08 квітня 2025 року Справа № 915/1097/20(915/773/24)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Давченко Т.М., при секретарі судового засідання Дюльгер І.М.,
за участю:
представника позивача: Болишевої М.О. (в режимі ВКЗ),
представник відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу № 915/1097/20(915/773/24)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАТОР» (код ЄДРПОУ 22987900, адреса вул. Тернопільська, 17, м. Хмельницький, 29018)
до відповідача: Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38)
про: стягнення коштів в сумі 2173064,25 грн.
в межах справи № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (стара назва ? Державне підприємство “Суднобудівний завод ім. 61 комунара», ід.код ЄДРПОУ 14313240)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Шалашний Леонід Олександрович (93000, Луганська обл., м.Рубіжне, вул. Померанчука, 15а)
У провадженні Господарського суду Миколаївської області на розгляді перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (стара назва ? Державне підприємство “Суднобудівний завод ім. 61 комунара», ід.код ЄДРПОУ 14313240) (далі ДП“Миколаївський суднобудівний завод»).
Наразі у справі про банкрутство здійснюється процедура розпорядження майном банкрута.
У червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю “НОВАТОР» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 27.06.2024, в якій просить суд:
- «Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод», м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 14313240), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор», м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 22987900) основну суму заборгованості по Договору №067/210 від 23.08.2022 в розмірі 2044849,52 грн., суму нарахованих відсотків 57589, 24 грн. та суму інфляційних втрат 70625, 49 грн.
- Відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви ТОВ «Новатор» в розмірі 26076,77 грн. на один місяць.
- Стягнути з Державного підприємства «Миколаївський суднобудівний завод» м. Миколаїв (код ЄДРПОУ 14313240), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новатор», м. Хмельницький (код ЄДРПОУ 22987900) витрати по оплаті судового збору в розмірі 26 076,77 грн.».
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за укладеним за Договором №067/210 від 23.08.2022, а саме, зобов'язань щодо своєчасної оплати спожитої електричної енергії, у зв'язку з чим утворилася заборгованість у спірній сумі, на яку нараховано відсотки та інфляційні втрати.
Згідно протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 27.06.2024 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/773/24 та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М., у провадженні якої перебуває справа № 915/1097/20 про банкрутство відповідача - Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240).
За приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Ухвалою від 01.07.2024 суд прийняв указану позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі № 915/1097/20, присвоїв справі номер 915/1097/20(915/773/24), відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, установив сторонам строки на подання заяв по суті справи та призначив підготовче засідання на 23.09.2024.
Сторонам указана ухвала доставлена до електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
15.07.2024 до суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про долучення документів по справі (платіжної інструкції від 10.07.2024 №3885 про сплату судового збору).
Підготовче засідання 23.09.2024 не відбулося у зв'язку із відпусткою головуючого судді.
Ухвалою суду від 09.10.2024 суд повідомив сторін про дату наступного судового засідання - 12.11.2024.
Ухвалою від 12.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 16.12.2024.
16.12.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.01.2025.
18.12.2024 до суду від позивача надійшла заява про долучення доказів по справі, в якій просить визнати поважними причини неподання ТОВ «Новатор» у строк встановлений ст.80 ГПК доказів у справі № 915/1097/20 (915/773/24), долучити до матеріалів справи Акт звірки взаємних розрахунків станом за період 01.01.2024-01.10.2024 між ТОВ «Новатор» і ДП “Миколаївський суднобудівний завод» за договором №067/210 від 23.08.2022.
27.01.2025 до суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.
Ухвалою від 27.01.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання за клопотанням відповідача відкладено на 04.03.2025.
Ухвалою від 04.03.2025, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2025.
Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.
У судовому засіданні 08.04.2025, у відповідності до ст. 240 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
23 серпня 2022 року між Державним підприємством «Миколаївський суднобудівний завод» (далі - споживач, відповідач»), та Державним підприємством «Новатор» (далі - постачальник, позивач»), укладено договір «Про постачання електричної енергії споживачу» № 067/210 (далі - договір).
Згідно з п.1.1. договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії.
Відповідно до п.1.2. договору умови цього договору розроблені відповідно до закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п.2.1. договору постачальник постачає (продає і передає) електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об'єктів споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії (далі -товар).
Згідно з п.2.5. договору визначено, що період постачання електричної енергії за договором: з 01.09.2021 по 31.08.2022.
Відповідно до п.5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць, протягом якого споживачу здійснювалось постачання електричної енергії згідно з поданими Заявками. Заявки споживача можуть передбачати замовлення на постачання електричної енергії лише в межах одного календарного місяця.
Згідно з п.5.6. договору передбачено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється згідно з Додатком 1 до цього договору наступними етапами: 5.6.1. 100% ціни прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 (п'ять) календарних днів до дати початку розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку.
Відповідно до п.5.6.2. договору остаточний розрахунок за поставлену електричну енергію споживач здійснює згідно з виставленим постачальником рахунком на оплату, на підставі підписаного сторонами Акта приймання-передачі електричної енергії, до 15 числа місяця, наступного за звітним, шляхом оплати залишку вартості спожитої електричної енергії, з урахуванням платежів здійснених відповідно до п.5.6.1 договору.
В п.5.7. договору зазначено, що виконання зобов'язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на банківський рахунок постачальника грошових коштів.
Відповідно до п.6.2. договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
На підставі п.9.1. договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.
Відповідно до п.9.5. договору, сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором.
Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.08.2023 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у частині розрахунків (п.13.1. договору).
Додатком 1 до договору від 23.08.2022 є Комерційна пропозиція постачальника. Додатком 2 до договору від 23.08.2022 є Заявка на постачання електричної енергії споживачу.
Договір № 067/210 від 23.08.2022 та додатки до нього містять підписи та печатки сторін.
Позивач зазначає, що відповідно до Актів приймання-передачі електричної енергії постачальник продав електричну енергію споживачу відповідно до договору №067/210 від 23.08.2022, а споживач купив від постачальника електричну енергію, що підтверджується копіями вказаних документів, що містяться в матеріалах справи, а саме:
- відповідно до Акту приймання-передачі електричної енергії №06703202310 від 31.03.2023 постачальник продав електричну енергію споживачу відповідно до договору №067/210 від 23.08.2022, а споживач купив від постачальника електричну енергію за березень на загальну вартість 570007,24 грн., з ПДВ. За даним актом приймання - передачі електричної енергії №06703202310, відповідачем сплачено 360724,68 грн. Заборгованість становить 209282,56 грн.;
- відповідно до Акту приймання - передачі електричної енергії №06704202310 від 30.04.2023 постачальник продав електричну енергію споживачу відповідно до договору №067/210 від 23.08.2022, а споживач купив від постачальника електричну енергію за квітень на загальну вартість 465595,06 грн., з ПДВ. Заборгованість становить 465595,06 грн.;
- відповідно до Акту приймання - передачі електричної енергії №06705202310 від 31.05.2023 постачальник продав електричну енергію споживачу відповідно до договору №067/210 від 23.08.2022, а споживач купив від постачальника електричну енергію за травень на загальну вартість 350917,72 грн., з ПДВ. Заборгованість становить 350917,72 грн.;
- відповідно до Акту приймання - передачі електричної енергії №06706202310 від 30.06.2023 постачальник продав електричну енергію споживачу відповідно до договору №067/210 від 23.08.2022, а споживач купив від постачальника електричну енергію за червень на загальну вартість 251422,01 грн., з ПДВ. Заборгованість становить 251422, 01 грн.;
- відповідно до Акту приймання - передачі електричної енергії №06707202310 від 31.07.2023 постачальник продав електричну енергію споживачу відповідно до договору №067/210 від 23.08.2022, а споживач купив від постачальника електричну енергію за липень на загальну вартість 245486, 60 грн., з ПДВ. Заборгованість становить 245486,60 грн.;
- відповідно до Акту приймання - передачі електричної енергії №06708202310 від 31.08.2023 постачальник продав електричну енергію споживачу відповідно до договору №067/210 від 23.08.2022, а споживач купив від постачальника електричну енергію за серпень на загальну вартість 270935, 17 грн., з ПДВ. Заборгованість становить 270935,17 грн.;
- відповідно до Акту приймання - передачі електричної енергії №06709202310 від 30.09.2023 року постачальник продав електричну енергію споживачу відповідно до договору №067/210 від 23.08.2022, а споживач купив від постачальника електричну енергію за вересень на загальну вартість 251210,40 грн., з ПДВ. Заборгованість становить 251210,40 грн.
