65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"14" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2452/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е" (код ЄДРПОУ 41064558, 65025, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 6)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ); ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 )
про визнання недійсним рішення загальних зборів
за участю представників учасників справи:
від позивача: Альона Степанишина
від відповідача: не з'явився
третя особа: ОСОБА_4
від третьої особи ОСОБА_3 : Валерій Сонько
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е" про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Ухвалою суду від 10.06.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та вирішено інші процесуальні питання.
08.07.2024 від ОСОБА_2 надійшла заява про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
10.07.2024 від ОСОБА_3 надійшла заява про залучення її до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
У судовому засіданні 10.07.2024 господарський суд оголосив перерву до 18.07.2024.
18.07.2024 до суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли заяви, в яких заявники просили залучити їх до участі у справи у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
В обґрунтування поданих заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що вони мають правовий інтерес у вирішенні справи, а задоволення (або відмова у задоволенні) позову вплине на їх права, свободи та інтереси.
Окрім цього, у цих заявах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили суд залишити подані ними заяви від 08.07.2024 та 10.07.2024 без розгляду (окрім копій документів).
Ухвалою від 18.07.2024 задоволено заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 18.07.2024 про залишення без розгляду заяви про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; залишено без розгляду заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; запропоновано третім особам протягом десяти днів з дати отримання ухвали суду надати пояснення по суті спору. З огляду на практику Європейського суду з прав людини, враховуючи період перебування головуючого у справі судді у щорічній основній відпустці, з метою дотримання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалено про проведення підготовчого провадження впродовж розумного строку поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку, відкладено підготовче засідання на 12.09.2024.
29.07.2024 від третіх осіб надійшло пояснення по суті спору.
Ухвалою від 12.09.2024 частково задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів (подане разом з позовною заявою) та витребувано у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е" належним чином завірені копії: протоколу №6 загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку (за адресою: АДРЕСА_4 ) від 17.10.2021 з усіма додатками до протоколу; документів, що підтверджують здійснення повідомлення співвласників багатоквартирного будинку (за адресою: АДРЕСА_4 ) про проведення загальних зборів співвласників 17.10.2021; документів, що підтверджують проведення реєстрації та перевірки документів, що встановлюють (посвідчують) особу співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , присутніх на загальних зборах 17.10.2021. Цією ж ухвалою відкладено підготовче засідання на 03.10.2024.
Ухвалою від 03.10.2024 відкладено підготовче засідання на 24.10.2024.
На виконання вимог суду 16.10.2024 відповідачем подано оригінали витребуваних доказів, засвідчені копії яких залучені судом до матеріалів справи (т.2 а.с.120-199).
У судовому засіданні 24.10.2024 суд оголосив перерву до 06.11.2024.
06.11.2024 позивачем подано заяву про зміну підстав позову разом з клопотанням про поновлення строку на подання доданих до неї доказів.
В судовому засіданні 06.11.2024 було оголошено перерву до 21.11.2024.
21.11.2024 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.
Ухвалою від 21.11.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 від 06.11.2024 про зміну підстав позову та прийнято її до розгляду; встановлено відповідачу строк у 10 днів з дня вручення даної ухвали для подання письмово викладеної позиції щодо заяви про зміну підстав позову; запропоновано позивачу у строк 5 днів з дня отримання позиції відповідача надати суду відповідні заперечення; поновлено ОСОБА_1 строк на подання доказів та прийнято їх до розгляду; поновлено ОСОБА_1 строк на подання клопотання про витребування доказів і відмовлено у його задоволенні; відкладено підготовче засідання на 11.12.2024.
29.11.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на його подання.
05.12.2024 позивачем подано відповідь на відзив, 10.12.2024 - клопотання про витребування доказів разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.
Ухвалою від 11.12.2024 задоволено клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е" про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, поновлено строк та прийнято відзив до розгляду; задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів, поновлено строк; частково задоволено клопотання про витребування доказів та витребувано у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е" копію договору про надання правничої допомоги та інших документів, на підставі яких здійснюється представництво ОСББ "Абсолют-Е" у даній справі. Закрито підготовче провадження у справі №916/2452/24 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 26.12.2024.
На виконання вимог суду 17.12.2024 відповідачем подано копію Договору про надання правничої допомоги від 06.11.2024, укладеного між ОСББ "Абсолют-Е" та адвокатом Коротченко Д.С., підписаного керівником Адвокатського бюро "БОРОГАН" Бороган В.В.
24.12.2024 позивачем подано до суду клопотання, в якому останній просив визнати надані до заяви на виконання ухвали від 11.12.2024 по справі №916/2452/24, зареєстрованої Господарським судом Одеської області за вх. №45034/24, ордер серії ВН №1413134 від 06.11.2024 та Договір про надання правничої допомоги від 06.11.2024 неналежними доказами на підтвердження того, що адвокат Коротченко Д.С. має повноваження діяти від імені відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е" (код ЄДРПОУ 41064558, 65025, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 6) та представляти його інтереси у справі №916/2452/24, що розглядається Господарським судом Одеської області; залишити без розгляду подані адвокатом Коротченко Д.С. заяви по суті справи №916/2452/24 та з процесуальних питань; виключити дані адвоката Коротченко Д.С. з додаткових відомостей про учасника справи та скасувати доступ до електронної справи №916/2452/24.
25.12.2024 відповідачем подано до суду заяву, в якій викладені пояснення адвоката Коротченко Д.С. щодо поданого до суду договору від 06.11.2024.
В судовому засіданні 26.12.2024 розпочато розгляд питання щодо підтвердження повноважень адвоката Коротченко Д.С. на право представляти інтереси відповідача у даній справі. Учасники провадження висловили свої позиції з цього питання та надали пояснення.
В судовому засіданні 26.12.2024 було оголошено перерву до 22.01.2025.
26.12.2024 до суду від третьої особи ОСОБА_3 надійшло пояснення щодо відзиву відповідача разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.
21.01.2025 відповідачем подано до суду копію наказу Адвокатського бюро "БОРОГАН" від 04.07.2023 №19 "Щодо надання повноважень на підставі індивідуального ордеру".
21.01.2025 від третьої особи ОСОБА_3 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи конверта та про витребування доказів.
Ухвалою від 22.01.2025 за клопотанням представника позивача судове засідання відкладено на 05.02.2025.
Ухвалою від 05.02.2025 постановлено повернутись на стадію підготовчого провадження у справі №916/2452/24 та замінити судове засідання щодо розгляду справи по суті підготовчим засіданням; відзив Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е", підписаний 27.11.2024 адвокатом Дарією Коротченко на підставі ордеру ВН №1413134 від 06.11.2024 (вх. ГСОО №43030/24 від 29.11.2024), повернуто відповідачу; відповідь на відзив ОСОБА_1 (вх. ГСОО №43663/24 від 05.12.2024), пояснення третьої особи ОСОБА_3 щодо відзиву відповідача та клопотання про поновлення строку на його подання (вх. ГСОО №46134/24 від 26.12.2024) залишені без розгляду; клопотання третьої особи ОСОБА_3 від 20.01.2025 про витребування доказів (вх. ГСОО №2056/25 від 21.01.2025) залишено без задоволення. Закрито підготовче провадження у справі №916/2452/24 та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 20.02.2025.
В судовому засіданні 20.02.2025 оголошено перерву до 05.03.2025.
