вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
15.04.2025м. ДніпроСправа № 904/585/25
За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро, м. Дніпро
про стягнення 15 990,66грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро заборгованості у розмірі 15 990,66грн, з яких: основний борг у розмірі 12 164,29грн; пеня у розмірі 1823,72грн; штраф у розмірі 851,50грн; 3 % річних у розмірі 203,41грн; інфляційні втрати у розмірі 947,74грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув майно, яке орендував за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-3409-ОД від 18.05.2009 (із зм. та допов.), а відтак, зобов'язаний оплатити витрати за послуги з водопостачання та водовідведення за договором №244-ТУ-1-БМЕС-18/Ю від 22.11.2018 .
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 справу №904/585/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 14.02.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
18 лютого 2025 року від позивача на виконання вимог ухвали суду до господарського суду надійшла заява та долучено відповідні докази.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявив і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Ухвалу суду від 20.02.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 20.02.2025 (о 14:11год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 151).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 07.03.2025. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
18 травня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (орендодавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпропетровська (орендар, відповідач) укладено договір №12/02-3409-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 37-40).
За умовами пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 114,84 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Петровського, 11ж, що перебуває на балансі ДП "Придніпровська залізниця" (балансоутримувач), балансова вартість якого становить 217 867,28грн.
Майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної установи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (п. 1.2 договору).
У разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами актами приймання-передачі, копія якого надається орендарем орендодавцю у місячний термін з дати його підписання (п. 2.5 договору оренди).
У пункті 2.6 договору зазначено, що обов'язок щодо складанню акту приймання-передачі покладається на орендаря.
Умовами п. 3.1 договору (в редакції додаткового договору від 17.05.2018) визначено, що розмір річної орендної плати за оренду державного нерухомого майна згідно з п. 10 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розділу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 758, зі змінами та доповненнями становить 1,20грн ПДВ - 0,20грн. Індексація річної орендованої плати проводиться та сплачується один раз на рік на підставі річних індексів інфляції. Нарахування ПДВ на суму річної орендної плати здійснюється згідно законодавства орендна плата за січень місяць 2018 року до завершення дії договору визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до розділу 5 договору орендар зобов'язується, зокрема: використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору (п. 5.1); у разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати/повної або часткової/орендованого майна з вини орендаря. Один екземпляр такого акту приймання передачі надається орендодавцеві (п. 5.5); письмово повідомити орендодавця, не пізніше ніж за 30 діб про свій намір щодо закінчення, припинення або розірвання договору (п. 5.19).
Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 18.05.2009 до 18.04.2012 включно.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу пожежної інспекції та узгодження балансоутримувача, договір, за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі (п.10.1 договору).
Згідно з п. 10.2 договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами. Зміни та доповнення, що пропонується внести розглядається протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи; у разі смерті орендаря (якщо орендар - фізична особа); та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (п. 10.9 договору).
18 травня 2009 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (орендодавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровськ складено Акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення (а.с. 40 на звороті).
23 грудня 2009 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (балансоутримувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська укладено договір №ПР/БМЕС-091703/НЮдч про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с. 16-17).
За умовами пункту 1.1 договору балансоутримувач: Відокремлений структурний підрозділ "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління Нижньодніпровськ-Вузол" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Петровського, 11 ж, загальною площею 114,84 кв.м., а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача за комунальні послуги пропорційно до займаної ним площі.
Розмір плати за обслуговування майна залежить від складу робіт і послуг, які надає балансоутримувач і визначається розрахунком щомісячних платежів (додаток № 1, № 2) з наданням орендарю щомісяця рахунків з калькуляцією за обслуговування майна та інші послуги (п. 2.1.2 договору).
За пунктом 2.2.3 договору орендар зобов'язується вносити плату на рахунок балансоутримувача майна за комунальні послуги до 15 числа кожного місяця.
Цей договір набирає чинності з моменту укладання основного договору оренди з 18.05.2009 і діє до 18.04.2012 (п. 7.1 договору).
24 вересня 2009 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (балансоутримувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська укладено договір №12/02-3409 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с. 18-20).
За умовами пункту 1.1 договору балансоутримувач: Відокремлений структурний підрозділ "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління Нижньодніпровськ-Вузол" Державного підприємства "Придніпровська залізниця" здійснює обслуговування майна, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Петровського, 11 ж, загальною площею 114,84 кв.м., а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача за комунальні послуги пропорційно до займаної ним площі.
