печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17323/25-к
14 квітня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 звернувся з клопотанням, погодженим із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001048, у якому 27.06.2014 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011), ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, 17.11.2015 - про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365 (в редакції Закону від 07.04.2011), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, 21.06.2024 - про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), а тому у зв'язку з існуванням ризиків, які дають достатні підстави вважати, що останній може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, якого постановами слідчого від 09.07.2014 оголошено в державний розшук, а від 09.10.2024 у міжнародний, тому виникла необхідність у застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурори підтримали подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник щодо задоволення клопотання заперечував, просив відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши пояснення учасників судового провадження, вивчивши клопотання та дослідивши в нарадчій кімнаті документи кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Управлінням з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001048, у якому 27.06.2014 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011), ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, 17.11.2015 - про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ст. 340, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 365 (в редакції Закону від 07.04.2011), ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, 21.06.2024 - про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001).
Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Порядок вручення повідомлення передбачено ст. 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Як убачається із матеріалів судового провадження, складене 27.06.2014 заступником начальника управління - начальником другого слідчого відділу Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 та погоджене старшим прокурором відділу процесуального керівництва управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365 (в редакції від 07.04.2011), ч. 3 ст. 27, п.п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, разом із пам'яткою про процесуальні права та обов'язки підозрюваної особи, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Аналогічним шляхом ОСОБА_7 було неодноразово повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, востаннє 21.06.2024 у вчиненні к кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001).
З наведеного убачається, що органом досудового розслідування у повній мірі виконано вимоги ст.ст. 278, 135 КПК України та вжито заходів для вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру від 27.06.2014, повідомлення про зміну підозри від 17.11.2015, а також вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 21.06.2024 у спосіб, передбачений для вручення повідомлень, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 42 КПК України свідчить про набуття ним статусу підозрюваної особи у кримінальному провадженні № 42014000000001048 від 10.10.2014.
Положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, законодавцем передбачено можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності декількох обставин, які одна від одної не залежать.
У зв'язку із тим, що підозрюваного ОСОБА_7 постановою слідчого від 09.10.2024 оголошено у міжнародний розшук, у сторони обвинувачення наявне право на звернення із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що викладенні у клопотанні обставини, дають підстави підозрювати особу ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001), а долученими документами кримінального провадження та висновками експертів ці обставини підтверджуються, зокрема:
- наказом Головного управління МВС України в м. Києві від 20.06.2013 № 456 о/с про призначення ОСОБА_7 на посаду командира Полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві;
- депутатським зверненням ОСОБА_10 від 23.02.2014 щодо безпосередньої причетності ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , інших високопосадовців до вчинення та організації вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів у центральній частині м. Києва (на Майдані Незалежності та прилеглих вулицях), пов'язаних з протидією акціям громадського протесту у центральній частині м. Києва у період з листопада 2013 по лютий 2014 року яке стало підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення ОСОБА_11 інкримінованих йому кримінальних правопорушень;
- листами народного депутата України ОСОБА_14 від 15.05.2014 № 3832-92-102/МСК, від 12.06.2014 № 3832-101-102/МСК, від 07.07.2014 № 3832-110(ВС)-102/МСК щодо причетності до незаконного перешкоджання організації та проведенню мітингів, походів і демонстрацій колишніх Президента України ОСОБА_11 , Голови Служби безпеки України ОСОБА_13 та інших осіб;
- висновками службових розслідувань: Служби безпеки України від 15.04.2014 та від 28.03.2014, Міністерства внутрішніх справ України від 24.04.2014 та Міністерства оборони України від 24.03.2014 за фактами незаконної організації та проведення керівництвом Служби безпеки України в ніч з 18 на 19 лютого 2014 року антитерористичної операції у центральній частині м. Києва, залучення сил та засобів Збройних Сил України та Міністерства внутрішніх справ України до незаконного перешкоджання організації та проведенню мітингів, походів і демонстрацій під приводом прийняття участі в антитерористичної операції, відповідності вимогам чинного законодавства дій окремих керівників правоохоронних органів та військовослужбовців Збройних Сил України;
- показаннями свідків - працівників апарату МВС України ОСОБА_15 від 25.10.2016, ОСОБА_16 від 08.11.2016, ОСОБА_17 від 09.11.2016, ОСОБА_18 від 09.11.2016, ОСОБА_19 від 17.11.2016 та ОСОБА_20 від 23.11.2016 щодо ролі ОСОБА_12 , ОСОБА_21 та ОСОБА_11 у незаконному перешкоджанні організації та проведенню мітингів, походів і демонстрацій;