20.02.2025 від третьої особи ОСОБА_3 надійшли додаткові пояснення разом з клопотанням про поновлення строку на їх подання та додатковими доказами.
04.03.2025 від позивача надійшло клопотання щодо повноважень адвоката відповідача Коротченко Д.С., пояснень третьої особи ОСОБА_3 та оскарження в судовому порядку рішень загальних зборів відповідача від 01.06.2024.
Ухвалою від 05.03.2025, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено розглянути справу у розумні строки; відкладено судове засідання на 26.03.2025, запропоновано відповідачу до 20.03.2025 надати письмово викладену позицію щодо заперечень позивача, викладених у клопотанні від 04.03.2025, в частині, що стосується питання представництва його інтересів адвокатом Коротченко Д.С.
26.03.2025 від представника третьої особи ОСОБА_3 надійшли пояснення щодо повноважень представника відповідача адвоката Коротченко Д.С.
В судовому засіданні 26.03.2024 ухвалено про відмову у задоволенні клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 про поновлення строку на подання пояснення; пояснення третьої особи ОСОБА_3 від 18.02.2025 (вх. ГСОО №5743/25 від 20.02.2025) залишено без розгляду; оголошено перерву до 02.04.2025.
31.03.2025 від третьої особи ОСОБА_3 надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали, 01.04.2025 - заява про стягнення судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В судове засідання 02.04.2025 з'явились представники сторін.
Судом розглянуто клопотання третьої особи ОСОБА_3 про постановлення окремої ухвали, за результатами розгляду відмовлено у його задоволенні.
Представник позивача підтримала позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Представник відповідача позов вважає необґрунтованим, просить відмовити в його задоволенні.
Третя особа ОСОБА_2 та представник третьої особи ОСОБА_3 позовні вимоги вважають обґрунтованими, надали пояснення по суті спору.
В судовому засіданні 02.04.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що останнє (вступна та резолютивна частина) буде проголошено 14.04.2025 об 11:00 годині.
В судове засідання 14.04.2025 з'явились представники позивача та третіх осіб.
Судом, в порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників учасників провадження, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.01.2017, зареєстрованого в реєстрі за №3-98, є власником квартири АДРЕСА_5 , та, відповідно, є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 .
17.10.2021 відбулись загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_4 , оформлені протоколом №6, з наступним порядком денним:
1. Про обрання голови та секретаря зборів.
2. Звіт голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність з 01.01.2019 по 30.09.2021, і затвердження плану робіт на 2022.
3. Вибори голови правління, правління і ревізійної комісії ОСББ "Абсолют-Е".
4. Про підтвердження легітимності рішень загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.07.2017 (протокол № 3), від 31.03.2018 (протокол № 4).
5. Затвердження калькуляції переліку і розміру внесків співвласників ОСББ "Абсолют-Е".
За результатами голосування прийнято наступні рішення:
1. Обрати головою зборів ОСОБА_5 та секретарем зборів ОСОБА_6 .
2. Затвердити звіт голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність з 01.01.19 по 30.09.21, затвердити план робіт на 2022.
3. Обрати головою правління ОСОБА_5 , обрати правління: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , обрати ревізійну комісію: ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 .
4. Підтвердити легітимність рішення загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.07.17 (протокол №3) про затвердження внесків на УБПТ в розмірі 4.00 гр. за 1 кв.м. Підтвердити легітимність рішень загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.03.18 (протокол №4) про затвердження звіту голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність за 2017; обрання голови правління ОСББ "Абсолют-Е" ОСОБА_5 ; обрання правління ОСББ "Абсолют-Е" в наступному складі: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 ; затвердження штатного розкладу: голова правління - один мінімальний оклад по Україні, бухгалтер - 0,5 мінімального окладу по Україні, двірник - 0,5 мінімального окладу по Україні.
5. Затвердити калькуляцію переліку і розміру внесків співвласників ОСББ "Абсолют-Е".
Позивач зауважує, що він голосував "за" прийняття рішень з питань порядку денного зборів № 1, 3, тобто за обрання голови та секретаря зборів, вибори голови правління, правління та ревізійної комісії, однак, голосував "проти" прийняття рішень з питань порядку денного зборів № 2, 4, 5 - про затвердження звіту голови правління про фінансово- господарську діяльність і затвердження плану робіт; підтвердження легітимності рішень загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е"; затвердження калькуляції переліку і розміру внесків.
При цьому ОСОБА_1 звертає увагу, що в наданих відповідачем матеріалах (що стосуються проведення спірних зборів від 17.10.2021) відсутні документи, які підтверджують: проведення ініціатором зборів реєстрації та перевірки документів, що встановлюють (посвідчують) особу співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , присутніх на самих зборах; достовірний склад співвласників будинку; дійсну кількість голосів, яку кожний співвласник (його представник) мав під час голосування на зборах, оформлених протоколом №6 від 17.10.2021; утворення комісії для проведення письмового опитування співвласників, які не голосували на самих зборах.
Відтак, на думку позивача, можна зробити висновок, що реєстрація співвласників будинку із загальної їх кількості, які були присутні на самих зборах 17.10.2021, ініціатором зборів не проводилася; дійсна кількість голосів, яку кожний співвласник (його представник) мав під час голосування на зборах, оформлених протоколом №6 від 17.10.2021, не перевірялася; комісія з проведення письмового опитування співвласників, які не голосували на зборах, не утворювалася.
Позивач вважає вказані рішення з питань № 2, 4 та 5 порядку денного зборів, оформлених протоколом №6 від 17.10.2021, такими, що є незаконними та, відповідно, порушують права позивача як співвласника багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , з наступних підстав.
Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 02.12.2020 у справі №916/2237/20 за позовною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_15 до ОСББ "Абсолют-Е" визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_4 , які оформлені протоколом №3 від 31.07.2017, в частині затвердження внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4,00 гривні за 1 кв.м.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.08.2021 у справі №916/847/21 за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСББ "Абсолют-Е" визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул. Академіка Заболотного, № 6, що відбулися 31.03.2018 та оформлені протоколом № 4.
Вказані рішення Господарського суду Одеської області оскаржені в апеляційному порядку не були, набрали законної сили.
Водночас, на зборах співвласників, оформлених протоколом №6 від 17.10.2021, відбулось "підтвердження легітимності рішень загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.07.2017 (протокол № 3) та від 31.03.2018 (протокол № 4)", що оформлено прийнятим зборами ОСББ "Абсолют-Е" рішенням з питання порядку денного № 4, зазначеного в розділі ІІ протоколу № 6.
На думку позивача, органи управління ОСББ та/або збори співвласників багатоквартирного будинку не мають повноважень визнавати чи підтверджувати "легітимність" або у будь-який спосіб поновлювати дію рішень зборів, які скасовані (визнані недійсними) у судовому порядку.
При цьому, Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" ані в чинній редакції, ані в редакції станом на 17.01.2021 не передбачає наявність у ОСББ та його статутних органів повноважень скасовувати, замінювати або змінювати судові рішення, або не виконувати судові рішення, які ухвалені у встановленому законом порядку та набрали законної сили.
Також, позивач зауважує, що в будинку не оприлюднювалося, співвласникам для ознайомлення не надавалося та не надсилалося жодної інформації щодо результатів фінансово-господарської діяльності правління ОСББ "Абсолют-Е" за період з 01.01.2019 по 30.09.2021, змісту плану робіт на 2022 рік, розшифрування статей калькуляції з обґрунтуванням доцільності та вартості витрат, враховуючи штатний розпис і заробітну плату персоналу об'єднання, а також висновків ревізійної комісії (ревізора) щодо підготовлених правлінням проєктів кошторисів, балансу, річного звіту об'єднання.
