Справа № 552/8692/22
Провадження № 1-кп/643/192/25
10.04.2025
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченої - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12021221220000364 від 15.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України,
08.11.2023 до Московського районного суду м. Харкова з Київського районного суду м. Полтави надійшли матеріали кримінального провадження №12021221220000364 від 15.06.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою Верховного Суду від 24.10.2023 було постановлено кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 передати з Київського районного суду м. Полтави до Московського районного суду м. Харкова.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні 12.03.2025 подав клопотання про закриття кримінального провадження в зв'язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України. Також просив скасувати арешт на майно: будинок АДРЕСА_1 та вилученого у ході обшуку 16.08.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , у разі закриття кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання про закриття провадження захисник зазначив, що п. 10 частини першої статті 284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
У пункті 4 частини третьої статті 219 КІІК України зазначено, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК України (ч. 4 ст. 219 КПК України):
1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
2)до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
3)до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов'язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Положеннями частини першої статті 290 КПК України передбачено, що складанню обвинувального акта передує виконання прокурором або слідчим за його дорученням обов'язку повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
За правилами частини п'ятої статті 219 КПК України у строк досудового розслідування не включається весь період часу з моменту направлення або безпосереднього вручення такого повідомлення стороні захисту про завершення досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
Відповідно до інформації, що міститься в матеріалах судової справи № 552/8692/22, зокрема в обвинувальному акті та в реєстрі матеріалів досудового розслідування, 11.08.2022 ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12021221220000364 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, які не належить до категорій тяжких чи особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи.
Як убачається з реєстру матеріалів досудового розслідування (том 1 судової справи № 552/8692/22, а.с. 21) у вказаному кримінальному провадженні 11.10.2022 керівником Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців, тобто до 11.11.2022 включно.
10.11.2022 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів у порядку статті 290 КПК України (том 1 судової справи № 552/8692/22, а.с. 20). До завершення трьохмісячного строку досудового розслідування залишався 1 день.
Ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження здійснювалося відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному проваджені здійснювалося у період з 15 год 50 хв до 19 год 00 хв 10.11.2022 (том 1 судової справи № 552/8692/22, а.с. 20).
10.11.2022 було складено та затверджено обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 , який вона отримала в той же день разом із захисником (том 1 судової справи № 552/8692/22, а.с. 1-16, а.с. 25-26).
15.11.2022, тобто поза межами строків досудового розслідування, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021221220000364 від 15 червня 2022 року надійшов для розгляду до Київського районного суду м. Полтави.
Захисник вважає, що направлення 15.11.2022 року до місцевого суду обвинувального акту щодо ОСОБА_6 відбулося поза межами строку досудового розслідування. Відтак, сторона захисту приходить до висновку про наявність передбаченої пунктом 10 частини першої статті 284 КПК України підстави для закриття кримінального провадження.
Крім того, на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України захисник заявив про скасування арештів на майно, які мали місце у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні накладено арешт на майно, а саме: ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтава ОСОБА_7 від 19.08.2022 на будинок АДРЕСА_1 ; ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтава ОСОБА_7 від 19.08.2022 на майно вилучене у ході обшуку 16.08.2022 за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, 12.03.2025 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні на паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання про скасування арешту захисник зазначив, що в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12021221220000364 відомості про яке внесене до ЄРДР 15.06.2022, накладено ухвалою суду Київського районного суду міста Харкова від 19.08.2022 арешт на майно підзахисної ОСОБА_6 , а саме на її паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 . В обгрунтування клопотання посилався на положення ст. 98,99, 170 КПК України, п. 22, п. 23, п. 24 розділу І Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постанову Верховної Ради України від 26.06.1992 за № 2503-ХІІ, п. 106, п. 107 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України». Зі змісту абзацу другого пункту 107 Порядку випливає, що під час вилучення (у тому числі тимчасово) складається акт вилучення, а особі видається довідка про вилучення паспорта. Форма акта і довідки встановлюється МВС.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_4 також підтримав заявлені стороною захисту, просив їх задовольнити.
Обвинувачена підтримала клопотання, заявлені її захисником.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотань захисника.
В обґрунтування заперечень проти клопотання захисника про закриття кримінального провадження прокурор зазначив, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень ( ч. 1 ст. 278 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Із системного аналізу норм глави 22 КПК України вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи:
1)етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з ч. 1 ст. 276 КПК України. На цьому етапі відбувається формування волевиявлення уповноваженої посадової особи (слідчого або прокурора) про необхідність здійснення повідомлення про підозру;
2)етап об'єктивацїї/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст. 277 КПК України, та його підписанням;
3)етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийнято рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст. 278 КПК України. На цьому етапі відбувається також повідомлення прав підозрюваному, а в разі якщо підозрюваний висловить відповідне прохання, то йому зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав (ч. 3 ст. 276 КПК України).
У зв'язку з наявністю достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України) текст письмового повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст.358, ч. 4 ст. 190 (в редакції чинній до 11.08.2023) КК України складено слідчим та погоджено прокурором 11.08.2022 для подальшого вручення в установленому законом порядку.
