02.04.2025 Справа № 914/2160/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Зоряни Палюх у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут»,
про стягнення 1 863 236 184,64 грн,
В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» про стягнення 1 863 236 184,64 грн.
Рух справи відображено в ухвалах суду. Підготовче судове засідання відкладено на 02.04.2025.
Позивачем подано ряд клопотань:
- клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №914/185/25 (вх. №723/25 від 21.02.2025);
- клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №380/1365/25 (вх. №11703/25 від 21.02.2025);
- клопотання про залучення в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» та Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (вх. №738/25 від 24.02.2025);
- клопотання про поновлення строку на долучення доказів вх. №7246/25 від 20.03.2025;
- клопотання про призначення експертизи вх. №1189/25 від 21.03.2025;
- заява про забезпечення доказів вх. №1160/25 від 19.03.2025 з клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Розглянувши клопотання про забезпечення доказів, суд зазначає наступне.
Принципи правової визначеності і "якість закону" означають, що закон повинен бути доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні (постанова Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18).
Суд зауважує, що принцип правової визначеності є невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права, на чому неодноразово наголошували у своїх рішеннях ЄСПЛ та Конституційний Суд України.
У рішенні від 18.12.2008 у справі "Новік проти України" (заява № 48068/06) ЄСПЛ дійшов висновку, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
У постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18 сформульований висновок, що Закон України "Про судовий збір" визначає ставки судового збору за подання заяви про забезпечення доказів при зверненні до суду загальної юрисдикції та до адміністративного суду. Водночас стаття 4 Закону України "Про судовий збір" не передбачає сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.10.2021 у справі № 903/834/20, від 21.01.2022 у справі № 910/15737/20.
Норми п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" не закріплюють ставку судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів, обов'язок щодо сплати якого, однак, визначений ГПК України.
Отже, у даному випадку простежується юридична колізія, що випливає з розбіжностей у застосуванні норм ГПК України та Закону України "Про судовий збір".
Як вже було зазначено, Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відтак у цій частині норми Закону України " Про судовий збір" є спеціальними щодо норм ГПК України.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону. Згідно з принципом "Lex specialis" (лат. спеціальний закон, спеціальна норма) за наявності розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон. Про перевагу норм "lex specialis" над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і ЄСПЛ (пункт 69 рішення від 25.03.199 у справі "Nikolova v. Bulgaria", заява № 31195/96 тощо).
Якщо норми нормативних актів однакової юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Крім того, за наявності юридичної колізії норми права підлягають тлумаченню на користь особи, яка звернулася із заявою про забезпечення доказів.
Відтак розглянувши заяву представника позивача про відстрочення сплати судового збору суд встановив, що законодавство передбачає сплату судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів, водночас не визначає ставку судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.
Враховуючи викладене у сукупності, оскільки за подання до господарського суду заяви про забезпечення доказів судовий збір не підлягає сплаті, - суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача про відстрочення сплати судового збору з підстави відсутності в учасника справи обов'язку його сплат.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частинами 2 та 3 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються, зокрема, докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Необхідною умовою для забезпечення доказів є наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.
Заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з'ясування обставин у справі.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника, що носять характер припущень.
Подібний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення доказів, заявником не зазначено у який чітко спосіб він просить суд забезпечити інформацію та докази, тобто не наведено процесуального механізму їх забезпечення. Водночас, у вказаній заяві не зазначено обставин, які б міг підтвердити такий доказ як доказ «інформація», або аргументи, які він може спростувати (зі змісту заяви неможливо встановити наведеного). Не доведено також належними і допустимими доказами існування обставин, які б вказували, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів згодом стане неможливим або утрудненим (існування реальної загрози знищення інформації та доказів), як обов'язкової умови для забезпечення доказів на згідно зі ст. 110 ГПК України.