За твердженням позивача, співвласники будинку, які зацікавлені у відкритості та прозорості діяльності правління ОСББ "Абсолют-Е", протягом 2017-2021 років та 14-ти днів до дати проведення загальних зборів 17.10.2021, були позбавлені можливості ознайомитися з усіма рішеннями з організаційних, фінансових та інших питань, що оформлені протоколами загальних зборів співвласників, протоколами засідань правління об'єднання, не мали можливості детально ознайомитися з фінансовими звітами, виписками з банківського рахунку, бухгалтерською та іншою організаційно-розпорядчою документацією ОСББ "Абсолют-Е" з метою отримання правдивої та достовірної інформації щодо фінансово-господарської діяльності правління об'єднання з 01.10.2017 по 30.09.2021.
Вказане унеможливлювало прийняття загальними зборами рішення про затвердження звіту голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність з 01.01.2019 по 30.09.2021, і затвердження плану робіт на 2022.
ОСОБА_1 зазначає, що кошторис та баланс ОСББ "Абсолют-Е" зборами співвласників будинку, які оформлені протоколом №6 від 17.10.2021, не затверджувалися, у порядку денному зазначених зборів відсутні питання щодо затвердження кошторису та балансу об'єднання.
Таким чином, за твердженням позивача, калькуляція витрат ОСББ "Абсолют-Е", а також калькуляції переліку і розміру внесків співвласників ОСББ "Абсолют-Е" не можуть бути затверджені без затвердженого кошторису та балансу ОСББ "Абсолют-Е".
Додатково позивач зауважує про те, що реєстрація присутніх на зборах 17.10.2021 осіб організаторами зборів не здійснювалася, документи, що посвідчують (встановлюють) особу у присутніх не перевірялися, стенограма зборів не велася, виступи і пропозиції присутніх на зборах осіб з питань порядку денного не фіксувалися, бюлетені (картки) для голосування присутнім на зборах особам не видавалися, лічильна комісія з підрахунку результатів голосування на зборах не утворювалася та не обиралася.
Протокол № 6 зборів співвласників будинку, датований 17.10.2021, на самих зборах та після їх закінчення в день зборів головуючим і секретарем зборів не складався та співвласникам для підписання не надавався.
Комісія для проведення письмового опитування співвласників, які не були присутні і не голосували на зборах, новим складом правління, обраним зборами, не створювалася, внаслідок чого було складено акт та утворена ініціативна група з проведення письмового опитування співвласників відповідно з протоколом засідання від 17.10.2021. Відповідний акт разом із заявою щодо проведення опитування були направлені поштою на адресу ОСББ "Абсолют-Е" 22.10.2021.
Проте, головуючий і секретар зборів вирішили самостійно провести вибіркове письмове опитування з питань 2-5 порядку денного зборів серед співвласників з оформленням листків письмового опитування, що було здійснено з 26.10.2021 до оформлення та підписання співвласниками протоколу №6 від 17.10.2021. Згідно з оголошенням, розповсюдженим в місцях загального користування будинку нібито від імені правління ОСББ "Абсолют-Е", на прибудинковій території будинку АДРЕСА_4 проводилися збори мешканців будинку, на яких голова правління ОСББ "Абсолют-Е" ОСОБА_5 надавав для підписання присутнім на цих зборах особам протокол №6 зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_4 , датований 17.10.2021.
Як і при проведенні зборів 17.10.2021, реєстрація присутніх на зборах 31.10.2021 осіб не здійснювалася, документи, що посвідчують (встановлюють) особу у присутніх не перевірялися. Секретар зборів не обирався, належна ідентифікація осіб, які 31.10.2021 підписували протокол № 6 від 17.10.2021, не проводилася.
Вищезазначені дії при проведенні як зборів співвласників будинку 17.10.2021, так і зборів мешканців будинку 31.10.2021, на переконання позивача, були вчинені з порушеннями норм чинного законодавства, Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та Статуту ОСББ "Абсолют-Е", враховуючи порядок голосування на зборах, проведення ініціатором зборів реєстрації та перевірки документів осіб, які присутні на самих зборах, у тому числі дійсної кількості голосів, яку кожний співвласник (його представник) має під час голосування на зборах, необхідність утворення комісії з проведення письмового опитування.
Також позивач зауважує про невідповідність кількості голосів, яку власники окремих квартир будинку мали під час голосування на оспорюваних зборах, через невідповідність зазначених у протоколі №6 та листках письмового опитування загальних площ у власності співвласника, даним, що наведені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку) за адресою/місцезнаходженням Одеська обл., м.Одеса, вулиця Академіка Заболотного, будинок 6, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру прав за період з 2016 по 2024 роки та протоколами зборів співвласників за 2016-2019 роки.
Зазначені обставини, на переконання позивача, призвели до неправильного підрахунку голосів в результаті голосування на зборах, оформлених протоколом № 6 від 17.10.2021, що, в свою чергу, впливає на рішення, прийняті цими зборами.
За наведеного позивач вважає, що рішення з питань порядку денного №2, 4, 5, оформлені протоколом №6 від 17.10.2021, є юридично неспроможними та такими, що прийняті з порушенням Статуту ОСББ "Абсолют-Е" та чинного законодавства України, а тому мають бути визнані недійсними.
Представник відповідача доводи позивача вважає необґрунтованими. Наполягає, що спірні рішення прийняті у відповідності до приписів чинного законодавства та положень Статуту ОСББ "Абсолют-Е".
Треті особи у поясненні по суті спору зазначили, що погоджуються з позовними вимогами позивача та вважають, що рішення, прийняті з питань №2, 4, 5 порядку денного зборів, оформлених протоколом №6 від 17.10.2021, є незаконними та такими, що порушують права співвласників багатоквартирного будинку за адресою м.Одеса, вул.Академіка Заболотного, буд.6, визначені Законом України "Про ОСББ", Статутом та діючим законодавством України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (аналогічні положення щодо непорушності права власності та підставного набуття зафіксовано також у статтях 321, 328 Цивільного Кодексу України).
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України).
За приписами частини 2 цієї статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір, інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частинами першою та другою статті 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом .
Згідно з частиною першою статті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Статтею 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правовідносини співвласників багатоквартирного будинку регулюються Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Приписами статті 1 цього Закону розкрито поняття об'єднання співвласників багатоквартирного будинку як юридичної особи, створеної власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Термін "співвласники багатоквартирного будинку" вживається законодавцем у розумінні власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
Частинами першою та чотирнадцятою статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон України "Про ОСББ") передбачено, що об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про ОСББ", об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Таким чином, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Судом встановлено, що співвласники багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, буд.6, скористалися своїм правом та створили ОСББ "Абсолют-Е", зареєстроване 03.01.2017.
До матеріалів справи долучено Статут ОСББ (далі - Статут), який затверджений 18.12.2016 Установчими зборами власників квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , що оформлено відповідним протоколом.
Згідно з пунктом 1.1 Статуту, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют - Е" (далі - об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі - співвласники) багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Умовами п.2.1 Статуту визначено, що метою створення об'єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.
