Справа № 727/3983/25
Провадження № 2-а/727/102/25
15 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого-судді: Танасійчук Н.М.
за участю секретаря: Кремзелюк О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернівці за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Веселовського Романа Ярославовича інспектора 2 взводу, 2 роти, 1 батальйону Управляння патрульної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом.
Посилався на те, що 22.03.2025 року постановою серії ЕНА №4325835 інспектора управління патрульної поліції в Івано-Франківській області його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та застосовано покарання у виді штрафу в сумі 1700 грн., у зв'язку із перевищенням швидкості руху.
ОСОБА_1 вважає, що ця постанова є незаконною. Посилається на те, що по ходу руху перед ним рухався інший автомобіль, і не зрозуміло який саме автомобіль було зафіксовано на прилад TruCam. Крім того вказує що, статтею 40 Закону України Про Національну поліцію регламентовано застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення. Технічні прилади та технічні засоби, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Вказує, що даною нормою закону закріплений порядок застосування технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Зокрема, технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути змонтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель. Інших способів використання технічних засобів, ніж ті, які визначені в ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», не передбачено. Натомість працівник поліції тримав прилад, що вимірює швидкість, у руках. Позивач вважає, що значення слів «монтований/розміщений», в контексті наведеної статті закону, слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху під час вимірювання швидкості. При цьому, обидва слова «монтований» та/або «розміщений» стосуються виключно технічного засобу, а не розміщення поліцейського з технічним засобом по зовнішньому периметру доріг і будівель.
У зв'язку із порушення поліцейським чинного законодавства в ході фіксації швидкості, позивач вражає, що є достатньо підстав для скасування спірної постанови серії ЕНА №4325835 від 22.03.2025 року про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП. У зв'язку із чим просить провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 122 КУпАП відносно нього - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 02.04.2025 року справу було призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
Представником відповідача Департаменту патрульної поліції було подано до суду відзив на позовну заяву. Представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що 22.03.2025 близько 09 год. 56 хв. екіпажем УПП в Івано-Франківській області ДПП на автодорозі Н-10 «Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - Мамалига», на 172 км - с. Семаківці, Коломийського району, Івано-Франківської області за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCAM ІІ LTI 20/20 (серійний номер ТС008397) виявлено порушення Правил дорожнього руху, водієм транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG н.з. НОМЕР_1 (далі - ТЗ), який рухався зі швидкістю 113 км/год, тобто встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті було перевищене більш ніж на 50 км/год.
Після виконання вимог, передбачених статтею 18 та статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський висловив вимогу до водія про пред'явлення документів, передбачених підпунктами (а), (б), (ґ) пункту 2.1 ПДР. Водієм виявився ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що було встановлено при спілкуванні з водієм та перевірці відповідних докуменів водія.
Звертає увагу на те, що на відміну від пристроїв фіксації старих зразків які не фіксували в режимі фото-відео та фіксували швидкість найближчого предмету який рухається, прилад TruCAM ІІ LTI 20/20 вимірює швидкість об'єкта на який наведено лазерний приціл (на відео позначається курсором). Вказує, що твердження позивача, про те що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 повинен бути стаціонарно вмонтованим під час вимірювання швидкості руху ТЗ, спростовується листом ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» від 01.10.2019 за № 22-38/49 з якого вбачається, що лазерний вимірювач TruCAM LTI 20/20 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху ТЗ в автоматичному режимі. Вказує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся відповідно до вимог чинного законодавства, а винесена постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є обґрунтованою та законною, просить відмовити у задоволенні позову.
14.04.2025 року ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якій вказує, про те, що у даній справі суб'єктом владних повноважень не доведено наявність складу адміністративного правопорушення у зв'язку із: - не наданням доказів, що у вказаному у постанові про адміністративне правопорушенні місці розповсюджується дія дорожнього знаку, який позначає початок населенного пункту , чи встановлений інший дорожній знак, який обмежує швидкість руху; - Не надано доказів, що у вказаному у постанові про адміністративне правопорушенні місці розміщений дорожній знак, який позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів; - На відео з приладу TruCam зображення постійно труситься, на відео є декілька автомобілів, встановити чітко чи зафіксовано швидкість автомобіля позивача - неможливо; - На фотокопії ТЗ із приладу TruCam TC008397 на зображенні зверху не видно номерного знаку авто і не зрозуміло чітко взагалі що то за авто, а на фото знизу - зображення номерного знаку позивача не у момент фіксації швидкості. У зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач у судове засідання не з'явився, у поданій відповіді на відзив заявив клопотання в якому позов підтримує, просить його задовольнити, а справу слухати у його відсутності.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи, через канцелярію суду подав відзив на адміністративний позов. У відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст.5 КАС України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1, 2 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.2 ст.286 КпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.1. ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Ст. 122 КУпАП України визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно оскаржуваної постанови, позивач рухався зі швидкістю 113 км/год при дозволених 50 км/год, що становить на 73 км/год більше дозволеного.
В обґрунтування позову позивач вказує про те, що фіксація поліцейським за допомогою спеціальних засобів фото-відео порушень ПДР відбувалось приладом, який не був стаціонарно закріпленим, а знаходився в руках інспектора поліції, що суперечить приписам ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Стосовно таких доводів суд зазначає наступне.
