Справа №760/34812/21 2-др/760/171/24
додаткове
13 грудня 2024 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Ішуніної Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Григор'єва С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лозицької Валерії Валеріївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 22 листопада 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики від 19 січня 2018 року у розмірі 19 000 (дев'ятнадцять тисяч) доларів США. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 175,60 гривень судового збору за подання позовної заяви.
26 листопада 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
Мотивуючи подану заяву, зазначає, що рішенням суду позов задоволено у повному обсязі. У позовній заяві було наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, яка становила 8 000 грн. До закінчення судових дебатів нею було зазначено збільшений розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс при розгляді цієї справи та який становить 30 000 грн. Крім того, було зазначено, що підтвердження усіх витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 15 днів після ухвалення рішення суду.
Вказувала, що з моменту відкриття провадження по справі до її розгляду по суті відбулося 12 судових засідань, більшість з яких не відбулися у зв'язку з перенесенням судових засідань через неявку відповідача та його представника у судові засідання без поважних причин, подання стороною відповідача клопотання про призначення експертизи та несплату даної експертизи, неявку свідка відповідача. При заявлені орієнтовного розрахунку судових витрат сторона позивача не могла знати, що розгляд справи триватиме близько 3 років.
Витрати на правничу допомогу підтверджуються такими доказами: договором про надання правової допомоги від 22 грудня 2021 року № 86, укладений між позивачем та Лазорко Р. Й. ; детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лазорко Р. Й.; договором про надання правничої (правової) допомоги від 14 травня 2024 року № 15/05-2024; рахунками на оплату та відповідними квитанціями, актом надання послуг № 43 від 25 листопада 2024 року.
Враховуючи викладене, витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу підтверджені належними доказами, тому представник просила заяву задовольнити.
Сторони по справі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, що не є перешкодою для розгляду даної заяви, у відповідності до вимог частини четвертої статті 270 ЦПК України.
Разом з тим, представник позивача подала до суду заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у її відсутність та відсутність позивача, зазначила, що заяву підтримую в повному обсязі.
Представник відповідача подала до суду заяву, в якій заперечувала проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що визначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірним. Зазначила, що договір про надання правничої допомоги укладений з АО «Триумвірат» 14 травня 2024 року, а в судових засіданнях інтереси позивача представляла адвокат Лозицька В. В., яка не надала будь-яких доказів, що вона працює у зазначеному адвокатському об'єднанні.
Крім того, посилання сторони позивача на те, що відповідачем вчинялись дії для затягування справи є безпідставними, оскільки останнім використовувалися надані йому процесуальним законодавством права для захисту та аргументування своєї позиції.
Також, в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують належним чином оплату позивачем правових послуг наданих йому адвокатом.
Враховуючи вищевикладене, просила відмовити у задоволенні заяви.
Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки учасники в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши зміст поданої до суду заяви, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила чи має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Так, представником позивача у позовній заяві було зазначено орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, а до закінчення судових дебатів повідомлено, що їх розмір збільшився та докази понесених позивачем судових витрат будуть подані до суду після ухвалення рішення відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, та у встановлений законодавством 5?денний строк звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої додала відповідні докази.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131 св 19.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Як вбачається з матеріалів позову та заяви 22 грудня 2021 року між позивачем та адвокатом Лазорко Р. Й. був укладений договір № 86 про надання правової допомоги, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат зобов'язується надати правові послуги у сфері консультування та юридичного супроводження по стягненню з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 19 000 дол. США, за двома розписками від 19 січня 2018 року, а також інші пов'язані з цим правові послуги, а замовник, у свою чергу, зобов'язується оплатити адвокатові послуги на умовах, погоджених у договорі (пункту 1.1 договору).
Згідно з пунктом 2.1 договору вартість послуг становить 8 000 грн, що складається з наступного: зустріч з клієнтом, з'ясування підстав та мети звернення, надання правової консультації - 1 год. - 1 000 грн, вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів - 0,30 год. - 1 000 грн, визначення правової позиції та судових перспектив вирішення питання клієнта - 1,30 год. - 1 300 грн, складання заяви про поновлення строків позовної давності - 1 год. - 1 500 грн, складання позовної заяви, оформлення додатків до неї - 2 год. - 2 500 грн, подання позовної заяви, контроль за рухом справи до моменту відкриття провадження - 1 год. - 700 грн.
Детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Лазорком Р. Й. від 28 грудня 2022 року, підписаний адвокатом містить перелік послуг та їхню вартість аналогічні тим, що наведені у пункті 2.1 договору.
14 травня 2024 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Тріумвірат» в особі керуючого, адвоката Нагарного А. А. було укладено договір № 15/05-2024 про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до якого Адвокатське об'єднання приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту професійну правничу допомогу (Розділ І договору).
Відповідно до Розділу ІІІ договору гонорар складається з суми вартості послуг Адвокатського об'єднання, за наступними тарифами: вартість роботи 1 год. адвоката з документами становить 2 000 грн; вартість участі адвоката в одному судовому засіданні становить 3 000 грн. Оплата за участь у судовому засіданні здійснюється по факту прибуття адвоката до суду для участі у призначеному судовому засіданні на визначений час та дату, незалежно від того чи таке судове засідання фактично відбулося або не відбулося. Підставою для сплати гонорару є рахунок-фактура, що сплачується клієнтом протягом 3 днів з моменту його отримання від Адвокатського об'єднання. Гонорар сплачується безготівковим шляхом на рахунок Адвокатського об'єднання. Факт наданих послуг Адвокатським об'єднанням та їх оплата зі сторони клієнта підтверджується актом наданих послуг, що підписується двома сторонами.
З Акта надання послуг від 25 листопада 2024 року № 43, підписаного позивачем та Адвокатським об'єднанням «Тріумвірат», вбачається, що виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): ознайомлення з матеріалами справи № 760/34812/21 у Солом'янському районному суді міста Києва - 30 хв. - 1 000 грн; участь у судовому засіданні у справі № 760/34812/21 15 травня 2024 року - 3 000 грн; участь у судовому засіданні у справі № 760/34812/21 19 червня 2024 року - 3 000 грн; участь у судовому засіданні у справі № 760/34812/21 08 липня 2024 року - 3 000 грн; участь у судовому засіданні у справі № 760/34812/21 18 вересня 2024 року - 3 000 грн; участь у судовому засіданні у справі № 760/34812/21 28 жовтня 2024 року - 3 000 грн; участь у судовому засіданні у справі № 760/34812/21 18 листопада 2024 року - 3 000 грн; участь у судовому засіданні у справі № 760/34812/21 22 листопада 2024 року - 3 000 грн; всього - 22 000 грн.
З наданих представником позивача рахунків на оплату № 66 від 17 травня 2024 року, № 87 від 21 червня 2024 року, № 101 від 08 липня 2024 року, № 140 від 18 вересня 2024 року, № 164 від 28 жовтня 2024 року, № 183 від 18 листопада 2024 року, № 188 від 22 листопада 2024 року та квитанції № 201192120 від 19 травня 2024 року, № 205216389 від 24 червня 2024 року, № 207148768 від 12 липня 2024 року, № 215061638 від 19 вересня 2024 року, № 221954572 від 14 листопада 2024 року, № 223514542 від 25 листопада 2024 року, № 223514459 від 25 листопада 2024 року вбачається, що позивачем було сплачено вартість наданої правничої допомоги за договором № 15/05-2024 від 14 травня 2025 року в сумі 22 000 грн.
Згідно з пунктами 2, 4 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а також дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На необхідність врахування розумності розміру відшкодування судових витрат вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії", у якому зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні суми відшкодування правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Про пропорційність і співмірність витрат йдеться і у Постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, відповідно до висновку якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку із розглядом конкретної справи.
Проаналізувавши подані представником позивача договори про надання правничої (правової) допомоги, детальний опис виконаних робіт, акт наданих послуг, рахунка на оплату та квитанції, суд вважає, що сторона позивача довела понесення витрат на професійну правничу допомогу.
Посилання відповідача на те, що адвокатом Лозицькою В. В. не було надано підтвердження того, що вона працює в Адвокатському об'єднанні «Триумвірат» є безпідставними, оскільки з наявного в матеріалах справи ордеру вбачається, що він виданий Адвокатським об'єднанням «Триумвірат». Крім того, твердження про те, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують належним чином оплату позивачем наданих послуг судом відхиляться, оскільки як вже встановлено оплата послуг в сумі 22 000 грн підтверджена долученими до заяви рахунками на оплату та квитанціями. При цьому, суд наголошує, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
З огляду на викладене, ураховуючи, що сторона відповідача зазначала про не співмірність розміру витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, принцип пропорційності задоволених вимог при покладенні на сторін судових витрат, критерії співмірності зазначених витрат зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, суд вважає, що визначена стороною позивача сума витрат на професійну правничу допомогу, є завищеною і не являється співмірною, обґрунтованою і пропорційною об'єму здійсненої роботи та наданих послуг, складності справи, а тому суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру її відшкодування до 15 000 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 133, 137, 141, 142, 258-261, 270, 354 ЦПК України, суд
Заяви задовольнити частково.
Ухвалити по цивільній справі № 760/34812/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики додаткове рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені судові витрати в сумі 15 000 грн (п'ятнадцять тисяч гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Л. М. Ішуніна