Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/67/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
ЄРДР № Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
09.04.2025 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
За участі:
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції у м. Кропивницькому кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_11 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 травня 2024 року, яким
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, невійськовозобов'язаного, неодруженого, непрацюючого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
вироком Олександрійського міськрайонного суду від 22.07.2009 року за ч. 1 ст. 185, ст. 75, 76, 104 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 24.06.2010 року за ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років 6 місяців;
вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 15.10.2015 року за ст. 391 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік;
вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.04.2017 року за ст. 391, 71, ч. 5 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 3 роки 9 місяців. Звільнений по відбуттю строку покарання 05.11.2020 року.
визнано винуватим та призначено покарання за ч. 3 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років з конфіскацією майна.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11 ухвалено рахувати з моменту тримання під вартою: з 28 липня 2015 року.
Строк відбуття покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту його затримання 04.12.2020 року в порядку виконання вироку.
Зараховано ОСОБА_11 у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 04.12.2020 року до дня набрання вироком законної сили.
Вказаним вироком також засуджено ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України - відносно якого рішення учасниками процесу не оскаржено.
До апеляційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування/зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 , в якому просить скасувати обраний відносно ОСОБА_11 запобіжний захід - тримання під вартою. У разі якщо суд дійде висновку про неможливість скасування запобіжного заходу, сторона захисту не заперечує щоб він був змінений на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту(не цілодобового).
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на даний час, кримінальне переслідування ОСОБА_11 та тримання його під вартою триває вже 4 роки 3 місяці 8 днів але від дати затримання ОСОБА_11 до теперішнього часу його вина у інкримінованому злочині в установленому законом порядку обвинувальним вироком який набрав законної сили не встановлена.
На даний час взагалі не існує судового рішення щодо продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою, та ОСОБА_11 утримується під вартою виключно та лише на підставі позначки у вироку суду 1 інстанції що раніше обраний відносно нього запобіжний захід слід залишити до набрання вироком суду законної сили.
На даний час, через тривале тримання ОСОБА_11 під вартою у нього загострилися хвороби, належним чином медична допомога йому не надається, ОСОБА_11 постійно вимушений звертатися зі скаргами на ненадання йому медичної допомоги та не проведення медичного огляду.
Оскільки на даний час кримінальне переслідування ОСОБА_11 триває більше 4 років, ризики щодо його тримання під вартою вперше враховані слідчим суддею вже на даний час втратили свою актуальність, нові ризики або підстави які б виправдовували подальше його тримання під вартою прокурором не заявлялися, крім того відсутнє судове рішення щодо продовження міри запобіжного заходу окрім позначки у вироку суду що запобіжний захід треба залишити тримання під вартою, то з урахуванням наведеного подальше тримання ОСОБА_11 під вартою є явно та вочевидь необґрунтованим та такий запобіжний захід повинен бути змінений на більш м'який або скасований.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_11 підтримали доводи клопотання; прокурори ОСОБА_7 та ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, перевіривши матеріали кримінального провадження, зваживши доводи клопотання захисника, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Колегія суддів звертає увагу, що в цьому провадженні судом першої інстанції ухвалено вирок, яким ОСОБА_11 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією майна, а тому доводи захисника про те, що обвинувачений перебуває під вартою 4 роки 3 місяці, не є підставою для зміни чи скасування запобіжного заходу.
Водночас, та обставина, що обвинувачений ОСОБА_11 до покарання з реальним його відбуванням, раніше неодноразово судимий, свідчить про його схильність до вчинення злочинів та небажання ставати на шлях виправлення, та дає підстави вважати про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені ризики та призначене судом першої інстанції покарання не дають підстав для застосування відносно ОСОБА_11 заходу не пов'язаного з триманням під вартою, зокрема домашнього арешту, оскільки ризики негативної поведінки обвинуваченого та небезпека наслідків такої поведінки, яка загрожує належній реалізації мети та досягнення завдань кримінального провадження, мають більш вагоме значення з точки зору публічного інтересу в контексті обставин, що обумовлюють необхідність застосування такого запобіжного заходу (перебуваючи на волі може переховатися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення). Захистом також не надано суду достатніх доказів, які б підтверджували у сукупності об'єктивність доводів щодо підстав для зміни раніше обраного запобіжного заходу.
З огляду на обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, та відсутності відомостей про їх зменшення чи зникнення, колегія суддів доходить висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування застосованого до обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжного заходу.
Враховуючи, що захисником та обвинуваченим не наведено будь-яких нових обставин, які можуть слугувати підставою для зміни запобіжного заходу апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника.
Керуючись ст.ст. 177, 331, 376, 404, 419 КПК України, апеляційний суд
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про скасування/зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4