"14" квітня 2025 р.
Справа № 186/1453/24
Провадження № 2/642/438/25
14 квітня 2025 року Ленінський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Проценко Л.Г.,
за участю секретаря Гойко Т.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Ленінського районного суду м. Харкова 14.11.2024 за підсудністю згідно ухвали Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24.10.2024 надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву № б/н від 31.01.2013 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 26000.00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 23.06.2024 року має заборгованість 32257.13 грн., яка складається з наступного: 26446.95 грн. - заборгованість за тілом кредита та 5810.18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Інформацією Міністерства соціальної політики від 17 жовтня 2024 року підтверджується, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований та проживає, як ВПО по АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 , з 31 січня 2023 року. Однак, за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться не приватне домоволодіння, а багатоквартирний будинок зі ста двума квартирами, у якій саме проживає відповдіач ОСОБА_1 не зазначено.
25 листопада 2024 року Ленінським районним судом м. Харкова зроблено запит до Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району м. Харкова щодо місця перебування/проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо переміщеної особи.
03 грудня 2024 року з Управління соціального захисту населення Адміністрації Холодногірського району м. Харкова на адресу Ленінського районного суду м.Харкова надійшла відповідь на запит від 25.11.2024, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає, як ВПО по АДРЕСА_1 , з 31 січня 2023 року по теперішній час. Довідка внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 оформлював через електронний портал «Дія» без зазначення квартири, тому в Управлінні відсутня інформація про номер квартири (кімнати). Станом на 03.12.2024 згідно з даними електронної бази отримувачів допомоги АСОПД/КОМТЕХ та Єдиної інформаційної системи соціальної сфери ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у відділі соціальних допомог Управління, як отримувач будь-яких видів державної соціальної допомоги не перебуває.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19.11.2024 позов залишено без руху у зв'язку з невиконанням ст.177 ЦПК України.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.12.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Направлено відповідачу копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку, однак у судове засідання 23.01.2025 відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час слухання справи шляхом направлення судової повістки на адресу реєстрації місця проживання, як ВПО, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв до суду не надходило.
Наступні судові засідання були призначені на 27.02.2025, 18.03.2025, 14.04.2025 однак відповідач не з'явився до суду, причини неявки невідомі. На адресу місця реєстрації відповідача, як ВПО, судом було направлено судову повістку, відповідно до довідки Укрпошти судова повістка, повернута працівниками пошти з відміткою «у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою». Згідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідач повідомлявся про судові засідання на 18.03.2025 та 14.04.2025 шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Представник позивача до судового засідання не з'явилася, надала клопотання про розгляд справи за відсутності представника АТ КБ «Приватбанк», позовні вимоги підтримала та не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач до даного судового засідання 14.04.2025 не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотання про відкладення справи та відзив до суду не надходили.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, згідно вимогам ч.4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечувала представник позивача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
31.01.2013 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 31.01.2013 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» які викладені на банківському сайті, складає між ним Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
На підставі вищевказаної анкети-заяви відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 26000.00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та випискою по рахунку. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_2 , строк дії - 05/16, тип - Універсальна та кредитну картку номер - НОМЕР_3 , строк дії - 05/16, тип - Універсальна mini.
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору, що підтверджуються, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача.
Отже, відповідач не лише отримав кредитні картки, а й визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору та його умов, в тому числі щодо сплати відсотків.
Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступі картки: 1. кредитна картка номер - НОМЕР_4 , строк дії - 11/19, тип - Універсальна; 2. кредитна картка номер - НОМЕР_5 , строк дії - 09/21, тип - Універсальна; 3. кредитна картка номер - НОМЕР_6 , строк дії - 01/22, тип - Універсальна GOLD; 4. кредитна картка номер - НОМЕР_7 , строк дії - 11/25, тип - Універсальна GOLD. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних.
06.12.2021 відповідач власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_8 , строк дії - 12/25, тип - Універсальна GOLD, а також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком.
Відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків. Починаючи з 06.12.2021 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Відповідачем Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8% . При цьому за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 5880,74 грн.
Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений договором.
Але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку.
Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 23.06.2024 має заборгованість 32257.13 грн., що складається з: 26446.95 грн. - заборгованість за тілом кредита; 5810.18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Частиною 1 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Наявність заборгованості з кредиту підтверджується розрахунком позивача, а також випискою з особового рахунку.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг у добровільному порядку.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Отже, визнання обставин, які не підлягають доказуванню, можливе, зокрема, за умов: визнання їх усіма учасниками справи та відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.
Отже, оскільки ОСОБА_1 порушив зобов'язання, встановлені договором, докази своєчасної та повної оплати заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 31.01.2013 в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за цим Договором у розмірі 32257,13грн. станом на 23.06.2024.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , який зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором про надання кредиту б/н від 31.01.2013 у розмірі 32257 (тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят сім) грн. 13 коп., яка складається з: 26446.95 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 5810.18 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , який зареєстрований як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ЄДРПОУ 14360570) понесені судові витрати у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 14 квітня 2025 року.
Суддя Л.Г. Проценко