За приписами статті 10 Закону України "Про ОСББ", органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Із зазначених норм Закону вбачається, що право на участь у зборах ОСББ, право голосувати по питаннях порядку денного та право висловлювати незгоду з прийнятими ОСББ рішеннями належить власникам житлових або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 10 Закону України "Про ОСББ", загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Частиною восьмою статті 10 Закону України "Про ОСББ" передбачено, що рішення загальних зборів можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Статтею 14 Закону України "Про ОСББ" визначено, що співвласник має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
Предметом спору у даній справі є вимоги про визнання недійсними пунктів №2, 4, 5 рішення загальних зборів ОСББ, яке оформлене протоколом №6 від 17.10.2021, щодо затвердження звіту голови правління про фінансово-господарську діяльність з 01.01.2019 по 30.09.2021, затвердження плану робіт на 2022; про підтвердження легітимності рішень загальних зборів ОСББ від 31.07.2017 та 31.03.2018 (протоколи №3, 4 відповідно); про затвердження калькуляції переліку і розміру внесків співвласників ОСББ "Абсолют-Е".
Так, у постанові від 20.09.2018 у справі №813/6286/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спори щодо оскарження рішень ОСББ найбільш наближені до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (корпоративних спорів). Зазначена правова позиція також викладена і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17.
Відтак, цей спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства незалежно від суб'єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи.
Рішення загальних зборів учасників (членів) та інших органів ОСББ не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (членів) ОСББ можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (члена) ОСББ можливості взяти участь у загальних зборах.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
а) під час прийняття рішення було порушено процедуру, передбачену ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом ОСББ;
б) у разі прийняття рішення було порушено права співвласника, визначені в ст.14 Закону про ОСББ;
в) під час прийняття рішення було неправильно визначено частку в загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного та капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна в багатоквартирному будинку (ст. 20 Закону про ОСББ).
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів ОСББ у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Як встановлено судом, позивач є власником квартири АДРЕСА_5 , мешканцями якого у 2016 році було створено та у 2017 році зареєстровано ОСББ "Абсолют-Е".
Відповідно до ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (в редакції станом на дату прийняття спірного рішення загальних зборів), органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об'єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників.
Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
За приписами ст. 7 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
У статуті має бути визначено, зокрема, порядок скликання та проведення загальних зборів, порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов'язковим.
Так, згідно п.3.2 Статуту ОСББ "Абсолют-Е", вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проєкт порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів (п.3.5 Статуту).
У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників (п.3.6 Статуту).
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (п.3.7 Статуту).
Рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо Статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (за чи проти). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них (п.3.8 Статуту).
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування серед співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими (п.3.9 Статуту).
Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п.3.10 Статуту).
За умовами п.3.11 Статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до Статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Згідно п.5.2 Статуту, співвласник, в тому числі, має право брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом об'єднання; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання. Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти, договори, іншу документацію.
Як зазначено вище, 17.10.2021 відбулись збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_4 , оформлені протоколом №6.
При цьому, позивач вважає, що рішення з питань порядку денного №2, 4, 5, оформлені протоколом №6 від 17.10.2021, є юридично неспроможними та такими, що прийняті з порушенням статуту ОСББ "Абсолют-Е" та чинного законодавства України, а тому мають бути визнані недійсними.
Так, в матеріалах справи містяться докази направлення членам ОСББ повідомлення про проведення 17.10.2021 загальних зборів (в тому числі докази направлення повідомлення позивачу - т.2 а.с.122), список співвласників, повідомлених про проведення 17.10.2021 загальних зборів, копія повідомлення про скликання загальних зборів, список співвласників, присутніх на загальних зборах 17.10.2021, копія протоколу №6 загальних зборів ОСББ від 17.10.2021, копії листків письмового опитування співвласників, звіт голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність з 01.01.19 по 30.09.21, і затвердження плану робіт на 2022, калькуляція витрат по ОСББ "Абсолют-Е" на 2021 рік з 17.10.2021. Оригінали означених документів були досліджені в судовому засіданні.
Суд зазначає, що протокол загальних зборів ОСББ - це письмовий документ, яким оформляються прийняті рішення загальних зборів співвласників ОСББ.
Станом на дату проведення спірних загальних зборів форма протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку була затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 №203 "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку".
Крім того, приписами ч.15 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про:
1) ініціатора зборів співвласників;
2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції);
3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку;
4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку;
5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальну площу квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника);
6) обраного голову зборів співвласників;
7) порядок денний зборів співвласників;
8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників.
Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників.
Так, протокол загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" №6 містить відомості про місце і дату проведення зборів; загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку - 133 особи; загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 4504,9 кв.м.; відомості про те, що у зборах взяли участь особисто співвласники в кількості 29 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 889,18 кв.м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто співвласники в кількості 72 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2304,08 кв.м. В протоколі наведено порядок денний, поіменний перелік співвласників із зазначенням номеру квартири, загальної площі у власності співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення, результат голосування співвласника, його особистий підпис. Також, в протоколі зазначено підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників. Кожний аркуш підписано головою та секретарем зборів.
Протокол не містить відомостей щодо ініціатора скликання загальних зборів, однак, з наявної в матеріалах справи копії повідомлення про скликання загальних зборів (підписана головою правління ОСОБА_5 ) суд доходить висновку, що останні були скликані за ініціативою правління.
В якості додатку до протоколу долучено листки письмового опитування співвласників, проведеного з 26.10.2021 по 29.10.2021, які містять відомості про особу співвласника, номер квартири або нежитлового приміщення, їх загальну площу, документ, що підтверджує право власності, дату опитування, питання порядку денного, результати голосування та власний підпис співвласника. Кожний листок письмового опитування скріплений підписом голови та секретаря зборів.
На вимогу суду відповідачем було подано для огляду в судовому засіданні оригінали протоколу та листків письмового опитування співвласників; останні є пронумерованими, прошитими та скріплені підписом голови і печаткою товариства.
З вказаного протоколу вбачається, що до порядку денного зборів було включено наступні питання: 1. Про обрання голови та секретаря зборів. 2. Звіт голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність з 01.01.2019 по 30.09.2021 і затвердження плану робіт на 2022. 3. Вибори голови правління, правління і ревізійної комісії ОСББ "Абсолют-Е". 4. Про підтвердження легітимності рішень загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.07.2017 (протокол № 3) та від 31.03.2018 (протокол № 4). 5. Затвердження калькуляції переліку і розміру внесків співвласників ОСББ "Абсолют-Е".
За підсумками голосування зборами прийнято наступні рішення:
По першому питанню: обрано головою зборів ОСОБА_5 та секретарем зборів ОСОБА_6 ("за" - 29 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 889,18 кв.м.).
По другому питанню: затверджено звіт голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність з 01.01.19 по 30.09.21, і план робіт на 2022 ("за" - 27 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 805,13 кв.м.; "проти" - 2 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 84,05 кв.м.; підсумки голосування за листами письмового опитування: "за" - 71 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2249,88 кв.м.; "утримався" - 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 54,2 кв.м.).
По третьому питанню: обрано головою правління ОСОБА_5 , обрано правління: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , обрано ревізійну комісію: ОСОБА_12 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 ("за" - 29 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 889,18 кв.м.; підсумки голосування за листами письмового опитування: "за" - 71 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2259,48 кв.м., "утримався" - 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 44,6 кв.м.).
