вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1289/24
Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/1289/24
За позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., с. Гора, вул. Бориспіль-7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Альянс Груп» (08606, Київська обл., Фастівський р-н, м. Васильків, вул. Київська, буд. 11)
про стягнення 611,86 грн,
без повідомлення (виклику) сторін.
Обставини справи:
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Альянс Груп» 611,86 грн штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю, укладеним за процедурою закупівлі «відкриті торги» від 27.01.2021 №35.1-14.2/3.1-3 щодо поставки товару у строк, визначений договором.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2024 відкрито провадження у справі №911/1289/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв'язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.05.2024 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент надходження позову до суду.
Згідно з п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся до суду відділенням поштового зв'язку без вручення адресату.
Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб - порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Ухвала Господарського суду Київської області від 28.05.2024 у справі №911/1289/24 опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31.05.2024.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
В установлений процесуальним законодавством та судом в ухвалі від 28.05.2024 строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до вище перелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
До Господарського суду Київської області за допомогою підсистеми «Електронний суд» від позивача надійшла заява від 31.05.2024 (вх.№5863/24 від 31.05.2024) про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 611,86 грн пені, позаяк, позовні вимоги позивача ґрунтуються на порушення відповідачем умов договору про закупівлю, укладеним за процедурою закупівлі «відкриті торги» від 27.01.2021 №35.1-14.2/3.1-3 щодо поставки товару у строк, визначений договором, та відповідальність за порушення його умов визначена у п.8.3 договору, яка передбачає відповідальність за порушення взятих на себе зобов'язань саме у вигляді пені.
Проаналізувавши заяву Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» від 31.05.2024 (вх.№5863/24 від 31.05.2024) про уточнення позовних вимог, суд установив, що остання за своєю правовою природою є заявою про зміну предмета позову.
Відповідно до ч.3 ст.46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Справа №911/1289/24 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження у цій справі.
Згідно із частиною першою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною другою статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться (частина третя статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Провадження у цій справі відкрито ухвалою Господарського суду Київської області від 28.05.2024, а отже, на підставі приписів частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті розпочався 28.06.2024.
Зважаючи на те, що позивач подав до суду заяву від 31.025.2024 про зміну предмета позову в межах строку встановленого процесуальним кодексом, суд приймає вказану заяву до розгляду та розглядає позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення 611,86 грн пені, нарахованої та заявленої до стягнення внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про закупівлю, укладеним за процедурою закупівлі «відкриті торги» від 27.01.2021 №35.1-14.2/3.1-3 щодо поставки товару у строк, визначений договором.
Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з'ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд
встановив:
Між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал Альянс Груп» (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю, укладеним за процедурою закупівлі «відкриті торги» від 27.01.2021 №35.1-14.2/3.1-3 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити замовникові товар, зазначений в п.1.2 та п.1.3 договору, та відповідно до специфікації, що наведена в додатку №1 до договору (далі - специфікація договору), а замовник прийняти та оплатити такий товар відповідно до умов договору. Кількість, технічні характеристики та ціну товару зазначено в специфікації договору (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору найменування товару: вироби для ванної кімнати та кухні, далі також - товар.
Згідно з п.1.3 договору код за єдиним закупівельним словником: ДК 021:2015-44410000-7 - «Вироби для ванної кімнати та кухні».
Відповідно до п.1.5 договору місце виконання договору: 08300, Україна, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, ДП МА «Бориспіль».
Сума, визначена у договорі (ціна договору) становить 782000,00 грн (сімсот вісімдесят дві тисячі гривень 00 копійок) без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 156400,00 грн (сто п'ятдесят шість тисяч чотириста гривень 00 копійок), разом ціна цього договору становить 938400,00 грн (дев'ятсот тридцять вісім тисяч чотириста гривень 00 копійок) з ПДВ (п.3.1 договору).
Відповідно до п.3.2 договору ціна за одиницю товару зазначена в специфікації договору.
Ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін. Такі зміни відбуваються за взаємною згодою сторін у порядку, передбаченому діючим законодавством України (п.3.3 договору).
Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України - гривні, в безготівковій формі.
Згідно з п.4.2.1 договору замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів після фактичної поставки товару та підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар перераховує на поточний рахунок постачальника 100% ціни фактично поставленого товару.
Відповідно до п.5.1 договору строк поставки товару - 80 (вісімдесят) календарних днів з дати отримання письмової заявки постачальником від замовника. Датою поставки товару за договором вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар.
Згідно з п.5.2 договору місце поставки (передачі) товару: DDP (08300, Україна, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, склад ДП МА «Бориспіль») відповідно до офіційних правил тлумачення термінів Інкотермс 2010.