Цей договір набирає чинності з моменту укладання основного договору оренди з 18.05.2009 і діє до 18.04.2012 (п. 7.1 договору).
Дія договору №ПР/БМЕС-091703/НЮдч від 23.12.2009 неодноразово подовжувалася сторонами шляхом укладення до нього відповідних додаткових угод, останній раз Додатковою угодою до договору - по 31.12.2018.
Відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" № 4442 від 23.02.2012, а також постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Укрзалізниця". Засновником ПАТ "Укрзалізниця" є держава в особі Кабінету Міністрів України.
З 01.12.2015 розпочало фінансово-господарську діяльність Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця". Згідно з частиною 6 статті 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та частиною 2 загальних положень Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735, Товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Згідно з пунктами 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014 на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1 було утворено ПАТ "Українська залізниця", статутний капітал якого сформовано шляхом внесення до нього, зокрема, майна підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.
З Передавального акту державного підприємства "Придніпровська залізниця" від 03.08.2015, затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015 підтверджується вартість і склад активів та зобов'язань державного підприємства "Придніпровська залізниця", правонаступництво щодо яких після його реорганізації шляхом злиття перейшло до ПАТ "Українська залізниця".
Згідно зі статтею 20 Статуту ПАТ "Українська залізниця" Товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу.
Як убачається із Зведеного переліку майна державного підприємства "Придніпровська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015, будівля технологічного центру з обробки перевізної документації, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Петровського, 11ж (інвентарний № 100090), була включена до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця" (а.с. 49 на звороті).
Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис в даному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи ПАТ "Укрзалізниця" вчинено 21.10.2015 (а.с. 96 на звороті).
Згідно зі статтею 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до статті 85 Господарського кодексу України, статті 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником, зокрема, майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески, як вклад до статутного (складеного) капіталу.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.
Отже, враховуючи вищевикладене, ПАТ "Укрзалізниця" відповідно до статті 85 Господарського кодексу України та статті 115 Цивільного кодексу України з 21.10.2015 набуло право власності на нерухоме майно згідно з вказаним договором оренди, а саме: будівля технологічного центру з обробки перевізної документації, розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, пл. Петровського, 11ж (інвентарний № 100090).
Відповідно до статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди. Отже, до ПАТ "Укрзалізниця" перейшли права та обов'язки за договорами оренди, укладеними через регіональні відділення Фонду державного майна України.
Умовами пункту 10.7 договору оренди передбачено, що реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.
Отже, приймаючи рішення про утворення ПАТ "Українська залізниця" шляхом реорганізації (злиття) підприємств залізничного транспорту та встановлюючи його правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків зазначених підприємств, держава тим самим фактично висловила своє волевиявлення щодо переходу до ПАТ "Українська залізниця" права власності на відповідне майно, передане державою до його статутного капіталу, у тому числі права самостійно виступати орендодавцем такого майна.
Таким чином, у зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди, в силу вимог закону, відбулася заміна сторони у зобов'язанні, внаслідок чого до ПАТ "Укрзалізниця" перейшли права та обов'язки орендодавця по договору оренди.
Постановою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2020 по справі № 18/792/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким право власності Товариства на нерухоме майно, внесене до його статутного капіталу під час створення, виникло з моменту внесення такого нерухомого майна до статутного капіталу та складення передавального акту.
З метою оформлення заміни сторони у зобов'язанні, 18 березня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" (орендодавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровськ (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 18.05.2009 №12/02-3409-ОД (а.с. 35 на звороті -36).
В п. 1 договору встановлено, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 18.05.2009 №12/02-3409-ОД є ПАТ "Укрзалізниця".
У тексті договору повне найменування Державне підприємство "Придніпровська залізниця" та скорочене найменування ДП "Придніпровська залізниця" замінено відповідно на Регіональна філія "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" та Філія "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця".
Структурний підрозділ "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління Нижньодніпровськ - Вузол" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" - повна назва балансоутримувача, та Структурний підрозділ "Будівельно-монтажне експлуатаційне управління Нижньодніпровськ - Вузол" Філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" - скорочена назва балансоутримувача (п. 2 додаткового договору).
Термін дії договору був встановлений до 31.03.2016 включно.
В подальшому до договору оренди укладалися також Додаткові договори від 14.06.2016, 15.07.2016, 20.09.2016, 28.11.2016, 05.05.2017, 17.05.2018.
18 березня 2016 року між Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" (орендодавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровськ (орендар) складено та підписано Акт приймання-передачі в оренду нерухомого (або іншого) майна (а.с. 36 на звороті).
