просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
03 квітня 2025 року м.Харків Справа № 913/497/24
Провадження №10/913/497/24
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №913/497/24 за позовом Акціонерного товариства “ОТП Банк» (місцезнаходження: вул.Жилянська, буд. 43, м.Київ, 01033)
до відповідача 1 - Фермерського господарства “Криничне» (місцезнаходження: вул.Міловська, буд. 68А, смт.Мілове, Стіробільський район, Луганська область, 92500);
відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва» (місцезнаходження: вул.Міловська, буд. 68А, смт.Мілове, Стіробільський район, Луганська область, 92500);
відповідача 3- ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 );
відповідача 4 - ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9)
про солідарне стягнення 32376753 грн 42 коп.
Секретар судового засідання Богуславська Є.В.
У засіданні 02.04.2025 брали участь:
від позивача: Киричук Р.П., діє на підставі довіреності б/н від 11.12.2024,
від відповідачів: адвокат Колісниченко А.С., довіреність від 01.04.2024, адвокат Бардін І.С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002721 від 15.12.2020
У засіданні 03.04.2025 брали участь:
від позивача: Киричук Р.П., діє на підставі довіреності б/н від 11.12.2024,
від відповідачів: адвокат Колісниченко А.С., довіреність від 01.04.2024, адвокат Бардін І.С., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП №002721 від 15.12.2020
Акціонерне товариство “ОТП Банк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Фермерського господарства “Криничне», Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 в розмірі 32376753 грн 42 коп., з яких: 25000000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 7376753 грн 42 коп. - заборгованість по процентам.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про надання банківських послуг №CR 21-101/700-2 від 24.02.2021, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за наданий кредит у розмірі 25000000 грн 00 коп., та за процентами за користування кредитом в розмірі 7376753 грн 42 коп. Також, позивач просить стягнути заборгованість солідарно із відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, оскільки в забезпечення зобов'язань за договором про надання банківських послуг №CR 21-101/700-2 від 24.02.2021, було укладено також договір поруки №SR21-128/700 від 24.02.2021 з ТОВ “Діброва», договір поруки №SR21-129/700 від 24.02.2021 з ОСОБА_1 , договір поруки №SR21-130/700 від 24.02.2021 з ОСОБА_2 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Масловському С. В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/497/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09 січня 2025 року о 12:40 год.
У судовому засіданні 09.01.2025 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання в межах строку підготовчого провадження на 05.02.2025 о 15 год 00 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
21.01.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від представника відповідача -1 - Фермерського господарства “Криничне» адвоката Колісниченка Артура Сергійовича надійшов відзив на позовну заяву без номеру від 20.01.2025 в якому проти позову заперечив з підстав його незаконності та необґрунтованості, зокрема, представником відповідача -1 зазначено: щодо неможливості нарахування відсотків річних за користування кредитом та штрафних санкцій поза межами строку кредитування; щодо відсутності у відповідача -1 обов'язку сплати відсотків за користування кредитом, оскільки такий обов'язок було покладено на Фонд підтримки підприємництва за програмою державної підтримки “Доступні кредити 5-7-9».
Також, в своєму відзиві представник відповідача -1 просить суд поновити строк на подання відзиву, оскільки у зв'язку зі збройною агресією російської федерації та введенням на території України військового стану, господарська діяльність Фермерського господарства “Криничне» була зупинена, з огляду на викладене лише 05.01.2025 між відповідачем -1 та адвокатом Колісниченком А.С. та адвокатом Бардіним І.С. було укладено договори про надання професійної правничої допомоги; також представником відповідача -1 зазначено про неможливість ознайомлення зі змістом позовної заяви та додатків до неї через підсистему Електронний суд у зв'язку з технічною проблемою та невідомим форматом завантажених документів до системи, у зв'язку з чим лише 06.01.2025 представники відповідача -1 мали можливість ознайомитись з матеріалами справи в паперовому вигляді та підготувати обґрунтовані заперечення щодо позову та подати в межах строків підготовчого провадження даний відзив. За таких обставин, представником відповідача -1 зазначено, що строк на подання відзиву пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим строк на його подання слід поновити (продовжити) та здійснювати подальший розгляд справи з його урахуванням.
Також, представником відповідача -1 заявлено клопотання про відстрочення виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Крім того, представником відповідача -1 заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва (вул.Інститутська, буд. 9,м.Київ, 01601, ідентифікаційний номер юридичної особи 21662099).
В обґрунтування поданого клопотання представником відповідача - 1 зазначено, що кредит по даній справі надавався за відповідною програмою державної підтримки “ 5-7-9», відповідно до якої сплата базової процентної ставки відсотків замість відповідача- 1 здійснюється Фондом розвитку підприємництва, основною метою якого є забезпечення фінансової та іншої супровідної підтримки приватних суб'єктів мікро-, малого та середнього підприємництва в Україні, а тому оскільки в даній справі буде досліджуватись питання виконання/невиконання своїх обов'язків сторонами за договором, у тому числі фондом, рішення суду у справі може вплинути на права або обов'язки Фонду, у зв'язку з чим Фонд розвитку підприємництва слід залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.
Також, представником відповідача -1 зазначено, що сума витрат відповідача -1 на правову допомогу (попередньо) складає 485651 грн 30 коп.