Частиною 14 ст. 40 Закону України «про національну поліцію» встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Згідно копії свідоцтва про повірку засобу вимірювання від 03.12.2024, чинного до 03.12.2025 лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCam ІІ № ТС 008397, відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: +- 2 км/год в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год; + 1% в діапазоні від 201 км/год до 320 км/год.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 р. № 1314 VI (набрав чинності 01.01.2016), не передбачено повторного проходження даної процедури сертифікації для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, такої процедури як «сертифікація» взагалі вже не міститься в нормах чинного законодавства України.
Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 № ТС 008397 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.
Правильність застосування алгоритму шифрування AES з метою забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних за допомогою TruCam (LTI, США) підтверджено результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.
Крім того з листа ДП «Укрметртестстандарт» від 26.12.2018 за №22-3/В/21/376-18 вбачається, що лазерний вимірювач «TruCAM» відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань.
Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCAM також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі.
Відтак, фіксація поліцейським порушень ПДР приладом, який не був стаціонарно закріпленим, а знаходився в руках інспектора поліції не суперечить приписам ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
Стосовно доводів скаржника про те, що контроль швидкості мав відбуватися лише в місцях облаштованих відповідними знаками про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5,70 ПДР) суд зазначає наступне.
Відповідно до п.5.70 ПДР дорожній знак «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.
Згідно пп.«ґ» п.8.4 ПДР інформаційно-вказівні знаки запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила.
Разом з тим, жодними положеннями КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», в тому числі, частиною 1 ст.40 вказаного Закону, не передбачено обмеження поліції використовувати фототехніку і відеотехніку виключно в межах дії будь-яких дорожніх знаків.
Дорожній знак 5.70 ПДР України «Фото-відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.
В той же час, Закон України «Про Національну поліцію» не зобов'язує встановлювати такі знаки перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху.
Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов'язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму.
Водночас, в зазначеному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч.2 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.
При цьому, ч.2 ст.40 вказаного Закону щодо розміщення інформації на видному місці стосується лише розміщеної автоматичної фототехніки і відеотехніки.
Стосовно таких тверджень позивача суд зазначає наступне.
Відповідачем надано суду відеозапис, яким зафіксовано перевищення встановлених обмежень швидкості автомобілем VOLKSWAGEN TOUAREG н.з. НОМЕР_1 . Також надано відеозапис, яким зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення вказаного у постанові від 22.03.2025 року серії ЕНА № 4325835.
Судом встановлено, що відеозапис, здійснений приладом TruCAM, відеоролик щодо застосовування приладу TruCAM та фотофіксація адміністративного правопорушення.
Таким чином наданими відповідачем доказами підтверджується перевищення встановлених обмежень швидкості автомобілем VOLKSWAGEN TOUAREG н.з. НОМЕР_1 .
Що стосується доводів позивача про те, що відповідач не довів того, що у вказаному у постанові про адміністративне правопорушенні місці зона дії дорожнього знаку, який позначає початок населенного пункту, у в якому діють вимоги ПДР, що визначають порядок руху в населених пунктах, чи встановлений інший дорожній знак, який обмежує швидкість руху , суд звертає увагу на положення п.12.4 ПДР України, відповідно до яких у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
Дорожній знак 5.51 “Початок населеного пункту» - є дорожнім знаком, що встановлює найменування і початок населеного пункту, в якому на дорозі не діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.
Отже, швидкість руху в населеному пункті обумовлюється даними про дорожній знак, що визначає початок населеного пункту, а також інформацією про автомобільну дорогу, де, в залежності від позначення дорожніми знаками, встановлюються відповідні режими швидкості руху.
Положеннями розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР України ( зі змінами ) визначено, що дорожній знак 5.79 позначає ділянки доріг, де може здійснюватися контроль за порушенням ПДР за допомогою спеціальних технічних та або технічних засобів.
Частиною 4 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину.
Тобто, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Фотокартки з технічного пристрою лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 № ТС008397 від 22.03.2025, на яких відображено транспортний засіб VOLKSWAGEN TOUAREG н.з. НОМЕР_1 , містять дату та час вимірювання швидкості, координати вимірювання, а саме кілометрова позначка, швидкісний режим, який дозволений , швидкість транспортного засобу, яка зафіксована і номер технічного пристрою на який фіксується правопорушення, тому сумнівів стосовно перевищення швидкості транспортного засобу під керуванням позивача саме в зоні дії дорожнього знаку, , що позначає населений пункт , у суду немає.
Слід додатково звернути увагу, що пристрій - лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI20/20 № ТС008397 вказує систему географічних координат з кутовими величинами: географічна широта 48° 29'50.25»N і географічна довгота 25° 12'44.26»Е, та вказує на місце події. Крім того, зазначене можливо перевірити за допомогою сайту Google Maps.
Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, заперечення відповідача, були перевірені та проаналізовані судом та надано належну правову оцінку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 ст. 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що доводи позивача є необґрунтованими, спрямовані на уникнення відповідальності, оскільки факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведено, у зв'язку із чим рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позов без задоволення.
Керуючись ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора 2 взводу, 2 роти, 1 батальйону Управляння патрульної поліції в Івано-Франківській області Веселовського Романа Ярославовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 4325835 від 22.03.2025 року , відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.М.Танасійчук