Провадження № 2/641/812/2025 Справа № 641/8556/24
15 квітня 2025 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді -Курганникової О.А.,
за участю секретаря судових засідань -Юрченко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовомКомунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та гарячої води,-
встановив:
КП «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги централізованого опалення та постачання гарячої води у загальному розмірі 52 673,29 грн., посилаючись на те, що відповідач є споживачем КП «Харківські теплові мережі», отримує та користується послугами, однак в порушення вимог ст.ст. 68, 162 ЖК України, «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 за № 572, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, за надані послуги не сплачують в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості. Також позивач просить відшкодувати витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06.12.2024 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами позовного спрощеного провадження.
Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» у судове засідання не з'явився, не заперечував про розгляд справи за його відсутності, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, надали заяву, в якій просили справу розглядати за їх відсутності. Також, надали відзив на позовну заяву в якому просили відмовити КП «ХТМ» в задоволенні позовних вимог, у разі, якщо суд прийде до висновку про задоволення позовних вимог, застосувати позовну давність, також просили відстрочити виконання рішення суду строком на один рік або до закінчення воєнного стану.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідачі перебувають на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1
Згідно відомості нарахувань та оплат за теплову енергію та гарячу воду з урахуванням періоду платежу адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01.11.2024 року заборгованість перед КП «Харківські теплові мережі» за складає 52 673 грн. 24 коп.: заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у період з 01.01.2019 по 31.10.2024 у розмірі 50 200,90 грн., за абонентську плату на Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01.08.2022 по 31.10.2024 у розмірі 793,80 грн., за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудникових систем теплопостачання за період з 01.08.2022 по 31.10.2024 у розмірі 1 678,59 грн..
Відповідно до ст. ст. 67, 68 ЖК України, наймач житлового приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги за затвердженими в установленому порядку тарифами - щомісяця.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
В п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КабінетуМіністрівУкраїнивід 21липня2005року№630 зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Статтею 19ЗаконуУкраїни«Про теплопостачання» встановлено обов'язок споживача оплатити надані послуги.
Наведеними положеннями законів передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
З наданої позивачем відомості нарахувань та сплати за теплову енергію з урахуванням періоду платежу вбачається, що за період з 01.01.2019 року по 31.10.2024 року відповідачі мають заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячої води, що виникли за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 52 673 гривень 29 копійок.
В обґрунтування розміру заборгованості за вищевказані послуги позивачем надано відповідний розрахунок, правильність якого перевірено судом під час розгляду справи.
Згідно зі ст.526ЦКУкраїни зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі не в повному обсязі виконували свої обов'язки з оплати послуг теплопостачання та гарячої води, які фактично були надані КП «Харківські теплові мережі».
Позивачем нарахована заборгованість за період з 01.01.2019 року по 31.10.2024 року, відповідачами заявлено про застосування строків позовної давності.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 256 ЦК України).
Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При цьому перебіг позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
Зі змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку. Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.
До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.
В такому разі слід дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржниками оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові за № 6-43цс17 від 22 березня 2017 року.
Вирішуючи питання про розмір стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, судом враховується, що відповідачка просила про застосування строку позовної давності.
Правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України) вимагати від боржника сплатити гроші за надані послуги.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено покладення обов'язку по сплаті за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (комунальні послуги) на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Відповідачами не надано доказів погашення заборгованості за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у зазначений період.
З позовом у цій справі КП «Харківські теплові мережі» звернулося 29.11.2024 року.
Відповідачі просили суд застосувати позовну давність.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався і тривав по 01 липня 2023 року.
Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України від 17 березня 2020 року №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом №540-IXрозділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У пункті 12розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу редакціїЗакону № 540-IXперелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Крім того, 17 березня 2022 року набув чинності Закон України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану», яким було внесені зміни до ЦК України, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії».
Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.
24 лютого 2022 року УказомПрезидента України№64/2022 в Україні було введено правовий режим воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
Отже, оскільки з 24 лютого 2022 року та на момент подання позивачем у цій справі позовної заяви (06 листопада 2023 року) про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду діяв правовий режим воєнного стану, а 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон №540-IXщодо продовження строків позовної давності на час дії карантину, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року, відповідно до п.п. 12, 19розділу «Прикінцевіта перехідні положення» ЦК України позивач не пропустив позовну давність, визначену статтею 257 ЦК України, підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з її пропуском не має.
Такі правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 21червня 2023 року у справі №727/4133/22,від 21 червня 2023 року у справі №201/11583/21 (провадження№61-811св23), від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21 (провадження №61-5238св22).
Таким чином, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає сума заборгованості в розмірі 52 673,29грн. за послуги з теплопостачання та гарячої води , що виникла за період з 01.01.2019 року по 31.10.2024 року.
Суд, вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення суду, виходить з такого.
Положеннями ч. 1 ст. 435 ЦПК України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За змістом ч.3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан.
З аналізу положень ст. 435 ЦПК України слідує, що розстрочка - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом.
Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для розстрочки виконання рішення є обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Обставинами, які ускладнюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді та безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням; суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд враховує, що відповідачі належним чином не обґрунтували підстави для розстрочення виконання рішення суду, не надали належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища та незадовільного стану здоров'я.
За вказаних підстав, суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідачів про розстрочку виконання рішення суду, слід відмовити у зв'язку з його необґрунтованістю.
Одночасно з цим суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачам, що відповідно до положень ст. 435 ЦПК України вони мають право після ухвалення рішення звернутися до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
За частиною першою ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 82, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» задовольнити в повному обсязі .
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з теплопостачання у розмірі 52 673 (п'ятдесят дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 29 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» судовий збір у розмірі 3028 гривні 00 копійок, в рівних частках по 1 514 (одна тисяча пятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок з кожного.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи - протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», код ЄДРПОУ 31557119; м. Харків, вул. Мефодіївська,11.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.А.Курганникова