28.01.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від відповідача -2 Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва» надійшов відзив на позовну заяву без номеру від 28.01.2025, в якому проти позову заперечно з аналогічних підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву відповідача -1.
Разом з цим, відповідачем -2 додатково зазначено про закінчення строку дії договору поруки, який дорівнює генеральному строку за кредитним договором - 22.12.2023, та про недотримання порядку пред'явлення вимог до поручителя, який передбачено п.14 кредитного договору.
Також, в своєму відзиві представник відповідача -2 просить суд поновити строк на подання відзиву, оскільки у зв'язку зі збройною агресією російської федерації та введенням на території України військового стану, господарська діяльність Фермерського господарства “Криничне» була зупинена, з огляду на викладене лише 24.01.2025 між відповідачем -2 та адвокатами Колісниченком А.С. та Бардіним І.С. було укладено договір про надання професійної правничої допомоги, крім того ознайомитись зі змістом позовної заяви та додатків до неї через підсистему Електронний суд було неможливим у зв'язку з технічною проблемою та невідомим форматом завантажених документів до системи, у зв'язку з чим, представником відповідача -2 зазначено, що строк на подання відзиву пропущений з поважних причин, а тому строк на його подання слід поновити (продовжити) та здійснювати подальший розгляд справи з його урахуванням.
Крім того, представником відповідача -2 заявлено клопотання про відстрочення виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Також, представником відповідача -2 заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва (вул.Інститутська, буд. 9,м.Київ, 01601, ідентифікаційний номер юридичної особи 21662099).
Представником відповідача -2 зазначено, що сума витрат відповідача -1 на правову допомогу (попередньо) складає 485651 грн 30 коп.
28.01.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від відповідача -3 Батирсултанова Махача Далгатовича надійшов відзив на позовну заяву без номеру від 28.01.2025, в якому проти позову заперечно з аналогічних підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву відповідача -1.
Разом з цим, відповідачем -3 додатково зазначено про закінчення строку дії договору поруки, який дорівнює генеральному строку за кредитним договором - 22.12.2023, та про недотримання порядку пред'явлення вимог до поручителя, який передбачено п.14 кредитного договору.
Також, в своєму відзиві представник відповідача -3 просить суд поновити строк на подання відзиву, оскільки ухвалу господарського суду від 10.12.2024 відповідача -3 не отримував, а ознайомився з її змістом лише 24.01.2025 коли відповідачем -3 та адвокатами Колісниченком А.С. та Бардіним І.С. було укладено договір про надання професійної правничої допомоги, крім того ознайомитись зі змістом позовної заяви та додатків до неї через підсистему Електронний суд було неможливим у зв'язку з технічною проблемою та невідомим форматом завантажених документів до системи, у зв'язку з чим, представником відповідача -3 зазначено, що строк на подання відзиву пропущений з поважних причин, а тому строк на його подання слід поновити (продовжити) та здійснювати подальший розгляд справи з його урахуванням.
Крім того, представником відповідача -3 заявлено клопотання про відстрочення виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Також, представником відповідача -3 заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва (вул.Інститутська, буд. 9,м.Київ, 01601, ідентифікаційний номер юридичної особи 21662099).
Представником відповідача -3 зазначено, що сума витрат відповідача -1 на правову допомогу (попередньо) складає 485651 грн 30 коп.
28.01.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від відповідача -4 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву без номеру від 28.01.2025, в якому проти позову заперечно з аналогічних підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву відповідача -1.
Разом з цим, відповідачем -4 додатково зазначено про закінчення строку дії договору поруки, який дорівнює генеральному строку за кредитним договором - 22.12.2023, та про недотримання порядку пред'явлення вимог до поручителя, який передбачено п.14 кредитного договору.
Також, в своєму відзиві представник відповідача -4 просить суд поновити строк на подання відзиву, оскільки ухвалу господарського суду від 10.12.2024 відповідача -4 не отримував, а ознайомився з її змістом лише 24.01.2025 коли відповідачем -3 та адвокатами Колісниченком А.С. та Бардіним І.С. було укладено договір про надання професійної правничої допомоги, крім того ознайомитись зі змістом позовної заяви та додатків до неї через підсистему Електронний суд було неможливим у зв'язку з технічною проблемою та невідомим форматом завантажених документів до системи, у зв'язку з чим, представником відповідача -4 зазначено, що строк на подання відзиву пропущений з поважних причин, а тому строк на його подання слід поновити (продовжити) та здійснювати подальший розгляд справи з його урахуванням.
Крім того, представником відповідача -4 заявлено клопотання про відстрочення виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Також, представником відповідача -4 заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва (вул.Інститутська, буд. 9,м.Київ, 01601, ідентифікаційний номер юридичної особи 21662099).
Представником відповідача -4 зазначено, що сума витрат відповідача -1 на правову допомогу (попередньо) складає 485651 грн 30 коп.