З огляду на наявність у органу досудового розслідування відомостей про місцезнаходження ОСОБА_6 за місцем реєстрації та фактичного проживання у будинку по АДРЕСА_3 , слідчим 11.08.2022, а в подальшому у період часу з 12.08.2022 по 15.08.2022 неодноразово здійснювався виїзд для вручення тексту відповідного письмового повідомлення про підозру, однак двері вказаного будинку ні сама ОСОБА_6 , ні будь-хто з інших членів її сім'ї, не відчиняли. Водночас, незважаючи на докладені зусилля, вжиття заходів для вручення тексту вказаного письмового повідомлення про підозру у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень, унеможливлювалося відсутністю на той час зв'язку з ОСОБА_6 .
У зв'язку з цим, 11.08.2022 відповідне письмове повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 278 КПК України, ОСОБА_6 не вручалося (у т.ч. у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень) у зв'язку з неможливістю такого вручення у вказаний день. З урахуванням цього, вручення письмового повідомлення про підозру було сплановано після необхідної організації та в день проведення обшуку за відомим місцем перебування ОСОБА_6 .
Так, вручення повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень здійснено 16.08.2022 о 10 год 50 хв (після проведення 16.08.2022 обшуку за вказаною адресою). Текст вказаного письмового повідомлення про підозру вручено слідчим ОСОБА_6 у присутності її захисника, що засвідчено підписами цих осіб. Одночасно, ОСОБА_6 вручено пам'ятку про процесуальні права та обов'язки підозрюваного. Вказана пам'ятка містить відмітку ОСОБА_6 про роз'яснення їй прав і обов'язків підозрюваного саме 16.08.2022.
З урахуванням наведеного, днем повідомлення ОСОБА_6 про підозру є день вручення їй відповідного письмового повідомлення, підписаного слідчим та погодженого прокурором, з одночасним роз'ясненням їй процесуальних прав і обов'язків підозрюваного (16.08.2022).
При цьому, в даному випадку пропуск передбаченого ст. 278 КПК України строку вручення письмового повідомлення про підозру не спричинив будь-яких перешкод у реалізації ОСОБА_6 її процесуальних прав. Навпаки, вручення за таких обставин письмового повідомлення про підозру слідчим з одночасним роз'ясненням прав підозрюваного у більшій мірі забезпечило процесуальні права підозрюваного, ніж могло забезпечити у випадку вручення такого повідомлення про підозру в спосіб, передбачений для вручення повідомлень (тобто без можливості детального роз'яснення процесуальних прав підозрюваного). Процесуальні строки за своїм функціональним призначенням є засобами реалізації процесуальних прав або виконання процесуальних обов'язків. Залежно від цього сплив процесуальних строків тягне за собою різні правові наслідки: закінчення строку реалізації права спричиняє припинення можливості ним скористатися, сплив строку виконання обов'язків не припиняє необхідності виконати цей обов'язок і не тягне за собою припинення повноважень службової особи на здійснення обов'язкової дії. Виконання слідчим процесуального обов'язку з вручення письмового повідомлення про підозру пізніше встановленого строку для його вручення не спричиняє недійсність вказаної процесуальної дії (постанова ККС ВС від 02.05.2023 у справі №750/5546/21).
Підозрювана ОСОБА_6 під час досудового розслідування не була позбавлена процесуальних прав (п. 16 ч. 3 ст. 42, п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України) на оскарження відповідного повідомлення слідчого, прокурора про підозру за визначених вказаними нормами умов, однак вказаним правом не скористалася.
З відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим ОСОБА_8 16.08.2022 о 13 год 12 хв вбачається, що повідомлення про підозру здійснене 16.08.2022 о 10 год 50 хв.
Та обставина, що у подальшому при складанні слідчим та затвердженні прокурором обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні помилково вказано датою повідомлення про підозру 11.08.2022, у той час як фактично датою вручення письмового повідомлення про підозру є 16.08.2022, не змінює відповідного юридичного факту повідомлення ОСОБА_6 про підозру в день вручення цього повідомлення - 16.08.2022.
Постановою керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова від 11.10.2022 строк досудового розслідування у згаданому кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 16.11.2022.
При цьому, з відомостей про рух вказаного кримінального провадження, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань керівником органу прокуратури ОСОБА_9 11.10.2022 о 10 год 34 хв вбачається, що строк досудового розслідування продовжено до 16.11.2022.
Водночас, безпідставним є твердження, наведене у поданому 12.03.2025 клопотанні захисника обвинуваченої про закриття кримінального провадження, про те, що з наданого суду реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається продовження строку досудового розслідування до 11.11.2022. Так, зі згаданого реєстру вбачається виключно дата винесення відповідної постанови від 11.10.2022 про продовження строку досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, помилковим є твердження автора клопотання від 12.03.2025 про те, що надходження обвинувального акту в кримінальному провадженні для розгляду до Київського районного суду м. Полтави 15.11.2022 відбулося поза межами строків досудового розслідування.
Таким чином, клопотання про закриття кримінального провадження та скасування, у зв'язку з цим, арешту на майно задоволенню не підлягає.
Прокурор подав письмові заперечення проти заявлених захисником клопотання та просив їх долучити до матеріалів справи.
Щодо клопотання про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні на паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_6 , прокурор зазначив, що паспорт визнаний доказом у кримінальному провадженні, був вилучений під час обшуку у обвинуваченої, який вона добровільно видати відмовилася.
Представник потерпілої під'єднався до участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте з'ясувати його думку щодо клопотань захисника не вдалося, оскільки зв'язок з ним перервався.
Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
Абз. 1 ч. 1 ст. 135 КПК України визначає, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Згідно з ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Як пояснює прокурор повідомлення про підозру було складено 11.08.2022, слідчий їздив додому до ОСОБА_6 , проте вдома нікого не було, тому не міг вручити підозру ні обвинуваченій, ні іншій особі, тому не зміг вручити підозру в день її складення 11.08.2022. В подальшому неодноразово приїздив додому до обвинуваченої, проте зміг вручити підозру лише в день проведення обшуку 16.08.2022, що дійсно підтверджується наданим прокурором повідомленням про підозру, в якому містить підпис обвинуваченої (на той час підозрюваної) та дата і час його отримання - 16.08.2022 10:50.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к насамперед зауважує, що виділяють кілька підходів до розуміння поняття «здійснення повідомлення про підозру». Перший підхід полягає у розумінні повідомлення про підозру як процесуального рішення, прийнятого уповноваженим на це органом/посадовою особою з підстав та в порядку, визначеному КПК України. Другий підхід передбачає сукупність ряду послідовних процесуальних дій, які охоплюють собою окремі етапи.
Із системного аналізу норм глави 22 КПК України вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи:
1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК України, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення. На цьому етапі відбувається формування волевиявлення уповноваженої посадової особи (слідчого або прокурора) про необхідність здійснення повідомлення про підозру. Потрібно також зауважити, що законодавство передбачає можливість (у разі необхідності) зміни волевиявлення щодо здійснення повідомлення про підозру у формі зміни раніше повідомленої або ж повідомлення нової підозри в порядку, визначеному статтею 279 КПК України;
2) етап об'єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених статтею 277 КПК України, та його підписання;
3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі статтею 278 КПК України. На цьому етапі відбувається також повідомлення прав підозрюваному, а в разі якщо підозрюваний висловить відповідне прохання, то йому зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав (частина третя статті 276 КПК України).
Враховуючи викладене, той факт, що слідчому не вдалося вручити повідомлення про підозру ОСОБА_6 в період з 11.08.2022 до 15.08.2022 включно, при цьому повідомлення про підозру було вручено 16.08.2022, що визнається в тому числі обвинуваченою, саме цей день є днем повідомлення про підозру, а дата внесена у реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні як дата повідомлення про підозру - 11.08.2022 є помилкою, про що повідомив у судовому засіданні прокурор. Цей факт підтверджується самим повідомленням про підозру, пам'яткою про права та обов'язки.
Крім того, факт повідомлення про підозру обвинуваченій саме 16.08.2022 о 10 год 50 хв підтверджується відомостями, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим ОСОБА_8 16.08.2022 о 13 год 12 хв, які були долучені прокурором до заперечень на клопотання захисника про закриття кримінального провадження.
Отже, ОСОБА_6 було повідомлено про підозру 16.08.2022.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.
П. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України передбачає, що з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:
1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті;
2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 294 КПК України якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу:
1) до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора;
2) до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора;
3) до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.
З наданої у судовому засіданні прокурором постанови про продовження строку досудового розслідування від 11.10.2022, ухваленої керівником Новобаварської окружної постанови м. Харкова ОСОБА_9 , встановлено, що продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221220000364 від 15.06.2021 до 3 (трьох) місяців, тобто до 16.11.2022.
Відповідно до штампу суду до Київського районного суду м. Полтави обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 надійшов до суду 15.11.2022 (т. 1 а.с.27), тобто в межах строку досудового розслідування, який закінчився 16.11.2022.
Отже, судом встановлено дотримання органом досудового розслідування строків досудового розслідування, тому клопотання захисника про закриття провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України задоволенню не підлягає і як наслідок не підлягає скасуванню арешт, накладений на майно, а саме: ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтава ОСОБА_7 від 19.08.2022 на будинок АДРЕСА_1 ; ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтава ОСОБА_7 від 19.08.2022 на майно вилучене у ході обшуку 16.08.2022 за адресою: АДРЕСА_2 .
Щодо клопотання про скасування арешту з паспорта обвинуваченої суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Прокурор у судовому засіданні зазначив, що паспорт обвинуваченої визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Оскільки судовий розгляд триває, захисником обвинуваченої не доведено, що в подальшому застосуванні накладення арешту на речовий доказ, паспорт обвинуваченої, відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, суд відмовляє у задоволенні клопотання захисника про скасування арешту на паспорт громадянки України серії НОМЕР_1 виданий на ім'я ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 284, 98, 173, 174, 350 КПК України, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений 15 квітня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1