Справа № 727/9452/13-к
Провадження № 1-кп/727/236/25
15 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці, в складі:
Головуючого, судді - ОСОБА_1
за участі учасників судового кримінального провадження:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 та в його інтересах захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 та в його інтересах захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці клопотання прокурора Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 315, ч.2 ст. 306, ч.1 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч.2 ст. 321 КК України В С Т А Н О В И В:
До Шевченківського районного суду м. Чернівці з Чернівецького апеляційного суду поступили матеріали справи 727/9452/13к із постановою від 04.03.2025 року про скасування вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.12. 2024 року, в рамках кримінального провадження за № №12013270050000542 від 14.05.2013 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 306, ч.2 ст.315 КК України; ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 315, ч.2 ст. 306, ч.1 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч.2 ст. 321 КК України.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04.03.2025 року продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб до 02 травня 2025 року.
Справу 727/9452/13к; 1кп/727/236/25 10 березня 2025 року передано судді ОСОБА_1 , в порядку визначеному ст. 35 КПК України (протокол автоматизованого розподілу справ між суддями від 10.03.2025 року)
В підготовчому судовому засіданні прокурором ОСОБА_8 . Чернівецької обласної прокуратури заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В клопотанні, прокурор посилається на те, що ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочинів передбачених ч.2 ст. 315, ч.2 ст. 306, ч.1 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч.2 ст. 321 КК України. Вважає, вказуючи на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, що на даний час продовжують мати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які зумовлені необхідністю запобіганням спробам: - переховування обвинуваченого від суду, як на території України так і за її межами з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, покарання, що йому загрожує, а також з урахуванням того, що ОСОБА_6 тривалий період часу, більше 9 років перебував у розшуку, ухиляючись від суду; - незаконного впливу на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, з урахуванням особи обвинуваченого, відсутності сталих соціальних зв'язків та просив, клопотання задовольнити, а саме подовжити ОСОБА_6 застосований судом запобіжний захід на 60 діб, без застосовування альтернативного запобіжного заходу, згідно ст.183 ч.4 КПК України
Заслухавши доводи прокурора по заявленому клопотанню, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 і в його інтересах захисника ОСОБА_7 ,, які відповідно заперечували проти заявленого клопотання, вважаючи що запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 слід обрати не пов'язаний з триманням під вартою, а також думку сторони захисту, обвинуваченого ОСОБА_4 і в його інтересах захисника ОСОБА_5 , які вирішення клопотання прокурора віднесли на розсуд суду, суд зважає на наступне.
Вимогами статті 29 Конституції України визначено конституційні гарантії справедливої судової процедури та принципу верховенства права. Право на свободу та особисту недоторканність, як і будь-яке інше право, потребує захисту від свавільного обмеження, для чого вимагається періодичний судовий контроль за обмеженням чи позбавленням свободи та особистої недоторканності, що має здійснюватися у визначені законом часові інтервали.
Судом установлено, що до Шевченківського районного суду м. Чернівці з Чернівецького апеляційного суду поступили матеріали справи 727/9452/13к із постановою від 04.03.2025 року про скасування вироку Шевченківського районного суду м. Чернівці від 20.12. 2024 року, в рамках кримінального провадження за № №12013270050000542 від 14.05.2013 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 306, ч.2 ст.315 КК України; ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 315, ч.2 ст. 306, ч.1 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч.2 ст. 321 КК України.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 04.03.2025 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб до 02 травня 2025 року без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту.
Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вимогами ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується, тощо.
Суд зобов'язаний враховувати обставини індивідуального характеру, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України для оцінки ризиків, які можуть служити разом із підставами, визначеними ст. 177 КПК, загальними підставами для продовження терміну тримання під вартою.
Судом враховується, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину та тяжких злочинів, а саме передбачених ч.2 ст. 315, ч.2 ст. 306, ч.1 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч.2 ст. 321 КК України; ризики на даний час не зменшилися; ризики є реальними, а саме - переховування обвинуваченого від суду, з урахуванням того, що за матеріалами справи, ОСОБА_6 тривалий період часу (більше 9 років) перебував у розшуку; в разі перебування на волі впливу обвинуваченого ОСОБА_6 на свідків, адреси місця поживання і знаходження якому відомі, а також ризщик вчинення нових кримінальних правопорушень, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_6 не має сталих соціальних зв'язків, не працює офіційно, не має сім'ї.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , судом враховуються вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, зокрема в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. п. 79….зазначено, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно, воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти…
Тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX). У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Стороною захисту, обвинуваченим ОСОБА_6 , в його інтересах захисником не наведено, з посиланням на докази наявність в ОСОБА_6 стабільних соціальних зв'язків та інших обставин щодо суттєвих змін в його житті, а також і ризиків, які не були відомі при застосуванні відповідно до ОСОБА_6 запобіжного заходу слідчим суддею, судом із зазначенням того, що такі обставини виникли після прийняття попереднього рішення, зокрема в судовому засіданні на час розгляду клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу. Окрім наведеного, матеріалами справи не встановлено та стороною захисту не надано суду об'єктивних даних стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 , які б вказували на неможливість перебування (чи утримання) останнього під вартою за станом здоров'я або потреби в отриманні медичної допомоги, що було в засіданні підтверджено обвинуваченим.
Враховуючи наведені в клопотанні прокурора обставини, вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 та наведені вище ризики, а також з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає за доцільне продовжити відносно ОСОБА_6 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 02.05.2025 року, в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, із урахуванням того, що підготовче провадження по справі не завершено; а судовий розгляд справи не розпочато по суті, після скасування судом апеляційної інстанції.
Суд, керуючись вимогами ч. 4 ст. 183 КПК України, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_6 тривалий період часу перебував в розшуку, ухилявся від явки до суду, не вбачає правових підстав для визначення йому альтернативного запобіжного заходу, - застави, так і іншого запобіжного заходу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 114,131-132, 176-178, 183ч.4, 193-194, 199, 331 ч.3, 369-372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання від 15.04.2025 року прокурора задовльнити
Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 315, ч.2 ст. 306, ч.1 ст. 307, ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 310, ч. 2 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч.2 ст. 321 КК України , терміном дії до 13 червня 2025 року без визначення альтернативного запобіжного заходу - застави.
Копію ухвали вручити стороні обвинувачення, стороні захисту для відома та направити до ДУ Чернівецький слідчий ізолятор (№ 33), для виконання.
Ухвала підлягає оскарженню до Чернівецького апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення а особою яка утримується під вартою в той же термін з дня отримання копії цієї ухвали.
Повний текст ухвали складено 15.04.2025р.
Суддя ОСОБА_1