05.02.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від позивача надійшла відповідь на відзиви без номеру від 04.02.2025, в якому позивачем зазначено про необґрунтованість викладених у відзивах доводів, як такі що суперечать нормам законодавства. Також, позивачем зазначено, що сума попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є не обґрунтованою, не відповідає вимогам визначеним Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.02.2025 клопотання Фермерського господарства “Криничне» про продовження строку на подання відзиву без номеру від 20.01.2025 задоволено. Продовжено Фермерському господарству “Криничне» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та долучено відзив разом із доданими до нього документами до матеріалів справи. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва» про продовження строку на подання відзиву без номеру від 28.01.2025 задоволено. Продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю “Діброва» процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та долучено відзив разом із доданими до нього документами до матеріалів справи. Клопотання Батирсултанова Махача Далгатовича про продовження строку на подання відзиву без номеру від 28.01.2025 задоволено. Продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та долучено відзив разом із доданими до нього документами до матеріалів справи. Клопотання ОСОБА_2 про продовження строку на подання відзиву без номеру від 28.01.2025 задоволено. Продовжено ОСОБА_2 процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та долучено відзив разом із доданими до нього документами до матеріалів справи. Залучено Фонд розвитку підприємництва до участі у справі №913/497/24 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Зобов'язано позивача в порядку ч. 2 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України надіслати на адресу залученої третьої особи копію позовної заяви з додатками та пояснення по справі. Запропоновано Фонду розвитку підприємництва надати до суду пояснення в порядку ст. 168 Господарського процесуального кодексу України до 03.03.2025. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі №913/497/24 на 04.03.2025 об 11 год 45 хв.
У судовому засіданні 04.03.2025 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.03.2025 об 11 год 45 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 20.03.2025 постановлено ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті на 02.04.2025 об 11 год 15 хв., яку відповідно до ч.5 ст. 233 ГПК України занесено до протоколу судового засідання.
02.04.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Акціонерного товариства «ОТП Банк» надійшла заява без номеру від 02.04.2025 про зменшення розміру позовних вимог, зокрема розміру заявлених до стягнення процентів за користування кредитом, в якій позивач просить суд стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість по тілу кредиту в розмірі 25000000 грн 00 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 469027 грн 40 коп.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «ОТП Банк» без номеру від 02.04.2025 про зменшення розміру позовних вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Згідно частини 1 та 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами.
Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.
Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Судом встановлено, що в судовому засіданні 04.03.2025 у зв'язку з відсутністю підстав для відкладення підготовчого засідання чи оголошення в ньому перерви, враховуючи те, що судом у підготовчому засіданні вчинено всі дії, визначенні ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 20.03.2025 об 11 год 45 хв., про що було постановлено ухвалу, яку відповідно до ч.5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України занесено до протоколу судового засідання.
В той же час, судом встановлено, що заява Акціонерного товариства «ОТП Банк» без номеру від 02.04.2025 про зменшення розміру позовних вимог надійшла до Господарського суду Луганської області за допомогою підсистеми «Електронний суд» - 02.04.2025, тобто з пропущеним строком, встановленого процесуальним законом; при цьому, будь - яких пояснень щодо неможливості подання такої заяви, у встановлений законом строк, позивачем суду надано не було.
Враховуючи вище викладене, оскільки подана Акціонерним товариством «ОТП Банк» заява без номеру від 02.04.2025 про зменшення розміру позовних вимог не відповідає вимогам ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Акціонерного товариства «ОТП Банк» без номеру від 02.04.2025 про зменшення розміру позовних вимог.
У судовому засіданні 02.04.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що рішення буде проголошено 03.04.2025 о 10 год. 30 хв.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області, -
24.02.2021 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (банк/позивач у справі) та Фермерським господарством «Криничне» (клієнт/відповідач-1 у справі) укладено договір про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого, банк надає на вимогу клієнта банківську послугу, а клієнт приймає банківську послугу та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг. Банківські послуги надаються на наступних умовах:
Генеральний ліміт дорівнює 25000000 грн 00 коп. Генеральний строк становить період з дати укладення договору до 22.12.2023 включно. У будь - який момент дії договору клієнт зобов'язаний забезпечити, щоб сумарна заставна вартість предмету застави складала не менше ніж 100% від суми заборгованості за лімітом банківської послуги, що існуватиме на такий момент (п.1 кредитного договору).
Згідно до п.1.1.1.1 договору вид наданої банківської послуги - кредитна лінія. Кредитна лінія - кредит на відновлювальній (повторне/неодноразове отримання) основі (п.1.2 кредитного договору).
Відповідно до п.1.1.2 в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 ліміт банківської послуги - 25000000 грн 00 коп. Встановлено ліміт банківської послуги з дати укладення договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 по 25.10.2022 в розмірі 25000000 грн 00 коп.; з 26.10.2022 по 25.11.2022 в розмірі 15000000 грн 00 коп.; з 26.11.2022 по 22.12.2022 в розмірі 5000000 грн 00 коп., 23.12.2022 в розмірі 00 грн 00 коп., з 24.12.2022 по 25.10.2023 в розмірі 25000000 грн 00 коп., з 26.10.2023 по 25.11.2023 в розмірі 15000000 грн 00 коп., з 26.11.2023 по 21.12.2023 в розмірі 5000000 грн 00 коп., 22.12.2023 в розмірі 00 грн 00 коп.
Пунктом 1.1.3 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, сторони передбачили, що цільове призначення банківської послуги: фінансування оборотного капіталу клієнта (для реалізації мети надання державної підтримки, визначеної пп.2 п.12 Порядку №28). Контроль цільового використання кредиту здійснюється шляхом перевірки призначень платежів у платіжних дорученнях клієнта.
Відповідно до п.1.1.4 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, датою припинення чинності лімітом банківської послуги є - до 22.12.2023, включно, або десятий банківський день з дати направлення банком договору про зміну процентної ставки на адресу клієнта у разі незгоди останнього з таким новим стандартним розміром комісійної винагороди та іншими умовами (за наявності) та або відмови клієнта підписати договір про зміну процентної ставки, та/або неотримання банком підписаного сторонами договору про зміну процентної ставки протягом десяти банківських днів з дати направлення договору про зміну процентної ставки на адресу клієнта. При цьому, розмір заборгованості клієнта перед банком за банківською послугою, що визначена у п.1.1. договору, не повинен перевищувати ліміт банківської послуги, встановлений для кожного періоду строку дії договору у п.1.1.2 договору.
Пунктом 1.1.4.1 кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, сторони передбачили, що періодом (строком) дозволеного існування заборгованості клієнта за банківською послугою є: з дати укладення договору до дати припинення чинності лімітом банківської послуги. В межах періоду встановлено наступні періоди фінансування: - з дати укладення договору до 24.02.2022, обидві дати включно (період фінансування 1); з 25.02.2022 до дати припинення чинності лімітом банківської послуги, обидві дати включно (період фінансування 2). Клієнт має право подавати банку заяву про надання банківської послуги протягом кожного відповідного періоду фінансування, за умови, що така заява про надання банківської послуги передбачає надання клієнту траншу протягом такого відповідного періоду фінансування.
Відповідно до п.1.1.6.1, п.1.1.6.2. кредитного договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, стандартний розмір базової ставки складає Індекс UIRD (3 міс.) =6%. Протягом строку дії договору банк має право ініціювати зміну стандартного розміру процентної ставки в порядку, передбаченому в п.5 договору. Стандартний розмір компенсаційної процентної ставки складає станом на дату укладення договору: 0 (нуль)/3 (три)% річних. Вказаний розмір може змінюватись у порядку, визначеному п.5.2. договору.
Відповідно до п.1.2.1 кредитного договору фінансова підтримка надається у вигляді Компенсації процентів, Гарантії Фонду.
Програма “Доступні кредити 5-7-9%» - програма, затверджена Радою Фонду (Фронд розвитку підприємництва) та розміщеною на офіційному сайті Фонду, на виконання “Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №28 від 24.01.2020.
Порядок №28 - це порядок надання фінансової державної підтримки суб'єктам малого та середнього підприємництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №28.
Строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставин, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставин наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі. Договір не поширюється на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними договору, якщо інше прямо не передбачено ним. Закінчення строку дії договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору (п.4 кредитного договору).
Відповідно до п.5.1 кредитного договору за користування кредитом клієнт зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за базовою процентною ставкою, яка є змінюваною процентною ставкою, розмір якої визначений у п.1.1 договору, яка розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за договором, нараховується банком на залишок строкової заборгованості клієнта за договором. Клієнт зобов'язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки та/або іншої процентної ставки, визначеної договором (з урахуванням умов Програми), зокрема, у випадку порушення клієнтом умов Програм або у випадку встановлення банком та/або Фондом фактів подання клієнтом недостовірної/неправдивої інформації, наслідком чого стало неправомірна участь клієнта у програмі, та/або ненадання клієнтом інформації, яка є необхідною для отримання Державної підтримки відповідно до умов Програми, та/або використання клієнтом кредиту не за цільовим призначенням, та/або у разі, якщо період відсутності коштів компенсації процентів триває понад шість місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат Державної підтримки.
Перегляд базової процентної ставки та зміна її розміру з урахуванням зміни індексу UIRD (збільшення чи зменшення, якщо це є наслідком застосування формули, передбаченої п.п.1.1 договору) здійснюється банком кожного календарного кварталу, починаючи з дати укладення договору до повного виконання клієнтом зобов'язань за договором. При цьому застосовується індекс UIRD, який визначається для відповідної дати, а саме станом на: “ 01» січня, “ 01» квітня, “ 01» липня та “ 01» жовтня відповідного року.
Пунктом 5.2 кредитного договору, визначено, що компенсація процентів надається фондом клієнтом протягом строку дії програми з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої договором базової процентної ставки за кредитом, внаслідок чого клієнт має сплачувати лише частину базової процентної ставки, яка становитиме 0 або 3, або 5, або 7, або 9 процентів річних.
Відповідно до п.6 кредитного договору банк здійснює надання кожної банківської послуги клієнту відповідно до заяви про надання банківської послуги, яка кожного разу надсилається клієнтом банку в письмовому вигляді. Клієнт надає банку заяву про надання банківської послуги, щонайменше за 3 банківських дні до передбачуваної клієнтом дати надання банківських послуг. Погодження надання банком банківської послуги клієнту у відповідності до умов заяви про надання банківської послуги (акцепт) відбувається шляхом виконання такої заяви про надання банківської послуги (фактичного виконання відповідної банківської послуг).
Відповідно до п.14 кредитного договору за невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором банк несе відповідальність у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. За невиконання та/або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за договором, клієнт несе відповідальність у порядку та на умовах, обумовлених у договорі, зокрема за порушення (невиконання та/або неналежне виконання) будь - яких із взятих на себе платіжних (грошових) зобов'язань в обумовлені договором строки, клієнт зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент (протягом строку) такого порушення, від суми таких порушених зобов'язань за кожний день прострочення. Вказана пеня сплачується додатково до процентів та комісійних винагород, що підлягають сплаті відповідно до договору; за нецільове використання кредиту клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 25% від суми кредиту, використаного не за цільовим призначенням. Зазначений штраф сплачується додатково до інших сум, що підлягають сплаті відповідно до договору.
