Провадження № 33/821/204/25 Справа № 712/1308/25 Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Бащенко С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
11 квітня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_1 , 28 січня 2025 року о 07-30 год. в м. Черкаси, по вул. Смілянській, 42, керуючи автомобілем Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 (власник ТОВ «Індрасті Інкорпарейшн»), рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності, та скоїв наїзд на автомобіль Geely MK-2 д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ) під керуванням водія ОСОБА_3 , що зупинився позаду, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України (далі ПДР). При дорожньо-транспортній пригоді (далі ДТП) автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищевказану постанову та винести нову постанову, якою призначити йому покарання за ст. 124 КУпАП не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами.
Вважає вищевказану постану незаконною, винесеною без належного дослідження обставин справи, а призначене покарання занадто суворим та таким, що не відповідає ступеню тяжкості адміністративного правопорушення.
Вказує, що суд першої інстанції залишив поза належною увагою те, що він в судовому зсіданні повністю визнав свою вину у вчиненні ДТП та щиросердечно розкаявся.
Також зазначає, що суд не надав належної уваги факту того, що в наслідок ДТП автомобіль Geely MK-2 д.н.з. НОМЕР_2 після отримав незначні пошкодження, які повністю відшкодовані.
Вважає, що при призначенні покарання суд першої інстанції при винесенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідності вийшов виключно із даних про те, що він вже притягався до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічного правопорушення в 2023 та в 2024 роках.
Зазначає, що судом першої інстанції залишено поза належною увагою факт того, що в наслідок ДТП, за які його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 вересня 2024 року та постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 вересня 2023 року транспортні засоби отримали лише не значні пошкодження, які було компенсовано в повному обсязі, та відповідно потерпілі не мали претензій до нього як винуватця ДТП.
Переконаний, що суд дійшов передчасного та необґрунтованого висновку стосовно того, що він після скоєння попередніх адміністративних правопорушень належних висновків для себе не зробив, і вважав за можливе призначити стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців.
Зазначає, що є інвалідом ІІІ групи, має на утриманні неповнолітню доньку 2009 року народження та дружину. Стверджує, що надання послуг з перевезення, які він здійснює, є його єдиним джерелом доходу.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційні вимоги та надав пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею в цілому було дотримано.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта тощо.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до диспозиції ст. 124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 10.9 ПДР, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Під терміном небезпека для руху, ПДР розуміє зміну дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, свідчать фактичні дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №232151 від 28 січня 2025 року, відповідно до яких зафіксовано обставини вчинення ними адміністративного правопорушення.
Дані протоколи відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в них зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені обставини в протоколі про адміністративне правопорушення, також підтверджуються схемою ДТП, яка сталася 28 січня 2025 року, відповідно до якої змальовано ділянку дороги, на якій було вчинене адміністративне правопорушення; розташування транспортних засобів.
Також суд першої інстанції при винесенні постанови поклався на пояснення учасників ДТП.
З письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 28 січня 2025 року о 07 год. 30 хв. він стояв в очікуванні зеленого світла світлофора по вул. Гоголя в сторону вул. Смілянська. Водій автомобіля Renault Logan НОМЕР_1 здавав задом та зіткнувся з його автомобілем Geely MK-2 д.н.з. НОМЕР_2 .
З письмових пояснень ОСОБА_4 , а також її пояснень в суді першої інстанції вбачається, що 28 січня 2025 року о 07 год. 30 хв. він від'їжджаючи заднім рухом на автомобілі Renault Logan НОМЕР_1 перед перехрестям вул. Смілянська-Гоголя, не переконавшись в безпечності руху скоїв ДТП, в'їхавши в автомобіль Geely MK-2 д.н.з. НОМЕР_2 .
Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені докази в повній мірі підтверджують висновок суду про недотримання водієм ОСОБА_4 п. 10.9 ПДР, який під час руху не переконався в його безпечності, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, в діях ОСОБА_4 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Стаття 124 КУпАП визначає вичерпний перелік видів адміністративних стягнень, серед яких є позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами).
Таке стягнення передбачається за грубе чи систематичне порушення порядку користування правом.
У всіх випадках застосування цього стягнення йдеться про позбавлення спеціальних прав, що відрізняються від прав конституційних, які громадяни мають від народження або які виникають у результаті придбання дієздатності. Основна їх особливість полягає в тому, що вони персоніфіковані, тобто даються конкретній особі в дозвільному порядку.
Позбавлення прав, будучи стягненням, водночас виконує завдання припинення протиправної діяльності, у ньому вдало поєднуються каральний і припинювальний моменти. Попереджувальне завдання воно розв'язує не тільки шляхом виправлення і перевиховання правопорушника, а й шляхом позбавлення його можливості знову чинити аналогічні проступки.
Суддя, з посиланням на вказану норму, при призначенні стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців, встановленому ст. 124 КУпАП, зазначив, що враховується характер вчиненого правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що суд навів переконливі мотиви, з яких він дійшов висновку про доцільності накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців у межах мінімального строку, визначеного ст. 124 КУпАП.
Щодо характеру вчиненого правопорушення, то апеляційний суд зауважує, що порушення ОСОБА_1 п.10.9 ПДР, що призвело до спричинення пошкодження транспортних засобів, є грубим порушенням цих правил, адже він створив небезпеку та перешкоду іншим учасникам руху.
Водночас при виборі виду адміністративного стягнення суд першої інстанції слушно вказав на неодноразові вчинення однорідних правопорушень ОСОБА_1 , в тому числі протягом року.
З урахуванням наведених обставин посилання на відомості, що його характеризують: наявність родини і неповнолітньої дитини, 2009 року народження, на її утримання, встановлення у нього ІІІ групи інвалідності не є безумовною підставою для пом'якшення адміністративного стягнення, визначеного судом першої інстанції.
Доводи апелянта, що можливість керування транспортним засобом є єдиним джерелом доходу, належним чином не підтверджено матеріалами справи.
У будь-якому випадку вчинення повторно протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, свідчить про обґрунтованість призначення судом першої інстанції адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.
Водночас законодавство про адміністративні правопорушення не передбачає імперативних обмежень щодо можливості позбавлення права керування транспортними засобами осіб, для яких діяльність пов'язана з користуванням таким правом, є основним джерелом доходу.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що для досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення: виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, накладення вказаного виду стягнення є необхідним.
За таких обставин постанова судді є законною, скасуванню чи зміні не підлягає.
Керуючись ст.ст. 33, ст. 294 КУпАП
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук