Справа № 344/14064/19
Провадження № 22-ц/4808/92/25
Головуючий у 1 інстанції Пастернак І. А.
Суддя-доповідач Максюта
08 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів Василишин Л.В., Пнівчук О.І.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
з участю представника особи, в інтересах якої подана апеляційна скарга, позивача ОСОБА_1 , адвоката Цимбал А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Цимбал Альона Анатоліївна, на рішення (заочне) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Пастернак І.А. 09 грудня 2019 року в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, повний текст якого складено 19 грудня 2019 року,
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 16 січня 2016 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №93620236000. За умовами кредитного договору Товариство надало відповідачу кредит у розмірі 44 162,44 грн, з кінцевим терміном погашення не пізніше 16.12.2020 року, процентна ставка за користування коштами кредиту становить 28%.
Товариство свої зобов'язання виконало в повному обсязі.
28.02.2018 року АТ «УкрСиббанк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №109, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УкрСиббанк», включно і до ОСОБА_1 .
Станом на 30 липня 2019 року заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором від 16.01.2016 року становить 77 773,35 грн, з яких: 42 599,40 грн - заборгованість за тілом кредиту; 11 538,89 грн - заборгованість за відсотками; 23 635,06 грн - заборгованість за комісією.
Позивачем неодноразово вживалися заходи щодо досудового врегулювання спору, на поштову адресу боржника було направлено ряд листів-повідомлень про зміну кредитора і повідомлення-вимога про погашення заборгованості (28.02.2018 року). Також 24.07.2019 року відповідачу направлено досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №93620236000 від 16.12.2016 року в розмірі 77 773,35 грн та судовий збір (а.с.2-6, том 1).
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Рішенням (заочним) Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 77 773,35 грн заборгованості за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №93620236000 від 16.12.2016 року та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (а.с.67-68, том 1).
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини внаслідок укладеного договору про надання споживчого кредиту, через порушення умов договору зі сторони позичальника, своєчасне погашення кредиту та відсотків не відбулося, внаслідок чого виникла заборгованість, яку відповідач у добровільному порядку не сплатив.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 вересня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2019 року. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цимбал А.А. про перегляд заочного рішення залишено без задоволення (а.с.165-167, том 1).
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Цимбал А.А., подано апеляційну скаргу.
Апелянт вказує, що не був належним чином повідомлений про дату та час судових засідань, не отримував ані позовної заяви з додатками, ані судових повісток, у зв'язку з чим не міг надавати усні чи письмові заперечення проти позову та користуватися іншими правами, передбаченим ЦПК України.
Зазначає, що умови кредитування після спливу строку договору (після 16 грудня 2018 року), на які в заяві посилається Банк, не відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Інформація, що надається клієнту, повинна забезпечувати правильне розуміння суті фінансової послуги без нав'язування її придбання.
В кредитному договорі №93620236000 від 16.12.2016 року порядок та умови надання кредиту не погоджені та домовленості не досягнуто.
Крім того, в частині 1.1 Кредитного договору зазначено про погодження з викладеними у Правилах споживчого кредитування позичальників АТ «УкрСиббанк» з особливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені на сайті Банку. Але позивач не надав зазначені Правила або Витяг з Правил до позовної заяви, а суд не надав оцінки тому факту, що роздруківка з сайту не може бути належним та допустимим доказом.
Враховуючи наведене, кредитний договір є нікчемним, оскільки кредитор та позичальник не досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Крім того, зміст оскаржуваного судового рішення не містить підтверджень, що надані до позовної заяви документи містять розмір і порядок нарахування заборгованості.
Суд у рішенні посилається на те, що 24.07.2019 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка залишилася без відповіді. Разом з тим, ОСОБА_1 не отримував такого повідомлення від кредитора.
При цьому, згідно з ч.4 ст.60 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Також у рішенні суду не має такої встановленої обставини як наявність відповідної ліцензії на надання певних фінансових послуг у позивача.
Посилань на надання позивачем доказів оплати за договором факторингу оскаржуване судове рішення також не містить.
Поданий позивачем розрахунок заборгованості не являється первинним документом і відповідно до вимог законодавства не може слугувати доказом наявності заборгованості.
Апелянт вважає незаконною вимогу позивача щодо стягнення комісії в розмірі 23 635,06 грн, оскільки несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Також враховуючи правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, умови щодо нарахування відсотків після закінчення терміну дії Кредитного договору між сторонами є нікчемними, оскільки кредитор і позичальник не досягнули згоди з усіх істотних умов змін до договору.
Щодо відступу прав вимоги за кредитним договором, суд першої інстанції не звернув увагу та не надав правової оцінки факту відсутності у матеріалах справи Реєстру прав вимоги та Акту за договором факторингу №109 від 28.02.2018 року.
За наведених підстав просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі (а.с.2-15, том 2).
Позиція інших учасників справи
Представником позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подано відзив на апеляційну скаргу. Вважає аргументи, наведені в апеляційній скарзі, безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов'язання за кредитним договором. Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
У судове засідання не з'явився представник позивача, про день, місце та час розгляду справи юридична особа повідомлена належним чином.
Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому апеляційний суд розглянув справу за відсутності представника позивача.