24.02.2021 з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діброва» (далі - поручитель), укладено договір поруки №SR21-128/700 (далі - договір поруки №SR21-128/700), між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - поручитель), укладено договір поруки №SR21-129/700 (далі - договір поруки №SR21-129/700), між Акціонерним товариством «ОТП Банк» (далі - банк) та ОСОБА_2 (далі - поручитель), укладено договір поруки №SR21-130/700 (далі - договір поруки №SR21-30/700), за умовами яких поручитель поручається за виконання клієнтом боргових зобов'язань перед банком, відповідає за порушення боргових зобов'язань; порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.
Умови зазначених договорів поруки є однаковими.
Так, порука та солідарний обов'язок поручителя перед банком виникають з моменту укладення договору поруки та є чинними протягом усього строку (терміну) дії боргових зобов'язань (п.2 договорів поруки).
Згідно з п.3 договорів поруки сторонами було погоджено, що клієнт та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боргових зобов'язань частково або в повному обсязі як від клієнта та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк, у разі одержання виконання боргових зобов'язань клієнтом та/або поручителем не в повному обсязі, має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов'язання від клієнта та/або поручителя. І клієнт, і поручитель залишаться зобов'язаними доти, доки боргові зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. Видача боргового документа за договором поруки не передбачена.
Відповідно до п.6 договорів поруки строк дії договору поруки дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов'язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі.
Відповідно п.13 договорів поруки поручитель зобов'язаний забезпечити належне виконання боргових зобов'язань, як шляхом впливу на клієнта, так і шляхом виконання боргових зобов'язань згідно договору поруки.
В п.14 договорів поруки сторони визначили що є вимогою банку. Цим банк вимагає від поручителя як солідарного боржника за борговими зобов'язаннями виконувати боргові зобов'язання в порядку та строки, передбачені договором. Сторони підтверджують що положення цього пункту є достатньою підставою для цілей здійснення поручителем виконання боргових зобов'язань згідно договору без необхідності направлення банком поручителю будь-якої додаткової вимоги, так само як без необхідності наявності будь-якого порушення договору. Сторони домовились, що положення договору поруки щодо солідарного обов'язку поручителя за клієнта перед банком є окремим правочином (договором), включеним в текст договору поруки, і тому виконання поручителем боргових зобов'язань згідно з цим застереженням, що міститься в договорі поруки, та не потребує укладення сторонами окремого договору чи будь-якого іншого додаткового підтвердження чи погодження.
У п.17 договорів поруки сторони погодили, що суперечки, спори та розбіжності в рамках договору поруки підлягають вирішенню шляхом переговорів, а у випадку недосягнення згоди - шляхом розгляду в судах України. Сторони наступним домовились, що до будь-яких вимог банку до поручителя буде застосовуватися строк позовної давності у 10 років з дати закінчення строку дії договору поруки.
На виконання умов кредитного договору позивачем було відкрито відповідачу-1 кредитну лінію з кредитним лімітом та 08.12.2021 відповідно до меморіальних ордерів №12482770 від 08.12.2021, №16878256 від 10.12.2021, №27940712 від 17.12.2021, №41377344 від 24.12.2021, №41358557 від 24.12.2021 та виписки з рахунку відповідача-1 за період з 08.12.2021 по 20.11.2024, перераховані грошові кошти в розмірі 500000 грн 00 коп., 1446154 грн 02 коп., 12500000 грн 00 коп., 3672475 грн 98 коп., 6881370 грн 00 коп., відповідно, проте, відповідачем-1 порушено умови кредитного договору, було допущено прострочення виконання зобов'язань з повернення траншів, у погоджені строки відсотки за користування кредитними коштами сплачені не були.
Як зазначає позивач, заборгованість відповідачів перед позивачем за кредитним договором станом на 20.11.2024 становить 32376753 грн 42 коп., з яких: 25000000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту, 7376753 грн 42 коп. - заборгованість по процентам.
Враховуючи невиконання відповідачами своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся до Господарського суду Луганської області з відповідним позовом.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.ст. 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Господарським судом встановлено, що 24.02.2021 між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та Фермерським господарством «Криничне» було укладено договір про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит та перераховані грошові кошти у розмірі 25000000 грн 00 коп., із генеральним строком - 22.12.2023, з метою фінансування оборотного капіталу, в обмін на зобов'язання клієнта щодо повернення кредиту та сплати процентів.
На виконання умов кредитного договору позивачем було відкрито відповідачу-1 кредитну лінію та 08.12.2021, 10.12.2021, 17.12.2021 та 24.12.2021 перераховані Фермерському господарству «Криничне» грошові кошти в розмірі 500000 грн 00 коп., 1446154 грн 02 коп., 12500000 грн 00 коп., 3672475 грн 98 коп., 6881370 грн 00 коп., що підтверджується копіями меморіальних ордерів №12482770 від 08.12.2021, №16878256 від 10.12.2021, №27940712 від 17.12.2021, №41377344 від 24.12.2021, №41358557 від 24.12.2021, відповідно та випискою з рахунку відповідача-1 за період з 08.12.2021 по 20.11.2024,
При цьому, пп.1.1.2 п.1.1 кредитного договору №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 сторони передбачили період строку дії договору та ліміт банківської послуги протягом відповідного періоду строку дії договору.
