09.04.2025 Справа № 914/3029/24
Суддя господарського суду Львівської області Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Цурак У.Ю., розглянувши у судовому засіданні матеріали заяви: ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Представники сторін:
боржник: не з'явився
арбітражний керуючий: не з'явився
за участю ОСОБА_2 : Бахуринська В.С.
На розгляд Господарського суду Львівської області 09.12.2024 надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження про неплатоспроможність ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржниця просить призначити керуючим реструктуризацією арбітрадного керуючого Карасюка Олександра Володимировича.
Ухвалою суду від 17.12.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження про неплатоспроможність прийнято та призначено до розгляду на 21.01.2025.
20.01.2025 від ОСОБА_2 надійшло заперечення на заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку із наявністю судових рішень, які підтверджують наявність нерухомого майна у боржниці. Подання заяви про визнання ОСОБА_1 неплатоспроможною на думку ОСОБА_2 спрямоване на завдання шкоди кредитору.
У судове засідання 21.01.2025 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили.
В судове засідання від 05.03.2025 ОСОБА_1 не з'явилася, причин неявки суду не повідомила, вимог попередньої ухвали не виконала.
Підстави відкладення підготовчого засідання суду викладено в ухвалі суду від 05.03.2025, підготовче судове засідання відкладено на 09.04.2025.
В режимі відеоконференції з'явилася представник ОСОБА_2 , заперечила проти відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Усно просила наступне судове засідання провести в режимі відеоконференції.
Арбітражним керуючим Карасюком Олександром Володимировичем подано через підсистему «Електронний суд» клопотання від 04.03.2025 за вх.№5504/25 про залишення без розгляду заяви від 16.12.2024 за №05/09-138 про призначення його керуючим реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у зв'язку із завантаженістю, яке судом задоволено.
В судове засідання від 09.04.2025 року заявниця не з'явилася, вимог ухвали суду втретє не виконала, причин неявки суду не повідомила.
Ухвалою суд від 17.12.2024 зобов'язував заявника надати оригінали документів, оригінали документів доданих до заяви (для огляду у судовому засіданні); а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; письмово повідомити суд про наявність чи відсутність обставин, передбачених п. п. 2,3 ч. 1 ст. 175 або п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Ухвалою від 05.03.2025 року суд зобов'язав заявницю повторно оригінали документів доданих до заяви (для огляду у судовому засіданні); а також додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; письмово повідомити суд про наявність чи відсутність обставин, передбачених п. п. 2,3 ч. 1 ст. 175 або п. 3 ч. 1 ст. 226 ГПК України, надати суду кандидатуру арбітражного керуючого, надати письмові пояснення щодо заперечень ОСОБА_2 . Явку в судове засідання визнати обов'язковою.
Копію ухвал суду від 17.12.2024, 21.01.2025 та 05.03.2025 суд направив боржнику, арбітражному керуючому Карасюку О.В., органу державної виконавчої служби, управлінню ДПС у Львівській області, Західному міжрегіональному управлінню МЮ відділу з питань банкрутства.
До матеріалів справи судом додано список розсилки поштової кореспонденції, зокрема про доставку ухвал на адресу заявниці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Ухвала суду від 17.12.2024 про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження про неплатоспроможність 18.12.2024 направлена на адресу заявника, відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта», вручена одержувачу 23.12.2024.
Ухвала від 05.03.2025, відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта», вручена одержувачу 26.03.2025.
Таким чином, заявник був належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи та мав можливість забезпечити явку повноважного представника до судового засідання.
В підготовче засідання 21.01.2025 та 05.03.2025 учасники справи не з'явилися, заяв та клопотань про відкладення слухання справи або про розгляд справи без участі представників не надали. Витребувані судом для огляду оригінали документів, копії яких було додано до заяви кредитора, суду для огляду не надали. Причин неявки в судове засідання учасники справи суду не пояснили.
Права учасника справи на участь у судовому засіданні врегульовано процесуальним законодавством наступним чином.
Відповідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється самим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.
Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право:
а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 (п.п. 8.2- 8.7).
Також, в постанові Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 наведено наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
Останні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 березня 2023 року у справі № 910/17906/21.
Дослідивши матеріали справи №914/3029/24 господарський суд дійшов наступних висновків.
Заявниця ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача (заявника) або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач (заявник) не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Щодо можливості розгляду справи за відсутністю представника позивача (заявника) Верховний суд в постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 визначив наступну правову позицію.
Положення частини четвертої статті 202 та пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні. Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
До підготовчого судового засідання, яке призначено на 21.01.2025, 05.03.2025, 09.04.2025 представник заявника не з'явився, про час та місце судового засідання був обізнаний, поважних причин неявки суду не вказав, клопотання про розгляд справи без його участі не надав, оригіналів доказів, які суд просив надати для огляду у судового засідання не надав.
Проте, правова позиція Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач (заявник) насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 901/278/21.
За вимогою частини 2 статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов'язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.
Згідно вимог частини 1 та частини 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі або відмовляє у відкритті провадження у справі.
Аналіз зазначеної норми вказує на необхідність проведення судом підготовчого засідання навіть у разі неявки до судового засідання представника кредитора/заявника. В той же час, стаття 39 Кодексу України з процедур банкрутства зобов'язує суд провести перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вже було зазначено судом кредитор/заявник не тільки не з'явився до судового засідання, а ще й не надав до судового засідання оригінали доказів копії яких було долучено до заяви про визнання банкрутом, не надав письмових пояснень щодо заперечень ОСОБА_2 та не надав кандидатуру арбітражного керуючого (попередньо визначений відмовився від виконання повноважень) на призначення керуючого реструктуризацією, що фактично унеможливлює проведення такої перевірки судом. Дані обставини унеможливлюють з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні у встановлений законом строк (частина 2 статті 35 КУзПБ).
Нявка до судового засідання представника заявника не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. З огляду на вимоги Кодексу України з процедур банкрутства, судом проведено судові засідання призначені на 21.01.2025, 05.03.2025, 09.04.2025 без участі сторін, але в даному випадку суд дыйшов висновку, що відсутність оригіналів документів, ненадання кандидатури арбітражного керуючого та заперечень на заперечення ОСОБА_2 , які суд зобов'язав заявника надати до підготовчого засідання для огляду, позбавила суд можливості прийняти рішення в порядку та в строки передбачені статтею 39 КУзПБ.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Повертаючись до питання строків проведення підготовчого засідання встановлених частиною 2 статті 35 КУзПБ, суд звертає увагу на відсутність будь-яких поважних причин для відкладення підготовчого засідання за визначені законом межі.
З огляду на наведене, господарський суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання її неплатоспрожною.
Керуючись статтями 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, статтями 2, 35, 38, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, суд,
Заяву ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність від 09.12.2024 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст виготовлено 15.04.2025.
Суддя Чорній Л.З.