Кабінетом Міністрів України затверджено державну цільову програму реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки від 16.12.2009 № 1390. На виконання державної програми, Правлінням публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" прийнято рішення щодо реорганізації виробничих та структурних підрозділів служб будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд (протокол від 01.03.2017 № Ц-57/16 Ком.т.). Протоколом затверджена організаційна структура філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" (далі - філія).
Відповідно до пункту 26.5 протоколу від 01.03.2017 № Ц-57/16 Ком.т. вилучені з 01.07.2017 зі складу регіональної філії "Придніпровська залізниця" виробничі підрозділи, що були підпорядковані структурному підрозділу "Служба будівельно-монтажних робіт та цивільних споруд".
Відповідно до пункту 1.18 наказу філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" від 20.06.2017 № ФБМЕС-3/24 структурні підрозділи "Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління", пансіонат "Прибій" регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" включити до складу виробничого підрозділу "Запорізьке територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". 17.09.2021 виробничі структурні підрозділи "Дніпровське територіальне управління", "Запорізьке територіальне управління" та "Криворізьке територіальне управління" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" були приєднані до виробничого структурного підрозділу "Дніпровська дирекція" (далі - підрозділ).
Відповідно до пункту 3.2 Положення про підрозділ предметом діяльності підрозділу є надання послуг з оренди (підпункт 58); надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (підпункт 14).
На виконання вимог законодавства України 27.11.2018 проведено державну реєстрацію Статуту АТ "Укрзалізниця" у новій редакції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 "Деякі питання діяльності акціонерного товариства "Українська залізниця" та внесені відповідні зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до зазначеної редакції Статуту: тип акціонерного товариства змінено з публічного акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, найменування Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" змінено на Акціонерне товариство "Українська залізниця".
Додатковим договором від 17.05.2018 сторони встановили, що договір діє з 01.04.2018 по 30.06.2018 (а.с. 32 на звороті) .
17 травня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" (орендодавець) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровськ (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди нерухомого (або іншого) майна від 18.05.2009 №12/02-3409-ОД (а.с. 32 на звороті).
За пунктом 2 додаткового договору орендна плата 100% перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця. Одержувач коштів - Виробничий підрозділ "Дніпровське територіальне управління" Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" ПАТ "Укрзалізниця" Україна, 49124, м. Дніпро, вул. Магаданська, 43 р/р НОМЕР_1 в філії - Дніпропетровське обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 305482, ЄДРПОУ - 41149437/882.
Згідно з частиною 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічні положення містить частина 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Листом від 03.05.2018 № ТУБМЕС-1-07/2250 позивач повідомив відповідача, що відповідно до пункту 10.9 дія договору оренди від 18.05.2009 № 12/02-3409-ОД припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а саме 30.06.2018. Позивач також повідомив відповідача, що відповідно до пункту 3.12, пункту 10.9 та пункту 10.11 договору оренди після його завершення необхідно протягом 3-х робочих днів з дати припинення повернути майно балансоутримувачу, шляхом підписання акту приймання-передачі, з одночасним погашенням заборгованості по орендній платі та відшкодуванням витрат балансоутримувача.
Як зазначено у позовній заяві, позивачем комісійно зафіксований факт знаходження відповідача у приміщенні, про що складено відповідні акти перевірки стану оренди державного майна на об'єктах Виробничого структурного підрозділу "Дніпровська дирекція" Філії "Центр будівельно - монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд "АТ "Укрзалізниця" від 29.11.2018, від 21.12.2022, від 27.03.2023, від 22.06.2023, від 13.07.2023, від 27.09.2023, від 27.12.2023, № 11/ВЕ від 26.03.2024, №23/ВЕ від 27.06.2024, №27/ВЕ від 30.07.2024, №40/ВЕ від 31.10.2024 (а.с. 71- 76
Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Позивач зазначає, що до теперішнього часу відповідачем не виконано умови пункту 5.5. договору оренди нерухомого майна та не повернуто позивачу за актом приймання - передачі нерухоме майно, визначене у розділі 1 вказаного договору.
Слід відзначити, що матеріали справи не містять доказів повернення майна з оренди.
Як убачається з матеріалів справи, 22 листопада 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпра (споживач) укладено договір №244-ТУ-1-БМЕС-18/10 на відшкодування витрат за послуги з водопостачання та водовідведення (а.с. 77-79).