Відтак, умовами вказаного договору, в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021, сторони передбачили період чинності лімітом банківської послуги, а саме: з дати укладення договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 по 25.10.2022 в розмірі 25000000 грн 00 коп.; з 26.10.2022 по 25.11.2022 в розмірі 15000000 грн 00 коп.; з 26.11.2022 по 22.12.2022 в розмірі 5000000 грн 00 коп., 23.12.2022 в розмірі 00 грн 00 коп., з 24.12.2022 по 25.10.2023 в розмірі 25000000 грн 00 коп., з 26.10.2023 по 25.11.2023 в розмірі 15000000 грн 00 коп., з 26.11.2023 по 21.12.2023 в розмірі 5000000 грн 00 коп., 22.12.2023 в розмірі 00 грн 00 коп.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням встановленого ліміту та фактично наданих кредитних коштів, Фермерське господарство «Криничне» мало право законно користуватись грошовими коштами до 23.12.2022, а отже граничний строк повернення позичальником наданих банком грошових коштів є 22.12.2022.
Проте, відповідач 1 свої зобов'язання за укладеним кредитним договором, зі своєчасного та повного повернення наданих грошових коштів належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 25000000 грн 00 коп. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, оскільки зобов'язання позивача щодо надання грошових коштів були виконані належним чином, в свою чергу відповідачем 1 зобов'язання щодо повного та своєчасного повернення грошових коштів за кредитним договором належним чином виконані не були, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25000000 грн 00 коп. є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо заявленого позивачем розміру відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.
Згідно з ч.3 ст.346 Господарського кодексу України (далі - ГК України) кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Термін “користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відповідно до положень частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Однак позов у цій справі подано саме у зв'язку з неправомірним користуванням відповідачами грошовими коштами через прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз змісту правовідносин, що випливають із права позикодавця на проценти за час дії договору позики, та правовідносин, які склалися між сторонами цього спору внаслідок припинення договору або пред'явлення вимоги до позичальника і невиконання відповідачем обов'язку повернути грошові кошти у визначений строк, не дає підстав для висновку, що такі правовідносини подібні за змістом.
Плата за прострочення виконання грошового зобов'язання врегульована законодавством. Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто законодавство встановлює наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу в межах дії договору, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/1238/17 від 23.05.2018.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
А отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечується частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 від 28.03.2018.
Судом встановлено, що відповідно до п.1.1.6 в редакції договору про внесення змін №1 від 29.11.2021 до договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 стандартний розмір та тип процентної ставки: змінювана процентна ставка (до якої відноситься базова процентна ставка/компенсаційна процентна ставка).
Стандартний розмір базової процентної ставки: індекс UIRD (3 міс.) + 6 % річних. Протягом строку дії договору, банк має право ініціювати зміну стандартного розміру процентної ставки в порядку, передбаченому в пункті 5 договору (п.1.1.6.1 в редакції договору про внесення змін від 25.11.2021 №1 до договору про надання банківських послуг від 24.02.2021 №CR21-100/700-2 ).
У п.5 договору сторони передбачили, що проценти розраховуються на підставі процентної ставки. Процентна ставка є змінюваною. Протягом строку дії договору розмір процентної ставки встановлюється як для стандартного розміру, так і для підвищеного розміру, та може становити будь-яке числове значення в межах від 0,000001 до 100,000001 процентів річних. Залежно від банківської послуги проценти можуть розраховуватися від розміру боргових зобов'язань, їх частини або будь-якої іншої суми, що погоджена сторонами та/або відома сторонам, оскільки є загальнодоступною (загальновідомою). Якщо сторонами письмово не домовлено інше, проценти мають сплачуватися клієнтом банку в валюті банківської послуги, відносно якої вони розраховуються. База нарахування для банківської послуги - становить 365 днів.
Відповідно до п.5.1 договору за користування кредитом клієнт зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за базовою процентною ставкою (в порядку, визначеному договором), яка є змінюваною процентною ставкою, розмір якої визначений в п.1.1 договору, яка розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за договором, нараховується банком на залишок строкової заборгованості клієнта за кредитом; де Індекс UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. Клієнт зобов'язаний самостійно забезпечити сплату базової процентної ставки та/або іншої процентної ставки, визначеної договором (з урахуванням умов Програми), зокрема, у випадку порушення клієнтом умов Програми або у випадку встановлення банком та/або Фондом фактів подання клієнтом недостовірної інформації, яка є необхідною для отримання підтримки відповідно до умов Програми, та/або використання клієнтом кредиту не за цільовим призначенням та/або у разі, якщо період відсутності коштів компенсації процентів триває понад 6 місяців поспіль та/або у разі припинення/призупинення здійснення Фондом виплат державної підтримки. На момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UIRD та із застосуванням формули, передбаченої пп.1.1 договору, розмір базової процентної ставки підлягає застосуванню для визначення зобов'язання клієнта зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) розміру такої базової процентної ставки у відповідності до нищевказаних умов договору. Перегляд (автоматичне перерахування) банком розміру базової процентної ставки за кредитом, з урахуванням зміни індексу UIRD має здійснюватися кожного календарного кварталу.
