Справа №760/4699/25 1-кс/760/3244/25
08 квітня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Київської міської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024101110001202 року від 27 листопада 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, про накладення арешту на майно, -
Слідчий за погодженням з прокурором, в порядку статті 40 КПК, звернувся до суду з клопотанням, про накладення арешту на майно яке було добровільно надано ОСОБА_6 під час допиту як свідка для долучення до протоколу допиту для долучення до матеріалів кримінального провадження, а саме - мобільний телефон марки «SAMSUNG A21s» (IMEI 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ).
Відповідно до матеріалів клопотання, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001202 від 27.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
З наданих матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 умисно, достовірно знаючи, що автомобіль марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_3 використовується ЗС України, 27.11.2024 приблизно о 04 год. 27 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 19-А, маючи при собі заздалегідь підготовлені засоби для вчинення злочину, здійснили підпал вказаного автомобіля, чим здійснив перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Відповідно до доданих органом досудового розслідування до клопотання матеріалів кримінального провадження, 27.11.2024 ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України. При цьому, відповідно до протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 , підозрюваний вину у інкримінованому йому злочині визнав та підтвердив, що перед вчинення підпалу вказаного автомобіля здійсним відеофіксацію місцезнаходження даного автомобіля за адресою: м. Київ, вул. Милославська, 19-А, після чого переслав відповідний відеоматеріал невстановленій досудовим розслідуванням особі, з якою у подальшому й погодив його підпал.
Також, відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_6 від 27.11.2024, свідок, не будучи обізнаним щодо злочинного наміру ОСОБА_5 , на прохання останнього, здійснив відеофіксацію перебування останнього на його ж телефон біля зазначеного автомобіля, однак після того, як ОСОБА_5 почав підпал згаданого автомобіля, припинив фіксацію та з місця події втік з телефоном останнього, а саме мобільним телефоном марки «SAMSUNG A21s» (IMEI 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), який добровільно й надав для долучення до матеріалів кримінального провадження під час допиту.
Протоколом огляду даного телефону на ньому виявлено відомості, що мають значення у кримінальному провадження, а постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 вказаний телефон визнано речовим доказом.
Автор клопотання зазначає, що у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на мобільним телефоном марки «SAMSUNG A21s» (IMEI 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), з метою збереження речових доказів відповідно до вимог пункту 1 частини 2, частини 3 статті 170 КПК України.
Слідчий ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про долучення до клопотання про накладення арешту на майно додатковим матеріалів та проведення розгляду клопотання без його участі, яке підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Зі змісту поданої слідчим заяви вбачається, що кримінальним злочином потерпілому ОСОБА_7 завдано майнової шкоди, останнім заявлено позовну заяву до ОСОБА_5 , а отже виникла необхідність у накладенні арешту на майно й з підстав для забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідно до поданої заяви та додатків до нього, у кримінальному провадженні проведено судову авто-товарознавчу експертизу і, відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ МВС України № СЕ-19/111-24/71699-АВ від 17.12.2024 середня ринкова ціна транспортного засобу - автомобіля марки «Subaru Forester», д.н.з. НОМЕР_3 , станом на момент вчинення злочину 27.11.2024 становим 98503,81 грн., а вказаний транспортний засіб у результаті пожежі отримав пошкодження, відновлення яких технічно не можливе та за принципом внеску є економічно недоцільне. Крім того, до заяви долучено позовну заяву потерпілого ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про відшкодування завданих злочином збитків, які, на думку потерпілого, становлять 116000,00 грн.
Крім того, необхідність накладення арешту на мобільний телефон, обґрунтовується необхідністю відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди забезпечення збереження речових доказів (пункт 4 частини 2, частина 6 статті 170 КПК України).
Судом вживалися заходи щодо повідомлення володільця майна, однак останній в судове засідання не з'явився.
Відповідно до вимог статті 172 КПК України слідчий суддя ухвалив проводити судовий розгляд у відсутності слідчого та представника володільця майна.
Згідно частини 4 статті 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
У провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110001202 від 27.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
27.11.2024 ОСОБА_5 затримано на підставі ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Того ж дня, ОСОБА_6 , під час допиту як свідок добровільно видав належний ОСОБА_5 мобільним телефоном марки «SAMSUNG A21s» (IMEI 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), який містить відомості, що мають значення у кримінальному провадженні та який був вилучений.
Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 вказаний телефон визнано речовим доказом.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то ініціатор клопотання повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, відповідно до частини 2 статті 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до приписів статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Приписами пункту 4 частини 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до частини 6 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Слідчий суддя вважає, що на даний час матеріали клопотання свідчать про те, що майно, яке було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, відповідає критеріям частини 1 статті 170 КПК України, а саме є доказом кримінального правопорушення і відноситься до категорії речових доказів, а також таким, що підлягає для забезпечення цивільного позову.
Слідчий суддя при вирішенні питання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; ту обставину, що вилучене майно було визнано речовими доказами; наслідки накладення арешту на майно, тому вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на вилучене майно, а саме мобільний телефон марки «SAMSUNG A21s» (IMEI 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ).
На даний час, будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 370-372, 376, 395 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме мобільний телефон марки «SAMSUNG A21s» (IMEI 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), з метою збереження речових доказів, із забороною відчуження, розпорядження та користування, а також з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.
Роз'яснити, що на підставі частини 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Організацію виконання ухвали та контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_3 та прокурора Київської міської області ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1