи ця аргументація виглядає ще більш недолугою, оскільки апеляційна інстанція виключила з обвинувачення порушення п'яти з семи пунктів Правил дорожнього руху.

15. Дискреція суду призначати покарання у межах, визначених законом, про яку перша і друга інстанція розлого розмірковують, не означає права суду обирати покарання навмання, без належного обгрунтування або з опорою не неприпустимі доводи. Тому я вважаю рішення в частині призначення покарання таким, що не обгрунтовує його справедливість обставинами справи.

Суддя ОСОБА_3