Також, судом встановлено, що позивачем заявлено вимогу про стягнення відсотків за користування кредитом за період з 08.12.2021 по 26.05.2024.
Крім того, судом враховано, що договір про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 укладено за фінансовою державною підтримкою суб'єктів середнього та малого підприємництва, що надається Фондом розвитку підприємництва через Банк на користь ММСП (суб'єкту середнього або малого підприємництва), зареєстрований в установленому законом порядку як суб'єкт господарювання, резидент України, що відповідає критеріям, визначеним Порядком надання фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №28 від 24.01.2020, у вигляді компенсації процентів та гарантії Фонду.
Як зазначено позивачем у розрахунку заборгованості за кредитним договором, Фондом розвитку підприємництва компенсовано банку проценти за користування кредитом за спірний період у загальному розмірі 3139682 грн 32 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 в частині нарахування процентів за користування кредитом, встановив, що позивачем при розрахунку були допущені помилки, а саме не враховані періоди чинності лімітом банківської послуги та період дії договору.
За розрахунком суду, зробленого за допомогою "Юридичної інформаційно - пошукової системи "Законодавство", сума процентів за користування кредитом, за період з 08.12.2021 по 22.12.2022, та враховуючи загальний розмір компенсації Фондом розвитку підприємництва процентів за користування кредитом, складає 469027 грн 40 коп., яка є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає стягненню з відповідача-1. В іншій частині вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитом слід відмовити.
Щодо позовних вимог до відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, суд зазначає наступне.
Приписами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись порукою.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст. 526 ЦК України).
Приписами ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, якими визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. ч. 1 -2 ст. 553 ЦК України).
У відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Судом встановлено, що 24.02.2021 з метою забезпечення виконання зобов'язань по договору про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 між АТ “ОТП Банк» та ТОВ “Діброва» укладено договір поруки №SR21-128/700 (далі - договір №SR21-128/700), між АТ “ОТП Банк» та ОСОБА_1 - договір поруки №SR21-129/700 (далі - договір №SR21-129/700), між АТ “ОТП Банк» та ОСОБА_2 - договір поруки №SR21-130/700 (далі - договір №SR21-130/700), за умовами яких поручитель поручається за виконання клієнтом боргових зобов'язань перед банком, відповідає за порушення боргових зобов'язань; порукою забезпечується виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.
Разом з цим, судом встановлено, що Фермерське господарство «Криничне», як позичальник, свої зобов'язання за укладеним договором про надання банківських послуг щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів належним чином не виконав, господарський суд дійшов висновку, що у поручителів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник солідарний обов'язок перед кредитором за виконання зобов'язань Фермерським господарством «Криничне» за договором про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідачами не надано належних та допустимих доказів щодо виконання договірних зобов'язнь, враховуючи похідний характер поруки від основного зобов'язання, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діброва», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за договором про надання банківських послуг №CR21-101/700-2 від 24.02.2021 є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та підлягає задоволенню частково в розмірі 25469027 грн 40 коп., з яких: 25000000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 469027 грн 40 коп. - заборгованість за процентами.
Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в розмірі 305628 грн 33 коп. покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначив, що у зв'язку з розглядом справи сума витрат відповідача складає 485651 грн 30 коп. на правову допомогу (попередньо) у суді першої інстанції.
У відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначив, що у зв'язку з розглядом справи сума витрат відповідача складає 485651 грн 30 коп. на правову допомогу (попередньо) у суді першої інстанції.
У відзиві на позовну заяву відповідач-3 зазначив, що у зв'язку з розглядом справи сума витрат відповідача складає 485651 грн 30 коп. на правову допомогу (попередньо) у суді першої інстанції.
У відзиві на позовну заяву відповідач-4 зазначив, що у зв'язку з розглядом справи сума витрат відповідача складає 485651 грн 30 коп. на правову допомогу (попередньо) у суді першої інстанції.
Доказів понесення інших судових витрат на дату ухвалення цього рішення відповідачами суду не надано, з огляду на що питання про розподіл інших судових витрат відповідачів буде вирішено судом після надання таких доказів.
Відносно клопотання відповідача-1, викладеного у відзиві, про відстрочку виконання рішення у справі №913/497/24 строком на один рік з моменту ухвалення рішення суд зазначає наступне.
Згідно з п.2 ч.6 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до частин 1, 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) Ї встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Згідно із частинами 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Ураховуючи викладене, вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.
Отже, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього кодексу.
Відповідно до вказаної норми господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17.
В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочку виконання рішення у справі відповідач-1 посилається на те, що Фермерське господарство «криничне» є сільськогосподарським підприємством, що здійснює свою діяльність на території Луганської області і до 24.02.2022 вело активну підготовку до весняно-польових робіт, проте у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України смт. Мілове (місцезнаходження основної частини майна відповідача -1) в перший день вторгнення опинилось в окупації і здійснити евакуацію майна підприємства не було можливості. Наразі основна частина майна відповідача-1 знаходиться на окупованій території. Відповідачем -1 зазначено, що після завершення окупації зможе відновити свою господарську діяльність. При цьому, наявність рішення про стягнення заборгованості з відповідача -1 може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду по справі. В той же час, відстрочення виконання рішення у даній справі жодним чином не порушить баланс інтересів сторін.
Оскільки виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, згідно з пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, як це визначено у пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012.
Право людини на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ). За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V ).
ЄСПЛ у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що, ураховуючи що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити:
1) чи зумовлена затримка у виконанні рішення особливими і непереборними обставинами;
2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексація присудженої суми;
3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»;
4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Отже, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції остаточні судові рішення не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі «Горнсбі проти Греції»).
Суд зазначає, що відповідачем -1 не було доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у цій справі та, як наслідок, наявність обґрунтованих підстав для відстрочки його виконання; не надано до клопотання про відстрочення виконання судового рішення жодних належних доказів, що доводять неможливість своєчасного виконання судового рішення та підтверджують наявність підстав для відстрочення його виконання. При цьому суд зауважує, що відповідачем -1 не надано жодних доказів на підтвердження погіршення фінансового стану, та в свою чергу, скрутне фінансове становище боржника не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем -1 належним чином не було обґрунтовано наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду, господарський суд дійшов висновку, що клопотання Фермерського господарства «Криничне» про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 20.01.2025, не є законним, обґрунтованим, доведеним належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання відповідача-2, відповідача-3, відповідача-4, викладених у відповідних відзивах, про відстрочку виконання рішення у справі №913/497/24 строком на один рік з моменту ухвалення рішення суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду з поданим клопотанням, відповідачем -2, відповідачем-3, відповідачем-4 зазначено, аналогічні відповідчау-1 підстави для відстрочення виконання рішення суду, зокрема те, що Фермерське господарство «криничне» є сільськогосподарським підприємством, що здійснює свою діяльність на території Луганської області і до 24.02.2022 вело активну підготовку до весняно-польових робіт, проте у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України смт. Мілове (місцезнаходження основної частини майна відповідача -1) в перший день вторгнення опинилось в окупації і здійснити евакуацію майна підприємства не було можливості. Наразі основна частина майна відповідача-1 знаходиться на окупованій території; відновлення господарської діяльності господарства можливе лише після завершення окупації місцезнаходження основної частини майна відповідача -1. При цьому, наявність рішення про стягнення заборгованості з відповідача -1 може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду по справі. В той же час, відстрочення виконання рішення у даній справі жодним чином не порушить баланс інтересів сторін.
З урахуванням вищевикладеного, господарським судом зазначено, що відповідачем -2, відповідачем-3, та відповідачем-4 жодним чином не було доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у цій справі безпосередньо поручителями, а не позичальником за кредитним договором, та, як наслідок, наявність обґрунтованих підстав для відстрочки його виконання щодо відповідачів 2-4.
При цьому, оскільки при вирішенні питання щодо встановлення чи відсутності необхідності відстрочення виконання рішення, суд у кожному конкретному випадку встановлює зазначені обставини та надає їм оцінку, посилання відповідачів 2-4 на неможливість виконання рішення суду з підстав скрутного фінансового становища відповідача -1 (позичальника за кредитним договором), за відсутності зазначення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення у цій справі та які існують відносно відповідачів 2-4, а не щодо інших, судом оцінюються критично.
Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем -2, відповідачем-3, відповідачем-4 належним чином не було обґрунтовано наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду, господарський суд дійшов висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення, викладених у відзивах на позовну заяву від 28.01.2025 не є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: стягнути солідарно з Фермерського господарства “Криничне»; Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва»; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №CR 21-101/700-2 від 24.02.2021 в розмірі 25469027 грн 40 коп., з яких: 25000000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 469027 грн 40 коп. - заборгованість за процентами. В решти позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства “ОТП Банк» до Фермерського господарства “Криничне»; Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва»; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 про солідарне стягнення 32376753 грн 42 коп. - задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства “Криничне»; Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва»; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №CR 21-101/700-2 від 24.02.2021 в розмірі 25469027 грн 40 коп., з яких: 25000000 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 469027 грн 40 коп. - заборгованість за процентами.
3. Стягнути з Фермерського господарства “Криничне» на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 76407 грн 08 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва» на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 76407 грн 08 коп.
5. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 76407 грн 08 коп.
6. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства “ОТП Банк» витрати зі сплати судового збору в розмірі 76407 грн 08 коп.
7. В іншій частині позову відмовити.
8. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
9. У задоволенні клопотання Фермерського господарства “Криничне» про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 20.01.2025 - відмовити.
10. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Діброва» про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 28.01.2025 - відмовити.
11. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 28.01.2025 - відмовити.
12. У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення, викладеного у відзиві на позовну заяву від 28.01.2025 - відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач: Акціонерне товариство “ОТП Банк» (місцезнаходження: вул.Жилянська, буд. 43, м.Київ, 01033, ідентифікаційний код юридичної особи 21685166)
Відповідач 1 - Фермерське господарстве “Криничне» (місцезнаходження: вул.Міловська, буд. 68А, смт.Мілове, Стіробільський район, Луганська область, 92500, ідентифікаційний код юридичної особи 32064945)
Відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Діброва» (місцезнаходження: вул.Міловська, буд. 68А, смт.Мілове, Стіробільський район, Луганська область, 92500, ідентифікаційний код юридичної особи 21832609)
Відповідач 3- ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
Відповідач 4 - ОСОБА_2 (дата народження невідома, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд розвитку підприємництва (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код юридичної особи 21662099)
Повне рішення складено 14.04.2025.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