Вказані Акти приймання - передачі електричної енергії містять підписи та печатки сторін спору.
Підписавши Акти прийому-передачі за березень - вересень 2023 року без зауважень, відповідач втратив можливість заперечувати проти сформованих даних позивачем та заперечувати проти визначеної вартості використаної (купленої) електричної енергії, погодився із визначеними даними та відповідно взяв на себе обов'язки на досягнення мети сплатити грошову суму за спожиту електричну енергію за вищевказані місяці.
Позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим у відповідача виник зустрічний обов'язок - здійснити у визначений строк своєчасну оплату спожитої електричної енергії. На підставі Актів приймання-передачі електричної енергії, за відповідачем, з урахуванням часткової оплати, рахується заборгованість за поставлену електричну енергію за договором на загальну суму 2044849,52 грн.
Станом на 27 травня 2024 року, згідно довідки відділу бухгалтерського обліку і звітності ТОВ "Новатор" № 46/1503, заборгованість ДП "Миколаївський суднобудівний завод" (код ЄДРПОУ 14313240) перед ТОВ "Новатор" (код ЄДРПОУ 22987900) складає 2044849,52 грн.
З метою реалізації прав ТОВ "Новатор", направлено ряд претензій до ДП "Миколаївський суднобудівний завод", а саме: претензія від 08.12.2023 №081/3506; претензія від 23.01.2024 №081/21201; претензія від 13.05.2024 №081/1227. Згідно рекомендованих повідомлень АТ «Укрпошта», копії яких містяться в матеріалах справи, поштові відправлення були вручені відповідачу.
Як вказує позивач, відповіді на претензії відсутні.
Як вбачається з Акту звірки взаємних розрахунків станом 01.10.2024 за період 01.01.2024-01.10.2024 між ТОВ «Новатор» і ДП «Миколаївський суднобудівний завод» за договором №067/210 від 23.08.2022, який підписаний обома сторонами договору, заборгованість відповідача становить 2044849,52 грн.
Позивач зазначає, що станом на 26.06.2024 року заборгованість по договору № 067/210 від 23.08.2022 у сумі 2044849,52 грн. відповідачем не погашено.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Згідно статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 91 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно ч.ч. 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Як встановлено судом, відповідач за спожиту електричну енергію за договором №067/210 від 23.08.2022 на суму 2044849,52 грн. не розрахувався, вказані позивачем обставини не спростував.
З урахуванням вищевикладеного, господарський суд доходить висновку, що заборгованість за використану електричну енергію за договором №067/210 від 23.08.2022 у розмірі 2044849,52 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 57589,24 грн. та індексу інфляції у сумі 70625,49 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Позивачем надано розрахунок 3% річних у загальній сумі 57589,24 грн. та інфляційних втрат у сумі 70625,49 грн. Нарахування здійснено на кожну суму боргу окремо у відповідний період прострочення зобов'язань.
Судом перевірено розрахунки позивача річних та інфляційних втрат та встановлено, що відповідні розрахунки є вірними, вони відповідають нормам чинного законодавства, вони не спростовані відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача річних у сумі 57589,24 грн. та інфляційних втрат у сумі 70625,49 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).
Учасники справи, зокрема зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.ст. 76,77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір.
Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73, 74, 76-79, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський суднобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313240, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НОВАТОР» (код ЄДРПОУ 22987900, адреса вул. Тернопільська, 17, м. Хмельницький, 29018) грошові кошти у загальній сумі 2173064,25 грн., з якої: 2044849,52 грн. - основний борг; 57589,24 грн. - відсотки річних; 70625,49 грн. - інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 26076,77 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено та підписано суддею 15.04.2025.
Суддя Т.М. Давченко