Справа№ 953/1618/25
н/п 3/953/805/25
"14" квітня 2025 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., за участю секретаря судового засідання Сергієнко К.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Мальцева А.А., розглянувши у залі суду, матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09.02.2025 о 21 годині 29 хвилин в м. Харкові по проспекту Академіка Курчатова, 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Alfa Romeo 147, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Зазначив, що дійсно керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції, водночас, був вимушений відмовитись від пропозиції пройти огляд у встановленому порядку на стан наркотичного сп'яніння, оскільки виконував наказ начальника зв'язку частини з доставки підрозділам трьох рацій. Окрім того, не мав можливість залишити керований ним автомобіль разом із особистою зброєю та раціями.
Адвокат Мальцев А.А. в судовому засіданні стверджував, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не є адміністративним правопорушенням, оскільки вчинена останнім в стані крайньої необхідності.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, докази наявні в ній та оцінивши їх в сукупності, дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Винна ОСОБА_1 належним чином підтверджена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 242826 від 09.02.2025 в якому, зокрема, безпосередньо зафіксовано факт вчинення адміністративного правопорушення; направленням на огляд водія з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння від 09.02.2025; відеозаписами долучених до матеріалів; рапортом поліцейського щодо обставин події вчинення адміністративного правопорушення.
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Суд зважає на те, що згідно із п.2 розділу І Інструкції підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи однієї чи декількох ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п.4 розділу І Інструкції.
З матеріалів справи, зокрема, даних протоколу та направлення вбачається, що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені наступні ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В порушення вимог п.2.5. Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Судом встановлено, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів), використання якої передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був досліджений судом.
З дослідженого відеозапису «export-8krh9.mp4» судом встановлено, що водій неодноразово змінював свою позицію щодо його згоди на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте зрештою відмовився.
Зважаючи на визнавальні пояснення ОСОБА_1 , відомості зафіксовані на відеозаписах, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка керувала транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку. Поліцейськими були створені умови щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак реалізація зазначеного обов'язку залежала виключно від волевиявлення останнього.
Окрім того, судом встановлено: працівником поліції роз'яснено, що у разі відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння наявне порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України та стосовно ОСОБА_1 буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (33 хв. 55 с. відеозапису «export-8krh9.mp4»). Працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 , що підставою зупинки транспортного засобу керованого останнім була наявність інформації про вчинення водієм адміністративного правопорушення (31 хв. 41 с. відеозапису «export-8krh9.mp4»).
Суд зауважує, що в розмові з поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово зазначив, що їде додому (00 хв. 51 с.; 05 хв. 52 с. та 07 хв. 01 с. відеозапису «export-8krh9.mp4»).
Отже, обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є доведеною належним чином та в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому на нього слід накласти стягнення, визначене у санкції даної статті.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 надав покази, відповідно до яких він є начальником зв'язку військової частини, де проходить військову службу ОСОБА_1 . Близько двадцять першої години він віддав останньому розпорядження щодо доставки трьох рацій до підрозділів частини.
Суд не бере до уваги доводи захисника Мальцева А.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про те, що останній діяв в стані крайньої необхідності, оскільки пояснення правопорушника надані ним в судовому засіданні, не узгоджуються з відомостями зафіксованими на відеозаписі. З показів свідка вбачається, що близько 21 години 00 хвилин ОСОБА_1 отримав від свого начальника розпорядження щодо доставки рацій. Водночас, у судовому засіданні не знайшло підтвердження те, що на момент зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу останній виконував обов'язки військової служби. Відразу після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 неоднозначно у розмові з поліцейськими зазначив, що їде додому для відпочинку (00 хв. 51 с.; 05 хв. 52 с.; 07 хв. 01 с. відеозапису «export-8krh9.mp4»).
З довідки поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 , згідно із обліковими даними ІПНП України отримував посвідчення водія НОМЕР_3 .
При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП характер вчиненого правопорушення, яке є умисним і грубим порушенням ПДР України; особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно із ст.34, ст.35 КУпАП обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зауважує, що відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Водночас, у цій справі ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, або виконував обов'язки військової служби. Окрім того, з дослідженого відеозапису «export-8krh9.mp4» судом встановлено, що ОСОБА_1 прямував на автомобілі додому для відпочинку.
Відтак, суд дійшов висновку, що з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 284, ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, якщо інше не встановлено законодавством України (ч.3 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова.
Суддя: Кіндер В. А.