номер провадження справи 15/217/23
10.04.2025 Справа № 908/2595/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участі секретаря судового засідання Бойко Н.А., розглянувши в судовому засіданні матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» на рішення державного виконавця у справі № 908/2595/236
за позовом в.о. керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, 69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14 в інтересах держави в особі: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто», 69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, 7-А
2. Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), 69006, м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 10
3. Державного підприємства “Сетам», 01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна
за участю уповноважених представників сторін:
від Прокуратури: Дядюшева К.Є., службове посвідчення № 080256 від 18.11.2024;
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1. (заявника): Никоненко О.О., адвокат, посвідчення № 190 від 06.10.2011, ордер серії АР № 1151315 від 09.04.2025;
від відповідача 2: Веретельник Ж.А., довіреність б/н від 10.04.2025, наказ 230-к від 08.01.2025;
від відповідача 3: не з'явився;
установив
31.03.2025 через підсистему “Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (надалі також - скаржник, боржник) надійшла скарга на рішення державного виконавця (сформована у підсистемі 29.03.2025), в якій скаржник просить:
- поновити строк на подання скарги;
- скасувати постанову від 13.03.2025 старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанни Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження № 77503416.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.03.2025 скаргу передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 01.04.2025 скаргу прийнято до розгляду, засідання з розгляду скарги призначено на 10.04.2025 об 11:40 год.
07.04.2025 суд отримав від Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (надалі - Прокуратура) сформовані у підсистемі “Електронний суд» 04.04.2025 заперечення на скаргу.
08.04.2025 через підсистему “Електронний суд» суд отримав від Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - виконавча служба) сформований у підсистемі 08.04.2025 відзив на скаргу, згідно якого виконавча служба просить відмовити в задоволенні скарги з наступних підстав.
Представник Запорізької міської ради та Державного підприємства «СЕТАМ» у засідання під час розгляду скарги по суті не з'явилися, пояснення щодо вимог скарги не надіслали.
Судом перевірено повноваження представників сторін. Відводів складу суду не заявлено.
Представник скаржника у судовому засіданні підтримав вимоги скарги та в її обґрунтування зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження суперечить п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Державним виконавцем винесено постанову на підставі наказу, який видано без врахування зміни рішення місцевого господарського суду постановою Центрального апеляційного господарського суду та викладення резолютивної частини рішення в іншій редакції. Крім того, просить поновити строк для подачу скарги, оскільки скарга була подана до суду через електронний кабінет одразу, як Товариству стало відомо про відкриття виконавчого провадження. Повернення скарги пов'язано з наданням доказів надсилання її на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури, яка подавала касаційну скаргу, а не прокуратурі, яка подавала позов до суду. Наведені обставини не є підставою для повернення скарги без розгляду.
Представник прокуратури щодо скарги заперечила з тих підстав, що постанова апеляційного суду, якою змінено рішення місцевого господарського суду набрала законної сили. Апеляційним судом змінено формулювання позовну вимогу щодо звільнення земельної ділянки шляхом виключення слова «зобов'язати». На виконання рішення апеляційного суду помилково видано наказ із зазначенням резолютивної частини рішення без врахування змін внесених апеляційним господарським судом. Виданий наказ на примусове виконання рішення відповідав усім вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а перевірка виконавчого документа на допущення описок/помилок не входить до повноважень державного виконавця. Рішення повинно бути виконано боржником не лише у добровільному порядку, але й у примусовому (без участі боржника), враховуючи мету поданого позову. Скаргу на рішення державного виконавця подано з метою відстрочення його виконання. Крім того, вважає, що доказів на підтвердження подання скарги у строк визначений законодавством не надано.
Представниця виконавчої служби щодо скарги заперечила з тих підстав, що виконавче провадження відкрито на підставі заяви прокуратури про примусове виконання рішення суду. Наказ про примусове виконання рішення суду мав усі необхідні реквізити для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Боржником рішення суду добровільно не виконано. Додатково винесено постанову про накладення на боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК авто» штраф на користь держави та зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів. дії державного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження відповідають чинному законодавству України, державний виконавець діяв у спосіб і порядок визначений у виконавчому документі.
Суд визнав за можливе розглянути скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» за відсутності представників позивача та відповідача 3.
У судовому засіданні 10.04.2025 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд».
Розглянувши та дослідивши матеріали справи та скаргу, заслухавши доводи присутніх в засіданні представників учасників справи, суд установив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду справи № 908/2595/23 за позовом в.о. керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, м. Запоріжжя в інтересах держави в особі: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто», м. Запоріжжя, Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), м. Запоріжжя, Державного підприємства “Сетам», м. Київ про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування рішень державного реєстратора, визнання недійсними електронних торгів та актів про проведення електронних торгів, скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, судом 06.12.2023 постановлено рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Боржником рішення суду від 06.12.2023 було оскаржено в апеляційному порядку і за результатами апеляційного провадження постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 була задоволена частково апеляційна скарга боржника та змінено рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023. Судом апеляційної інстанції вирішено:
- позов задовольнити частково;
- Товариству з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2;
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовити;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 2 684,00 грн, про що видати наказ;
- видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Запорізької області;
- судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “АСК Авто».
