Справа № 953/1465/25
н/п 2-а/953/115/25
15 квітня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі
головуючого судді Вітюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Соломонової К.О.,
учасники справи у судове засідання не з'явилися
розглянув у м. Харків адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про адміністративне правопорушення
Короткий зміст заявлених вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК), в якому просить:
- постанову № 2267 від 03.02.2025 року, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 Олександром Олександровичем, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-3 КУпАП - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення;
- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - сплачений судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
Позов обґрунтовано таким:
- позивачу не видавалася (не вручалася) ТЦК вимога, направлення, розпорядження чи повістка на проходження ВЛК;
- позивач не повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим порушені його права, гарантовані КУпАП;
- згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністртаивної відповідальності за статтею, яка відсутня в КУпАП.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач правом на подання відзиву та будь-яких інших документів не скористався.
Процесуальні дії у справі
Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 07.03.2025 відкрив позовне провадження в адміністративній справі, призначив її до розгляд на 17.03.2025, встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Також суд витребував з ТЦК належним чином завірені копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови і роз'яснив відповідачу обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення у відповідній категорії справ та наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, також зобов'язав зареєструвати електронний кабінет.
У судове засідання 17.03.2025 учасники справи не з'явилися. 17.03.2025 позивач подав заяву про розгляд справи без його участі. У зв'язку з неявкою відповідача та не наданням документів, які витребував суд, суд ухвалою від 17.03.2025 відклав розгляд справи на 15.04.2025, повторно витребував з ТЦК належним чином завірені копії документів, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови і роз'яснив відповідачу обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення у відповідній категорії справ та наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин.
15.04.2025 у судове засідання учасники справи не з'явилися. 15.04.2025 позивач подав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач у судове засідання не з'явився, витребовуваних документів і відзиву на позов не надав. Про судове провадження, дату, час та місце судового засідання обізнаний, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення та телефонограмою. Зокрема, телефонограма була здійснена 18.03.2025, якою повідомлено про дату судового засідання та судова кореспонденція відповідачу була вручена 04.04.2025. Тобто відповідач обізнаний про судове провадження та належним чином повідомлений про дати судових засідань.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає, що розгляд справи відкладався через неявку відповідача (17.03.2025). Суд відповідно до статей 4, 18, 44 КАС України зобов'язував відповідача зареєструвати електронний кабінет та згідно зі статтями 2, 9, 80 КАС України витребовував у відповідача документи, які стосуються предмету спору. Однак, відповідач не вчинив жодних дій на виконання вимог ухвал суду.
Суд, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання, відсутність від нього клопотань про неможливість розгляду справи, наявність клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, обмеженість строку розгляду відповідної категорії справ, дійшов висновку про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
03.02.2025 начальник ТЦК ухвалив постанову № 2267, відповідно до якої 03.02.2025 о __.00 в ході здійснення прийому гр. ОСОБА_1 в ТЦК було встановлено факт порушення ним правил військового обліку. Відповідно до наявних в ТЦК даних останній медичний огляд ОСОБА_1 проходив більше ніж 1 рік. Згідно з вимогами абз. 3 п. 3.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 14.08.2008 № 402, повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років. Тому ТЦК було видано направлення від 03.02.2025 № 2377 на проходження медичного огляду, але ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 5 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених ПКМУ від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами), абз. 8 ч. 3, абз. 3, 5 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". З періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (Указ від 17.03.2014 № 303/2014) в Україні настав особливий період, який діє на сьогодні, тому відповідальність за встановлене правопорушення, передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП не виявлено, обставиною, що пом'якшує відповідальність відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння. Начальник ТЦК ухвалив накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 25 500,00 грн.
Відповідач відзив на позов не подав, жодних доказів на спростування / підтвердження обставин, наведених в позові не надав.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до пунктів 1 - 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення порядку проходження медичного огляду.
