вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у відкриття
провадження у справі про банкрутство
08.04.2025м. ДніпроСправа № 904/677/25
За заявою Акціонерного товариства "Дочірній Банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк", Республіка Казахстан
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (50106, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, код ЄДРПОУ 36208668)
про визнання банкрутом
Суддя Соловйова А.Є.
Секретар судового засідання Товстоп'ятка В.В.
Представники:
від кредитора АТ "Дочірній Банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк": Регелюк С.В., довіреність № б/н від 10.09.2024
від боржника: Кім Г.В., довіреність №27/1/2022 від 27.10.2022
арбітражний керуючий: не з'явився
Акціонерне товариство "Дочірній Банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (50106, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, код ЄДРПОУ 36208668).
Ухвалою суду від 25.02.2025 заяву Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (50106, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, код ЄДРПОУ 36208668) залишено без руху. Зобов'язано заявника протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме:
- надати інформацію про заінтересованість кредитора стосовно боржника.
04.03.2025 від Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" надійшла заява б/н від 03.03.2025 про виконання ухвали суду, в якій АТ "Дочірній Банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" повідомило суд про відсутність у кредитора заінтересованості стосовно боржника - ТОВ "ІК АКТИВ" відповідно до положень ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства. Ні Кредитор, ні його засновник (державний банк Туреччини - АТ "Зіраат Банк", а ні менеджмент, ніколи не мали, та не мають контролю чи заінтересованості стосовно боржника ТОВ "ІК АКТИВ".
05.03.2025 ТОВ "ІК АКТИВ" подано клопотання б/н від 05.03.2025 про повернення заяви про визнання боржника банкрутом без розгляду.
В обґрунтування заявленого клопотання товариство посилається на те, що представником заявника Регелюком С.В. на підтвердження своїх повноважень надано довіреність, яка складена російською мовою, до якої доданий апостиль на казахській мові, проте не подано перекладу ані тексту довіреності, ані тексту напису апостиля.
Відповідно до частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку встановленому чинним законодавством.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат".
Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №298/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17 та від 21.12.2023 у справі №910/6187/22.
Представник ТОВ "ІК АКТИВ" зазначив, що до заяви, поданої в інтересах АТ "ДБ "Казахстан-Зіраат інтернешнл Банк" не надано належних доказів наявності у представника повноважень на представництво інтересів Товариства, адже подана довіреність та, зокрема, напис про апостиль, не мають нотаріально засвідченого перекладу. Крім того, представником заявника не надано доказів наявності у нього повноважень на представництво інтересів Товариства в порядку самопредставництва або ж доказів уповноваження представника Товариства Регелюк С.В. як адвоката, як того вимагає стаття 131-2 Конституції України та стаття 58 ГПК України.
07.03.2025 від Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" надійшло заперечення б/н від 06.03.2025 на клопотання (заяву) ТОВ "ІК АКТИВ" до якого надано два відсканованих файли документу - Довіреності на представництво інтересів АТ "Дочірній Банк" Казахстан - Зіраат Інтернешнл Банк" від 10.09.2024, де містяться відомості щодо апостилю та нотаріально завірений переклад українською мовою, а також сканкопію свідоцтва Регелюка С.В. про право зайняття адвокатською діяльністю серія КС №6898/10 від 05.09.2018.
10.03.2025 господарським судом, на підставі ч. 1 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, було здійснено запити на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого у справі №904/677/25.
Для виконання повноважень у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (50106, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, код ЄДРПОУ 36208668) автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України визначено наступну кандидатуру - Іваненко Наталію Олександрівну (40020, м. Суми, пр-т. Курський, буд. 26/1, каб. 4, свідоцтво №253 від 26.02.2013).
Ухвалою суду від 11.03.2025 прийнято заяву Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (50106, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, код ЄДРПОУ 36208668) до розгляду в підготовчому засіданні на 19.03.2025 о 10:20 год. Запропоновано арбітражному керуючому Іваненко Н.О. на протязі трьох днів з дня отримання даної ухвали - надати суду заяву на участь у даній справі відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства разом з копією договору страхування ризиків його діяльності (оригінал для огляду в судове засідання) та копію свідоцтва.
12.03.2025 від Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" надійшла заява б/н від 11.03.2025 про залучення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, в якій заявник просить суд:
- долучити до заяви про відкриття банкрутства - заяву, та додані матеріали, арбітражного керуючого Кошовського С.В. про згоду на участь у справі про банкрутство ТОВ «ІК АКТИВ».
