Ухвала
Іменем України
15 квітня 2025 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2
за участю сторін:
захисника ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно)
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у смт. Слобожанське клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення застави в рамках кримінального провадження №12019220000000445 від 02 квітня 2019 року -
встановив:
11 квітня 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 , про скасування міри запобіжного заходу у вигляді застави повернення її суми та зміну запобіжного заходу на особисте зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_4 .
14 квітня 2025 року у судовому засіданні прокурор просив відкласти розгляд клопотання сторони захисту пославшись на не отримання клопотання, та необізнаність представника потерпілого про засідання, а тому судом клопотання було задоволено, та оголошена перерва для ознайомлення до 15 квітня 2025 року.
15 квітня 2025 року прокурор в судове засідання не з'явився, але надав заяву про його відкладення.
Захисник ОСОБА_3 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 наполягала на розгляді клопотання, та надала докази належного отримання клопотання органом обвинувачення 11 квітня 2025 року, та просила суд звернути увагу на зловживання з боку сторони обвинувачення. Також зауважила, що суд належним чином повідомив представника потерпілого про судові засідання 14 та 15 квітня 2025 року. Клопотала про розгляд клопотання за відсутністю сторони обвинувачення та представника потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та просив суд повернути заставу.
Розглянувши заяву, заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, суд дійшов до висновку, що заява про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та зміну запобіжного заходу, враховуючи обізнаність органу обвинувачення про час розгляду справи підлягає розгляду у відсутність сторони обвинувачення та представника потерпілого.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора.
Статтею 26 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.22 КПК України - «кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.»
В силу ч.1 ст.114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Відповідно до ст. 28 КПК України, кожна процесуальна дія або рішення повинні бути виконані або прийняті у розумні строки.
У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 у справі «Вергельський проти України» зазначено: «Розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів».
При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (Рішення ЄСПЛ від 13.07.1983 у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»).
Проте, стороною обвинувачення не вжито дієвих заходів для розгляду кримінального провадження у розумінні строки, відповідно до положень закону про розумність строків.
Відповідно до ч. 1 ст. 324, ст. 318 КПК України, саме суд визначає дату, час та місце проведення судового засідання, для проведення і завершення судового розгляду протягом розумного строку.
Суд наголошує, що орган обвинувачення вказаним клопотанням створює штучні перепони для розгляду справи в установлені діючим КПК строки, намагається затягнути розгляд справи шляхом не забезпечення явки в підготовче судове засідання представника потерпілого, який судом повідомлявся понад 9 (дев'ять) разів.
Окрім того, суд наголошує, що запобіжний захід у вигляді застави діє майже два роки, обвинувачений виконує свої обов'язки та не допускає порушень процесуальної поведінки.
Своїми діями прокурори унеможливлюють виконання вимог КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 28, 114, 318, 324 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання сторони захисту про розгляд клопотання про скасування міри запобіжного заходу у вигляді застави, повернення суми застави та зміни запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12019220000000445 відносно ОСОБА_4 обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.2 ст.366 КК України у відсутність сторони обвинувачення та представника потерпілого - задовольнити, та розглядати клопотання сторони захисту від 11 квітня 2025 року без участі належно повідомлених сторони обвинувачення та представника потерпілого.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1