Справа № 761/14552/25
Провадження № 1-кс/761/10229/2025
11 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, в рамках кримінального провадження № 42025102100000024 від 12.02.2025, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 12.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102100000024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
10.04.2025 о 17 год. 05 хв. ОСОБА_4 був затриманий слідчим СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 безпосередньо після вчинення злочину, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
11.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за вищевказаними підставами та просив його задовольнити.
Захисники у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю. Вказали на відсутність обґрунтованої підозри та ризиків, про які вказує у клопотанні слідчий.
Підозрюваний підтримав позицію своїх захисників.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 12.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025102100000024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
11.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Частиною 1 ст. 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді на даному етапі кримінального провадження доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є його причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованих кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами у їх сукупності, а саме:
- заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 11.02.2025;
- показами, наданими ОСОБА_8 під час допиту в якості свідка від 12.02.2025 та під час додаткового допиту в якості свідка від 04.03.2025, 06.03.2025, 14.03.2025, 08.04.2025 та 10.04.2025, в ході яких останній повідомив про обставини вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 05.03.2025 № 404, відповідно до якого ОСОБА_8 , вручені грошові кошти в сумі 17 000 гривень (34 купюри номіналом по 500 грн), з наступними серіями та номерами: ЦА6503884, АБ3350680, АГ7420612, БВ3732707, ВЗ4754665, АН8787501, ВИ0591079, ЗА6247450, ЗА2251823, ХБ2955888, ХЖ5207349, ВИ3280963, ЯБ5664408, ЕЄ7410558, ГК4180133, ЄГ4134236, АА6281105, ЄД2795373, ЄС4283076, ЄЖ6844177, ЕА7877045, ЄС4283077, АД2439773, АМ8838295, ГЛ7362122, ГК5468466, АН6809750, ЄИ1499510, ЕЗ1696330, ЄГ2707879, ХБ0818657, ЗА7700686, АМ2370263, АЕ2825122, які призначені для вручення ОСОБА_4 ;
- протоколом за результатами виконання постанови про контроль за вчиненням злочингу від 05.03.2025 № 849т в, в ході якого ОСОБА_8 передава ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 17 000 гривень;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтроль особи, № 920т від 13.03.2025, (відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтроль особи, № 919т від 11.03.2025, (відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтроль особи, № 850т від 05.03.2025, (відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії, аудіо-, відеоконтроль особи, № 818т від 26.02.2025, (відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );
- протоколом огляду предметів, а саме мобільного телефону ОСОБА_8 від 08.04.2025;
- протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.04.2025 № 614, відповідно до якого ОСОБА_8 вручені грошові кошти в сумі 1500 доларів США (15 купюр номіналом по 100 доларів США) з наступними серійними номерами: CB58978055F, FC07003435A, KF90862879A, HA74236254A, HB18593568G, BI64242929A, FB30849863A, HL97878263D, HD24088577A, HB23081924H, KB33449326D, KB33449324D, KB33449325D, KB33449323D, KL04853752* та грошові кошти в сумі 17 000 гривень (17 купюр номіналом по 1000 гривень) з наступними серійними номерами: ГМ3038813, ГМ2414629, гм1790876, ГМ4598619, ГМ4598641, АН0096022, ГМ2414628, ГМ1790877, ГМ4598620, ГМ4598640, ГМ2102751, ГМ2414675, ГМ1790815, ГМ2102749, ГМ2102695, ГМ1790814, ГМ1790816, які призначені для вручення ОСОБА_4 ;
- протоколом проведення обшуку в приміщенні офісу № 388, який розташований на 3-му поверсі будинку АДРЕСА_2 , під час якого окрім іншого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone 14 pro max», s/n НОМЕР_1 , з сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумі 1 500 доларів США, а саме 15 купюрам номіналом по 100 доларів США з наступними серійними номерами: CB58978055F, FC07003435A, KF90862879A, HA74236254A, HB18593568G, BI64242929A, FB30849863A, HL97878263D, HD24088577A, HB23081924H, KB33449326D, KB33449324D, KB33449325D, KB33449323D, KL04853752*, грошові кошти в сумі 17 000 гривень, а саме 17 купюр номіналом по 1000 гривень з наступними серійними номерами: ГМ3038813, ГМ2414629, гм1790876, ГМ4598619, ГМ4598641, АН0096022, ГМ2414628, ГМ1790877, ГМ4598620, ГМ4598640, ГМ2102751, ГМ2414675, ГМ1790815, ГМ2102749, ГМ2102695, ГМ1790814, ГМ1790816, які були вручені ОСОБА_8 (протоколом огляду та вручення грошових коштів від 10.04.2025) для проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту з використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів, які призначені для вручення ОСОБА_4 ; дозвіл № 100812-24 на розміщення рекламного засобу по АДРЕСА_3 ;
- речовими доказами, а саме: мобільний телефон марки «iPhone 14 pro max», s/n НОМЕР_1 , з сім-карткою оператора ПрАТ «Київстар» з номером мобільного телефону НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 1500 доларів США, а саме 15 купюрам номіналом по 100 доларів США з наступними серійними номерами: CB58978055F, FC07003435A, KF90862879A, HA74236254A, HB18593568G, BI64242929A, FB30849863A, HL97878263D, HD24088577A, HB23081924H, KB33449326D, KB33449324D, KB33449325D, KB33449323D, KL04853752*, грошові кошти в сумі 17 000 гривень, а саме 17 купюр номіналом по 1000 гривень з наступними серійними номерами: ГМ3038813, ГМ2414629, гм1790876, ГМ4598619, ГМ4598641, АН0096022, ГМ2414628, ГМ1790877, ГМ4598620, ГМ4598640, ГМ2102751, ГМ2414675, ГМ1790815, ГМ2102749, ГМ2102695, ГМ1790814, ГМ1790816, дозвіл № 100812-24 на розміщення рекламного засобу по вул. Нижній Вал, 37/20.
