ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.04.2025Справа № 910/2168/25
Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу № 910/2168/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СУМИ"
до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
про стягнення 1 599 722,40 грн
За участю представників сторін:
від позивача: Бублик В.М.;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СУМИ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення про стягнення 1 599 722,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 301000128 від 18.12.2023, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 584 765,12 грн, яка виникла за спожиту у листопаді-грудні 2024 року електричну енергію, а також нараховані за прострочення платежів 3% річних у сумі 6 159,72 грн та інфляційні втрати - 8 777,56 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2025 відкрито провадження у справі № 910/2168/25, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 27.03.2025.
28.02.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Суми" Бублик Вікторії Миколаївни про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
11.03.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
14.03.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.
24.03.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про виправлення описки в тексті позовної заяви.
Присутній у судовому засіданні 27.03.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.
Ураховуючи відсутність у підготовчому засіданні 27.03.2025 будь-яких заяв і клопотань представників сторін, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.04.2025, яка занесена до протоколу судового засідання від 27.03.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 10.04.2025 позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавав.
Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 27.03.2025, яка доставлена до електронного кабінету відповідача 31.03.2025, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи від 01.04.2025.
Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 27.03.2025 вручена відповідачу 01.04.2025, що свідчить про те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 10.04.2025, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
18.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА-СУМИ", як постачальником (надалі - позивач) та Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, як споживачем укладений договір № 301000128 про постачання електричної енергії споживачу (надалі - договір).
Відповідно до п.п.1.1., 1.2. договору, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно споживачам постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковим для всіх споживачів.
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії), у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення):
1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання Постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;
2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін у термін, зазначений у повідомленні.
Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2 договору).
Згідно із умовами п. 5.5. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунковий період відповідає періоду вказаному в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з ОСР. Обсяг електричної енергії використаної споживачем протягом розрахункового періоду визначається відповідно до умов договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який укладений з ОСР та Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до п. 5.6. договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок).
При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Згідно із п. 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п. 13.1. договору).
У комерційній пропозиції, що є Додаток 1 до Додаткової угоди № 1 до договору, зазначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами за наступним графіком:
оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами за наступним графіком:
- до 24 числа місяця, що передує розрахунковому періоду 50% вартості заявлених обсягів на розрахунковий період з урахуванням ПДВ;
- до 10 числа звітного розрахункового періоду 50% вартості заявлених обсягів на розрахунковий період з урахуванням ПДВ;
з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Планові платежі здійснюються до 24 числа, що передує розрахунковому періоду, та до 10 числа розрахункового періоду у розмірах, кожний з яких визначається за наведеною формулою.
У випадку зміни ціни на електричну енергію за розрахунковий період, у тому числі внаслідок зміни регульованих складових цін (тарифів на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змін у нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни, постачальник проводить перерахунок попередньої оплати та надає споживачу коригуючий платіжний документ.
Рахунок надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня отримання постачальником даних від Оператора системи розподілу інформації про обсяги спожитої (розподіленої) електричної енергії протягом розрахункового періоду, але не пізніше десятого календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання споживачем.
Договір набирає чинності з дня, наступного за днем отримання TOB "ЕНЕРА СУМИ" заяви-приєднання споживача до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в якій вказано про обрання Персональної комерційної пропозиції, якщо протягом трьох робочих днів споживачу не буде повідомлено будь-яким способом про невідповідність його критеріям обраної комерційної пропозиції. Договір діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків, в будь-якому разі, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Позивач зазначає, що належним чином виконав умови договору № 301000128 від 18.12.2023 та здійснив постачання електричної енергії відповідачу загальною вартістю 1 584 765,12 грн (за листопад 2024 року в об'ємі 67 692 кВт*год (66 183 кВт*год + 1 509 кВт*год); за грудень 2024 року в об'ємі 74 919 кВт*год (72 248 кВт*год + 2 671 кВт*год).
За спожиту активну електричну енергію відповідачу було виставлено до сплати рахунок №1020367-2411-1 від 30.11.2024 за листопад 2024 року на суму 731 463,26 грн та рахунок №1020367-2412-1 від 31.12.2024 за грудень 2024 року на суму 853 321,86 грн.
Рахунок №1020367-2411-1 від 30.11.2024 за листопад 2024 року отриманий представником відповідача нарочно, що підтверджується підписом на рахунку від 09.12.2024.
Рахунок №1020367-2412-1 від 31.12.2024 за грудень 2024 року отриманий представником відповідача нарочно, що підтверджується підписом на рахунку від 09.01.2025.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати спожитої електричної енергії у спірному періоді, у зв'язку із чим виникла заборгованість у загальному розмірі 1 584 765,12 грн, за прострочення сплати якої позивачем, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані 3% річних у сумі 6 159,72 грн та інфляційні втрати - 8 777,56 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпека держави" Концерн РРТ є стратегічним об'єктом, що має важливе значення для забезпечення інформаційної безпеки держави. Наказом Голови Держспецзв'язку від 21.05.2024 № 264, який доведено до відома Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Міністерства економіки України - Концерн РРТ Адміністрації Держспецзв'язку визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Наказом Міністерства цифрової трансформації України від 05.06.2024 № КВ191 Концерн РРТ визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, в тому числі має важливе значення для галузі національної економіки в сфері цифровізації.
Відповідач звертає увагу суду, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, робота підприємств телерадіомовлення - основних споживачів послуг Концерну РРТ, регулюється Законом України "Про правовий режим воєнного стану", який не передбачає надходжень від реклами та іншої комерційної діяльності, що, в свою чергу, значно обмежує оплату телерадіокомпаніями наданих послуг Концерном РРТ.