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Вислухавши пояснення представника особи, в інтересах якої подана апеляційна скарга, позивача ОСОБА_1 , адвоката Цимбал А.А., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга обґрунтована, виходячи з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 93620236000 від 16.12.2016 року отримав для особистих потреб на споживчі цілі у АТ «УкрСиббанк» кредит у розмірі 44 162 44 грн гривень, з встановленою процентною ставкою на рівні 28% річних, розміром щомісячного, який підлягає сплаті до 16 числа (включно), ануїтетного платежу в сумі 3 306,00 грн, з кінцевим строком повернення кредиту 16.12.2020 року. У п. 3.11. договору визначено, що позичальник сплачує банку комісії відповідно до умов цього договору та додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною. У Додатку № 1 до договору визначено види комісії: два з яких 1) щомісячна комісія за управління кредитом - 2,50% від суми кредиту (включається до суми ануїтетного платежу; 2)4,15 від суми кредиту (включається до суми ануїтетного платежу; а також комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при простроченні сплати чергового платежу - до 500 грн. (а.с.7-11,12-13 том 1).
Із виписки по кредитному договору за період з 16.12.2016 року по 28.02.2018 року встановлено, що у позивача наявна заборгованість за кредитним договором за основною сумою (тіло кредиту) в розмірі 42599,40 грн. (а.с.14-15 том1)
28.02.2018 між АТ «УкрСиббанк» та ТзОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено оплатний Договір факторингу № 109. Відповідно до умов якого до ТзОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 93620236000 від 16.12.2016 року. Платіжне доручення про оплату суми фінансування під відступлення прав вимоги згідно п. 3.1. договору факторингу № 109 від 28.02.2018 року в розмірі 639261, 29 грн від позивача на користь АТ «УкрСиббанк» міститься у матеріалах справи. Виписка з реєстру боржників свідчить про те, що сума заборгованості , нарахована відповідачу на день відступлення права вимоги, тобто на 28.02.2018 року , співпадає із ціною позову ( а.с. 18-22, 23,Є том 1).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 93620236000 від 16.12.2016 року станом на 30.07.2019 року розмір заборгованості відповідача складає 77 773,35 грн. з яких: 42599,40 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 11538,89,57 грн. - заборгованість по процентам; 236358,06 грн. - комісія (а.с.35 том 1).
24.07.2019 року позивачем направлялася відповідачу вимога про погашення кредитної заборгованості правонаступнику первісного кредитора, розмір вимог відповідає заявленим у позові. У списку № 18995 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих під порядковим номером 13 міститься прізвище, ім'я, по-батькові відповідача ( ОСОБА_1 ), адреса: АДРЕСА_1 , а відбиток поштового штемпеля від 25.07.2019р. та фіскальний чек, виданий АТ «»Укрпошта ПН 215600426655 від 25.07.2019р. свідчать про те, що така вимога позивачем дійсно відправлялася, хоча і на іншу адресу, ніж зазначено у кредитному договорі ( АДРЕСА_2 - адреса місця реєстрації і фіктичного проживання відповідача) (а.с.26-34 том 1).
Застосовані норми права
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитор/ зобовязується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обовязку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:
1) відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання;
2) ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;
3) відсутності представника недієздатного кредитора.
Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.
Відповідно до частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, п'ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
16 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України від 22 вересня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» (далі - Закон № 3795-VI). Згідно з абзацом дев'ятим пункту 8 розділу І цього Закону частину четверту статті 11 Закону № 1023-XII було доповнено новим абзацом третім такого змісту: «Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною». Наведені приписи у такій редакції діяли до 10 червня 2017 року, тобто на день укладення кредитного договору.
За таких обставин, умови договору про нарахування комісії за надання послуг з управління кредитом є нікчемними.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Виходячи з наведеного, дослідивши усі надані сторонами докази у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не застосовані норми матеріального права, які підлягали застосуванню, а саме положення Закону України «Про захист прав споживачів» в частині нарахування відповідачу комісії за управління кредитом в розмірі 23 635,06 грн.
При цьому основну суму заборгованості за кредитом в розмірі 42 599,40 грн та заборгованість по процентах в розмірі 11 538, 89 грн слід стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки умови кредитного договору відповідач не виконав а ні перед первісним кредитором, а ні перед його правонаступником, а також не подав доказів належного виконання зобов'язання у спосіб внесення заборгованості за кредитом на депозитний рахунок нотаріуса відповідно до статті 537 ЦК України у разі відсутності кредитора або його ухилення від прийняття коштів.
Зобов'язання має бути виконане належним чином і направлення повідомлення правонаступником про його право вимоги відповідачу за іншою адресою не звільняє останнього від виконання зобов'язання, оскільки право вимоги позивачем підтверджено належними і допустимими доказами, зокрема і оплата договору відступлення, а також нарахування заборгованості банком і вона відповідає розмірі на день відступлення права вимоги, т обто до закінчення строку кредитного договору.
Ці обставини дають підстави для висновку, що заборгованість за основною сумою кредиту і процентами за користування кредитом обчислена вірно, а особа, яка подала апеляційну скаргу, розмір їх не спростувала.
Отже, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Цимбал Альони Анатоліївни задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2019 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_3 (адреса проживання АДРЕСА_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса місцезнаходження вул. Смаль-Лотоцького, 1, корпус 28, м. Львів, заборгованість за договором про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №93620236000 від 16.12.2016 року за основною сумою кредиту 42 599,40 грн (сорок дві тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять гривень сорок копійок), за процентами 11 338,89 грн (одинадцять тисяч триста тридцять вісім гривень вісімдесят дев'ять копійок), а всього 53 938, 29 грн (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот тридцять вісім гривень двадцять дев'ять копійок) та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).
У задоволенні іншої частини позову відмовити .
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В.Василишин
О.В. Пнівчук
Повний текст постанови складено 15 квітня 2025 року.