Товар поставляється (повістю або поетапно, окремими партіями) згідно з письмовими заявками замовника з зазначенням необхідних найменувань та кількості товару в межах специфікації договору (п.5.3.1 договору).
Відповідно до п.5.3.2 договору письмова заявка направляється замовником на електронну адресу постачальника: alliance_gr@ukr.net, з подальшим направленням цінним листом з описом вкладення та повідомленням на поштову адресу постачальника: 08606, Київська обл., м. Васильків, вул. Київська, буд. 11.
Згідно з п.7.1.1 договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлений товар.
Відповідно до п.7.1.2 договору замовник зобов'язаний прийняти товар згідно з умовами договору.
Відповідно до п.7.2.3 договору замовник має право вимагати від постачальника належного виконання зобов'язань за договором.
Згідно з п.7.2.6 договору замовник має право вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням умов договору, відповідно до законодавства України та цього договору.
Відповідно до п.7.3.1 договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що передбачені договором.
Згідно з п.7.3.5 договору постачальник зобов'язаний відшкодовувати замовникові документально підтверджені реальні збитки, зумовлені порушенням умов договору постачальником, відповідно до законодавства України та договору.
Постачальник зобов'язаний виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором та іншими актами законодавства України (п.7.3.6 договору).
Відповідно до п.8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.
Договір набирає чинності з дати його укладання сторонами та діє до 31.07.2021 р. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними. Датою підписання є пізніша дата, якщо договір підписувався сторонами в різні дати (п.12.1 договору).
На виконання умов договору позивачем надіслано відповідачу заявку на поставку товару від 27.01.2021 №35.1-14.2/3.1-3 з відповідним переліком (найменуванням) товару, який позивач просить поставити йому. Зазначену заявку отримано відповідачем 02.04.2021, про що свідчить підпис керівника відповідача Зубкова Д.Г. на вказаній заявці.
В свою чергу, відповідачем на виконання умов вказаного договору поставлено позивачу товар на суму 55623,60 грн, що підтверджується накладною від 01.07.2021 №03.1/7-21.
У зв'язку з порушенням строку поставки товару, позивач звернувся до відповідача з листом від 29.12.2021 №03.22-392, в якому просив сплатити 611,86 грн пені, нарахованої внаслідок порушення відповідачем умов договору про закупівлю, укладеним за процедурою закупівлі «відкриті торги» від 27.01.2021 №35.1-14.2/3.1-3, щодо поставки товару у строк, визначений договором.
Враховуючи те, що відповідач поставив позивачу товар згідно з заявкою від 27.01.2021 №35.1-14.2/3.1-3 з простроченням, позивач звернувся до відповідача з претензією від 31.05.2023 №35-23/5-140, в якій вимагав сплатити 611,86 грн пені, нарахованої внаслідок порушення відповідачем умов договору про закупівлю, укладеним за процедурою закупівлі «відкриті торги» від 27.01.2021 №35.1-14.2/3.1-3.
Проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, нараховану позивачем суму пені не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст.712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що відповідачем отримано заявку на поставку товару 02.04.2021, а відтак граничний строк поставки товару відповідачем позивачу у відповідності до п.5.1 договору є 20.06.2021.
Водночас, відповідач здійснив поставку позивачу товару на загальну суму 55623,60 грн у відповідності до накладної від 01.07.2021 №03.1/7-21, тобто з порушенням граничного строку такої поставки, чим порушив взяті на себе зобов'язання.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором щодо поставки товару у строк, визначений договором, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 611,86 грн пені за загальний період прострочки з 21.06.2021 по 01.07.2021 відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч.4 ст231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.8.3 договору у разі порушення строку поставки товару, зазначеного в п.5.1 договору та/або строку виправлення (усунення) дефектів (недоліків), зазначеного в п.п.5.3.8, 6.2, 6.6 договору, починаючи з 1-го по 30-й календарний день (включно), постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни товару, строк поставки якого порушено та/або від ціни дефектного товару за кожний день прострочення.
Відповідно до абз.2 п.8.4 договору пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором, включаючи день виконання такого зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Належними у розумінні ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За таких обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 611,86 грн пені є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не запереченою та належним чином не спростованою, отже такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Альянс Груп» про стягнення 611,86 грн пені задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Альянс Груп» (08606, Київська обл., Фастівський р-н, м. Васильків, вул. Київська, буд. 11, ідентифікаційний код 41192917) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., с. Гора, вул. Бориспіль-7, ідентифікаційний код 20572069) 611 (шістсот одинадцять) грн 86 коп. пені та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2025.
Суддя О.О. Третьякова