Справа № 953/4757/24
н/п 1-кс/953/2655/25
"04" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12024220000000565 від 02.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.361, ч.5 ст.361 КК України, про арешт майна, -
встановив :
04.04.2025 року до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню №12024220000000565 від 02.05.2024, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.361, ч.5 ст.361 КК України, яким просить накласти арешт на майно шляхом заборони користування на речі, виявлені та вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власником яких є останній, а саме: мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою номеру мобільного телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; мобільний телефон марки «Iphone 11», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з сім-картою номеру мобільного телефону НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Iphone 7», IMEI: НОМЕР_8 .
Місцем зберігання арештованого майна прокурор просив визначити камери схову СУ ГУНП в Харківській області.
Прокурор подав заву про розгляд клопотання за його відсутності.
Власника майна ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, причини неявки невідомі, про час дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 1 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідноп. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
З матеріалів клопотання вбачається, що ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024220000000565 від 02.05.2024 за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.5 ст.361, ч.5 ст.361 КК України.
Підставою внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали управління протидії кіберзлочинності в Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України (далі - УПК) щодо здійснення несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, що призвело до втрати та блокування інформації, під час дії воєнного стану.
Так, 31.03.2025 року в період часу з 06 год. 40 хв. по 10 год. 14 хв. було проведено обшук на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова (Справа №953/4757/24, н/п 1-кс/953/2449/25) від 28.03.2025, за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено зазначене у даному клопотанні майно.
В ухвалі суду наданий дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення комп'ютерної техніки, мобільних телефонів, інших електронних носіїв інформації, на яких міститься інформація щодо вчинення злочинів, чорнових записів щодо діяльності з несанкціонованого втручання в роботу електронно-комунікаційних систем, готівкових коштів отриманих за діяльність щодо втручання в роботу електронно комунікаційних систем та подальшого збуту персональних даних, отриманих у ході незаконних дій (злочинним шляхом), а також інших речей і документів, які мають значення для з'ясування повних обставин злочину, та можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні, з можливістю їх вилучення.
Відповідно до ч.5, ч.6 ст. 236 КПК України обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.
Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп'ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.
Згідно ч.5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
За ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що майно вилучене в ході проведення обшуку, який проведеного на підставі ухвали слідчого суді, прокурором повинно бути подане клопотання про його арешт протягом 48 годин.
Прокурором подано клопотання про арешт майна поштою 01.04.2025р., що підтверджується даними укрпошти, тобто строки встановлені ч.5 ст.171 КПК України.
З наданих документів вбачається, що встановлено групу осіб, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та схему злочинної діяльності з брутфорсу акаунтів з різних онлайн-сервісів, продажу доступу до аккаунтів.
Прокурором зазначено в клопотанні та доведено під час його розгляду наявність підстав вважати, що вказане майно має значення для досудового розслідування, та може бути доказом у даному кримінальному провадженні.
Прокурором в межах розгляду заявленого клопотання доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні прокурора, доведено їх значення для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах, а тому клопотання про арешти майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, в цій частині підлягають задоволенню.
На виконання та у відповідності до положень ч. 3, ч. 4, ч. 5 ст. 132; ст. ст. 170, 171, 173 КПК України, стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні виправдовують на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в даній частині клопотань.
Однак, відповідно до ч. 4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна у вказаній частині, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешти майна в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з цим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв'язку, без їх вилучення.
Відповідно до абз. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Враховуючи вищевикладене, положення ст. 114, ст. 132, ч. 4 ст. 173 КПК України, керуючись загальними засадами кримінального провадження, викладеними в ст. 7 КПК України, слідчий суддя, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, вважає необхідним зобов'язати слідчого, прокурора передати на відповідальне зберігання особам, у яких було вилучено зазначені в клопотанні мобільні телефони, відповідно, після здійснення їх огляду із залученням спеціаліста (експерта), зняття виявленої інформації на електронних носіях експертами в обсязі, необхідному для досягнення мети кримінального провадження та виготовлення копій даних, які містяться на вказаних речах відповідно, для залучення до матеріалів кримінального провадження №12024220000000565 включно, та попередити таких осіб про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене у ході проведення обшуку від 31.03.2025р. за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно, власником якого є останній, а саме:
мобільний телефон марки «Iphone 13 Pro Max» IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-картою номеру мобільного телефону НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
мобільний телефон марки «Iphone 11», IMEI 1: НОМЕР_5 , IMEI 2: НОМЕР_6 , з сім-картою номеру мобільного телефону НОМЕР_7 ;
мобільний телефон марки «Iphone 7», IMEI: НОМЕР_8 .
Мобільні телефони після зняття копії інформації, що міститься у них - повернути власнику на відповідальне зберігання.
Попередити ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.
Інше арештоване майно зберігати відповідно до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений Постановою КМУ від 19 листопада 2012 р. № 1104, а саме в камері зберігання речових доказів СУ ГУНП в Харківській області.
В решті клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1