25.02.2025 видано наказ про стягнення з ТОВ “АСК Авто» судового збору в сумі 2684,00 грн.
12.03.2025 Господарським судом Запорізької області видано наказ щодо звільнення ТОВ “АСК Авто» земельної ділянки в наступній редакції: “Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» (бул. Будівельників, 7-А, м. Запоріжжя, 69123, ідентифікаційний код юридичної особи 43412493) звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:031:0209, шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд: будівлі охорони літ. А загальною площею 5,8 м2 та будівлі охорони літ. Б загальною площею 4,8 м2».
Прокурор заявою № 53-101-1586вих-25 від 12.03.2025 пред'явив наказ суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 до примусового виконання до виконавчої служби.
Постановою від 13.03.2025 виконавчою службою відкрито виконавче провадження № 77503416 з примусового виконання наказу суду від 12.03.2025 щодо звільнення земельної ділянки.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Вимоги до виконавчого документа наведено в ч. 1 ст. 4 закону України “Про виконавче провадження», якою передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виданий Господарським судом Запорізької обласної наказ від 12.03.2025 містив посилання як на рішення суду від 06.12.2023, так і на постанову суду апеляційної інстанції від 15.01.2025, та містив вимогу про зобов'язання боржника звільнити земельну ділянку шляхом знесення розташованих на ній тимчасових споруд. Вказане в тексті наказу від 12.03.2025 формулювання вимоги до боржника узгоджувалось з резолютивною частиною рішення суду від 06.12.2023.
Отже, наказ суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 фактично відповідав вимогам, які передбачені ст. 4 закону України “Про виконавче провадження» до виконавчих документів.
Із змісту ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження» слідує, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, у т.ч. за заявою прокурора, у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
13.03.2025 старшим державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Веретельник Жанною Анатоліївною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Запорізької області від 12.03.2025 № 908/2595/23.
Однак, при оформленні наказу від 12.03.2025 судом було допущено описку та не враховані ті зміни резолютивної частини рішення, які були внесені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 908/2595/23, а саме:
- в абзаці першому наказу замість «на виконання постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025 року, яка набрала законної сили 15.01.2025 року» зазначено «з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.01.2025, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 06.12.2023 № 908/2595/23, яке набрало законної сили 15.01.2025»;
- в абзаці четвертому зазначено зайве слово «Зобов'язати».
Проте наявність описки у виконавчому документі не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, про яку не було відомо державному виконавцю, та не скасовує обов'язковість виконання судового рішення, щодо якого винесено такий виконавчий документ.
Ухвалою суду від 10.04.2025 судом задоволено заяву боржника про виправлення помилки у виконавчому документі і наказ суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23 приведений у повну відповідність із постановою суду апеляційної інстанції.
Враховуючи всі вище викладені обставини, суд вважає дії виконавчої служби щодо прийняття постанови від 13.03.2025 про відкриття виконавчого провадження № 77503416 правомірними.
Стосовно клопотання скаржника про поновлення строк на подання скарги, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Як свідчать матеріали справи, первинно скаржник до суду з питання оскарження постанови від 13.03.2023 про відкриття виконавчого провадження звернувся з використанням підсистеми “Електронний суд», сформувавши у підсистемі скаргу 22.03.2025, яка була зареєстрована судом 24.03.2025.
Ухвалою від 26.03.2025 скарга була повернута скаржнику без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України через ненадання скаржником доказів направлення скарги і доданих до неї документів Прокурору у справі.
Повторно скаржник з використанням підсистеми “Електронний суд» сформував у підсистемі скаргу 29.03.2025, яка зареєстрована в суді 31.03.2025.
У скарзі від 29.03.2025 скаржник просив поновити строк для подання скарги, посилаючись на вказані вище обставини.
Відповідно до ч. 2 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
Суд дійшов до висновку про можливість поновлення скаржнику процесуальних строків для подання скарги, визнавши поважними причини такого пропуску.
За наслідками розгляду скарги у спірних правовідносинах судом не встановлено порушень чинного законодавства у діях виконавчої служби під час здійснення виконавчого провадження із метою примусового виконання наказу суду від 12.03.2025 у справі № 908/2595/23.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відтак, суд не вбачає підстав для задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» на рішення державного виконавця.
Керуючись ст. ст. 339-342, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю “АСК Авто» строк на подання скарги.
Відмовити у задоволенні скарги Товариству з обмеженою відповідальність “АСК Авто» на рішення державного виконавця.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 15 квітня 2025 року.
Суддя І. С. Горохов