Предметом даного договору є відшкодування витрат на надання постачальником споживачу послуг з водопостачання та водовідведення на 2018 рік. Надання послуг на об'єкт за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11-Ж здійснюється постачальником в межах місячних норм водопостачання та водовідведення, які визначені відповідно до Розрахунку об'ємів послуг, а саме: норма споживання споживачем питної води за договором складає: 180м3/рік, 15м3/міс; норма прийняття від споживача стічних вод за договором складає: 180м3/рік, 15м3/міс (п. 1.1 договору).
Постачальник приймає й відводить від споживача: побутові стічні води, або виробничі стічні води, що по якості відповідають побутовим (п. 1.3 договору).
В разі, якщо абонент отримує лише послуги з водопостачання, умови цього договору в частині водовідведення не застосовуються (п. .4 договору).
Тариф на послуги є фіксованим, відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" затверджуються органом, уповноваженим на це Законом України. При зміні вартості розрахунків здійснюються за новим тарифом відповідно до чинного законодавства України. На момент укладання договору: вартість 1 м3 води - 14,088грн з ПДВ; вартість 1 м3 стоків - 9,54грн з ПДВ (п. 1.5 договору).
За пунктом 2.1 договору облік води, що відпускається, здійснюється по водолічильнику. Місце, де повинен був встановлений водолічильник та його типорозмір, визначається постачальником. У разі і встановлення водолічильника, за узгодженням з постачальником, розрахунок спожитої води споживача проводиться згідно з розрахунком (лімітом) або "Правилами користування системам централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (надалі Правила). Кількість стічних вод, прийнятих у залізничну каналізаційну мережу, визначається по кількості води, витраченої споживачем.
Для визначення об'єму наданих послуг щомісяця до 30-31 числа облікового місяця споживач складає акт та надає постачальнику. Акт повинен бути підписаний уповноваженого особою споживача та скріплений печаткою.
Згідно пункту 3.1 договору розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць.
Постачальник пред'являє споживачу рахунок за використану воду і скидання стоків до 5 числа кожного місяця. Споживач зобов'язаний самостійно, щомісяця отримувати рахунок в бухгалтерії Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" за адресою: м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 24б (п. 3.2 договору).
Споживач зобов'язаний у триденний термін з моменту одержання платіжної вимоги (рахунка), зробити розрахунок за наданні постачальником послуги (п. 3.3 договору).
Сума договору на 2018 рік становить 4 253,04грн (чотири тисячі двісті п'ятдесят три грн 04 коп.) в т.ч. ПДВ 708,84грн в разі збільшення витрат, або збільшення тарифу сторонами буде укладено додаткову угоду (п. 3.4 договору).
Пунктом 4.1 договору визначено, що за порушення споживачем умов розділу 3 даного договору, споживач сплачує штрафні санкції, які передбачені вимогами ст.231 Господарського кодексу України, а саме: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
При несплаті споживачем рахунків протягом 2-х місяців, постачальник робить перерахунок вартості послуг з урахуванням росту цін (п. 4.2 договору).
Споживач має право ознайомитися в постачальника з розрахунком відпуску ціни на воду і прийом стоків (п. 5.1.3 договору).
Споживач зобов'язаний щорічно виконувати звірку розрахунків за надані послуги постачальником, для чого зобов'язаний особисто прибути на юридичну адресу постачальника. За вимогою сторін, такий акт звіряння взаєморозрахунків може бути витребуваний у будь-який термін. При цьому ініціатор запиту зобов'язаний особисто прибути до запитуваної сторони, або відправити два акти звірення поштою, а противна сторона повернути ініціатору належно оформлений акт (п. 5.1.4 договору).
Споживач зобов'язаний кожного місяця надавати письмове підтвердження обсягу фактичного споживання води та відведення стічних вод за формою звіту (п. 5.1.5 договору).
Термін дії договору з моменту його підписання до 31.12.2018. Сторони домовилися, що згідно з ст. 631 Цивільного кодексу України, вимог Господарського кодексу України, умови цього договору в частині відшкодування витрат з водопостачання та водовідведення, застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладання і діють з 01.01.2018 (п. 9.1, 9.2 договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо не менш за один місяць до закінчення терміну жодна зі сторін не повідомить іншу сторону про припинення його дії (п. 9.3 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
За приписами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.
Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №244-ТУ-1-БМЕС-18/10 від 22.11.2018 на відшкодування витрат за послуги з водопостачання та водовідведення був чинним протягом спірного періоду.
Листом № ТУ БМЕС-1/07/2263 від 20.05.2019 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості за комунальні послуги у розмірі 17 509,30грн, запропонував оплатити борг та звільнити приміщення та передати майно за актом приймання-передачі (а.с. 59).