По четвертому питанню: підтверджено легітимність рішення загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.07.17 (протокол №3) про затвердження внесків на УБПТ в розмірі 4.00 гр. за 1 кв.м. та підтверджено легітимність рішень загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.03.18 (протокол №4) про затвердження звіту голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність за 2017; обрання голови правління ОСББ "Абсолют-Е" ОСОБА_5 ; обрання правління ОСББ "Абсолют-Е" в наступному складі: ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 ; затвердження штатного розкладу: голова правління - один мінімальний оклад по Україні, бухгалтер - 0,5 мінімального окладу по Україні, двірник - 0,5 мінімального окладу по Україні ("за" - 27 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 805,13 кв.м., "проти" - 2 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 84,05 кв.м.; підсумки голосування за листами письмового опитування: "за" - 71 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2259,48 кв.м., "утримався" - 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 44,6 кв.м.).
По п'ятому питанню: затверджено калькуляцію переліку і розміру внесків співвласників ОСББ "Абсолют-Е" ("за" - 27 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 805,13 кв.м., "проти" - 2 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 84,05 кв.м., підсумки голосування за листами письмового опитування: "за" - 71 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2243,08 кв.м., "утримався" - 1 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень якого становить 61,0 кв.м.).
Суд враховує, що відповідно до п.3.8 Статуту, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо Статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування (за чи проти).
З протоколу вбачається, що за спірні рішення проголосували загалом:
- друге питання порядку денного - 98 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3055,01 кв.м.
- четверте питання порядку денного - 98 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3064,61 кв.м.
- п'яте питання порядку денного - 98 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3048,21 кв.м.
Отже, за результатами голосування на зборах та за підсумками письмового опитування за спірні питання проголосували співвласники, які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. В тому числі, за п'яте питання порядку денного проголосували співвласники, що складають більше ніж дві третини загальної кількості усіх співвласників.
У зв'язку з означеним, до протоколу було цілком обґрунтовано внесено відомості про те, що по вказаним питанням порядку денного рішення прийнято.
При цьому, з результатів голосування вбачається, що з питань другого, третього, четвертого та п'ятого порядку денного співвласники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 голосували 31.10.2021, про що свідчать відповідні відмітки поряд з підписами останніх.
Разом з тим, означене не вплинуло на результати голосування та ухвалення рішень, оскільки останні за спірні питання №2, 4, 5 голосували "проти".
При цьому суд звертає увагу, що з наявних в матеріалах справи документів слідує, що за результатами проведених 17.10.2021 загальних зборів не було набрано достатньої кількості голосів "за" або "проти", у зв'язку з чим було проведено письмове опитування співвласників.
Так, за приписами ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.
Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.
Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.
Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.
Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.
За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.
Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.
Статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" також визначено, що для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам.
До компетенції правління відноситься, зокрема, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення.
Аналогічні положення містить і Статут ОСББ "Абсолют-Е", в тому числі відносно того, що виконавчим органом об'єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам; правління здійснює керівництво поточною діяльністю об'єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених цим Статутом (п.3.12); до компетенції правління належить, крім іншого, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення (пп.8 п.3.14).
Проте, в наявних матеріалах справи відсутнє окреме рішення правління ОСББ "Абсолют-Е" щодо призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення, відповідно до ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
За наведеного суд констатує, що під час проведення загальних зборів, оформлених протоколом №6 від 17.10.2021, було порушено процедуру, передбачену ст.10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" і Статутом ОСББ, що стосується порядку призначення письмового опитування співвласників.
Разом з тим, суд наголошує, що порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.
Отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: відсутність більше половини загальної кількості усіх співвласників, які голосували за рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.
Для визнання недійсними рішень загальних зборів необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів співвласників об'єднання.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постановах від 23.02.2022 по справі №914/807/20 та від 26.10.2022 по справі №916/1010/21.
Отже, на переконання суду, відсутність рішення правління про проведення письмового опитування співвласників не може слугувати підставою для безумовного визнання недійсним спірного рішення.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що письмове опитування було проведено головою зборів ОСОБА_5 та секретарем зборів ОСОБА_6 , про що стверджує сам позивач, а також свідчать їх підписи на листках письмового опитування. При цьому, як зазначено вище, письмове опитування співвласників може проводитися ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.
Крім того, письмове опитування проведено з 26.10.2021 по 29.10.2021, тобто в межах 15-денного строку після дати проведення загальних зборів.
Листки письмового опитування містять відомості про дату опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, номер квартири або нежитлового приміщення, їх загальну площу, документ, що підтверджує право власності, питання порядку денного, результати голосування та власний підпис співвласника. Кожний листок письмового опитування скріплений підписом голови та секретаря зборів. Результати письмового опитування внесені до протоколу загальних зборів №6.
В свою чергу, позивачем не доведено, що відсутність рішення правління про призначення письмового опитування призвела до спотворення результатів голосування або порушення його прав.
Щодо тверджень позивача відносно відсутності документів, які підтверджують проведення реєстрації та перевірки документів, що посвідчують особу співвласника, достовірний склад співвласників та дійсну кількість голосів, яку кожний співвласник мав під час голосування то суд зауважує, що в матеріалах справи міститься листок реєстрації присутніх на зборах співвласників (т.2 а.с.121), оригінал якого був оглянутий в судовому засіданні. Означений документ не містить назви, втім містить номери квартир, прізвища співвласників та їх особистий підпис. В тому числі, містить підписи позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 із поміткою останнього "Був присутнім на зборах 17.10.2021".
Щодо достовірного складу співвласників та дійсної кількості голосів, яку кожний співвласник мав під час голосування, то, як зазначено вище, протокол №6 містить відомості про загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку, загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, відомості про кількість осіб, які взяли участь у зборах та письмовому опитуванні, із зазначенням площі квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, які їм належать; поіменний перелік співвласників із зазначенням номеру квартири, загальної площі у власності співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру/нежитлове приміщення. В свою чергу, позивачем не доведено у встановленому законом порядку, що дані відомості є недостовірними.
Суд також не приймає до уваги твердження позивача відносно, мовою оригіналу: "невідповідності кількості голосів, яку власники окремих квартир будинку мали під час голосування на оспорюваних зборах, через невідповідність зазначених у протоколі №6 та листках письмового опитування загальних площ у власності співвласника, даним, що наведені в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об'єкта нерухомого майна (щодо багатоквартирного будинку) за адресою/місцезнаходженням АДРЕСА_4 , що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру прав за період з 2016 по 2024 роки та протоколами зборів співвласників за 2016-2019 роки".
Суд наголошує, що приписами процесуального закону розмежовано обов'язок доказування позивачем та процесуальну діяльність суду при вирішенні справ. Так позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з відповідним позовом, зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, обставини, на які він посилається. Водночас, суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про їх обгрунтованість.
Однак, зазначивши про обставину невідповідності внесених до протоколу кількості голосів позивач ні в позовній заяві, ні в заяві про зміну підстав позову не навів конкретних відомостей, власники яких саме квартир під час голосування мали кількість голосів, яка не відповідає фактичному розміру площі квартири або нежитлового приміщення, що належить їм на праві власності, та якими конкретно доказами це підтверджується.
При цьому, за приписами ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В даному випадку позивачем не доведено обставин невідповідності кількості голосів співвласників під час голосування на оспорюваних зборах.
Аналізуючи питання щодо порушення спірними пунктами рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд зазначає наступне.