Отже, посилаючись на викладені вище обставини, відповідач зазначає про негативне фінансове становище Концерну РРТ та значне зменшення доходу, внаслідок чого погіршилася його фінансова платоспроможність. Проте, на даний час Концерн РРТ вживає усіх можливих заходів по виконанню своїх зобов'язань перед позивачем.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище урегульовані Законом України "Про ринок електричної енергії".
Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ встановлено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Як установлено судом, між сторонами був укладений договір № 301000128 про постачання електричної енергії споживачу від 18.12.2023, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно з ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України).
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Частиною 1 ст. 53 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що функції адміністратора комерційного обліку покладаються на оператора системи передачі.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку та Правил. Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (пункти 2.3.11, 2.3.14 ПРРЕЕ).
Відповідно до п.4.1. та п. 4.2. ПРРЕЕ, розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.
Відповідно до пункту 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Згідно із п.4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
У відповідності до листа Акціонерного товариства "Сумиобленерго" від 05.02.2025 № 53/1293 фактичний обсяг спожитої електричної енергії відповідачем складає: за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 66183 кВт.год; за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 72248 кВт.
Також листом від 05.02.2025 № ЕЕК-17/166 філія «Енергозбут» Акціонерного товариства "Українська залізниця" повідомлено позивача, що фактичний обсяг спожитої електричної енергії відповідачем складає: за період з 01.11.2024 по 30.11.2024 - 1509 кВт.год; за період з 01.12.2024 по 31.12.2024 - 2671 кВт.год.
Отже, за розрахунком позивача у період листопад-грудень 2024 року позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію в об'ємі 142 611 кВт*год загальною вартістю 1 584 765,12 грн:
- за листопад 2024 року спожито: 67692 кВт*год по ціні 9,004797 грн/кВт на суму (без ПДВ) 609552,72 грн (67692*9,004797), що складає загальну суму (з ПДВ) - 731 463,26 грн;
- за грудень 2024 року спожито: 74919 кВт*год по ціні 9,491605 грн/кВт на суму (без ПДВ) 711101,55 грн (74919*9,491603), що складає загальну суму (з ПДВ) - 853 321,86 грн.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено до сплати відповідачу рахунки за електричну енергію: №1020367-2411-1 від 30.11.2024 за листопад 2024 року на суму 731 463,26 грн та №1020367-2412-1 від 31.12.2024 за грудень 2024 року на суму 853 321,86 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що за період листопад-грудень 2024 року позивач поставив відповідачу електричну енергію загальною вартістю 1 584 765,12 грн.
Заперечень стосовно факту та обсягів споживання електричної енергії в спірний період відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із п.5.7. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
У комерційній пропозиції, що є Додаток 1 до Додаткової угоди № 1 до договору, зазначено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами за наступним графіком:
оплата електричної енергії здійснюється споживачем плановими платежами за наступним графіком:
- до 24 числа місяця, що передує розрахунковому періоду 50% вартості заявлених обсягів на розрахунковий період з урахуванням ПДВ;
- до 10 числа звітного розрахункового періоду 50% вартості заявлених обсягів на розрахунковий період з урахуванням ПДВ;
з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
Планові платежі здійснюються до 24 числа, що передує розрахунковому періоду, та до 10 числа розрахункового періоду у розмірах, кожний з яких визначається за наведеною формулою.
З огляду на встановлені договором строки оплати та враховуючи норми чинного законодавства, відповідач був зобов'язаний здійснити оплату спожитої електричної енергії у листопаді 2024 року у строк до 16.12.2024 (включно); у грудні 2024 року - у строк до 16.01.2025 (включно).
Отже, погоджений сторонами строк оплати за спожиту електричну енергію є таким, що настав.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Доказів сплати заборгованості за договором № 301000128 про постачання електричної енергії споживачу від 18.12.2023 у сумі 1 584 765,12 грн відповідачем не надано.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене вище, оскільки, невиконане зобов'язання з оплати вартості спожитої електричної енергії у розмірі 1 584 765,12 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 1 584 765,12 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У зв'язку із простроченням оплати вартості електричної енергії позивачем, заявлено до стягнення з відповідача 8777,56 грн - інфляційних втрат та 6159,72 грн - 3% річних.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши розрахунок 3% річних у розмірі 6 159,72 грн за період з 17.12.2024 по 18.02.2025 та інфляційних втрат у розмірі 8777,56 грн за серпень 2025 року, судом установлено, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Так, відповідач посилається на скрутне фінансове становище Концерну РРТ та значне зменшення доходу відповідача у період дії правового режиму воєнного стану в України.
З огляду на ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, та відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором № 301000128 про постачання електричної енергії споживачу від 18.12.2023 на відповідача покладено обов'язок здійснювати оплату поставленої електричної енергії, відтак, посилання відповідача на відсутність можливості в строк здійснити оплату через складне фінансове становище не може бути прийнято судом, оскільки наведені відповідачем у відзиві обставини не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов'язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії.
З огляду на викладене, суд не приймає доводи відповідача щодо неможливості виконання своїх зобов'язань перед позивачем.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, з урахуванням стандарту вірогідності доказів та принципу змагальності у господарському процесі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та як наслідок їх повне задоволення.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд., 10, код ЄДРПОУ 01190043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА СУМИ" (40004, Сумська обл., м. Суми, вул. Реміснича, буд., 35, код ЄДРПОУ 41884537) заборгованість у розмірі 1 584 765 грн 12 коп., інфляційні втрати - 8 777 грн 56 коп., 3% річних - 6 159 грн 72 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 19 196 грн 67 коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано: 15.04.2025.
Суддя А.І. Привалов