Справа№ 953/11330/24
н/п 3/953/48/25
"15" квітня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., за участі секретаря судового засідання Сергієнко К.В., розглянувши у залі суду, матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.11.2024 о 11 годині 50 хвилин в м. Харкові по вул. Академіка Павлова, 323, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen passat, державний реєстрацій номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager та проведення огляду в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Адвокатом Букуром М.Є. подана заява про розгляд справи без його участі та заперечення, відповідно до яких захисник просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення були внесені невірні відомості щодо назви транспортного засобу, керованого ОСОБА_1 , невірно заповнена графа дев'ять протоколу, котра повинна містити інформацію про свідків та потерпілих. Матеріали справи не містять направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння. Відеозаписи, які долучені до матеріалів справи не є безперервними, а тому не можуть вважатися належним доказом. Окрім того, на відеозаписах не зафіксовано роз'яснення причин зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Положеннями ч.2 ст.268 КУпАП визначено перелік справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких участь особи є обов'язковою, проте даний перелік не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП. Зважаючи на необхідність дотримання необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом справи з дотриманням як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Окрім того, суд зважає на те, що ОСОБА_1 реалізував своє право на правову допомогу звернувшись до професійного захисника.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №185469 від 30.11.2024, в якому, зокрема, безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення (відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння від 30.11.2024 з зазначенням встановлених ознак алкогольного сп'яніння; направленням на огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння; долученими до протоколу відеозаписами; рапортом поліцейського від 30.11.2024.
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.3 розділу І Інструкції.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та акту огляду вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову.
За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або забезпечує доставку особи до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду (п.п. 1,9 Розділу ІІ інструкції).
Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
Так, з наданих відеозаписів вбачається: рух транспортного засобу під керуванням водія (00 хв. 14 с. відеозапису «export-4irw0.mp4»); ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (02 хв. 14 с. відеозапису «export-lrx3c.mp4»); працівником поліції роз'яснено, що у такому разі стосовно ОСОБА_1 буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП (02 хв. 19 с. відеозапису «export-lrx3c.mp4»); ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (02 хв. 27 с. відеозапису «export-lrx3c.mp4»).
Досліджені відеозаписи не містять беззаперечної інформації щодо роз'яснення ОСОБА_1 передбачених законом підстав для зупинки транспортного засобу, водночас суд зазначає, що за порушення вимог щодо законності підстав зупинення транспортного засобу поліцейський може бути притягнутий до відповідальності, передбаченої законом, але це не нівелює порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Суд зауважує, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження захисника про недопустимість наданих відеозаписів, в якості доказів, оскільки вони не містять цілісної картини події та обстановки, судом відхиляються, оскільки зазначені відеозаписи надані відповідними посадовими особами та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення в якості доказів, що є обов'язковим відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Також суд бере до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 , ані його захисниками не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва із питанням ініціювання проведення службової перевірки щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, не зверталися із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції, а також не зверталися із відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України до правоохоронних органів, що вочевидь унеможливлює врахування судом доводів захисника щодо незаконності дій працівників поліції.
Допущені працівником поліції недоліки при заповнені протоколу про адміністративне правопорушення не спростовують висновків суду про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи спростовують доводи захисника щодо відсутності направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння, оскільки зазначене направлення від 30.11.2024 міститься на аркуші справи 5.
З довідки поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 згідно із обліковими даними ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, який є умисними і грубими порушеннями ПДР України.
Згідно ст.34, ст.35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя: Кіндер В. А.