Так, обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсними п.2 про затвердження звіту голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність з 01.01.2019 по 30.09.2021, і затвердження плану робіт на 2022 рік, а також п.5 про затвердження калькуляції переліку і розміру внесків співвласників ОСББ "Абсолют-Е" позивач зазначає, що жодної інформації щодо результатів фінансово-господарської діяльності правління ОСББ "Абсолют-Е" за період з 01.01.2019 по 30.09.2021, змісту плану робіт на 2022 рік, розшифрування статей калькуляції з обґрунтуванням доцільності та вартості витрат, враховуючи штатний розпис і заробітну плату персоналу об'єднання, а також висновків ревізійної комісії (ревізора) щодо підготовлених правлінням проєктів кошторисів, балансу, річного звіту об'єднання в будинку не оприлюднювалося, співвласникам для ознайомлення не надавалося та не надсилалося.
За твердженням позивача, співвласники будинку, які зацікавлені у відкритості та прозорості діяльності правління ОСББ "Абсолют-Е", протягом 2017-2021 років та 14-ти днів до дати проведення загальних зборів 17.10.2021 були позбавлені можливості ознайомитися з усіма рішеннями з організаційних, фінансових та інших питань, що оформлені протоколами загальних зборів співвласників, протоколами засідань правління об'єднання, не мали можливості детально ознайомитися з фінансовими звітами, виписками з банківського рахунку, бухгалтерською та іншою організаційно-розпорядчою документацією ОСББ "Абсолют-Е" з метою отримання правдивої та достовірної інформації щодо фінансово-господарської діяльності правління об'єднання з 01.10.2017 по 30.09.2021.
Вказане, на думку позивача, унеможливлювало прийняття загальними зборами рішення про затвердження звіту голови правління ОСББ "Абсолют-Е" про фінансово-господарську діяльність з 01.01.2019 по 30.09.2021 і затвердження плану робіт на 2022.
Також, ОСОБА_1 зазначає, що кошторис та баланс ОСББ "Абсолют-Е" зборами співвласників будинку, які оформлені протоколом № 6 від 17.10.2021, не затверджувалися, у порядку денному зазначених зборів відсутні питання щодо затвердження кошторису та балансу об'єднання.
Таким чином, калькуляція витрат ОСББ "Абсолют-Е", а також калькуляції переліку і розміру внесків співвласників ОСББ "Абсолют-Е" не можуть бути затверджені без затвердженого кошторису та балансу ОСББ "Абсолют-Е".
Також зауважує, що позивачем та іншими співвласникам у заяві від 11.10.2021 зазначалось про те, шо оскільки з дати останніх загальних зборів співвласників будинку (31.03.2019) минуло більше ніж 2,5 роки, прийом громадян всупереч Закону України "Про звернення громадян" в ОСББ "Абсолют-Е" принципово не проводиться, а на численні усні та письмові звернення співвласників з організаційних, фінансових та інших питань, направлені у 2017-2021 роках на адресу правління, бухгалтерії та ревізійної комісії об'єднання відповідей відправникам не надходило, зазначені обставини фактично позбавляють співвласників можливості у стислі строки належним чином ґрунтовно підготуватися до зборів, скликаних правлінням об'єднання на 17.10.2021, висловити свою думку та усвідомлено і об'єктивно проголосувати з питань порядку денного цих зборів.
Що стосується тверджень про ненадання на ознайомлення документів про фінансово-господарську діяльність об'єднання, тощо, суд звертає увагу, що ні приписами Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ні Статутом відповідача не передбачено обов'язку направлення співвласникам разом з повідомленням про проведення загальних зборів будь-яких інших документів.
Водночас, ч.5 ст.10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (у відповідній редакції станом на дату проведення спірних зборів), передбачено, що до повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.
Отже, наведена норма визначає право, а не обов'язок ініціатора зборів направити співвласникам додаткові матеріали або інформацію, що будуть розглядатися на зборах.
В свою чергу, згідно ст.14 Закону України "Про ОСББ", співвласник, зокрема, має право одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання.
Об'єднання на вимогу співвласника зобов'язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.
Аналогічні положення містить Статут ОСББ "Абсолют-Е".
З наведеного слідує, що обов'язку об'єднання надати співвласнику для ознайомлення відповідну інформацію кореспондує право останнього вимагати надання такої інформації.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, що позивач до проведення загальних зборів 17.10.2021 звертався до відповідача із вимогою про надання документів, необхідних для підготовки до зборів.
Лист від 11.10.2021 (т.1 а.с.38-40), на який посилається позивач, містить вимогу про перенесення проведення загальних зборів співвласників, скликаних на 17.10.2021.
Посилання в означеному листі на обставини звернення співвласників до ОСББ з організаційних, фінансових та інших питань, направлених протягом 2017-2021 років, не підтверджено жодними доказами.
Отже, позивачем не доведено, що відповідач ухилявся від надання йому інформації та відомостей, необхідних для підготовки до участі у зборах.
При цьому судом не приймаються до уваги копії звернень позивача та інших співвласників до ОСББ із вимогами про надання для ознайомлення документів з проведення зборів співвласників від 02.03.2023, про надання для ознайомлення відомостей з фінансово-господарської діяльності ОСББ за 2012-2022 роки та інформації про суб'єктів права власності в будинку від 02.03.2023, про надання інформації та документів для ознайомлення від 29.03.2024, а також постанови у судових справах про накладення на голову ОСББ "Абсолют-Е" адміністративного стягнення за ненадання відповідей на запити адвоката Степанишиної А.С. від 06.09.2022, 04.01.2023 (т.1 а.с.214-220, т.2 а.с.1-8), оскільки останні датовані 2022-2023 роками, тобто після проведення оспорюваних загальних зборів, отже витребувана у них інформація не могла бути пов'язана із необхідністю підготовки позивача до відповідних зборів.
За викладених обставин господарський суд доходить висновку, що стверджуване ОСОБА_1 порушення його права на участь в управлінні об'єднанням не відповідає дійсності.
Наведене у своїй сукупності дозволяє суду зробити висновок про недоведеність позивачем порушення його прав як співвласника багатоквартирного будинку.
Що стосується тверджень позивача про затвердження на зборах калькуляції витрат по ОСББ "Абсолют-Е" на 2021 рік, з 17.10.2021, без затвердження кошторису та балансу об'єднання, суд зауважує наступне.
Як слідує з наявної в матеріалах справи калькуляції (т.2 а.с.194-зворот), остання, фактично, є розрахунком розміру внесків співвласників, які розраховані виходячи з витрат ОСББ на оплату заробітної плати персоналу, адміністративних витрат, оплати на обслуговування будинку тощо, за період з 17.10.2021.
Відповідно до ст.10 Закону "Про ОСББ", до виключної компетенції загальних зборів ОСББ відноситься, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Велика Палата Верховного Суду у п.8.23 постанови від 01.02.2022 у справі №910/5179/20 зазначила, що кошторис - це затверджений у встановленому порядку фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті і суми витрат коштів на утримання ОСББ. Отже, прийняття рішення про затвердження кошторису є реалізацією господарських функцій у такому непідприємницькому товаристві його вищим органом управління - зборами ОСББ.
Згідно п.4.5 Статуту відповідача, кошторис об'єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 01 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами співвласників. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років.
Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів, кошторис повинен передбачати такі статті витрат: витрати на утримання і ремонт спільного майна; витрати на оплату комунальних та інших послуг; витрати фондів об'єднання; інші витрати.
В свою чергу, порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до чинного законодавства України та Статуту об'єднання (п.4.2 Статуту).
Водночас, стверджуючи про обставини незатвердження на зборах 17.10.2021 відповідного кошторису позивач не довів суду, що такий кошторис не був затверджений у встановлений Статутом строк, а саме не пізніше 01 січня поточного року.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що позивач не є ознайомленим з відповідним кошторисом та вимагав від ОСББ його надання для можливості ознайомитись із обґрунтуванням розміру щомісячних внесків на утримання будинку.
Окремо суд вважає за необхідне зауважити, що із затвердженої загальними зборами калькуляції витрат вбачається, що розмір внесків складає 4,00 грн. за кв.м. Такий розмір внеску є відносно невеликим і апріорі не створює надмірних перешкод для позивача як власника в користуванні його майном (такі доводи у позові відсутні; позивач посилається лише на не ознайомлення з документами фінансово-господарської діяльності об'єднання та формальну відсутність затверджених ОСББ кошторисів).
Отже, доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.
Водночас, суд погоджується з доводами ОСОБА_1 щодо незаконності ухваленого загальними зборами рішення по пункту четвертому порядку денного, а також про порушення оскаржуваним рішенням прав і інтересів позивача.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 02.12.2020 у справі № 916/2237/20 за позовною заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_15 до ОСББ "Абсолют-Е" визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_4 , які оформлені протоколом № 3 від 31.07.2017, в частині затвердження внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4,00 гривні за 1 кв.м. При цьому, ОСОБА_1 в даному провадженні виступав в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
Також, рішенням Господарського суду Одеської області від 30.08.2021 у справі №916/847/21 за позовною заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСББ "Абсолют-Е" визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням вул. Академіка Заболотного, №6, що відбулися 31.03.2018 та оформлені протоколом № 4.
Ухвалюючи означені рішення суди визнали доведеними обставини порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також факт неповідомлення співвласників про проведення спірних загальних зборів.
Вказані рішення Господарського суду Одеської області оскаржені в апеляційному порядку не були, набрали законної сили.
Водночас, на зборах співвласників, оформлених протоколом №6 від 17.10.2021, відбулось "підтвердження легітимності рішень загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.07.2017 (протокол № 3) та від 31.03.2018 (протокол № 4)", що оформлено прийнятим зборами ОСББ "Абсолют-Е" рішенням з питань порядку денного № 4.
Суд зауважує, що імперативним змістом статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Вказане кореспондується з вимогами частини першої статті 18 ГПК України, якою передбачено обов'язковість до виконання судових рішень всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з п.7 ч.3 ст.2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 18 та частини другої статті 326 ГПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до частини першої статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до прецедентної практики Суду, одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає "inter alia" у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
Згідно практики Європейського суду з прав людини, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, пункт 40; рішення у справі "Бурдов проти росії", заява № 59498/00, пункт 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви", заява №41510/98).
Суд наголошує, що відповідно до положень статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Так, за приписами Господарського процесуального кодексу України, рішення місцевого господарського суду може бути переглянуто в апеляційному та касаційному порядку, за нововиявленими або виключними обставинами.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про підтвердження легітимності рішень загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.07.2017 (протокол № 3) та від 31.03.2018 (протокол № 4), які були визнані недійсними рішеннями судів, що набрали законної сили, загальні збори ОСББ "Абсолют-Е", фактично, вийшли за межі власних повноважень, чим порушили не тільки приписи наведеного вище законодавства, а також і права та охоронювані законом інтереси позивача ОСОБА_1 , які саме і були поновлені рішеннями, ухваленими Господарським судом Одеської області у справах №916/2237/20 та № 916/847/21.
За наведеного суд погоджується з доводами позивача відносно того, що порядок сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників має бути визначений шляхом прийняття рішень загальними зборами ОСББ "Абсолют-Е", але не шляхом свідомого ігнорування та підміни рішень Господарського суду Одеської області та "легітимізації" вже скасованих у судовому порядку рішень ОСББ.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються. Наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації права, встановленого вищевказаними нормами.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Відповідно, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.
При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до статей 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з статтею 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 79 ГПК України).
Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Суд зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21 зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішень загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
Також, Верховний Суд у постанові від 16.08.2023 у справі №904/1711/22 звернув увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, у тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом.
Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, у тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (пункт 5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (пункт 119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (пункт 120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
Суд, беручи до уваги приписи статей 15, 16 Цивільного кодексу України та усталену практику Верховного Суду, зауважує на тому, що задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем.
Враховуючи наведене, в тому числі баланс інтересів співвласників та самого ОСББ, межі втручання суду у діяльність об'єднання, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог про визнання недійсними пунктів другого та п'ятого рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е", оформленого протоколом зборів співвласників від 17.10.2021, з огляду на те, що позивачем не доведено, які саме права та законні інтереси позивача було порушено цими рішеннями, і що визнання вказаних рішень недійсними призведе до ефективного поновлення цих прав.
У зв'язку із викладеним, інші наведені позивачем доводи щодо спірних питань порядку денного загальних зборів (2 і 5) взагалі не можуть бути підставами для визнання рішення загальних зборів недійсними, а наведене у своїй сукупності дозволяє дійти висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого до ОСББ "Абсолют-Е" позову в цій частині.
Суд вважає, що позивач, вказуючи про незаконність проведених зборів, фактично висловив незгоду з ухваленими рішеннями щодо другого і п'ятого питань порядку денного загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е", які відбулися 17.10.2021. Проте, сама по собі незгода співвласника об'єднання з таким рішенням не означає безумовної незаконності відповідного рішення.
Водночас, суд вважає обґрунтованими та доведеними вимоги в частині визнання недійсним пункту четвертого рішення загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е", оформлених протоколом №6 від 17.10.2021, а тому задовольняє вимоги в цій частині.
Що стосується клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 про постановлення судом окремої ухвали, суд зазначає наступне.
Так, 31.03.2025 третя особа ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про постановлення судом окремої ухвали, яке обґрунтовано тим, що під час розгляду справи виник спір щодо права адвоката Коротченко Д.С. представляти інтереси ОСББ "Абсолют-Е" у даній справі.
Третя особа зазначає, що Адвокатським бюро "БОРОГАН", в якому працює означений адвокат, а також адвокатом Коротченко Д.С. було сфальшовано ордер ВН №1463454 на право представляти інтереси відповідача шляхом внесення до нього недостовірної інформації про дату його видачі.
Третя особа ОСОБА_3 вважає, що адвокат Коротченко Д.С. та керівник Адвокатського бюро "БОРОГАН" адвокат Бороган В.В. допустили у даній справі порушення присяги адвоката, наведеної в ч.1 ст.11 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", вимог ч.5 ст.14, ч.1 ст.21, ч.ч.1-3 ст.26 вказаного Закону, вимог ст.12 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, вимог ст.42 Правил адвокатської етики в частині зобов'язання адвоката дотримуватись вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність. Означене, на переконання заявника, є підставою для постановлення судом окремої ухвали в порядку ст.246 ГПК України.