Листом № ТУ БМЕС-1/07/1452 від 12.05.2020 позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості за комунальні послуги у розмірі 27 719,05грн, запропонував оплатити борг та звільнити приміщення та передати майно за актом приймання-передачі (а.с. 60).
Листом № БМЕСД-6/07/3026 від 18.07.2023 позивач повідомив відповідача про необхідність укладання договору оренди через аукціон електронної системи "Prozorro.Продажі" згідно з діючим законодавством (а.с. 61).
05.12.2023 позивачем направлена відповідачу претензія № БМЕСД-6/07/5266 від 30.11.2023 з вимогою сплатити заборгованість за комунальні послуги у розмірі 151 853,92грн (а.с. 63-64).
Листом № БМЕ-ОД-6-06/116 ВЕ від 05.02.2025 позивач повідомив відповідача, що станом на 03.02.2025 заборгованість за опалення складає 120 610,56грн, за водопостачання та водовідведення складає 13 185,21грн, загальна сума заборгованості становить 133 795,77грн (а.с. 67).
05.02.2025 позивачем направлена відповідачу претензія № БМЕСД-6-06/108 від 03.02.2025 з вимогою сплатити заборгованість за договором на відшкодування витрат за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 12 164,29грн, інфляційних збитків у розмірі 947,74грн, 3% річних у розмірі 203,41грн, пені у розмірі 1823,72грн, штрафу у розмірі 851,50грн (а.с. 69).
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 12 164,29грн, інфляційних збитків у розмірі 947,74грн, 3% річних у розмірі 203,41грн, пені у розмірі 1823,72грн та штрафу у розмірі 851,50грн, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про надання послуг, строк дії договору, умови надання послуг, облік спожитої води, строк та порядок оплати наданих послуг, факт надання послуг, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору №244-ТУ-1-БМЕС-18/Ю на відшкодування витрат за послуги з водопостачання та водовідведення від 22.11.2018 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Частиною другою статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.
Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Обсягів споживання послуг з водопостачання та водовідведення проводився за допомогою водолічильників №2375031 та № 201104005335.
В матеріалах справи містяться акти наданих послуг:
від 23.10.2023 за жовтень 2023 року, у кількості 10м3 (а.с. 89);
від 24.11.2023 за листопад 2023 року, у кількості 12м3 (а.с. 91);
від 22.12.2023 за грудень 2023 року, у кількості 9м3 (а.с. 91);
від 25.01.2024 за січень 2024 року, у кількості 9м3 (а.с. 91 на звороті);
від 26.02.2024 за лютий 2024 року, у кількості 14м3 (а.с. 92 на звороті);
від 26.03.2024 за березень 2024 року, у кількості 13м3 (а.с. 93);
від 24.04.2024 за квітень 2024 року, у кількості 11м3 (а.с. 90);
від 03.06.2024 за травень 2024 року, у кількості 17м3 (а.с. 86);
від 26.06.2024 за червень 2024 року, у кількості 10м3 (а.с. 93 на звороті);
від 22.07.2024 за липень 2024 року, у кількості 14м3 (а.с. 87);
від 22.08.2024 за серпень 2024 року, у кількості 12м3 (а.с. 87 на звороті);
від 23.09.2024 за вересень 2024 року, у кількості 14м3 (а.с. 88 на звороті);
від 24.10.2024 за жовтень 2024 року, у кількості 14м3 (а.с. 90 на звороті);
від 25.11.2024 за листопад 2024 року, у кількості 15м3 (а.с. 92);
від 23.12.2024 за грудень 2024 року, у кількості 11м3 (а.с. 89 на звороті);
від 22.01.2025 за січень 2025 року, у кількості 12м3 (а.с. 86 на звороті).
Зазначені Акти містять підписи контролера БМЕСД-6 та споживача.
Заперечень щодо відомостей, викладених в актах від відповідача не надходило.
Відповідно до статті 32 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання.
Відповідно до абзацу 11 пункту 14, абзацу 3 пункту 32 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 у разі зміни тарифу (коригування тарифу) протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію.
Згідно з пунктом 1.5 договору тариф на послуги є фіксованим, відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" та затверджується органом, уповноваженим на це Законом України. При зміні вартості розрахунки здійснюються за новим тарифом відповідно до чинного законодавства України.
На момент укладення договору:
- вартість 1м3 води - 14,088грн з ПДВ;
- вартість 1м3 стоків - 9,54грн з ПДВ.
В додатку 107 до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.06.2016 №1141 (у редакції постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.12.2020 № 2499) Структура тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Акціонерного товариства "Українська залізниця" в пункті 12 визначено, тариф споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання / водовідведення, 23,10 грн/м3, 15,96грн/м3 (а.с. 85).
Отже вбачається, що у період з жовтня 2023 року по грудень 2024 року відповідачу були надані послуги водопостачання та водовідведення, а також абонентська плата на загальну суму 12 164,29грн.
Пунктом 3.2 договору визначено, що постачальник пред'являє споживачу рахунок за використану воду і скидання стоків до 5 числа кожного місяця. Споживач зобов'язаний самостійно, щомісяця отримувати рахунок в бухгалтерії Виробничого підрозділу "Дніпровське територіальне управління" за адресою: м. Дніпро, вул. Іларіонівська, 24б.
Споживач зобов'язаний у триденний термін з моменту одержання платіжної вимоги (рахунка), зробити розрахунок за наданні постачальником послуги (п. 3.3 договору).
Матеріали справи не містять доказів виконання споживачем обов'язку самостійного отримання рахунків на оплату.
Пунктом 37 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення" встановлено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
З урахуванням вищевикладеного відповідач повинен був оплатити вартість наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, отриманих у жовтні 2023 року до 30 листопада 2023 року (включно); у листопаді 2023 року до 01 січня 2024 року (включно) (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України); у грудні 2023 року до 31 січня 2024 року (включно); у січні 2024 року до 29 лютого 2024 року (включно); у лютому 2024 року до 01 квітня 2024 року (включно) (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України); у березні 2024 року до 30 квітня 2024 року (включно); у квітні 2024 року до 31 травня 2024 року (включно); у травні 2024 року до 01 липня 2024 року (включно) (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України); у червні 2024 року до 31 липня 2024 року (включно); у липні 2024 року до 02 вересня 2024 року (включно) (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України); у серпні 2024 року до 30 вересня 2024 року (включно); у жовтні 2024 року до 02 грудня 2024 року (включно) (з урахуванням ч.5 ст. 254 ЦК України); у листопаді 2024 року до 31 грудня 2024 року (включно); у грудні 2024 року до 31 січня 2025 року (включно).
Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 12 164,29грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).
Як зазначено в частині першій ст. 230 та частині шостій ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.1 договору визначено, що за порушення споживачем умов розділу 3 даного договору, споживач сплачує штрафні санкції, а саме: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 1 823,72грн за загальний період з 01.10.2023 до 13.12.2024 (по кожному акту окремо) та штраф 7% у розмірі 851,50грн (а.с. 11, 15).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобов'язання: у заявленому позивачем періоді відсутнє прострочення виконання зобов'язання.
Відтак, суд доходить висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 823,72грн.
Розрахунок штрафу у сумі 851,50грн є вірним (12 164,29грн*7%).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 203,41грн за загальний період з 01.10.2023 до 13.12.2024 (по кожному акту окремо) та інфляційні втрати за жовтень 2023 року - грудень 2024 року у розмірі 947,74грн (по кожному акту окремо) (а.с. 11).
Перевіркою правильності нарахування 3% річних та втрат від інфляції судом встановлено допущення позивачем аналогічної помилки, що і при нарахуванні пені.
Відтак, суд доходить висновку про відмову в задоволенні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 203,41грн та інфляційних втрат у розмірі 947,74грн.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 12 164,29грн, штраф у розмірі 851,50грн, а всього 13 015,79грн.
Щодо розподілу витрат по сплаті судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028,00грн.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:
- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Ціна позову становить 15 990,66грн, отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складала 2 422,40грн (3028,00грн * 0,8).
Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №71176 від 31.01.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 122, 128).
За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 605,60грн (3028,00грн - 2 422,40грн), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.
Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 1 971,75грн (13 015,79грн * 2 422,40грн / 15 990,66грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпро про стягнення 15 990,66грн - задовольнити частково.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро (ідентифікаційний код 08004581; вул. Феодосіївська, буд. 13, м. Дніпро, 49005) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815; вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) в особі Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 41149437; вул. Гетьмана Павла Скоропадського, буд. 61, м. Київ, 03035) основний борг у розмірі 12 164,29грн (дванадцять тисяч сто шістдесят чотири гривні 29коп.), штраф у розмірі 851,50грн (вісімсот п'ятдесят одна гривня 50коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 971,75грн (одна тисяча дев'ятсот сімдесят одна гривня 75коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 15.04.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва