65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" квітня 2025 р. Справа № 916/435/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., розглянувши справу,
за позовом: Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360506),
до: Фізичної особи-підприємця Кіхаян Івана Івановича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ),
про стягнення 146943,50 грн.
Розгляд справи здійснюється без повідомлення (виклику) учасників справи.
Обставини справи.
Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Кіхаян Івана Івановича про стягнення заборгованості у розмірі 146943,50 грн, з яких сума строкової заборгованості по кредиту у розмірі 27499,93 грн, сума простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 91032,23 грн, сума строкової заборгованості за процентами у розмірі 4286,91 грн та сума простроченої заборгованості за процентами у розмірі 24124,43 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором № ID3720875 від 14.03.2023.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2025 справу № 916/435/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою від 10.02.2025 суд відкрив провадження у справі № 916/435/24, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. Цією ж ухвалою суд запропонував відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позовну заяву, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановив відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України, протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснив сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Частиною 11 ст. 242 ГПК України встановлено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У Перехідних положеннях ГПК України, а саме у підпункті 17.1 пункту 17 передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилались судом рекомендованим листом на адресу місцезнаходження сторін, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте, ухвала про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, повернулась до суду з відміткою Укрпошти щодо причини повернення (досилання) - "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.1, а.с. 187-189).
Суд враховує, що відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місцезнаходження, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Проте, відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Від сторін у справі жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом, не надходило.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Суд зазначає, що з моменту відкриття провадження у справі у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, подання відзиву, тощо.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Станом на 14.04.2025 від відповідача у справі відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Приймаючи до уваги відсутність протягом тривалого часу будь-яких клопотань від сторін у справі, в яких останні заперечували б проти розгляду даної справи по суті, враховуючі, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами. За висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання розумних строків вирішення спору справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд
Матеріали справи свідчать, що 14.03.2023 між Акціонерним товариством “Банк Альянс» (надалі - банк або позивач) і фізичною особою-підприємцем Кіхаян Іваном Івановичем (надалі - позичальник або відповідач) був укладений Договір про надання кредиту шляхом приєднання до Договору обслуговування корпоративних клієнтів АТ “БАНК АЛЬЯНС» (надалі - Публічний договір) Заява-договір № ID3720875 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Кредитного договору Банк в порядку та на умовах, визначених в даному Договорі та цієї Заяви про приєднання, за наявності вільних коштів надає Позичальнику Кредит, а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати відповідно до цільового призначення та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Кредит надається Позичальнику шляхом зарахування грошових коштів у сумі Кредиту на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_2 , відкритий у АТ “Банк Альянс», з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів, придбання основних засобів, рефінансування кредиту іншого банку (п. 1.2. Кредитного договору).
Пунктами 2.1.-2.8. Кредитного договору визначені Умови надання кредиту, зокрема: Розмір Кредиту: 220000,00 грн. Строк Кредиту: 24 міс. Розмір процентної ставки за користування Кредитом - 42% річних.
Згідно п. 4.2 та п. 4.2.1 Кредитного договору Заява про приєднання є договором приєднання у визначенні ст. 634, ст. 642 Цивільного кодексу України, умови Договору комплексного обслуговування корпоративних клієнтів АТ “Банк Альянс» визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://alliancebank.org.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.
Відповідно до умов п. 3.1., п. 3.2 Публічного договору, останній визначає умови та порядок здійснення Банком комплексного банківського обслуговування Клієнта, регулює відносини Сторін при наданні Клієнту послуг Банку з відкриття і обслуговування поточних рахунків, у т.ч. поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (Карток), вкладних (депозитних) рахунків, надання у користування індивідуального сейфу, надання Кредиту у формі Овердрафту або Кредит “Зручний».
Згідно із п. 3.2. Публічного договору, приєднання до цього Договору відбувається під час звернення Клієнта до Банку шляхом оформлення та підписання Клієнтом відповідної Заяви-Договору у двох примірниках. Договір вважається укладеним, а умови Договору акцептованими Клієнтом з дати підписання Клієнтом Заяви-Договору.
Пунктом 3.2. Публічного договору, зокрема, серед інших послуг передбачена послуга у вигляді надання Кредит “Зручний» у формі кредит.
Відповідно до умов Кредитного договору Банком було надано Позичальнику Кредит в розмірі 220000,00 гривень (двісті двадцять тисяч гривень 00 копійок), з щомісячною сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 42,0% (сорок два процента) річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до « 13» березня 2025 року та на інших умовах, визначених таким Кредитним договором
Відповідно до п.п. 2.4.1.2. п. 2.4. Кредитного договору, за умови забезпечення Позичальником надходження загальних оборотів (грошові на рахунок Позичальника в Банку від основної діяльності Позичальника ) за своїм/-ми поточним/-и рахунком/- ами, відкритим/-и в Банку, в сумі не менше 70000,00 грн (сімдесят тисяч гривень) в місяць розмір процентної ставки складає: 38 %, починаючи з першого числа наступного календарного місяця після виконання Позичальником зобов'язань із забезпечення загальних оборотів.
Відповідно до п.п. 2.4.1.3. п. 2.4.1. Кредитного договору у разі не забезпечення Позичальником надходження загальних оборотів (грошові на рахунок Позичальника в Банку від основної діяльності Позичальника ) за своїм/-ми поточним/-и рахунком/- ами, відкритим/-и в Банку, в сумі не менше 70 000,00 грн (сімдесят тисяч гривень) в місяць (обрати згідно з Рішенням про кредитування), розмір процентної ставки складає: 42 %, починаючи з першого числа наступного календарного місяця після незабезпечення Позичальником загальних оборотів.
Згідно п. 10.2.6 Публічного договору нарахування процентів по Кредиту здійснюється щомісячно на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 2.4.1 Кредитного договору. При розрахунку процентів використовується метод “факт/360», де 360 - це умовна кількість календарних днів у році, враховуючи перший день надання та не враховуючи день погашення кредиту.
Згідно п. 10.2.7. Публічного договору проценти нараховуються з моменту видачі Кредиту до дати фактичного повернення Кредиту.
Відповідно до п. 10.2.8. Публічного договору у разі прострочення повернення заборгованості за Кредитом, Проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за Кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення.
Згідно п. 2.5.1. Кредитного договору погашення основної суми Кредиту, сплата Процентів - щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем укладення Договору, згідно Графіку погашення Кредиту Додаток 1 до Кредитного договору.
Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору Сторони узгодили, що Графік погашення Кредиту надається Позичальнику в день укладання Кредитного договору у вигляді Додатку 1, який є невід'ємною його частиною.
Позивач зазначає, що Банк виконав свої зобов'язання у повному обсязі, надавши 14.03.2023 відповідачу кошти в розмірі 220000,00 грн та на умовах, визначених Кредитним договором, що підтверджується Заявою на видачу траншів та банківською випискою по рахунку.
04 листопада 2024 року на адресу відповідача позивачем було направлено Лист-вимогу про усунення порушення від 31.10.2024 за вих. № 75.45861, яким АТ “Банк Альянс» повідомив про порушення ФОП Кіхаяном І.І. умов Кредитного договору № ID3720875 в частині своєчасного погашення кредитної заборгованості, яка станом на 31.10.2024 становить 134229,05 грн. Проте вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та виконання.
Позивач зазначає, що станом на 09.01.2025 заборгованість відповідача становить 146943,50 грн, з них: сума строкової заборгованості по кредиту - 27499,93 грн, сума простроченої заборгованості по кредиту - 91032,23 грн, сума строкової заборгованості за процентами - 4286,91 грн та сума простроченої заборгованості за процентами - 24124,43 грн.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства “Банк Альянс» підлягають задоволенню, з таких підстав.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (надалі - ГК України).
У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними 14.03.2023 договору про надання кредиту шляхом приєднання до Договору обслуговування корпоративних клієнтів АТ “БАНК АЛЬЯНС» Заява-договір № ID3720875 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів.
Судом також встановлено, що згідно Виписки по особовому рахунку, ФОП Кіхаян І.І. отримав 14.03.2023 кредитні кошти в сумі 220000,00 грн.
Проте позичальником взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору не виконано, кредитні кошти у визначений Кредитним договором термін не повернуто, проценти за користування кредитними коштами не сплачені.
Суд зазначає, що доказів виконання відповідачем зобов'язань за Договором матеріали справи не містять, та зворотнього відповідачем доведено не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Отже, неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів за вищевказаним кредитним договором та несплата нарахованих процентів є порушенням умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 ЦК України.
Відтак, суд погоджується з обґрунтованістю вимог позивача про стягнення вказаної заборгованості по кредиту, нарахованим відсоткам.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд також враховує, що при зверненні до суду з позовом позивач подав докази сплати 3028,00 грн судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22.
Оскільки позов був поданий через підсистему Електронний суд, тому позивач мав би сплатити 0,8*3028,00 грн, що дорівнює 2422,40 грн.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Кіхаян Івана Івановича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50; код ЄДРПОУ 14360506) суму строкової заборгованості по кредиту у розмірі 27499,93 грн, суму простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 91032,23 грн, суму строкової заборгованості за процентами у розмірі 4286,91 грн, суму простроченої заборгованості за процентами у розмірі 24124,43 грн та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Рішення підписано 15.04.2025.
Суддя Нікітенко С.В.