За наведеного, ОСОБА_3 просить постановити окрему ухвалу у справі №916/2452/24 у зв'язку з поданням в судовому засіданні 05.02.2025 ордера серії ВН №1463454, виданого 06.11.2024 Адвокатським бюро "БОРОГАН" та засвідченого печаткою бюро, який підписали адвокат Коротченко Д.С. та керівник Адвокатського бюро Бороган В.В., що містить недостовірну інформацію про дату видачі ордера, оскільки листом Національної асоціації адвокатів України №427/0/2-25 від 12.03.2025 було повідомлено, що в адміністративній частині електронної бази даних Єдиного реєстру адвокатів України наявна інформація стосовно електронного ордеру з порядковим номером ВН №1463454, згенерованого 22.01.2025. Зазначити в окремій ухвалі закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення у зв'язку з поданням 05.02.2025 до суду ордера серії ВН №1463454, виданого 06.11.2024, який насправді був сгенерований 22.01.2025. Надіслати окрему ухвалу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, яка за своїми повноваженнями повинна усунути виявлені судом недоліки чи порушення, чи запобігти їх повторенню, до повноважень якої також належить притягнення до дисциплінарної відповідальності адвокатів, що обліковуються в Раді адвокатів Одеської області. Встановити в окремій ухвалі строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання, з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі. Надіслати прокурору або органу досудового розслідування окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, який повинен надати суду відповідь про вжиті заходи у визначений в окремій ухвалі строк.
При цьому третя особа зауважує, що господарський суд зобов'язаний, а не має право постановляти окрему ухвалу стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, що визначається системним зв'язком статей 19 Конституції України, 396 КК України, а також правовим статусом і функціями господарського суду як інституції сфери правосуддя.
Відповідно до положень ст. 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. Суд постановляє окрему ухвалу щодо свідка, експерта чи перекладача у разі виявлення під час розгляду справи відповідно неправдивих показань, неправдивого висновку експерта чи неправильного перекладу, підробки доказів та направляє її прокурору чи органу досудового розслідування. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду оскарженню не підлягає. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, який повинен надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Окрема ухвала суду, у розумінні положень ст. 246 ГПК України, є процесуальним засобом необхідного належного реагування (судового впливу) на порушення законності, а також на причини та умови, що цьому сприяли, які виявлені ним саме під час судового розгляду. Тобто за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних звернень особі/особам, до компетенції та/або обов'язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є дискреційними повноваженнями суду та є його правом, а не обов'язком суду, яке він може реалізувати у випадку виявлення при вирішенні спору по суті порушення певним органом чи особою вимог законодавства (відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 913/768/21, від 01.04.2022 у справі №905/1926/18 та ухвалах від 11.10.2023 у справі №916/495/22 та від 24.05.2023 у справі №910/5241/20).
Отже, право суду постановити окрему ухвалу є самостійним і не залежить від волевиявлення учасника судового процесу.
До того ж, як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 750/3192/14, суд не постановляє окремих ухвал за клопотаннями сторін.
Виходячи з аналізу правових норм ГПК України, суд зазначає, що чинним процесуальним законодавством не передбачено винесення окремої ухвали за клопотанням сторін у справі та відсутнє посилання на порядок і строки розгляду такого клопотання. Судом самостійно встановлюються наявність обставин та підстав для винесення окремої ухвали, що визначені ст. 246 ГПК України.
Постановлення окремої ухвали є прерогативою суду в разі виявлення судом порушень сторонами законодавства або виявлення недоліків в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб.
Означене клопотання було розглянуто в судовому засіданні 02.04.2025, за результатом розгляду постановлено ухвалу про відмову в його задоволенні.
Відповідно до положень ч.5 ст.233 ГПК України, вказана ухвала занесена до протоколу судового засідання.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому суд зазначає, що згідно ч.9 ст.129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи, що даний спір (в частині вимог) виник внаслідок неправомірних дій відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е", суд покладає на нього судові витрати зі сплати позивачем судового збору у повному обсязі.
Також, 01.04.2025 до суду звернулась третя особа ОСОБА_3 із заявою про стягнення понесених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи.
За приписами ч.13 ст.129 ГПК України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Так, згідно поданої заяви, третьою особою було понесено витрати в загальній сумі 362 грн. 46 коп. на оплату поштової кореспонденції, яка направлялась відповідачу у даній справі, а саме: пояснення третьої особи щодо відзиву (вх. ГСОО №46134/24 від 26.12.2024); клопотання про залучення до матеріалів справи конверта та витребування доказів (вх. ГСОО №2056/25 від 21.01.2025); пояснення третьої особи в порядку ст.42 ГПК України (вх. ГСОО №5743/25 від 20.02.2025); клопотання про залучення до матеріалів справи конверта (вх. ГСОО №9405/25 від 24.03.2025); клопотання про постановлення окремої ухвали (вх. ГСОО №10132/25 від 31.03.2025); а також на оплату послуг поштового відділення за отримання поштових відправлень, які повернулись на адресу ОСОБА_3 .
Суд зауважує, що відповідно до положень ст.161 ГПК України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.168 ГПК України, у поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову.
В межах провадження у даній справі треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_2 скористались своїм правом та 29.07.2024 подали до суду спільне пояснення третіх осіб по суті спору. Копія означеного пояснення була скерована відповідачу до його Електронного кабінету.
Всі подальші заяви, клопотання та пояснення подавались ОСОБА_3 на власний розсуд.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.5 ст.161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Під час розгляду справи у суду не виникало питань, які б потребували подання третіми особами додаткових пояснень, клопотань, заяв, а тому підстави для застосування наведеної норми процесуального закону відсутні.
Більш того, суд зауважує, що вищенаведені заяви ОСОБА_3 не були враховані при розгляді справи. Так, пояснення третьої особи щодо відзиву (вх. ГСОО №46134/24 від 26.12.2024) та пояснення третьої особи в порядку ст.42 ГПК України (вх. ГСОО №5743/25 від 20.02.2025) були залишені без розгляду. Клопотання від 20.01.2025 про витребування доказів (вх. ГСОО №2056/25 від 21.01.2025) залишено без задоволення у зв'язку із пропуском строку на його подання. Що стосується клопотання про постановлення окремої ухвали (вх. ГСОО №10132/25 від 31.03.2025), то, як зазначено вище, подання такого клопотання взагалі не передбачено нормами ГПК України.
Щодо оплати третьою особою послуг поштового відділення за отримання поштових відправлень, які повернулись на її адресу, то з наданих до суду фіскальних чеків від 11.01.2025 (т.5 а.с.191) та від 15.03.2025 (т.6 а.с.84) неможливо встановити що саме було оплачено, і що ці витрати пов'язані з розглядом даної справи.
У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява № 19336/04, вказано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Виходячи із вищевказаного, суд дійшов висновку, що третьою особою у заяві про відшкодування судових витрат не доведено наявність правових підстав для їх відшкодування, відтак у задоволенні вказаної заяви суд відмовляє у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е" (код ЄДРПОУ 41064558, 65025, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 6), оформлене протоколом №6 від 17.10.2021, в частині прийнятого рішення з питань порядку денного: №4 про підтвердження легітимності рішень загальних зборів ОСББ "Абсолют-Е" від 31.07.2017 (протокол №3) та від 31.03.2018 (протокол №4).
3. У задоволенні решти позову відмовити.
4. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Абсолют-Е" (код ЄДРПОУ 41064558, 65025, м. Одеса, вул. Академіка Заболотного, 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
5. У задоволенні заяви третьої особи ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов'язаних з розглядом справи, відмовити.
6. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Згідно з ч. ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано 14 квітня 2025 р.