Справа № 175/3141/24
Провадження № 2-др/175/8/25
Іменем України
"14" квітня 2025 р. смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Журавель Т.С., за участю секретаря судового засідання Вербицької К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна,
В провадженні судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Журавель Т.С. перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21.03.2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна задоволено частково.
26.03.2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Головкіну Наталію Андріївну звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі, а саме вирішити питання про стягнення з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у загальній сумі 40000 грн.
Ухвалою судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.03.2025 року призначено судове засідання щодо ухвалення додаткового рішення.
Представник позивача через систему «Електронний суд» надіслала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, в яких заперечувала проти заявленого відповідачем розміру, зазначивши, що такі витрати є завищеними та не відповідають об'єму наданих послуг. Крім того, вимоги позивача були задоволені на 90%, у зв'язку з чим представник позивача просить зменшити витрати відповідача на правову допомогу до 1000 грн.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце розгляду повідомлялися належним чином, просили розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення без їх участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Дослідивши подану заяву, судом встановлено наступне.
25.03.2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір про надання правничої допомоги №13/2024.
Відповідно до п. 4.1. договору, за надану правничу допомогу за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар, який визначений у додатку до цього договору про узгодження розміру гонорару, який є невід?ємною частиною цього договору.
Згідно розрахунку вартості роботи адвоката за договором про надання правничої допомоги №13/2024 від 25.03.2024 року, адвокатом Головкіною Наталією Андріївною надано наступні послуги: перша консультація з Клієнтом, ознайомлення з позовною заявою ОСОБА_2 про визнання спільної сумісної власності подружжя, поділ спільного майна подружжя, а також долученими стороною позивача до цієї позовної заяви документами, ознайомлення з матеріалами судової справи N?175/3141/24, ознайомлення з наявними у Клієнта документами, які стосуються цивільної справи N? 175/3141/24; складання та подання до суду відзиву на позовну заяву у цивільній справі N? 175/3141/24 разом з належним чином оформленими документами; ознайомлення з відповіддю на відзив у цивільній справі N? 175/3141/24 разом з долученими до неї документами; складання та подання до суду заперечення сторони відповідача на відповідь на відзив у цивільній справі N? 175/3141/24; участь у підготовчому засіданні, призначеному на 29.05.2024 року; участь у підготовчому засіданні, призначеному на 04.11.2024 року; участь у підготовчому засіданні, призначеному на 16.12.2024 року; ознайомлення з заявою представника позивача від 13.12.2024 року про зміну предмету позову у цивільній справі N?175/3141/24 разом з долученими до неї документами; складання та подання до суду відзиву на заявою представника позивача від 13.12.2024 року про зміну предмету позову у цивільній справі N? 175/3141/24; участь у підготовчому засіданні, призначеному на 08.01.2025 року; участь у підготовчому засіданні, призначеному на 11.02.2025 року; участь у підготовчому засіданні, призначеному на 12.03.2025 року. Загальна вартість наданих послуг складає 40000 грн.
На підтвердження сплаченої ОСОБА_1 суми за надані послуги з правничої допомоги, надано квитанції про виплату клієнтом адвокату гонорару за додатками до договору.
Вирішуючи заяву по суті, суд виходив з наступного.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Крім того, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи те, що позов задоволено частково, при цьому лише у задоволенні однієї вимоги позивача з дев'яти було відмовлено, а також беручи до уваги складність справи та обсяг наданих послуг, тривалість судових засідань, критерій реальності адвокатських витрат, розумність розміру витрат, суд доходить висновку, що витрати відповідача на оплату послуг адвоката у сумі 40000 грн є завищеними, у зв'язку з чим, вважає за необхідне зменшити їх розмір до 1500 грн.
Керуючись ст. 270, 352, 354 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн (одна тисяча п'ятсот гривень).
Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т. С. Журавель