- призначити арбітражним керуючим у справі про банкрутство ТОВ «ІК АКТИВ» (код ЄДРПОУ 36208668) Кошовського Сергія Васильовича, адреса міс: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, буд. 5, поштова адреса: 61022, м. Харків, а/с 4596, телефон: НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Cвідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого №923 від 14.05.2013.
13.03.2025 від Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" надійшли додаткові пояснення б/н від 13.03.2025.
17.03.2025 від арбітражного керуючого Шалашного Л.О. надійшла заява б/н від 16.03.2025 на участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ".
17.03.2025 від Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" надійшла заява б/н від 17.03.2025 на виконання ухвали суду від 11.03.2025.
19.03.2025 від боржника надійшла заява б/н від 19.03.2025 про долучення до матеріалів справи, зокрема, відзиву на заяву Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У підготовче засідання, призначене на 19.03.2025, з'явився представник ініціюючого кредитора та представник боржника.
У підготовчому засіданні, представник ініціюючого кредитора зазначив, що станом на дату проведення підготовчого засідання (19.03.2025), відзив ТОВ «ІК АКТИВ» на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, ним отримано не було
Представник Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" підтримав подану заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ".
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" заперечив проти відкриття провадження у справі про банкрутство, посилаючись на положення частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
У підготовчому засіданні, суд оглянув засвідчену Київським апеляційним судом належним чином копію ухвали від 26.04.2023 по справі №824/143/22, номер провадження №22-вк/824/12/2023.
Після огляду суд повернув копію ухвали від 26.04.2023 по справі №824/143/22 заявнику.
Представник боржника зазначив про необхідність у додатковому часі, у зв'язку з наміром подати додаткові докази у справі.
Ухвалою суду від 19.03.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 01.04.2025 о 12:00 год. Ухвалено Акціонерному товариству "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" до засідання надати пояснення/заперечення щодо відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. Акціонерному товариству "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" до засідання надати первинні документи, які підтверджують грошові вимоги визначені у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ".
27.03.2025 від АТ "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" надійшла відповідь б/н від 28.03.2025 на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
01.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" надійшло клопотання б/н від 01.04.2025 про відкладення підготовчого засідання на іншу дату у зв'язку з зайнятістю представника - адвоката Кім Г.В. в іншому засіданні.
01.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" надійшла заяву про долучення документів до матеріалів справи.
Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні, призначеному на 01.04.2025, в режимі відеоконференції приймав участь представник Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк", який заперечив проти задоволення клопотання боржника про відкладення підготовчого засідання, зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" має не одного представника, відтак відсутні підстави для відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю адвоката Кім Г.В. в іншому засіданні.
Ухвалою суду від 01.04.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.04.2025 о 12:20 год.
04.04.2025 від Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов лист вих.№28.13-27/36610 від 01.04.2025.
Суд долучив поданий документ до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні, призначеному на 08.04.2025, в режимі відеоконференції приймав участь представник Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк".
У підготовче засідання, призначене на 08.04.2025, з'явився представник боржника.
Розглянувши у підготовчому засіданні заяву Акціонерного товариства "Дочірній банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" про відкриття провадження у справі №904/677/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (50106, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, код ЄДРПОУ 36208668) та подані документи, дослідивши надані докази, судом встановлені такі обставини.
В обґрунтування поданої заяви Заявник посилається на те, що 25 травня 2018 року між АТ «Дочірній банк «Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк» (надалі «Кредитор» та/або «Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "АЛОМ") було укладено договір банківської позики №Z000045/10/18 за умовами якого, банк надав позичальнику позику у сумі 7 000 000 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника 27 листопада 2019 року між Кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" укладено договір поруки № Q000112/10/19, відповідно до якого Боржник виступив поручителем.
Згідно з пунктом 5.2 вказаного вище договору поруки сторони погодили, що будь-яка суперечка, розбіжність, вимога або суперечність, що виникають з або у зв'язку з цим договором, у разі неможливості вирішення шляхом переговорів повинні бути передані на вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України.
Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 08 вересня 2022 року у арбітражній справі № 286/2021 задоволено вимоги Кредитора до Боржника про стягнення заборгованості за договором поруки, встановлено заборгованість Боржника перед Кредитором у розмірі 1 930 835,35 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року заяву Кредитора про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 08 вересня 2022 року у справі № 286/2021 задоволено, визнано та надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 08 вересня 2022 року у справі № 286/2021 за позовом Кредитора до Боржника про стягнення заборгованості; видано виконавчий лист про стягнення з Боржника на користь Кредитора 1 603 528,69 доларів США основної заборгованості, 299 129,76 доларів США відсотків, 7 502,11 доларів США пені та 20 674,79 доларів США в якості відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 1 930 835,35 доларів США, а також стягнення з Боржника на користь Кредитора судового збору у сумі 1 240,50 грн.
У травні 2023 року Боржником було подано до Касаційного цивільного суду Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року, на що ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 липня 2023 року було відкрито апеляційне провадження у справі №824/143/22 за апеляційною скаргою Боржника на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року.
Постановою Касаційного цивільного суду Верховного суду України від 31 серпня 2023 року апеляційну скаргу Боржника залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 824/143/22 залишено без змін.
08 серпня 2024 року приватним виконавцем, Ванжою О.В. було відкрито виконавче провадження: № АСВП: 75720741 (про стягнення 1 930 835,35 доларів США з ТОВ «ІК АКТИВ» на користь Банку). Станом на дату звернення з вказаною заявою рішення суду не було виконано та відповідно не стягнуто з Боржника на користь Кредитора жодних коштів.
Так, АТ «Дочірній банк «Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк» посилається, зокрема на норми ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не підлягають доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Крім того, АТ «Дочірній банк «Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк» зазначив, що Кредитор має друге рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 30 серпня 2024 року у справі №583/2023 за позовом Кредитора до Боржника та ТОВ «АЛОМ», код з ЄДРПОУ 40782668, про стягнення заборгованості; було вирішено стягнути солідарно з Боржника та ТОВ «АЛОМ», код з ЄДРПОУ 40782668, на користь Кредитора 4 115 254,19 доларів США основної заборгованості, 538 902,99 доларів США відсотків, 64 149,74 доларів США пені та 28 894,80 доларів США в якості відшкодування витрат по оплаті арбітражного збору, а всього 4 747 201,72 доларів США. (копія надається)
Відсутність підстав щодо скасування цього рішення станом на дату звернення з вказаною заявою була підтверджена Верховним Судом України у справі 824/145/24 від 06.03.2025. В той же час, Кредитор просить визнати це рішення після визнання Боржником банкрутом в межах та порядку процедури банкрутства.
Отже, враховуючи, що загальна сума заборгованості за договором банківської позики №Z000045/10/18, згідно з рішеннями МКАС при ТПП у справі № 286/2021 складає 1 930 835,35 доларів США, а також те, що суму боргу за договором не стягнуто по теперішній час, Кредитор дійшов висновку про необхідність ініціювати справу про банкрутство стосовно Боржника, як єдиний можливий спосіб реалізації правосуддя.
Відповідно до частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, як зазначено в преамбулі, встановлюються нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до частин другої, третьою статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
Згідно зі статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства.
За змістом частини першої статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов'язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов'язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов'язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.
Отже завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, грошові вимоги АТ «Дочірній банк «Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк» ґрунтуються на рішенні Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 08 вересня 2022 року у арбітражній справі № 286/2021 та ухвали Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року, якою визнано та надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 08 вересня 2022 року у справі № 286/2021
Водночас, аналіз статті 475 Цивільного процесуального кодексу України дає змоги дійти висновку, що вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
Тобто, вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, такий суд не здійснює оцінку законності прийнятого рішення.
Таким чином, вищевказаною ухвалою Київського апеляційного суду лише констатовано розмір боргу, однак в силу обмежень процесуального закону не досліджувались та не встановлювались підстави виникнення боргових зобов'язань, його розміру, документів, що підтверджують такі зобов'язання, припинення поруки, тощо.
Отже, вказаною вище ухвалою Київського апеляційного суду не встановлювались та не досліджувались обставини, які підлягають дослідженню та встановленню господарським судом при розгляді грошових вимог кредиторів.
Щодо самого рішення МКАС при ТПП України, варто зазначити, що відповідно до частини восьмої статті 75 ГПК України, обставини встановлені рішенням міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді господарської справи.
