майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"15" квітня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/135/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Прядко О.В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін
справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ - 2002"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС ПОЛІССЯ"
про стягнення 798490,00 грн.
Процесуальні дії по справі. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ - 2002" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС ПОЛІССЯ" заборгованості у розмірі 798490,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №0901/2024 від 09.01.2024 в частині оплати вартості товару (а.с.1-2).
Ухвалою суду від 05.02.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків шляхом надання належних і допустимих доказів відправлення копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу.
10.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання від 31.01.2025 про долучення до матеріалів справи опису вкладення у цінний лист, фіскального чека та поштової накладної про направлення відповідачу позовної заяви та додатків до неї (а.с.24-28).
Ухвалою суду від 14.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено сторонам строки для подання передбачених ГПК України заяв по суті спору.
Відповідач своїм процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався, заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надсилав.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи у встановлений ч.7 ст.252 ГПК України строк не надходило.
24.02.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про надання для огляду оригіналів документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги (а.с.31-33).
18.03.2025 до суду повернулася без вручення копія ухвали про відкриття провадження у справі №906/135/25 від 14.02.2025, надіслана на адресу відповідача: вул. Садова, буд. 6, с.Світин, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10031, зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.34-36).
Будь-якої іншої адреси відповідача, крім зазначеної, суду невідомо, заяв про зміну його місцезнаходження не надходило; ТОВ "АГРОТРАНС ПОЛІССЯ" не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.
Відповідно до ч.ч.3, 7 ст.120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).
Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 вказав, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Суд також враховує, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі №906/135/25 від 14.02.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень".
Судом в межах наданих йому повноважень були створені всі належні умови в реалізації учасниками судового процесу прав, передбачених цим Кодексом, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 ГПК України).
Приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у даній справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами, відповідно до ч.9 ст.165, ч.5 ст.252 ГПК України.
Під час розгляду справи №906/135/25 судом оглянуто надані позивачем оригінали документів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.4-13).
Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
09.01.2024 між ТОВ "ТАНДЕМ - 2002" (далі - постачальник, позивач) та ТОВ "АГРОТРАНС ПОЛІССЯ" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки за №0901/2024 (далі - договір) (а.с.4-6), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця добавки білково-мінерально-вітамінні, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, добавки кормові, інший товар за погодженням сторін (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п.п.2.1, 2.2 договору, найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних постачальника на товар. Сторони домовилися, що усі видаткові накладні, за якими постачальник поставив покупцеві товар протягом строку дії цього договору, відносяться до цього договору, якщо інше не випливає з відміток або тексту цих накладних.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями протягом усього строку дії договору.
Ціна товару, що поставляється відповідно до договору, вказується у видаткових накладних постачальника. У вартість товару включаються усі витрати постачальника згідно з базисом поставки (п.4.1 договору).
Загальна вартість договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до видаткових накладних постачальника (п.4.2 договору).
За умовами, погодженими у п.5.1 договору, оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника.
Цей договір набуває чинності з 09 січня 2024 року і діє по 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору (п.11.2 договору).
Договір поставки №0901/2024 від 09.01.2024 підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками їх юридичних осіб.
Додаткові угоди до договору, які містили б додаткові відомості про товар, а також інші умови виникнення і виконання зобов'язань, згідно з п.2.3 договору, сторонами не укладалися.
На виконання умов цього договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2446503,88 грн, що підтверджується видатковими накладними: №Т24011000000018 від 10.01.2024 на суму 304066,50 грн, №Т24011800000022 від 18.01.2024 на суму 303052,09 грн, №Т24022700000011 від 27.02.2024 на суму 304801,91 грн, №Т24031600000001 від 16.03.2024 на суму 327991,93 грн, №Т24092400000036 від 24.09.2024 на суму 408101,45 грн, №Т24101900000002 від 19.10.2024 на суму 406771,50 грн, №Т24110400000040 від 04.11.2024 на суму 391718,50 грн, які підписано обома сторонами та скріплено їх печатками (а.с.-7-13).
Відповідач здійснив оплату за поставлений товар частково на суму 1648013,88 грн, про що свідчать виписки з рахунку позивача (а.с.14-16).
Відтак за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 798490,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
Доказів розірвання договору поставки чи визнання його недійсним у передбаченому чинним законодавством України порядку матеріали справи не містять, отже такий, в силу ст.629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 ЦК України.
Так, згідно зі ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст.663 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором поставки №0901/2024 від 09.01.2024 протягом строку його дії виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на загальну суму 2446503,88 грн.
Натомість відповідач, прийнявши товар без будь-яких зауважень та рекламацій (претензій) щодо його кількості та якості, не здійснив оплату у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 798490,00 грн.
Доказів протилежного суду не представлено. Відповідач не надав жодних обґрунтованих заперечень на спростування вищенаведених обставин, хоча мав об'єктивну можливість скористатись відповідними процесуальними правами і подати докази в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених вимог.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 31.03.2021 у справі №923/875/19, від 13.10.2021 №923/1379/20).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21).
Положеннями ст.ст.76-79, 86 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не представив суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, заявлених до нього вимог належним чином і в установленому законом порядку не спростував; доказів погашення заборгованості перед позивачем станом на дату ухвалення рішення у цій справі не надав.
Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини справи та вищенаведені норми чинного законодавства, оцінивши в повній мірі наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов ТОВ "ТАНДЕМ - 2002" є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ст.ст.123, п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі в сумі 11977,35 грн; інших судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, позивач не заявляв.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРАНС ПОЛІССЯ" (вул. Садова, буд. 6, с. Світин, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10031, ідентифікаційний код 39828777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАНДЕМ - 2002" (вул. Вокзальна, буд. 6-А, м. Полтава, Полтавська обл., 36009, ідентифікаційний код 32081777) 798490,00 грн заборгованості за договором поставки №0901/2024 від 09.01.2024 та 11977,35 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Прядко О.В.
Друк:
1 - у справу;
- позивачу (до ел.каб.);
2 - відповідачу (рек.).