вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.04.2025 Справа № 904/415/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді: Кеся Н.Б.за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агрокепітал", м.Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон", м.Новомосковськ Дніпропетровська область
про стягнення 477 219,22 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Агрокепітал" (далі-Позивач) 03.02.2025 року через систему "Електронний суд" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 477219,22 грн, що складається з пені, інфляційних втрат та 3% річних.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором №АК-1107 від 11.07.2024 року та Договором №АК-0509 від 05.09.2024 року.
За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 5726,63 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №49282126 від 12.02.2025.
20.03.2025 року рішенням Господарського суду Дніпропетровської області позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агрокепітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агрокепітал" суму 79945,42 грн пені, 9224,47 грн 3% річних та 60904,56 грн інфляційних втрат за Договором №АК-0509 та на суму 22197,62 грн пені, 2507,87 грн 3% річних та 12892,37 грн інфляційних втрат за Договором №АК-1107 та 2743,71 грн судового збору.
26.03.2025 року через систему «Електронний суд» представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агрокепітал" звернувся із заявою, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення, яким розподілити судові витрати та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агрокепітал" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18168,00 грн.
Згідно зі ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Отже, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім того, ч.ч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статус адвоката Чуба Сергія Володимировича підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та копією ордеру на надання правничої допомоги (арк.с. 6-7).
Зокрема, 06.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Агрокепітал" (далі-Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "ГАРДІУМ" в особі голови АО - адвоката Чуба Сергія Володимировича (далі-АО) укладено Договір про надання правової допомоги №б/н (далі-Договір).
Відповідно до умов Договору:
1. АО зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
9. Розмір винагороди за надання правової допомоги за цим договором встановлюється в актах прийому-передачі наданих послуг. Розмір винагороди у справах (спорах), що мають майновий характер, може встановлюватися у відсотковому співвідношенні від ціни позову, повідомлення-рішення (іншого акту суб'єкта владних повноважень). У разі досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає Клієнт, сторони можуть узгодити доплату до винагороди за позитивний результат.
9.2. Про надання послуг за цим договором сторони складають Акт прийому-передачі наданих послуг (далі-Акт). АО передає Клієнту (в тому числі, але не обмежуючись, засобами поштового зв'язку, кур'єрською службою, особисто тощо) Акт в двох примірниках, а Клієнт зобов'язується в строк не більше 5 (п'яти) робочих днів з моменту одержання Акту підписати та повернути один підписаний примірник на адресу АО, або в цей же строк надати АО вмотивовані зауваження до документів.
25. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2025р. У разі, якщо за 10 днів до закінчення строку договору жодна із сторін не повідомить про свій намір припинити договірні відносини, цей договір вважається автоматично продовженим на той самий строк і на тих же самих умовах.
20.01.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Агрокепітал" та Адвокатське об'єднання "ГАРДІУМ" в особі голови АО - адвоката Чуба Сергія Володимировича (далі-АО) підписали Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №б/н від 06.12.2024 (зв.арк.с. 121).
Відповідно до умов Додаток №1 до Договору:
1. Адвокатське об'єднання зобов'язується надати наступні послуги: написання позовної заяви в Господарський суд Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" про стягнення коштів за договором поставки №АК-1107 від 11 липня 2024 року та договором поставки №АК-0509 від 05 вересня 2024 року, надання консультацій, вивченням документів у справі, складання заяв, пояснень, заперечень, тощо.
2. Відповідно до умов Договору сторони встановили, що вартість послуг, які будуть надаватись у зв'язку з представництвом інтересів Клієнта в Господарському суді Дніпропетровської області у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" про стягнення коштів за договором поставки №АК-1107 від 11 липня 2024 року та договором поставки №АК-0509 від 05 вересня 2024 року вираховується наступним чином:
Ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначаються відповідно до закону на 01 січня року в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг.
На підтвердження факту та обсягів наданих Адвокатом послуг з боку Позивача наданий Акт приймання-передачі наданих послуг від 24.03.2025 до Договору про надання правової допомоги №б/н від 06.12.2024 (арк.с. 117), відповідно до умов якого:
1. АО надавало Клієнту юридичні послуги з представництва інтересів Клієнта у Господарському суді Дніпропетровської області у справі про стягнення і Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМЕЛЬНИЙ РЕГІОН" (код ЄДРПОУ 38432006) коштів за договором поставки № АК-И07 від 11 липня 2024 року та договором поставки № АК-0509 від 05 вересня 2024 року (справа № 904/415/25):
Відповідно до положень п. 2 Додатку №1 до Договору про надання правової допомоги № б/н від 06 грудня 2024 року ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює розміру прожитковому мінімуму для працездатних осіб, що визначається відповідно до закону на01 січня року в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг.
Найменування послугиВитрати часуВартість (гри.)
Надання консультацій30 хвилин1 514,00
Вивчення матеріалів справи30 хвилин1 514,00
Підготовка, складання та подання позову5 годин15 140,00
Вартість 1 години надання послуг у 2025 році з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2024 рік" - становить 3 028,00 грн.
2. Погоджена Сторонами вартість послуг за зазначений у п.1 Акту період складає 18 168, 00 грн, ПДВ - не передбачено.
3. Послуги надані АО у повному об'ємі. Претензій Клієнта до якості, об'єму, строків виконання послуг відсутні. Сторони погодили відсутність необхідності додатково оформляти факт надання послуг за Договором (и тому числі шляхом складання звітів, калькуляцій, розрахунків тощо).
4. Цей Акт є підставою для проведення взаєморозрахунків між Сторонами та для відображення господарської операції у бухгалтерському обліку відповідно до вимог законодавства. Розрахунки здійснюються у національній валюті України у безготівковому вигляді шляхом перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Виконавця, зазначений у реквізитах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).
В п. 30 Постанови Верховного суду по справі № 922/2604/20 від 20.07.2021 зазначено: “відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності».
Критерії визначення справедливого розміру відшкодування судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовуються і Європейським судом з прав людини. Наприклад, у п. 80 Рішення ЄСПЛ від 12.10.2006 по справі “Двойних проти України» зазначається: “відповідно до практики Суду заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру». Аналогічні висновки зазначені й у п.34, п. 35 Рішення ЄСПЛ від 10.12.2009 по справі "Гімадуліна та інші проти України" та у п.95 рішення ЄСПЛ від 26.02.2015 по справі “Баришевський проти України».
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі “Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі “Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі “East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі “Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №910/23210/17, види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17 та від 19.02.2019 року у справі №917/1071/18 встановлено, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 01.06.2018 року у справі №904/8478/16, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №910/23210/17 та від 13.02.2019 року у справі №911/739/15, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. ! Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 у процесі вирішення питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого “гонорару успіху», для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату “гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати Позивача на адвоката підтверджені документально, пов'язані із веденням цієї справи, враховуючи часткове задоволення позову, суд вбачає підстави для покладення цих витрат на Відповідача у розмірі 14912,48 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 241, 244, 326 ГПК України, господарський суд -
Стягнути додатково з Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний регіон" (51206, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Шевченка, будинок 6, офіс 207, код ЄДРПОУ 38432006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агрокепітал" (61058, м.Харків, вул.Данилевського, буд. 38, офіс 3, код ЄДРПОУ 39648255) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14912,48 грн.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.Б. Кеся