- показаннями свідків - учасників мітингів, походів і демонстрацій ОСОБА_22 від 10.08.2016, ОСОБА_23 від 23.08.2016, ОСОБА_24 від 19.10.2016, ОСОБА_25 від 16.11.2016, ОСОБА_14 від 05.12.2016, ОСОБА_10 від 08.12.2016, ОСОБА_26 від 24.03.2015 та 29.07.2015, ОСОБА_27 від 11.10.2016 та 13.10.2016, ОСОБА_28 від 11.11.2016, ОСОБА_29 від 05.04.2017, ОСОБА_30 від 08.05.2014 та 29.08.2016, ОСОБА_31 від 14.04.2017, ОСОБА_32 від 04.04.2017, ОСОБА_33 від 26.08.2016 та 04.10.2016, ОСОБА_34 від 04.04.2017, ОСОБА_35 від 19.08.2016, щодо причетності ОСОБА_11 та керівників правоохоронних органів до вищезазначених злочинів;
- показаннями допитаного як свідка колишнього Голови Верховної Ради України ОСОБА_36 , який показав, що він ОСОБА_37 та ОСОБА_11 , під час подій на Майдані Незалежності у м. Києві по понеділках збиралися у резиденції «Межгір'я», де втрьох обговорювали соціально-економічні проблеми в країні, у тому числі з приводу прийняття Закону України щодо застосування амністії до учасників подій на Майдані незалежності у м. Києві;
- показаннями свідка - народного депутата України ОСОБА_38 від 17.06.2014, який повідомив про розкрадання ОСОБА_11 та його найближчим оточенням державних коштів шляхом побудови корупційних схем. На думку ОСОБА_38 , шлях реформування країни виявився невигідним для ОСОБА_11 , тому ним й був застосований силовий варіант припинення акцій громадського протесту;
- показаннями свідка - другого Президента України ОСОБА_39 від 20.12.2016, який підтвердив неодноразові розмови із ОСОБА_11 щодо акцій протестів та недопустимості застосування сили до мітингувальників. При цьому, ОСОБА_11 пропонувалось для врегулювання виниклої політичної кризи звільнити Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_12 та відправити Кабінет Міністрів України у відставку, але ОСОБА_11 такі пропозиції не сприймав;
- показаннями свідка - колишнього представника України в Європейському Союзі ОСОБА_40 від 08.12.2016, якій повідомив, що ОСОБА_11 ще 19.11.2013 прийняв рішення не підписувати у м. Вільнюс (Литовська Республіка) 28 - 29.11.2013 під час саміту глав країн-членів Європейського Союзу Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом;
- журналом обліку з'єднань на комутаторі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, в якому міститься інформація «Для службового користування» про з'єднання Президента України ОСОБА_11 із Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_12 , Головою СБ України ОСОБА_13 та іншими високопосадовцями у період з листопада 2013 по лютий 2014 року під час протидії проведенню у м. Києві мітингів, вуличних походів і демонстрацій громадян;
- протоколом огляду оптичних дисків, які містять відомості про телефонні з'єднання ОСОБА_41 , ОСОБА_12 , ОСОБА_21 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 та ОСОБА_44 , які підтверджують факт спілкування між собою вказаних осіб під час подій на Майдані Незалежності у м. Києві;
- показаннями свідків працівників ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_45 від 30.04.2015, ОСОБА_46 від 11.04.2016, ОСОБА_47 від 22.06.2018, показання свідків працівників ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_48 від 18.11.2015, 29.11.2015 та 21.05.2021, ОСОБА_49 від 14.07.2015, 24.07.2015 та 31.08.2015, ОСОБА_50 від 27.08.2015, ОСОБА_51 від 10.07.2014, які підтвердили, обставини залучення територіальних підрозділів БМОП «Беркут» до протидії протестним акціям, роль в організації таких дій керівництва ГУМВС України в м. Києві та командирів територіальних підрозділів;
- показаннями свідка начальника відділу координації підрозділів спеціального призначення ГУ ВВ МВС України ОСОБА_52 від 24.05.2021, щодо обставин залучення підрозділів внутрішніх військ до протидії акціям протестів на виконання вказівки ОСОБА_44 ;
- показаннями осіб, які постраждали внаслідок протиправних дій правоохоронних органів та визнанні у провадженні потерпілими;
- відомостями про залучення до охорони громадського порядку працівників органів внутрішніх справ з інших регіонів під час масових заходів протестного характеру про проводились на території міста Києва та розрахунками сил та засобів територіальних підрозділів ПМОН «Беркут»;
- протоколами огляду відеозаписів подій, які відбувались у період з листопада 2013 по лютий 2014 року в центральній частині міста Києва, на якому відображено обставини протидії працівниками правоохоронних органів акціям протесту;
- протоколами огляду виступів ОСОБА_53 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у засобах масової інформації;
- функціональними обов'язками підозрюваних та іншими нормативно-правовими актами, які регламентують їх діяльність на займаних посадах; іншими доказами у їх сукупності та взаємодії.
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
На даному етапі сукупність відомостей, що містяться в матеріалах кримінального провадження є достатніми на даній стадії для висновку про обґрунтованість підозри, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий судця вважає виправданим.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя також враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні та прокурор в судовому засіданні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуває у міжнародному розшуку, з високим ступенем вірогідності буде продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, фактично вже переховується, може незаконно впливати на свідків, перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином та вчинятиме інші кримінальні правопорушення, а тому для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Разом із цим, відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 6 ст. 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається, що спростовує доводи сторони захисту в цій частині.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають оцінці при подальшому проведенні досудового розслідування та дослідженню під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 2, 40,131,132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 575 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1