При цьому суд зауважує, що ухвалою від 24.03.2025 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів вх. №4748/25 від 24.02.2025. У АТ “Оператор газорозподільної системи “Львівгаз» витребувано інформацію та документи про обсяги всіх здійснених після 30.04.2022 АТ “Львівгаз» коригувань об'ємів природного газу побутовим споживачам ТОВ “Львівгаз збут», розподіленого протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 року включно, з зазначенням номерів абонентських рахунків/ЕІС-кодів споживачів, помісячно та поіменно (з прив'язкою до конкретного абонентського рахунку/ЕІС-коду споживачів).
Із заяви про забезпечення доказів вбачається, що вона за своєю правовою природою має характер не забезпечення певного доказу з метою унеможливлення його втрати або уникнення ситуації, коли згодом подання такого доказу буде утруднене чи унеможливлене, а фактично є заявою про витребування доказів, яка вже задоволена судом.
Враховуючи зазначене, заява про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.
Суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача про залучення третіх осіб та в порядку ст. 50 ГПК України залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» та Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Клопотання про поновлення строку та долучення доказів обґрунтовано тим, що АТ «Львівгаз» та ТОВ «Оператор ГТС України» на запити ТОВ «Львівгаз збут» не надали необхідної інформації, тому виникла необхідність в самостійному частковому опрацюванні та долученні відповідних доказів. За наведених обставин, суд вважає за можливе в порядку ст. 119 ГПК України поновити процесуальний строк на подання доказів, долучити до матеріалів справи відповідь ТОВ «Оператор ГТС України» від 10.03.2025 та відомості з інформаційної платформи про обсяги здійснених АТ «Львівгаз» (частково) коригувань об'ємів природного газу побутовим споживачам ТОВ «Львівгаз збут», розподіленого протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 включно.
В клопотаннях про зупинення провадження у справі, відповідач не обґрунтовує неможливість розгляду даної справ, неможливість встановлення та оцінки певних обставин, що мають суттєве значення для вирішення саме цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Взаємопов'язаність справ не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення по справі. Відтак, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями у справах №914185/25 та №380/1365/25 задоволенню не підлягає.
Клопотання про призначення експертизи буде розглянуто в наступному засіданні.
Згідно ч.3 ст.177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки для розгляду справи по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, суд продовжує строк підготовчого судового засідання та відкладає підготовче засідання на іншу дату.
Керуючись ст.ст.2, 12, 50, 110, 112, 119, 177, 182, 183, 232, 234, 235 Господарський процесуальний кодекс України, суд
1. В задоволенні клопотання представника відповідача вх. №723/25 від 21.02.2025 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №914/185/25 відмовити.
2. В задоволенні клопотання представника відповідача вх. №11703/25 від 21.02.2025 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №380/1365/25 відмовити.
3. Задовольнити клопотання представника відповідача вх. №738/25 від 24.02.25 та залучити до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, код ЄДРПОУ 42795490) та Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039).
4. Зобов'язати позивача надіслати на адресу третіх осіб позовну заяву з додатками, докази надіслання надати суду.
5. Третім особам надати пояснення по суті спору, копію пояснення надіслати сторонам по справі, докази надіслання надати суду.
6. Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача вх. №1160/25 від 19.03.2025.
7. Задовольнити клопотання представника відповідача вх. №7246/25 від 20.03.2025, долучити до матеріалів справи відповідь ТОВ «Оператор ГТС України» від 10.03.2025 та відомості з інформаційної платформи про обсяги здійснених АТ «Львівгаз» (частково) коригувань об'ємів природного газу побутовим споживачам ТОВ «Львівгаз збут», розподіленого протягом періоду з жовтня 2021 по квітень 2022 включно.
8. Продовжити строк підготовчого провадження у справі №914/2160/22 на 30 днів.
9. Відкласти підготовче засідання на 05.05.2025 на 15:45 год.
10. Клопотання про призначення експертизи вх. №1189/25 від 21.03.2025 буде розглянуто в наступному засіданні.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена відповідно до норм чинного ГПК України.
Повний текст ухвали складено 14.04.2025 через перебування судді у відпустці з 07.04.2025 по 11.04.2025.
Суддя Горецька З.В.