Зі змісту оскаржуваної постанови, вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог абз. 5 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджених ПКМУ від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами), абз. 8 ч. 3, абз. 3, 5 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Позивач вказує, що він не повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим порушені його права, гарантовані КУпАП, зокрема, право на правову допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За правилами статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: "Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення".
Суд враховує, що заявник заперечує факт його повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Належних доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністртаивне правопорушення щодо нього матеріали справи не містять, відповідач таких доказів в порядку ч. 2 ст. 77 КАС не надав. А тому у вказаній частині приймаються доводи позивача.
Крім того, з оскаржуваної постанови вбачаються розбіжності у статті за якою ОСОБА_1 притягають до адміністративної відповідальності, а саме у мотивувальній частині оскаржуваної постанови зазначено ч. 3 ст. 210 КУпАП, а у вступній та іншій частині мотивувальної частини зазначено ч. 2 ст. 210-3 КУпАП, яка взагалі відсутні у КУпАП, що виключає можливість притягнення особи до відповідальності, оскільки відсутня відповідна норма права.
Також суд звертає увагу, що ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а за змістом інкримінованого позивачу правопорушення передбачена відповідальність законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (відмова від проходження медичного огляду), згідно з нормою ст. 210-1 КУпАП.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі ( частина друга статті 77 КАС України).
Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов та, ураховуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4 частини третьої статті 2 КАС України) зобов'язав його надати документи, які передували та/або були підставою складення оскаржуваної постанови. Також суд повторно витребовував у відповідача документи, про що постановляв відповідні ухвали, які не були виконані.
Водночас відповідач не надав суду ані відзиву на позов, ані витребовуваних документів.
У цій справі до предмету доказування входить, зокрема, встановлення порядку повідомлення позивача про необхідність з'явитись до ТЦК для розгляду справи про адміністративне правопорушення (докази надсилання повідомлення, його отримання, неотримання, причини неотримання, тощо), зокрема дотримання ч. 1 ст. 268 КУпАП. Однак жодного доказу щодо надсилання відповідного повідомлення позивачу (поштове повідомлення про вручення) та, відповідно, обізнаності позивача відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість позивач відповідну обставину заперечує. Суд також виходить з того, що у разі не повідомлення або ж повернення відповідного відправлення через невручення, указана обставина не може бути підтверджена жодним доказом зі сторони позивача, а тому обставину належного повідомлення має доводити саме відповідач.
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного повідомлення про необхідність з'явитись до ТЦК для розгляду справи про адміністративне правопорушення є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав. Неподання останнім відзиву на позов без поважних причин та доказів на спростування обставин, наведених у позові, у цьому випадку кваліфікується як визнання позову.
Отже, позов заявлений до ТЦК є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Щодо суб'єктного складу учасників справи
Суд враховує, що відповідач (районний центр комплектування) відповідно до абзацу 2 пункту 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Згідно з частиною першою статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Тобто зі змісту наведених норм вбачається, що стороною у справі, яка є суб'єктом владних повноважень може бути орган державної влади без статусу юридичної особи.
Суд також відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21, згідно з яким незважаючи на те, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та є належним відповідачем у цьому спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята військовим комісаром цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Такої ж практики притримується Другий апеляційний адміністративний суд (постанова від 03.02.2025 у справі № 638/22555/24).
Отже, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є належним відповідачем у цій справі.
Висновки за результатами розгляду заяви
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, тому постанову ТЦК слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Судові витрати
Суд вирішує питання щодо судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.
Відповідно до квитанції №2466-7531-7316-0925 від 13.02.2025 позивач за звернення з вказаним позовом сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, вирішуючи питання справляння судового збору за подання позову на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності виснувала, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, за подання вказаного позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 605,60 грн, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 48, 77, 243 - 246, 250, 255, 286, 292 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
2. Скасувати постанову № 2267 від 03.02.2025 у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 25 500,00 грн. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити.
3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605 грн 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Роман ВІТЮК