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, зокрема речовими доказами.
Враховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження обставини, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру від 11.04.2025, вчинив зазначене кримінальне правопорушення та на даному етапі досудового розслідування є достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість пред'явленої підозри, оскільки в розпорядженні органу досудового розслідування є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному органом досудового розслідування.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_4 вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
Щодо наявності ризиків та їх обґрунтованість.
Так, слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засідання посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, для запобігання яких необхідно застосувати виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Суд вважає підтвердженим наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, проте бере до уваги, що у даному кримінальному провадженні вказано тільки одного свідка ОСОБА_8 , при цьому слідчий, вказуючи у клопотанні на можливість впливу підозрюваним на інших свідків, не зазначає про їх існування.
Слідчий суддя звертає уваги органу досудового розслідування на норми ч. 1 ст. 65 КПК України, згідно якої свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Оскільки на даний час не встановлено співробітників комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації, яким відомі або можуть бути відомі будь-які відомості, які мають значення для кримінального провадження, а відтак саме припущення щодо їх майбутнього допиту не може бути достатньою підставою для встановлення ризику незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на них.
Крім того, суд не може погодитися з твердженнями органу досудового розслідування про наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки вони жодним чином необґрунтовані ні детективом у клопотанні, ні прокурором у судовому засіданні та мають лише формальне посилання на їх наявність.
Так, обґрунтовуючи наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказано на встановлення причетності підозрюваного ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим останній може вжити заходи для знищення, переховування, спотворення речей та документів, які підтверджують її злочинну діяльність, однак дане твердження є лише припущенням органу досудового розслідування, яке жодним чином не підтверджено.
Також суд не бере до уваги твердження органу досудового розслідування про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки вказано тільки на припущення, що ОСОБА_4 може перешкодити органу досудового розслідування у встановленні та подальшому допиті кола осіб, відомості про причетність яких перевіряється в ході досудового розслідування, проте будь-яких відомостей про можливе вчинення кримінального правопорушення в групі осіб або за попередньою змовою матеріали клопотання не містять.
Обгрунтування наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, також є тільки формальним припущенням органу досудового розслідування, зважаючи на те, що можлива злочинна діяльність ОСОБА_4 була припинена під час затримання останнього безпосередньо після вчинення злочину в порядку ст. 208 КПК України, відтак твердження про ризик продовження ним інкримінованого йому кримінального правопорушення є неспроможним.
Отже, судом встановлена наявність ризиків, передбаченихо п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Метою застосування на стадії досудового розслідування запобіжного заходу відповідно до положень ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, про які зазначав прокурор у клопотанні.
Суд зазначає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід, такий як наприклад застава, не забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 та запобігти існуючим ризикам.
Так, у клопотанні та під час судового засідання необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту органом досудового розслідування обґрунтовується лише наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, більшість з яких не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду.
У відповідності до ст. ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Нормою ст. 9 ч. 5 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Разом з тим, клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України.
Оцінюючи зібрані у справі докази, надавши оцінку встановленим фактам щодо особи підозрюваного, який має постійне місце проживання та роботи, наявність ризиків у кримінальному провадженні, суд приходить висновку, що запобіжний захід, на застосуванні якого наполягає орган досудового розслідування, не відповідає фактичним обставинам справи.
Враховуючи викладене, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що під час розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного, тяжкості пред'явленої йому підозри та може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків.
Щодо розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК Ураїни, яке зігдно ст. 12 цього Кодексу віднесно до категорії тяжкого злочину.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що до особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
У клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий просив визначити заставу у 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, обґрунтовуючи його виключним випадком, посилаючись на неможливість застави у максимальному розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Проте, ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Будь-яких підтверджень на виключність випадку у даному кримінальному провадженні, а також те, що застава у передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не зможе забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених обов'язків, слідчому судді не надано та під час судового розгляду не встановлено.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд встановлює підозрюваному заставу у межах, встановлених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка не буде для нього непомірною.
При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень з одночасним покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених частиною 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
2) не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) заборонити спілкуватися зі свідком ОСОБА_8 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначений розмір застави має бути внесено не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави, тобто не пізніше 16.04.2025, у національній грошовій одиниці, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУ ДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО - 820172, призначення платежу: застава, № ухвали суду, прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного.
Після внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно надати відповідний документ, що підтверджує її сплату, слідчому або прокурору у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 негайно з-під варти в залі суду.
Роз'яснити , що у разі невнесення застави у визначений строк до підозрюваного може бути застосований більш суворіший запобіжний захід.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та виконання ним покладених обов'язків.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Термін дії обов'язків, покладених судом, а також строк дії ухвали визначити по 09 червня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42025102100000024 від 12.02.2025.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1