При цьому, будь-яких виключень, в тому числі щодо визнання та надання дозволу на його виконання, положення частини 8 статті 75 ГПК України не містить.
Для господарського суду при вирішення певного спору преюдиційний характер мають обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, а обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи господарським судом (висновок про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 по справі №922/2503/20).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року в справі №761/41709/17 викладено висновок про застосування норм права про те, що вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви.
З урахуванням положень ч. 8 ст. 75 ГПК України та вищенаведених висновків про застосування норм права, який викладений у постанові Верховного Суду від 02.02.2021р. по справі №922/2503/20 та який викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року в справі №761/41709/17, наведені рішення міжнародного арбітражного суду, незалежно від визнання та надання дозволу на їх виконання, при здійсненні провадження у справі про банкрутство, не можуть обґрунтовувати обставини наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" перед кредитором, обставини які встановлені такими рішеннями підлягають обов'язковому доказуванню в ході розгляду справи про банкрутство у господарському суді в загальному порядку.
Дані висновки кореспондуються із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, що викладена у Постанові від 11.08.2021р. по справі №904/2104/19, у Постанові від 01.12.2021р. по справі №904/2104/19.
Також суд зазначає, що стала судова практика вказує на те, що суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, на підставі поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (пункт 56 цієї Постанови).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.10.2024 у справі №910/4918/21 зроблені наступний висновок, що розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 по справі №904/10560/17 зазначено, що судові рішення, ухвалені судами на користь певних кредиторів проти боржника, не є обов'язковими ані для інших кредиторів, ані для суду, який розглядає справу про банкрутство.
Під час розгляду заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, не є обов'язковим, а при його наявності оцінюється судом поряд з іншими доказами, а саме первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно/господарсько-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором (вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 по справі №904/10560/17).
Водночас, первинних документів, на підставі яких виникла заборгованість "ІК АКТИВ" перед кредитором та належну оцінку яким має надати суд, матеріали справи №904/677/25 не містять.
Відповідно до частини 3 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У розумінні статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Щодо рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду від 08.09.2022 по справі №286/2021 та від 30.08.2024 по справі №538/2023, які долучені Заявником до матеріалів справи та на які посилається останній як на доказ наявної заборгованості Боржника, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно з частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином, докази, не перекладені з російської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною (російською) мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі №751/1620/23.
Так, судом встановлено, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 08.09.2022 по справі №286/2021 та від 30.08.2024 по справі №538/2023, на які посилається ініціюючий кредитор, як на підставу виникнення кредиторської заборгованості, викладені російською мовою та не містять перекладу у встановленому законодавством порядку на державну мову, що унеможливлює для суду надати оцінку таких документів як доказів у справі, зокрема, достовірно встановити зміст такого документу та дії, які вчинені на підставі вказаного документу особами.
Відтак, враховуючи що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду від 08.09.2022 по справі №286/2021 та від 30.08.2024 по справі №538/2023, надані Акціонерним товариством "Дочірній Банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк", складені іноземною мовою і заявником не надано їх засвідчений у встановленому законом порядку переклад українською мовою, вказані документи не є належними та допустимими доказами, що унеможливлює їх дослідження.
Поряд з цим, заявником не було обґрунтовано та не було доведено суду об'єктивну неможливість подання перекладу поданих документів, як доказів, українською мовою, що унеможливлює для суду оцінку таких документів як доказів у справі.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду викладеною у постанові від 12 березня 2025 року у справі №910/20940/21 (910/19964/23).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Так, у пункті 10.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20, в пункті 76.1 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/8482/18(910/4866/21) та в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц, від 04.08.2021 у справі №185/446/18 викладено такий висновок:
"Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість".
У свою чергу, в пункті 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі №904/2104/19 вказується, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, суд відмовляє Акціонерному товариству "Дочірній Банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" у задоволенні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (50106, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, код ЄДРПОУ 36208668).
Керуючись ст.ст. 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 7, 11, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Акціонерному товариству "Дочірній Банк "Казахстан-Зіраат Інтернешнл Банк" (050057 Республіка Казахстан, м. Алмати, вул. Науризбай батира, 17А, ЄДРПОУ 3138424354) у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК АКТИВ" (50106, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, код ЄДРПОУ 36208668).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 08.04.2025 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254-258 Господарського процесуального кодексу України.
Повна ухвала складена 15.04.2025.
Суддя А.Є. Соловйова