15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 303/1192/20
провадження № 61-4407ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ракушинець Андрія Андрашовича на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Великолучівської сільської ради Мукачівського району, ОСОБА_3 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Мукачівська нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування,
У квітні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Ракушинець А. А. на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року.
Касаційна скарга була подана з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки подана до Верховного Суду 10 квітня 2025 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, в якому заявник вказує, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки копію вказаного судового рішення апеляційного суду доставлено до електронного суду представника 11 березня 2025 року.
Зважаючи на те, що у касаційній скарзі містяться докази поважності пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, вважаю за можливе його поновити.
Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги строком на 30 днів, яке обґрунтовано введеним на території України воєнним станом.
Відповідно до частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд може вирішити відповідне клопотання за майновими критерієм, тобто враховуючи майновий стан сторони.
Водночас, до клопотання не додано жодних доказів на підтвердження майнового стану ОСОБА_1 , зокрема про джерела доходів за попередній календарний рік, одержання доходів від майна, наявність самого майна, що зумовлює обов'язок власника у його утримані, відкриття банківських рахунків (депозитних), тощо.
А отже, посилання заявника на введений на території України воєнний стан без доводів підтверджених доказами, що його майнове становище, яке не дозволяє здійснити сплату судового збору за подання касаційної скарги, пов'язане саме із воєнним станом, Верховний Суд визнає формальним.
Крім цього, передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
За наведених обставин Верховний Суд не вбачає підстав для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні клопотання.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 102,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
ОСОБА_1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими задоволено позов та визнано за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями.
Проте, враховуючи, що ні касаційна скарга, ні судові рішення першої та апеляційної інстанцій не містять інформації щодо вартості спірного домоволодіння, для визначення ціни позову та відповідно розміру судового збору суду необхідні відомості щодо вартості спірного майна.
З огляду на вказане вище, заявнику необхідно надати суду докази на підтвердження вартості спірного житлового будинку та сплатити судовий збір відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» з урахуванням вартості спірного майна. За відсутності вказаних відомостей вирішення питання про відкриття касаційного провадження не вбачається можливим, оскільки суд не може встановити точну ціну позову.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Також, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки всупереч пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено всіх учасників справи, а саме: третю особу - Мукачівську нотаріальну контору.
Серед іншого, оскільки касаційна скарга подана до Верховного Суду через систему «Електронний суд», заявник, виконуючи обов'язок надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи, додав до касаційної скарги докази надсилання копії скарги, зокрема, представнику ОСОБА_5 , які представляє інтереси позивача ОСОБА_6 .
Проте, вказане не відповідає вимогам пункту 1 частини четвертій статті 392 ЦПК України, відповідно до змісту якої до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Тобто, вказане правило стосується надсилання документів кожній особі, яка є самостійним учасником справи, та яка в силу положень статей 14, 43 ЦПК України реєструє свій електронний кабінет в добровільному порядку.
Отже, з метою усунення недоліків касаційної скарги заявнику необхідно надати уточнену касаційну скаргу, в якій вказати всіх учасників справи, їх місцезнаходження (проживання), надати копії скарги відповідно до кількості учасників справи (в разі подання скарги в паперовому вигляді) або докази надсилання скарги, зокрема позивачу ОСОБА_2 та третій особі ОСОБА_4 з описом вкладення відповідно пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, з урахуванням статей 14, 43 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393, 394 ЦПК України,
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ракушинець Андрія Андрашовича про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2021 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року.
Відмовити в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ракушинець Андрія Андрашовича про відстрочення сплати судового збору.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ракушинець Андрія Андрашовича на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 05 травня 2025 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н. Ю. Сакара